Агромаркет

Спочатку був маркетинг

Спочатку був маркетинг

Заклавши у свій продукт додану цінність, Олександр Масленко за рік успішно репрезентував ринку крем із вулика, а нині фасує мед у стіки.

 

З історії успіху маленької родинної справи починався поступ практично всіх знаних у світі корпорацій. Традиції ведення бізнесу, що системно передавалися з покоління в покоління, — чи не найстійкіші в умовах ринкової конкуренції, нехай там що було в основі: гуси, кролі, равлики чи бджоли. Це на практиці доводить і полтавець Олександр Масленко, котрий знайомить український ринок з ексклюзивним медовим продуктом, що його родина створює на сімейній пасіці.

 

База для ексклюзивного бренду

 

У його випадку бджолярство було швидше усвідомленим вибором, ніж нав’язаною з пелюшок перспективою. До 24 років хлопець зростав без батька, тож про вулики знав хіба те, що й кожен пересічний українець. Однак у дорослому житті вирішив продовжити родинну справу — мало не 100 років поспіль батько, дід і прадід Олександра тримали власну пасіку. Втім, кого нині здивуєш вуликами на селі? Вони є чи не в кожному сільському подвір’ї. Олександр вирішив, що сімейному бізнесові потрібна передусім нова комерційна стратегія. Треба сформувати бренд на основі ексклюзивного продукту, потрібного споживачам. Простіше кажучи, мед Масленків мав суттєво відрізнятися від усього іншого, що є на ринку. Досвіду й знань щодо маркетингової розкрутки не бракувало: до того як прийти в медову сферу юнак випробував себе у швейному бізнесі в Харкові: створив власний бренд молодіжного одягу, що на сьогодні дуже успішний на внутрішньому ринку. Здобуті маркетингові навички стали в пригоді й у медовому бізнесі. Молодий комерційний директор таки знайшов нішу для свого солодкого продукту. Вдала комерційна ідея знайшлася випадково.

 

Від ідеї — до торгової марки

 

Оригінальний продукт Масленка український ринок зустрів із зацікавленням. Ще б пак! У пересічному супермаркеті такого не придбаєш. Зі звичайного меду наш герой виготовляє крем-мед. А дізнався він про таку канадську технологію на одній із ділових зустрічей…

 

— Люблю спілкуватися з людьми, знаходжу спільну мову швидко й не маю мовного бар’єра, — пригадує Олександр. — Улітку 2016-го отримав запрошення на конференцію Фундації Сeasc, де йшлося про співпрацю з Польщею та створення клубу 700. Саме там мені й підказали ідею крем-меду.

 

За словом — і діло. Вже за кілька тижнів після тої доленосної розмови в Олександра Масленка вийшла перша партія крем-меду. Обладнання (булий у вжитку міксер) придбав у Польщі, встановив його в підвалі, бо технологія вимагає дотримання сталої температури. Спосіб отримання крем-меду простий: мед повільно обертається протягом 10 діб, змінюється його структура, тому він втрачає властивість до кристалізації. Такий продукт близько року взагалі не кристалізується, залишаючись сонячно-прозорим і рідким. Ще одна ідея Олександра — залити медом сухофрукти й цукати. Усю продукцію виробник тестував спершу сам, потім частував нею друзів. Так, крок за кроком формувався асортимент нової торгової марки.

 

Дбаючи про лояльність споживача

 

Кожному новому продуктові цієї медової лінійки — а їх нині вже чимало (шість видів креммеду з фруктами й горіхами, енергетичні батончики, мед із горішками, косметичний скраб і мило) — Олександр розробляє окрему маркетингову стратегію. Все зазвичай починається з оригінального дизайну етикетки та яскравої рекламної фотосесії — і за додану вартість ексклюзивного товару, створеного за всіма правилами маркетингу, голосує своїм гаманцем споживач. Люди, як зауважує, зазвичай «купують» емоції. Тому навіть традиційний продукт, «загорнутий» у нову привабливу обгортку, сприйматимуть лояльніше. А якщо запропонувати їм щось нове, чого вони вже давно потребували, успіх не змусить себе довго чекати. Саме таку стратегію й обрав полтавський пасічник. Та ще й не витрачаючи грошей на послуги дизайнерів, рекламних агентств. Дизайн, упакування, етикетку розробляв сам, навчався, освоював дизайнерські програми, практикував. Якось батько довго розповідав хлопцеві історію роду. Той мотав усе на вус, а згодом народилася «Династія меду»…

 

Стратегія «від порогу до порогу»

 

Зі своїми яскравими банками крем-меду Олександр їздив по місцевих ресторанах і магазинах, улаштовував дегустації й презентації. І хоча мало хто чув про крем-мед, людей захоплювала відкритість молодого пасічника та його непідробне вболівання за свою справу. Кригу недовіри було розтоплено: «Люди розквітали на очах, від першої ложечки в них ширилася дуже-дуже широка посмішка», — згадує Олександр. Саме така реакція надихала його на подальші походи з медовим дивом. За рік такої стратегії «від порогу до порогу» отримав неабиякий результат. Нині крем-мед залюбки беруть на реалізацію більшість магазинів Полтави. Бренд уже потрохи завойовує й столицю.

 

– Усе роблю для того, щоб перевершити очікування клієнтів. Це стосується упакування продукту, смаку й доставки, — простий секрет успіху, озвучений Масленком.

 

Витрати на виробництво Олександр озвучувати не хоче. Каже, що кожна баночка приносить 100% прибутку. Продукція надходить у магазини, щойно попередню партію викуплено. Є й замовлення через інтернет. Найбільший попит на подарункові набори з трьох видів меду. За місяць виробник продає в середньому 1000 баночок, але під Новий рік очікують на підвищення попиту — замовлення на свята вже почали приймати.

 

Ще один вдалий маркетинговий хід — пакування меду у стікпаки з подальшою реалізацією в школах. Щоб не вкладати кошти в дороге обладнання (приміром, українська лінія коштуватиме від 200 тис. грн), перші партії робитимуть на чужих потужностях. Масленко пояснює, що за твердженнями дієтологів, денна норма споживання меду для дитини — 20–25 г. Це значно корисніше й дешевше, ніж усілякі снікерси чи твікси, а головне — формуватиме в дитини здорові звички та смаки.

 

Коли потрібна команда

 

У полтавського пасічника планів на ціле міністерство. Він охоче про них розповідає. Доходив і до Мінагрополітики. Особисто зустрічався із заступником міністра з євроінтеграції, котра запевнила, що запропоновані проекти реально втілити у життя — потрібна лише команда. Тож, як мовиться, вектор подальшого розвитку очевидний.

 

Перші кроки до експорту медової продукції теж є в планах Олександра. Як він каже, нині тривають перемовини з потенційними партнерами. Щоб оминути посередників, має намір постачати мед напряму в магазини за кордон. Нині шукає однодумців для формування експортної партії. Не приховує Масленко й свої громадські амбіції щодо перетворення рідної Полтави на медову столицю України. Разом із друзями-однодумцями він працює над кількома проектами, серед яких спеціалізований магазин продукції бджільництва, Медовий комплекс із Музеєм бджільництва, апітерапією та стаціонарною пасікою для практичних занять студентів. А ще, звісно ж, пам’ятники Бджолі та Пасічнику.

 

– Мій особистий успіх — поняття відносне й швидше виняток, ніж правило, — каже наш герой. На його переконання, чимало українських виробників меду, та й галузь загалом, гідні кращої долі. Тому молодь повинна підіймати статус країни, створювати загальний пул виробників меду та завойовувати перше місце у світі з виготовлення меду. «UAHoney — ось який бренд треба поширювати по всьому світу, і все до цього йде», — наголошує Олександр Масленко.

 

Наша довідка

 

Пасіки ТМ «Династія меду» розташовані в містах Пирятині та Карлівці, що на Полтавщині. На них 130 бджолосімей, із яких 70% — українські степові бджоли і 30% — карпатські. З вулика отримують по 50 кг меду. В основному це різнотрав’я (близько 70%), збирають також акацієвий мед (10%) і гречаний (20%).

 

Олександра Марченко

газета “АгроМаркет”, жовтень 2017 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ