Літній сезон страхування агроризиків у розпалі. Як агроному підготуватися до передстрахового огляду й у яких нюансах слід бути максимально пильним.
Передстраховий огляд (андерайтинг) і врегулювання збитків є наріжними каменями спотикання у відносинах керівника підприємства й страхової компанії. Андерайтинг стосується питань, пов’язаних із підготовкою до укладання страхового договору. Йдеться, зокрема, про розуміння страхових термінів, проведення огляду полів, розрахунку страхової премії та погодження процедур урегулювання збитків, яке охоплює процеси повідомлення про страховий випадок, перевірки факту настання страхового випадку й отримання страхового відшкодування.
З ким мати справу
Час і компетенції — це гроші господарства. Тож, зрозуміло, фахівець страхової компанії повинен вести професійний діалог мовою агрономії зі спеціалістами вашого господарства. Саме із цією метою в Україні діє державна програма з підготовки відповідних спеціалістів (їх ще називають аварійними комісарами), котрі мають фахово визначати причини настання страхового випадку.
Програму було розроблено за сприянням Проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору у Європі та Центральній Азії», затверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і запроваджено на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП). До проходження сертифікації допускають фахівців, хто має вищу освіту й тих, хто прагне глибше вивчити професію. Передбачено й обов’язкові практичні заняття (це понад 50% курсу). Крім того, в держпрограмі враховано періодичне підтвердження сертифіката й підвищення рівня кваліфікації, розширення лінійки послуг, які надає один фахівець. Аби після проходження курсу отримати сертифікат, потрібно скласти іспити на знання теорії й практики. Сертифіковані спеціалісти, яких сьогодні 63, можуть бути в штаті страхової компанії або страхова компанія обслуговується через сюрвеєрську компанію.
Прозорі процедури
Для розуміння прозорості процесу страхування слід визначитись із головними етапами страхування. Перший крок — подання «Заяви на страхування». А далі страхова компанія узгоджує час візиту свого представника, котрий проведе передстраховий огляд стану посівів господарства.
Окрім заповнення стандартної анкети треба буде надати інформацію, яку вимагає страхова компанія. До заяви агровиробнику ймовірно потрібно буде додати такі документи: карту-схему полів із точними GPS-координатами, сертифікати якості насіння, бюджет вирощування культури, або технологічну карту, тощо. Також господар повинен засвідчити законність своїх майнових прав щодо земель, на яких розміщено сільськогосподарську культуру, що має страхуватися. Можна надати установчі документи на землю (Державний акт на право користування, Договір оренди землі тощо).
Первинні документи передаються в центральний офіс. Рішення щодо надання страхового захисту ухвалює головний андерайтер, за умови узгодження всіх умов договору: строку дії договору, опису погодного ризику (групи ризиків), що планується страхувати, розрахунку страхової суми, страхової премії й можливого страхового відшкодування за договором.
У разі настання страхової події слід повідомити страхову компанію й узгодити час візиту представника страхової компанії. Це вже буде другий обов’язковий виїзд експерта, але вже для того, щоб зафіксувати втрату врожаю внаслідок дії погодного явища, що покривала страховка й узгоджена сума відшкодування.
Важливо!
Обидві ці процедури — і передстраховий огляд, і врегулювання збитків — відіграють найважливішу роль для врегулювання фінансових відносин між страховиком і страхувальником (у процедурах викладено всі деталі). Представник страхової компанії завжди пропонує агроному господарства ознайомитися з методикою проведення передстрахового огляду та процедурою врегулювання збитків. Тож слід детально ознайомитися з документами, і якщо є запитання — обов’язково їх з’ясувати.
Методики огляду й оцінювання польових культур в Україні розроблено відповідно до найкращих світових стандартів і визнано на міжнародних рівнях. Сертифікованих фахівців навчають саме за цими методиками. Тому і якість проведення передстрахового огляду й урегулювання збитків такими спеціалістами завжди на високому рівні.
Оглядаючи посіви
Щоб надати страховий захист об’єкту страхування, страховик має впевнитися в наявності самого об’єкта страхування та впевнитися в тому, що він перебуває в належному стані. Для цього перед укладанням страхового договору в господарство приїжджає представник страхової компанії й проводить передстраховий огляд.
Під час проведення передстрахового огляду на ділянці обов’язково повинні бути присутніми представник господарства, який бере безпосередню участь у процедурі оцінювання стану посівів й процесі складання «Акта передстрахового огляду». Залежно від сільгоспкультури є стандарти щодо кількості проб, які мають бути відібрані в полі (зазвичай, одна на кожні 20–30 га), описано також методичні вимоги до обладнання, вибору ділянки для проб, фотозйомки тощо. Для прикладу: в методиках описано особливості щодо розмірів рамки та розташування її для проведення оцінювання, як проілюстровано на рисунку.
Передстраховий огляд дає змогу виявити відповідність густоти стояння рослин і стан рослин щодо фази розвитку. Рослини мають бути добре розвинутими і не можуть мати явних ознак ушкодження хворобами чи шкідниками. В іншому разі, як мовиться, можливі варіанти — виходячи з оперативної ситуації на момент огляду, враховуючи заявлену середню врожайність по господарству й обраний рівень покриття за договором.
Для прикладу:
• за страхування озимих зернових рекомендується приймати посіви з кількістю живих рослин не менше як 350 шт. (для осіннього огляду) та 250 шт. живих рослин (для весняного огляду) на один квадратний метр;
• за страхування соняшнику рекомендовано приймати посіви з кількістю живих рослин не менше як 4–5 шт. на один погонний метр;
• рекомендується приймати на страхування посіви кукурудзи на зерно з кількістю живих рослин не менше як 55 шт. на один погонний метр. Для визначення густоти стояння рослин кукурудзи враховується також ширина міжряддя;
• діапазон оптимальної густоти у вирощуванні цукрового буряку залежно від зон і біотипів гібридів та сортів коливається в межах 100–120 тис./га. Також ураховується характер поширення кореневої системи по шарах ґрунту, її довжина у вертикальному й горизонтальному напрямках.
Підставами для прийняття на страхування посівів із меншою/ більшою густотою можуть бути характеристики сорту чи гібрида, рекомендовані змінені норми висіву насіння й інші дані. Посіви з меншою або більшою кількістю андерайтер може прийняти на страхування за результатами огляду й відповідних підтверджувальних документів.
Правила страхування дозволяють виводити з покриття частину поля, якщо на такому полі вирощується кілька сортів культури чи спостерігається нерівномірність щільності стояння або фаз розвитку, за умови, що поділ поля на частини не перешкоджатиме здійсненню на таких частинах необхідних заходів технології вирощування.
Під час проведення огляду посівів оформлюють «Акт передстрахового огляду», який з іншими документами передають у головний офіс страхової компанії.
На розгляд андерайтера
Підставою для ухвалення андерайтером рішення щодо надання страхового захисту є інформація клієнта про технологію вирощування сільськогосподарської культури, що страхується, застосування районованих сортів, наявність потрібної техніки й матеріально-технічних ресурсів, дані з урожайності культури в господарстві за останні 5 або більше років (форма № 29-сг). Якщо господарство молоде й працює менше ніж 5 років, послуговуються затвердженими Держстатом України даними щодо врожайності по адміністративному району.
На страхування приймають посіви сільськогосподарських куль тур, сорти яких внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення на території України. На страхування не приймають посіви тих сортів, що не рекомендовані для регіону, у якому виробник вирощує цю конкретну культуру. Строк сівби агрокультури має відповідати допустимим середньорічним (протягом тривалого періоду) для конкретного регіону
Для прикладу:
• у разі страхування соняшнику рекомендовано проводити сівбу, коли температура ґрунту досягне позначки +6…+8 °С на глибині загортання насіння (6–8 см). Орієнтовно це з 15 квітня до 15 травня. У разі страхування ділянок соняшнику, засіяних у період із 16 до 25 травня, ухвалюють альтернативне рішення щодо коригування умов страхового договору;
• у технології вирощування цукрових буряків строки сівби важливіші, ніж для інших культур. Температурні показники, вологозабезпеченість посівного шару ґрунту, морфобіологічні властивості гібридів обов’язково враховуються під час передстрахового огляду. Найсприятливіші умови для проростання насіння й одержання дружних сходів буряків створюються за стійкого прогрівання ґрунту на глибині 10 см до +10…+12 °С. За температури нижчої від +10 °С буряки розвиваються повільно, сходи з’являються на 18–20 днів пізніше. Рекомендовано проводити посівну в період із 15 квітня по 5 травня, враховуючи супутні показники, про які зазначалося вище. Також беруться до уваги попередники.
Для прикладу:
• зниження врожайності цукрових буряків після соняшнику, порівнюючи з іншими попередниками, пояснюється меншими вихідними запасами вологи та поживних речовин у ґрунті. Страховики знають, що після збирання соняшнику в кореневому шарі ґрунту (0–140 см) практично відсутня продуктивна волога, що призводить до дефіциту вологи в разі сівби цукрових буряків. У такому разі необхідно вносити вищі норми добрив у порівнянні з іншими попередниками, і головне — ці культури мають спільні хвороби. Отже, для полів цукрових буряків, засіяних після соняшнику, страховики можуть відмовити в наданні покриття.
Якщо в результаті огляду виявляються площі з різкими відмінностями щодо стану й зовнішнього вигляду рослин у межах одного поля (ділянки), андерайтер може відмовити в страхуванні частини поля (полів), що характеризується гіршим станом. До того ж таке поле повністю виключається зі страхового покриття, про що робиться відповідна позначка в акті огляду й у карті полів. У висновку експерта вказуються причини відмови у прийнятті посівів на страхування.
Андерайтер страхової компанії ухвалює рішення щодо прийняття на страхування посівів сільськогосподарської культури після узгодження всіх елементів страхового договору: страхові ризики, страхова сума, страхова премія (або вартість страховки для виробника), застосування франшизи або покриття. Далі за процедурою — укладання страхового договору. Нехай там як, страховики добре розуміються у своїй справі. Всі процедури й методики задокументовано й знаходяться у наявності. Під час укладання страхового договору агровиробник повністю захищений за умови, що він належним чином поінформований і готовий до співпраці.
Отже, починаючи співпрацювати зі страховою компанією, насамперед оберіть гідного партнера. Далі — підготуйте Заяву на страхування, зв’яжіться зі страховою компанією та підготуйте базовий пакет документів. На передстраховому огляді будьте в процесі та контролюйте кожен крок страховика. Вивчайте методики роботи в полі, розрахунки страхової суми, страхового платежу, франшизи та можливого страхового відшкодування. Будьте обізнаними щодо ризиків, які прописано в страховому договорі, та як саме можливо підтвердити факт впливу тих чи інших ризиків. Дізнайтеся щодо всіх каналів, через які можливо повідомити про настання страхового випадку.
І головне — наявність страхової угоди — це аж ніяк не підстава ігнорувати необхідні агротехнології на застрахованих полях. Щоправда, це вже зовсім інша історія. Про настання страхової події та врегулювання збитків ітиметься в наступній публікації.
Ірина Головко, експерт з агрострахування За матеріалами, наданими Проектом IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, червень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
