Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2016»

Сергій КАРПЕНКО, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України»

У 2016 році ми прогнозуємо виробництво 1,2 млн тонн м’яса птиці в забійній вазі. Експорт м’яса становитиме близько 180 000 т. Цей показник залежатиме від відкриття Україною нових ринків на Близькому Сході, а також спроможності здійснювати експорт в Казахстан, Узбекистан, Киргизію, Таджикистан через заборону транзиту територію Росії.

Якщо казати про яєчний сектор, то поточна ситуація така: виробництво яєць в перші місяці 2016 року демонструє тенденцію зменшення — на 27% менше, ніж минулого року. Експорт менший на 43%.

Олександр МЕЛЬНИК, д-р с.-г. наук, професор, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва

Садівництво — одна з найбільш динамічних галузей аграрного сектора. Їй успішність забезпечують інтенсивні сади на слаборослих підщепах, нові сорти та раціональне застосування сучасних технологій. Успішні садівничі господарства будують фруктосховища, встановлюють сортувальні лінії та мають добре розвинену логістику продукції. У 2016–2017 роках саме вони вит римають жорстку конкуренцію, утримають своє місце на внутрішньому та підкорять зовнішні ринки.

Ефективний менеджмент плодового саду, стабільно висока врожайність і прибутковість забезпечуються глибокими знаннями біології садових рослин і вмінням керувати садовим біоценозом. Такі знання може дати лише ґрунтовна садівнича освіта, зокрема, й Уманська садівнича школа, історія якої налічує понад 170 років.

Ірина ПАЛАМАР, співвласник ГК «АгроВет Атлантик»

Сьогодні через девальвацію національної валюти вартість кормів в Україні найдешевша у світі. Таким чином, купуючи корми вітчизняного виробника, — це значний плюс для підприємств, оскільки через невелику вартість можна значно заощадити на виробництві, а отже, й підвищити маржу. Тим паче, що якість кормів вітчизняного виробництва не поступається імпортним. Я думаю, найближчим часом ціни на корми майже не зміняться, якщо національна валюта перебуватиме на тому самому рівні, що й сьогодні. Якщо ж гривня знецінюватиметься, то вартість кормів може зрости.

Володимир ЛАПА, голова Держпродспоживслужби

Ми налаштовані на співпрацю з бізнесом, а тому сподіваємося на взаєморозуміння. Проте здебільшого все обмежується розмовами та побажаннями з боку бізнесу, але чіткої консолідованої пропозиції немає. В ідеалі хотілося б отримати проекти нормативно-правових актів, які влаштовуватимуть бізнес. Після фахової експертизи ми зможемо рухати їх на рівні державно-виконавчої влади, а також у тій частині, де на рівні законодавчої влади маємо повноваження імплементувати нові засади регулювання.

Михайло БАБIЙ, генеральний директор садівничої корпорації «Дністер»

Минулий рік дав нам не дуже великий урожай яблук, але все одно продавати їх не було куди. Для нас нині закриті ринки Росії та Криму, у Європу нас із яблуками теж не пускають, а купівельна спроможність українських громадян дуже низька. І це все — на тлі значного подорожчання отрутохімікатів, скасування спецрежиму оподаткування для аграріїв. Про зменшення собівартості шляхом збільшення врожайності нині не йдеться: якщо фруктів на ринку буде ще більше, їх буде ще важче продати.

Потрібно, щоб держава подбала про нові ринки збуту. Без експорту наша галузь загине. Наразі потрібно укладати нові угоди про торгівлю й узгоджувати відповідні карантинні вимоги. Також наш ринок слід захистити, бо вільна торгівля садовиною нині йде «в одні ворота»: нам везуть усе, а від нас нічого не беруть.

Микола ГОРДIЙЧУК, президент Української асоціації виробників картоплі, директор ТОВ «Агріко Україна»

Наразі треба говорити про три основних напрями розвитку галузі картоплярства: тісна робота з торговими мережами, організація переробки картоплі та пошук нових ринків збуту (експорт картоплі й продуктів її переробки).

Для розвитку переробки картоплі потрібні привабливі умови для інвестування в галузь. Для розвитку експорту — потрібна підтримка уряду у приведенні фітосанітарних норм і заходів у відповідність до законодавства тих країн, куди ми хотіли б експортувати українську картоплю. Дуже важливо, що основні виробники картоплі розуміють ці завдання й готові об’єднувати зусилля для їх вирішення.

Ірина ІВАНОВА, компанія «Агроскоп Інтернешнл»

Аграрний сектор України, як і країна в цілому, пережив найтяжчі роки й ствердився як драйвер росту економіки. І сьогодні вкрай важливо, щоб не знизилася динаміка його поступу вперед. На тлі знижувальних трендів на ринках commodities (сировинні ринки) аграрії мають усе менше прав на помилку. Тому єдиний шлях українського агросектора — це інвестиції в технології як крок до виходу в нові ніші та до кращого керування собівартістю вирощеної/виробленої продукції, щоб забезпечити рентабельність навіть в разі падіння цін на ринку. Треба активно запроваджувати нові фінансові інструменти, що розширюють можливості фінансування та знижують вплив коливань валют; працювати з надійними постачальниками, щоб зменшити ризики фальсифікату та шахрайства; вибудовувати надійні партнерські відносини, щоб у важкий момент мати підтримку свого бізнесу.

Завдання «Агроскопу» як ресурсної та сервісної компанії полягає у швидкому постачанні оптимальних рішень сільгоспвиробнику, наданні технологічної підтримки та послуг, що розкривають потенціал ґрунтів і підвищують якість агрономічних рішень.

Руслан КРАСЮК, генеральний директор KMZ Industries

Припускаю, що в обсязі країни більше ніж зазвичай будуватимуть «вищий ешелон» (портові елеватори) і «нижчий ешелон» (ефективні фермери, господарі невеликих за українськими мірками земельних наділів). По-перше, незадоволена потреба у якісних умовах зберігання й переробки не зменшилася. По-друге, ринок до всього звикає, зокрема й до роботи і розвитку в умовах нестабільності та невизначеності: як в економічній галузі, так і внутрішньої політичної та міждержавної геополітичної ситуацій.

Наталія ПРОКОПЧУК, швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні», Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL)

У 2015 році стрімко розвивалося органічне рослинництво в Україні. Відповідно до даних Федерації органічного руху України, загальна площа сертифікованих органічних угідь виросла до 400 000 га, що становить 0,92% загальної площі земель сільгосппризначення в Україні. В основному це малі та середні підприємства площею від 100 га.

Експорт органічної продукції у 2015 році становив понад 64 000 т. Найбільший попит серед іноземних покупців мали такі культури, як просо, яра та озима пшениця, спельта, соняшник, овес, гречка та соя. Серед основних країн для експорту органічної продукції можна виділити Німеччину, Польщу, Швейцарію, Нідерланди й Австрію. 2015 рік характеризувався зацікавленістю агрохолдингів до вирощування органічної продукції.

Вадим ХАРУТА, власник ТОВ «Белвет»

У цілому 2015 рік був позитивним для аграріїв. Головна категорія тих, хто негативно може оцінювати нинішню ситуацію, — це ті аграрії, які мали й мають валютну заборгованість.

Прогноз на 2016 рік швидше позитивний, але він більше в політичній площині й зовнішньо-ринковій кон’юнктурі попиту на українські експортні позиції. Якщо говорити про скасування спецоподаткування для аграріїв і про те, до чого це призведе, то мушу сказати, що я не вірю в те, що аграрії прозоро платитимуть податки. Звичайно, щось вони сплачуватимуть, але знайдуть схеми, щоб уникнути зайвих і подекуди просто непосильних податкових перевитрат.

Володимир КЛИМЕНКО, президент Української зернової асоціації

Нині Україна вийшла на стійке виробництво зерна — понад 60 млн тонн, тож нині час підвести риску всьому, що було зроблено й визначитися, що потрібно робити далі. Україна за 10 років має подвоїти виробництва зерна. А це означає, що потрібно збудувати практично нову елеваторну промисловість.

У нас сьогодні є проблема з якістю товару. Немає державної політики по насінню. Нерідко трапляється, що Україна торгує зерном середньої якості. Треба працювати над якістю продукції, що виробляється. Якісний товар коштує дорожче — це аксіома!

Артем БЄЛЄНКОВ, директор ТОВ «СмартФармінг»

Скасовуючи спецрежим, держава має надавати програму підтримки на перехідний період, яка мотивуватиме аграріїв ставати ефективнішими. Наприклад, пільгові кредити на техніку, технології, навчання персоналу, системи керування тощо. Скасування спецрежиму оподаткування піде тільки на користь. Бо всі суб’єкти господарювання повинні мати однакові умови праці. Нарешті аграрні підприємства почнуть відповідальніше ставитися до керування своїми компаніями, будуть більше зацікавленні в залученні нових технологій, завдяки яким підвищуватиметься загальна ефективність. Звичайно, будуть і ті, хто збанкрутує, хто продасть свої активи, бо не зможе сам керувати ними так, щоб бути прибутковим. Тобто в агросекторі відбуватимуться певні рокіровки — поглинання одних іншими, можливо, з’являться нові підприємства та холдинги. Проте в середньо- та довгостроковій перспективі скасування спецрежиму — однозначно корисна й потрібна річ для оздоровлення української економіки.

Вадим ЧАГАРОВСЬКИЙ, голова ради директорів «Союзу молочних підприємств»

У молочній сфері сьогодні спостерігається падіння виробництва молока в усіх категоріях господарств, поступове скорочення поголів’я, падіння купівельної спроможності громадян, яке негативно відбивається на закупівельних цінах для виробників молока.

З позитивного: підприємства нарощують продуктивність корів, працюють над зменшенням собівартості, думають над енергоефективністю й оптимізацією виробництва.

Щодо ціни на 2016 рік, то, думаю, вона становитиме 6,30–7 грн за літер молока вищого сорту. До речі, сьогодні вже 16 переробних підприємств отримали дозволи на експорт власної готової молочної продукції на ринки ЄС. А це автоматично дозволяє за спрощеною ситуацією потрапити на ринки країн МЕНИ, тобто країн Близького Сходу та Північної Африки. Що це дасть? Приток валюти в країну, фінансову стабілізацію ситуації в переробників молока, а відтак, і у виробників молока.

Вадим БОДАЄВ, віце-президент компанії AgroGeneration

Нині аграрний сектор — чи не єдиний, що має тенденції росту. Тому саме створення засад для поліпшення розвитку аграрного сектора — найважливіша умова виживання всієї країни. Якщо ми маємо намір отримувати високоякісну продукцію за прийнятними цінами, то бізнес має бути рентабельним. І розвиток саме такого бізнесу зобов’язана стимулювати держава, а не підтримувати збиткові господарства. Зрозуміло, щоб скористатися ефектом масштабу та вийти на оптимальний обсяг землі в обробітку, фермерам слід об’єднуватися в кооперативи й аграрні об’єднання. До того ж зовсім не обов’язково працювати винятково із зерновою групою — є сила-силенна нішевих маржинальних культур, які дають високу рентабельність. Проте умови ведення бізнесу для всіх мають бути однаковими.

Жан-Жак Ерве, член правління та радник із сільськогосподарських питань ПАТ «Креді Агріколь Банк»

Україна важлива для експорту, провідним сектором якого нині є сільське господарство. Надважливе питання, що постало перед українським агробізнесом і його інвесторами, — як підвищити конкурентоспроможність господарств і поліпшити співпрацю на підставі ринкової економіки й ефективного керування ризиками. Втім, як бачите, ми й далі працюємо в Україні та фінансуємо сільське господарство. І робитимемо це, беручи до уваги оцінки аграрної моделі наших клієнтів. Коли з’ясуємо, як саме вони працюють, — фінансуватимемо. Звісно, в рамках партнерства з іншими потужними компаніями, наприклад, із тими, що постачають на український ринок насіння, засоби захисту рослин тощо.

Владислава РУТИЦЬКА, заступник міністра з євроінтеграції Міністерства аграрної політики та продовольства України

Сьогодні треба шукати альтернативні ринки збуту агропродукції. Є дві групи таких ринків: ринки країн Африки та ринки держав ЄС й Азії. Сприяння торгівлі на нових експортних ринках потребує координації та синергії зусиль державних органів і безпосередньо віт чизняного бізнесу.

А також треба працювати над залученням інвестицій у спільні підприємства на території України. Це актуально для арабських держав, Китаю, ЄС й інших партнерів.

Артур ЛОЗА, голова асоціації свинарів України

Очікуємо, що у другому півріччі 2016-го ситуація на ринку свиней у живій вазі поліпшуватиметься, і це буде основою динамічного зростання галузі. Головні завдання на цей період — це підвищення економічної та енергетичної ефективності виробництва, поліпшення біобезпеки, консолідація виробників свинини для налагодження конструктивного діалогу з м’ясопереробкою та ритейлом, а також плідна співпраця з органами влади для пошуку нових ринків збуту для української свинини.

Юрій АЛАТОРЦЕВ, генеральний директор ТОВ «ТАЙТЕН МАШИНЕРІ УКРАЇНА»

Аграрний сектор є провідним для економіки України, і це вже — незаперечний факт. Усі надії на утримання експортних позицій і розширення географії експорту, а отже, валютних надходжень, завантаження внутрішнього сектора вантажних перевезень, розбудова інфраструктури під експорт тощо. Угода з ЄС щодо зони вільної торгівлі відкриває нові горизонти й нові перспективи. Чим може допомогти «Тайтен»? Вчасно та якісно підтримувати аграріїв під час сівби, вегетації та жнив, збирати найкращі світові агротехнології, «смаколики» з усього світу та везти в Україну, допомогти великому та малому фермеру стати заможним шляхом застосування конкурентних переваг на благодатній, Богом даній нам землі з найродючішими чорноземами, майже ідеальним кліматом і працьовитим народом!

Сергій ГНАТЮК, генеральний директор «Тваринпром»

Для свинарської галузі 2015 рік щодо виробничих показників завершився добре. А саме: зменшилися витрати корму на 1 кг приросту, кращим стало використання свиноматки, плодючість зросла до 25 поросят від свиноматки на рік. Багато хто з підприємств зробив реконструкцію на своїх підприємствах, а багато хто почав шукати й виходити на нові ринки збуту. Економічні показники були гіршими. Ситуація була непрогнозованою ні щодо закупівельної ціни, ні щодо прибутків.

Думаю, 2016 рік буде складним, а 2017-й ще складнішим. Скасування пільгового оподаткування сільгосппідприємств уноситиме свої корективи. Бо якщо сьогодні свинарі повертають тільки 50% ПДВ державі, то наступного року будуть змушені повернути всі 100%.

Георгій ГЕЛЕТУХА, голова правління біоенергетичної асоціації «Лабіо»

Для України біоенергетика є одним зі стратегічних напрямів розвитку сектора відновлюваних джерел енергії, враховуючи високу залежність країни від імпортних енергоносіїв, насамперед природного газу, та великий потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії. На жаль, темпи її розвитку в Україні досі суттєво відстають від європейських. Проте сьогодні багато аграрних підприємств переходять на альтернативні джерела енергетики, будують біогазові заводи, встановлюють водні генератори, твердопаливні котли.

Тарас ВИСОЦЬКИЙ, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

У 2015 році тваринники вже відчули перші результати від розширення географії експорту. Знаковими були отримання дозволу на експорт молочних продуктів у Китай та ЄС, відкриття ринків Близького Сходу й Північної Африки для нашої м’ясної продукції.

Цей і наступний роки, на мою думку, відзначаться подальшим розширенням географії постачань за кордон і нарощенням обсягів виробництва продукції сільського господарства.

Віталій БАШИНСЬКИЙ, радник міністра закордонних справ України, експерт ГО НЕП, національний експерт FAO

Сьогодні всі говорять про податки, зміну системи контролю, дерегуляцію, і жоден не хоче розібратися у внутрішніх процесах. Це схоже на втручання зовні, а не на еволюційні процеси всередині країни. Шлях революції в реформах — це крок уперед і два кроки назад, це відбувається тому, що ми руйнуємо минуле, зокрема найкращі здобутки, позитивно оцінені світом.

Якби я вів мову про законодавчі зміни в галузі ветеринарної медицини, то вона, як на мене, потребує таких термінових змін: прийняти закон про контроль відповідно до рекомендацій ЄС, визначити механізм реалізації зовнішніх зобов’язань, завершити реформу Єдиного КО, розпочати масову, сплановану в перспективі перепідготовку кадрів.

Павло КОРОТИЧ, головний редактор журналу The Ukrainian Farmer

Умови поточного року спонукатимуть аграріїв шукати нові шляхи для оптимізації виробництва. І це будуть не лише такі випробувані способи, як заміна оригінальних препаратів на аналоги чи застосування вживаної техніки, а й вирощування нішевих сільгоспкультур для зовнішніх ринків, застосування нетрадиційних видів енергоресурсів, і що особливо радує — поглиблення переробки виробленої сировини та підвищення якості кінцевих продуктів задля одержання господарством більшої доданої вартості та зміцнення свого становища на ринку.

Інна БІРЮКОВА, редактор рубрики «Рослинництво», журнал The Ukrainian Farmer

Сьогодні чиновники називають агробізнес красиво й звучно — локомотив української економіки. І справді, якби не аграрна галузь, то, мабуть, нашої економіки вже не було б взагалі (в найкращому разі ми були б сировинним придатком якоїсь європейської країни). Проте найбільше захоплення викликає потужність і сила цього локомотива. «Вдячна» влада його постійно «обстрілює» та «бомбардує» різноманітними шкідливими законами, кодексами та постановами, але потяг не те, що не зупиняється, а мчить уперед, постійно нарощуючи оберти. Тому хочеться вірити, що він все-таки довезе нашу неньку Україну до того омріяного світлого європейського майбутнього.

Олена СИНЮТА, головний редактор газети «АгроМаркет»

Можливість крокувати в ногу зі світовими трендами великою мірою залежить від розвитку економіки, у якій працює агробізнес, а також від рівня зрілості самої компанії та її доступу до інвестицій. В умовах перманентної кризи українські сільгоспвиробники передусім намагаються мінімізувати ризики та вдосконалити модель керування бізнесом. Одним із найважливіших трендів вітчизняного агробізнесу є вихід на нові ринки. Тож на часі створення бізнес-моделей, що дозволяють виробляти продукти з вищою доданою вартістю, а також формування продуманих стратегій позиціонування.

Оксана РУЖЕНКОВА, головний редактор журналу «Плантатор»

Овочівництво сповна відчуло інфляційні процеси — всі МТР прив’язано до твердих валют, і собівартість овочів мала подорожчати мінімум утричі. Низький внутрішній попит, закриття ринку Росії змусили багатьох скоротити посіви. Несприятливі погодні умови позначилися на валових зборах, які стали найнижчими у Європі. Вартість овочів порадувала овочівників. Потреби внутрішнього ринку було задоволено, деякі піонери експортували продукцію не лише у країни ЄС, а й в Середню Азію. У сезоні-2016 кількість професійних операторів зросла на 10%. Ягідництво тримає позиції і є найприбутковішим, а відповідно, найпривабливішим сегментом АПК.

Людмила МОРОЗОВА, редактор рубрики «Рослинництво», журнал The Ukrainian Farmer

Нині тільки лінивий не каже про негативний вплив кліматичних змін на врожайність сільгоспкультур. Особливо після торішньої екстремальної осінньої посівної та невтішних погодних прогнозів на літо-2016. Утім у цій ситуації скептики не повинні забувати про класичний вислів «краще менше, та краще», який безпосередньо стосується й рослинницької галузі. Не раз доводилося чути думку фахівців: якщо перспективи на врожай погані, слід попрацювати над поліпшенням його якісних показників. Кількаразове підживлення озимини, ефективний захист дають вагомі результати. Тож класного вам урожаю!

Володимир ОГІЙЧУК, редактор рубрики «Техніка», журнал The Ukrainian Farmer

Ринок сільгосптехніки після торішнього «буксування» уже у 2016 році показав суттєве зростання. Продажі першого кварталу свідчать про те, що період обережного очікування завершився, і аграрії вже вкладають довгострокові інвестиції в технічне переозброєння своїх підприємств. Значною мірою на пожвавлення попиту вплинули фінансові установи, які відновили кредитування та лізинг. Більшість дилерів сходяться на думці, що 2016 рік принесе відчутне зростання продажів, а дехто прогнозує перевершити результати рекордного 2013-го року.

Вікторія ДИЧАКОВСЬКА, головний редактор журналу «Наше Птахівництво»

Промислове виробництва м’яса бройлерів показало позитивну динаміку, хоча й незначну. Спостерігався стабільний попит на продукцію, оскільки м’ясо птиці — найдешевше серед інших видів м’яса.

Якщо говорити про яєчний сектор, то нинішня ситуація не зовсім позитивна. Виробництво яєць в перші місяці 2016 року демонструє негативну тенденцію, зменшення виробництва проти минулого року в промислових підприємствах становить майже 27% і до кінця року навряд чи відновиться.

Леся КАДЕЛЯ, головний редактор журналу «Садівництво по-українськи»

Цього року українські садівники мали проблеми з реалізацією врожаю яблук. Ембарго перепинило експорт до Росії, європейські споживачі їли яблука, вирощені у Європі, тож нам лишилися хіба неосвоєні та дальні азійські ринки. Проте туди треба ще пробитися, пристосуватися до їхніх вимог якості й узгодити торговельні протоколи. Ця справа не швидка.

У цій ситуації садівникам слід більше уваги приділяти ринку України та стимулювати внутрішнє споживання, хоча б і за допомогою реклами.

Минулорічний досвід Польщі, коли у відповідь на російське ембарго там пролунав заклик «З’їж яблуко», каже, що цим можна врятувати ситуацію.