Наталія Колос, головний редактор журналу «Аграрна Еліта України»
Ми живемо в буремні часи, і останній рік — не виняток, він запам’ятався українцям отриманням Нобелівської премії з літератури білоруською письменницею українського походження Світланою Алексієвич, а ще масштабним відтоком інвестицій з України, напруженням політичних пристрастей, скороченням виробництв. Перед вітчизняними аграріями 2015-й поставив завдання інвестувати в ресурсоощадні технології, а ще — у свої світоглядні принципи. Адже Україна сьогодні гостро потребує реальної еліти — у цій аристократії, що бачить своє призначення в служінні суспільству і країні. І в агросекторі ця еліта міцніє і розвивається — майстри своєї справи, професіонали, які реальними звершеннями будують нову країну.
За таких обставин зможе втриматися і вижити тільки той, хто вчасно переорієнтується і зрозуміє, що сільське господарство XXI століття має бути кардинально новим. Нові стратегії передбачають здобуття нових знань і впровадження новітніх технологій. Успішними можуть бути тільки ті компанії, що застосовують інновації, переосмислюють підходи, мінімізують й оптимізують витрати.
Пригадалася така історія: головна будівля бібліотеки університету, що в штаті Індіана (США), щороку просідає приблизно на дюйм. Тому що під час її проектування архітектор приділив увагу багато чому, щоб будівля вийшла справді красивою, але не врахував найголовнішого — ваги книг. Отож, інвестуючи капітал і самого себе в непередбачуваний агросектор, ураховувати слід абсолютно все.
Скільки разів ми складали бізнес-плани, включаючи в них безліч начебто потрібних речей, а потім виявлялося, що забули про найважливіше? Що заважає нам розвиватися?
Часто вітчизняним аграріям бракує саме глобального бачення, глобального мислення, розуміння, що потрібно повертатися до природи й зберігати її, правильно поводитися з живим середовищем. Націлюватися не лише на швидке збагачення й отримання надприбутку, а й нести відповідальність за свої справи, залишати слід в історії, інвестувати зароблені сьогодні кошти в розвиток майбутніх поколінь.
Працюючи над проектом «Аграрна Еліта України», ми дізналися, що у нас в країні вже з’являються навіть такі компанії, що активно вкладають кошти в мистецтво, науку, беруть шефство над зоопарками, створюють дитячі будинки, хоспіси, будинки для літніх людей тощо. І це добре, бо більшість проблем бідних країн виникає саме внаслідок кризи культури, який долається не лише грошима. Адже наші цінності й наше духовне життя важать не менше, ніж наш валовий національний продукт.
Нині бачимо, що агросектор не виживе без нових інфраструктурних підходів. Він потребує тісної співпраці з торговими мережами, створення підприємств з переробки та виробництва продуктів із доданою вартістю, а також нових ринків збуту. Цінова ситуація на сільськогосподарську продукцію залежатиме від зміни основних чинників, які на це впливають — купівельна спроможність населення, інфляція, курс національної валюти, обсяги виробництва та експорту, який вкрай важливий для сільськогосподарської продукції, і не просто експорт, а диверсифікація зовнішніх ринків.
До проекту «Аграрна Еліта України» ми обирали лише ті компанії, які будують міцний фундамент, щоб залишити слід в нашій новітній історії. Тож перед нами, так само як і перед учасниками цього проекту, стоїть непросте завдання: залишити свій слід в історії таким, щоб і через десятки років, коли перегортатимуться сторінки цього журналу, нащадкам було зрозуміло: життя — простір не для марнотратства, а для відповідальності та щирої праці.
Аграрна Еліта України
