Агромаркет

Збудувати завод. На довірі

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Збудувати завод. На довірі

Проект обійшовся компанії Agricom Group у 10,5 млн доларів США. І вже за 4,5–5 років має окупитися. 

 

Коли агровиробник ставить перед собою стратегічну ціль — вийти на рівень переробки, чи то пак, створення доданої вартості, — саме лише планування мало б тривати кілька років. А що як ідея збудувати суперсучасний завод виникає в кризовий 2014 рік? Що як виробник одразу ставить собі за мету стати номером один в Україні у своїй ніші й одразу вийти на зовнішній ринок? Що як проект уже запущено, а на його реалізацію є лише 40% капіталу? Виявляється, досягти неможливого можливо. 

 

Досвід компанії Agricom Group, яка у травні відкрила Чернігівщині завод із виготовлення пластівців із зернових культур та продуктів на їх основі під власною торговою маркою, надихає. Вже нині його продукція доступна в десятках тисяч торгових точок України і не тільки.

 

Планувати без обмежень

 

— Ідея запустити виробництво пластівців виникла дуже несподівано для нас самих, коли я та кілька моїх колег дотримувалися дієти, — розповідає виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник. — Тоді ми й звернули увагу на те, що доступних, якісних дієтичних харчових продуктів вітчизняного виробництва практично немає на полицях супермаркетів. То чому б не зайняти цю нішу? І якщо вже й ставити собі цілі, то без жодних обмежень — так, ніби в нас є для того всі ресурси й умови. Тож спорудження власних переробних потужностей у перспективі мало б переформатувати ринок вівсяних пластівців із нішового ринку на повноцінний сегмент продуктів харчування.

 

На старті запуску цього амбітного проекту компанія мала лише 40% необхідного інвестиційного капіталу (власного). Решту залучили у кредит (від трьох банків — ТАСкомбанк, «Південний» і ПроКредит Банк). ПроКредит Банк, до слова, забезпечив позику під 6% річних на 7 років. Це був інвест-проект. І навіть угоду зі швейцарською компанією Buhler про поставку обладнання уклали фактично… на чесному слові, без грошей. Хоча, звісно, не все було так просто і безхмарно. Аби заслужити довіру, а головне — віру партнерів, компанія повинна мати за плечима солідну історію успіху, стабільно високі прибутки, високу ефективність, хорошу репутацію. І, власне, зовсім не важливо, чи це агрохолдинг, чи сімейне господарство.

 

«Щойно проект стартував, кожен наш робочий день починався й закінчувався тим, що ми “малювали слона”, аби розуміти, як кожен із нас його собі уявляє, — зізнається СЕО компанії. — Важливо знати, як команда бачить кінцеву мету спільного проекту. І хоча щодня на нас чекали нові виклики — бюрократичні, юридичні, технічні й навіть погодні — а жодного разу в мене не опускалися руки. Доки не дійшла справа до отримання дозволу на споживання електроенергії. Дякувати, ми його таки отримали. Втім, навіть найперспективніший проект може “загальмувати” на рівному місці через такі обставини. З цим треба щось робити на державному рівні».

 

Точка беззбитковості

 

Завод обійшовся компанії Agricom Group у 10,5 млн доларів США. І вже за 4,5–5 років проект має окупитися. На травень 2018-го його потужності завантажено на 35–40% (350–400 т) — така точка беззбитковості підприємства, тоді як можливості заводу — переробка 1 тис. тонн зерна на місяць. Досягти 100%го завантаження планують уже до кінця цього року. Наразі реалізація переробленої продукції становить лише 5% усього доходу компанії, проте очікується, що до кінця року обсяги наростять до 15%.

 

За словами Петра Мельника, споживання пластівців в Україні та світі набирає обертів. Особливо швидкими темпами виходить із ніші овес. Сьогодні частка продукції торгового дому «Добродія Фудз» становить лише 9% внутрішнього ринку пластівців, проте до кінця року компанія сподівається вийти на 15%, а в довгостроковій перспективі — охопити 25–30% ринку. Очікується, що 50% продукції, яку випускатиме завод, експортуватимуть. До речі, вихід на зовнішні ринки став можливий після отримання компанією в лютому 2018 року сертифіката відповідності FSSC 22000. Тож наразі вже здійснено перші відвантаження в Румунію та Болгарію, на черзі — Нідерланди та ще п’ять країн Європи. Плануються також переговори з країнами Прибалтики.

 

«В Україну ми зайшли якраз у міжсезоння, та разом із тим почав зростати експорт. Завдяки цьому сподіваємося до кінця року завантажити 100% наших потужностей. Нині в нашій продуктовій лінії 50 різних найменувань, проте надалі їх більшатиме. У нас є певні розрахунки, скільки в Україні може бути спожито нашої продукції, і якщо ми досягнемо цієї точки, то наступного року є плани добудувати ще три додаткових цехи. Це тільки перший етап наших заявлених інвестицій. Компанія й далі зростатиме, і я сподіваюся, нова продукція також буде орієнтована і на внутрішній, і на зовнішній ринки», — ділиться планами СЕО компанії.

 

Інноваційність у кожній деталі

 

Від ідеї до запуску виробництва минуло понад три роки, а безпосереднє будівництво заводу тривало дев’ять місяців, що дуже мало для такого масштабного об’єкта. Обладнання обирали між німецьким виробником і швейцарським, розповідає Петро Мельник. Це було, як визначатися між автомобілем Toyota та Mercedes — обидва виробники високого рівня та якості, і все ж знавці відчувають різницю. Зупинилися на швейцарському обладнанні світового лідера-виробника Buhler, тому що він у сегменті переробки зерна — як Mercedes серед автомобілів. Використання останніх розробок компанії Buhler робить завод, по суті, найсучаснішим не лише в Україні, а й у Європі, розповідає керівник напряму переробки та розробки нових продуктів ТМ «Добродія» Ірина Брославцева. Всі процеси, від лущення зерна до фасування, автоматизовано, що мінімізує людський чинник у виробництві. Технологічний процес обслуговують лише три особи, а всього на заводі трохи більше ніж 100 працівників.

 

Ще одна фішка виробництва — його безвідходність. Лушпиння вівса та відходи третьої категорії із зерноочисних машин надходять у біокотельню, де згоряючи, дають технологічну й побутову пару (її використовують і в процесі виробництва, і для обігріву приміщень). Газ на підприємстві не використовують взагалі, хоча газові котли стоять як резервні, і вони були необхідні на початку для запуску виробництва. Крім того, очисні фільтри не дають жодним шкідливим викидам потрапити в повітря. Навіть система захисту від пташок, які є переносниками хвороб, тут дуже екологічна: імітує звуки хижаків, що відлякують пернатих. 

 

Додаючи цінність 

 

Українські агровиробники багато говорять про необхідність збільшення переробних потужностей, виробництво продукції з максимальною доданою вартістю, відхід від статусу сировинного додатка Європи тощо. Проте мало хто називає конкретні цифри, й одиниці ризикують, інвестуючи в переробку. Натомість, за словами Петра Мельника, остання збільшує дохід господарства в рази. Так, вартість вівсяних пластівців у 2,5–3 рази вища, ніж чистого вівса. А додана цінність полягає ще й у тому, що Agricom Group узагалі не працює з давальницькою сировиною.

 

«Ризики є завжди у будь-якій справі, — розмірковує Петро Мельник. — Навіть учора я ще побоювався, що інвестовані гроші можуть піти в нікуди. Ми постійно боїмося щось робити, і це нормально, але ми діємо за принципом “очі бояться, а руки роблять”. Труднощі будуть і надалі, бо якщо, наприклад, ризики в Agricom Group невеликі, то є ще ризики зовнішні, зокрема, певним ризиком є те, що ми заходимо в новий етап виборів, тому інвестори постійно цікавляться ситуацією в країні. Та якщо вони з нами почали працювати в кризовому 2014 році, то сьогодні ризиків набагато менше, тож і ми на них майже не зважаємо. Головний секрет успіху, як на мене, — щиро вірити в те, що ти робиш, і мати у цій справі однодумців». 

 

 

Анжела Гаврилюк

газета “АгроМаркет”, червень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями