Посівні площі під соєю вже найближчим часом можуть розширитися до 2,3 млн га, а валовий збір — сягнути за 4,5 млн тонн. На часі зростання обсягів переробки олійної та експорту цієї продукції.
Україна стабільно входить в десятку найбільших світових виробників соєвих бобів, хоча частка нашої країни невелика: всього лише близько 1% світового валу. Останнім часом валові збори олійної збільшуються, зростають обсяги внутрішньої переробки, завдяки чому вдалося збільшити обсяг експорту соєвої олії (1% в загальносвітовому експорті) та шроту (0,6%).
За останні роки на ринку сої спостерігається своєрідний бум. Чи не кожного сезону маємо супероптимістичні показники — як за посівними площами, так і за валовим збором. Загалом за десятиліття посівні площі виросли у понад 4 рази, досягнувши у 2014-му 1,8 млн га, врожайність — до рекордних 21,7 ц/га, а валовий збір — у 6 разів! Цьогоріч посіви сої зросли на 19%, але через зниження врожайності є незначне зменшення валового збору. За оцінками ІА «АПК-Інформ», урожай становитиме 3,7 млн тонн, що, тим не менше, є достатньо високим показником.
Розширення посівних площ під соєю спричинило збільшення її частки у структурі посівів основних олійних культур. Поточного сезону — до 26%, тоді як п’ять років тому — 16%.
Протягом п’яти років обсяги експорту сої зросли до рекордних 2,4 млн тонн (минулого сезону). Збільшенню експортних постачань в основному сприяє відсутність експортних мит, а також попит на зовнішніх ринках. Що ж до поточного сезону, то через очікуване скорочення валу експортний потенціал сої оцінюється на рівні 2,1 млн тонн, що на 13% поступатиметься показникам минулого маркетингового року (але це може бути другий після рекордного результат).
Серед тенденцій останніх сезонів — зміна географії країн-покупців української сої. Так, якщо у 2013/14 МР це були країни ЄС, то у 2014/15 МР домінує Близький Схід. Зокрема, зросло постачання в Іран і Туреччину.
Привабливість експортної торгівлі зумовила збільшення компаній — експортерів соєвих бобів (зі 170 у 2013/14 МР до понад 200 минулого сезону). Загалом на частку ТОП-20 експортерів сої у 2014/15 МР припадає понад 55% загальних експортних постачань із України. До того ж найпотужнішим експортером як і раніше є «Кернел-Трейд».
Суттєве нарощування переробних потужностей, що відбулося передусім завдяки введенню в експлуатацію нових заводів і модернізації вже наявних ліній.
За нашими оцінками, потужності з переробки сої за останні декілька років зросли у понад 2,5 раза. У 2015/16 МР, враховуючи відкриття нових підприємств (Миронівський МХП увів в експлуатацію МЕЗ у складі Катеринопільского елеватора), введено в експлуатацію МЕЗ компанії «Олсідз» у порту «Южний»), а також збільшення потужностей на Вінницькому МЖК до 1,1 тис. тонн, сумарні потужності з переробки — близько 3,4 млн тонн.
Обсяги переробки сої за п’ять років зросли більш ніж удвічі і перевищили 1 млн тонн. Очікується подальше зростання – до 1,1 млн тонн. Сприятиме цій тенденції високий попит на продукти переробки – як із боку внутрішніх виробників, так і експортно-орієнтованих компаній, а також суттєве нарощування переробних потужностей, що відбулося передусім за рахунок введення в експлуатацію нових заводів та модернізації вже наявних ліній.
За нашими оцінками, потужності з переробки сої за останні декілька років зросли більш ніж у 2,5 раза. У 2015/16 МР, враховуючи відкриття нових підприємств (Миронівський МХП ввів в експлуатацію завод у складі Катеринопільського елеватора), запущено завод компанії «Олсідз» у порту «Южний»), а також збільшення потужностей на Вінницькому ОЖК до 1,1 тис. тонн, сумарні потужності з переробки – близько 3,4 млн тонн.
Кількість підприємств, що переробляють сою, протягом трьох років зросло на 20% (їх тепер понад 100). За результатами 2014/15 МР, близько 80% ринку переробки сої сконцентровано на потужностях першої десятки переробників.
Зростання обсягів переробки сої сприяло збільшенню пропозиції соєвої олії та шроту на ринку. За підрахунками аналітиків «АПК-Інформ», виробництво соєвої олії в Україні за п’ятирічку зросло в понад 2,5 раза і за результатами сезону-2014/15 становило 160 тис. тонн. Ємність внутрішнього ринку відносно стабільна (28–30 тис. тонн), і в найближчій перспективі про істотне збільшення споживання цього продукту всередині країни не йтиметься (залежить від обсягів виробництва й споживання маргаринової та майонезної продукції). Експортні постачання становлять у середньому 70% загального виробництва. У результаті збільшення пропозиції соєвої олії позитивно відбилося на зовнішніх постачаннях. Скажімо, якщо в 2010/11 МР на зовнішні ринки надходило 43,3 тис. тонн соєвої олії, то за результатами минулого сезону експорт цього продукту зріс до 136 тис. тонн — у 2015/16 МР очікується до 145 тис. тонн.
У 2010/11–2013/14 МР Польща була лідером серед країн-покупців української соєвої олії: її частка сягала 69% (2011/12 МР). У сезоні 2014/15 вона посіла тільки друге місце з 32% (43,3 тис. тонн), на перше вийшов Китай (42% — 56,6 тис. тонн).
Із нарощуванням власної переробки сої в Україні скоротилася залежність від імпортного соєвого шроту й зросла зацікавленість із боку тваринницьких комплексів у вітчизняних продуктах переробки сої. Так, близько 80% загальної пропозиції соєвого шроту йде на кормові потреби всередині країни. У той же час на фоні зростання пропозиції продукції спостерігається приріст обсягів її експорту — із 5 тис. тонн у 2010/11 МР до 2013 тис. тонн у сезоні-2014/15.
Поточного сезону (якщо й далі зберігатиметься стагнація у тваринництві) можливе збільшення експортних постачань шроту, що може досягнути 270 тис. тонн. Загалом 52% українського експорту соєвого шроту надходить в Білорусь, 28% — Туреччину, 5% — Грузію, 5% — Польщу, 3% — Азербайджан.
Що ж до перспектив ринку сої, то, враховуючи збереження високого попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках, а також наявність в Україні сприятливих ґрунтово-кліматичних умов, є передумови для розширення посівних площ під цією культурою до 2,3 млн га, а валовий збір може перевищити 4,5 млн тонн.
Оскільки зростають переробні потужності й імпортний попит на продукти переробки, на часі й збільшення обсягів переробки сої та експорту цієї продукції. У той же час відсутність експортних мит, географічна близькість України до великих імпортерів і логістичні можливості створюють умови для зростання зовнішніх постачань й укріплення позицій України на світовому ринку.
Анна Бурка, аналітик «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
