Овочі-Ягоди-Сад

Пульс галузі

Пульс галузі

Традиційним заходом для овочівників став День поля у Васютинцях Чорнобаївського району Черкаської області, який щороку в серпні проводить СТОВ «Дніпро». Господарство створило єдиний в Україні демонстраційний майданчик, на якому показує досягнення насіннєвих компаній. Тут можна не лише поспілкуватися з провідними фахівцями галузі, а й почути відповіді на всі актуальні запитання щодо сучасних агротехнологій. А ми розпитали експертів ринку про ситуацію з овочами в регіонах.

  

Андрій Душейко, директор СТОВ «Дніпро»

На Черкащині ситуація в принципі більш-менш нормальна, якщо згадати всі негаразди з пересіванням цибуляних ділянок, коли вітер зняв верхній шар ґрунту і видув із нього насіння, з наступними дощами, які затоплювали поля моркви, буряка та капусти, утворюючи на них озера, що довго не просихали. Ми ретельно підбираємо гібриди для товарних ділянок. Вони вистояли й мають непоганий вигляд. Наскільки сподобалась вирощена продукція, зможу сказати тільки в жовтні-листопаді, коли закладатимемо овочі борщового набору на тривале зберігання.

На захід запрошую приїздити всіх читачів журналу «Плантатор». У нас завжди чинно, спокійно, без ажіотажу. Ніхто не бігає одне за одним і не кричить у мікрофон, яке в нас усе найкраще. Люди голосують за те, що бачать на полі.

   
Ігор Сольський, директор ТОВ «Бейо Україна»

 

Сезон продажу насіння, на радість усіх насіннєвих компаній, удався. За результатами продажів ранніх овочів бачимо — якість чудова, ціна прийнятна для споживачів як ніколи. За таких мізерних цін усі, навіть трейдери, умудряються непогано заробити. Водночас складні погодні умови скоригували хід виробничого сезону овочів для тривалого зберігання. Фермери абсолютно всіх регіонів мають проблеми: на півдні на початку липня пересівали моркву, бо мали проблеми зі сходами через рясні дощі; Житомирська, Київська, Вінницька області, навпаки, потерпали від посухи, яка все більше змушує господарства терміново впроваджувати полив.

Окремо скажу про цибулю. Основний регіон її вирощування — Південь, який постраждав від дощів. Дуже багато хвороб. Шалені гроші витрачено на захист. Фермери на практиці пересвідчилися в доцільності вирощування гібридів через стійкість до природних викликів, на які акцентують світові, а не регіональні насіннєві компанії.

   
Євген Москальов, керівник відділу насіння овочів компанії ПАТ «Агріматко»

 

В Україні з огляду на цінову політику попереднього сезону насіяно забагато ранньої та пізньої цибулі. Аналогічна ситуація з морквою. Водночас відчутно бракувало популярних в сезоні-2015 кавунів, які ще й забарилися в рості через дощі, а також томатів та огірків. Останніх бракувало в середині сезону через різкі денні/нічні перепади температур. Ми взагалі побачили найвищі за роки незалежності ціни на тепличний томат, виробництво якого «просіло» у традиційному запорізькому регіону плівкових теплиць — Кам’янці-Дніпровській. Ситуацію врятували південні фермери з ґрунтовими томатами, які врівноважили цінову карусель.

Бачив великі проблеми з цибулями на півдні. Перо на цибулях на 50–60% знищено негодою. За тривалих дощів — це вогнище для розвитку хвороб у сховищах. Також це заважає нормальному набору ваги головками цибуль, які не виростатимуть більше за 4–5 см. Отже, весною ціна на цю позицію може бути приємною для овочівників.

У нас було придбано чимало пекінської, цвітної капусти та броколі на пізній оборот. Однак особливого сплеску не побачили. Шансів, що врожай з третього обороту в плівкових теплицях Західної України долежить до весни, небагато — немає сховищ, і люди не навчилися ці види капуст належно зберігати.

Якщо подивитися на ціну борщового набору, то проти сезону-2015 вона на 50–80% нижча. Люди відчувають, що не зароблять. Деякі господарства навіть не стали витрачатися на збирання ранніх овочів борщової групи, щоб реалізувати їх за такою низькою ціною. Цілком реально, що подібним чином фермери вчинять і з овочами для тривалого зберігання.

Досвідчені овочівники знають, що ціна на овочі із сезону в сезон є хвилеподібною. У нас немає стабільних площ під різними групами овочів. І навіть коли ця ситуація врівноважиться, все одно не факт, що врожайність буде з року в рік однаковою. Відтак потрібно мати асортимент, максимальну механізацію та дбати про якість. Тоді зі збутом проблем не буде.

   
Станіслав Овчарик, менеджер із продажів компанія ТОВ «Рійк Цваан Україна»

 

Зазначу, що на 10–15% зріс сегмент продажів насіння культур борщового набору. Погодні умови для цих культур були відносно непоганими, хоча в деяких регіонах виробничі площі пересівали. За більш-менш нормального врожаю очікувати високих цін на капусту, буряк, моркву, цибулю не доводиться. Навіть якщо великим господарствам пощастить розпочати експорт на Близький Схід, це не позначиться суттєво на внутрішньому ринку. По тепличних огірках і томатах третій рік поспіль спостерігається скорочення, адже втрачено основний канал їх збуту — російський ринок. Плівкові господарства, зазвичай невеликого розміру, і хотіли б переорієнтуватися на якісь ринки, але їх фактично немає — тільки внутрішній. Якщо зважити, що великі тепличні комбінати також реалізують тепер тут свій основний обсяг продукції, конкуренція в сегменті надзвичайна. Скорочення на 25% по тепличних томату й огірку є логічним.

У другому обороті також зменшено площі під тепличним томатом. Проте зростає сегмент рожевих і смол-біф — це середньо-плідний томат вагою 150–200 г, який має попит у європейських країнах. Обсяги під тепличним огірком не стабільні, бо в Західній Україні були проблеми з поливом.

Варто сказати про третій оборот, який в останні роки впроваджує Західна Україна. Тут активно вирощують пекінку, цвітну капусту та броколі, зеленні культури, зокрема, салати з прицілом на продажі аж під Новий рік. Технологія цікава: на початку жовтня — у середині листопада в неопалювані теплиці садять розсаду салатів, які встигають сформувати розетку, яка фактично припиняє ріст, не втрачаючи смакових і товарних властивостей. Фермери отримують змогу неабияк заробити в середині зими. Салати цього сезону однозначно будуть у прирості. Культура перспективна й набиратиме обертів.

Не варто говорити про ротації на ринку гравців, адже в Україні сформувався пул великих виробників, які відшліфували свою майстерність, мають стабільні виробничі площі, механізацію, сховища й ні за яких цінових коливань не підуть із ринку. Завжди працюватимуть власники плівкових теплиць, для яких теплиця — сімейний бізнес. Їм зараз скрутно. Багато хто вирішив зробити ставку на овочі, вирощені з гібридів другого покоління, так званого самозбору. Упевнений, що вони отримали не найкращий досвід, але це теж досвід, який змусить підвищувати майстерність. Кажучи про овочівників-«мігрантів», які періодично відмовляються від овочів на користь зернових, скажу, що вони кожного разу програють. Потрібно навчатися витримки. Проте такі господарства завжди будуть на ринку, як і ті новачки, що, побачивши в один сезон високі ціни, на наступний рік вирішують розпочати бізнес. Хто з них затримається в овочівництві, а хто не витримає, — покаже час. Це природні процеси, до яких варто ставитися по-філософськи й працювати далі.

   

Олександр Динник, директор ТОВ «Гавриш Україна»

Селекціонери компанії «Гавриш» працюють над створенням професійного насіння для овочівництва закритого ґрунту. Відтак я відвідував господарства, що вирощують овочі в теплицях, зокрема в Запорізькій, Одеській, Херсонській областях і центральних районах України. Мушу констатувати, що дійсно близько 50–60% томатів сезону-2016 вирощено із самозбору. І це зрозуміло, бо на 10 соток плівкової сучасної телиці потрібно 2500 насінин. За вартості професійного насіння томатів 100 дол. за 1000 шт. на насіннєвий матеріал фермер витрачає 250 дол., не враховуючи ЗЗР і міндобрива, без яких не обійтися. Результати першого року таких дрібних виробників навряд чи сильно розчарують, але й далі так чинити — надто ризиковано. Добре, що ця тенденція не перекинулася на тепличний огірок — із ним ризиків більше. Людям, які заробляють на тепличних овочах, витрачають неабиякі кошти на дороге тепличне обладнання, ставити успіх усього сезону під загрозу через використання неякісного насіння — недоречно. Адже в собівартості тепличної овочевої продукції насіння становить лише 5%. Тому хочу нагадати про доцільність придбання оригінального насіння.

У вересні ціни на томати зростатимуть, і дежавю сезону-2015, коли Кам’янка-Дніпрова відпускала в листопаді товар по 3 грн/кг, не буде. Восени роздрібна ціна нижчою за 18 грн/кг у центральних регіонах не буде. І не варто порівнювати ґрунтову томатну сливку, призначену здебільшого для переробки, з новітніми тепличними гібридами — смакові незрівнянні та й ціна на них буде гідна. Якщо Україна не знайде ринки збуту, говорити про розвиток овочівництва буде складно. Вже з’явилися перші компанії, які постачають цибулі на Близький Схід, у Європі відкрився ринок довгого гладкого огірка. Переформатування цінності овочевої продукції, пошук ринків триватимуть недовго. Час покаже, куди ми всі прямуватимемо.

   

Віктор Васін, менеджер із продажів ТОВ «Мессе Групп»

Ранні та середньостиглі моркви в Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Черкаській областях вдалися. На ринку товару більше, ніж треба — ціна відповідно низька. Із кожним роком бачимо підвищення рівня агротехніки, збільшення валу та поліпшення якості цього коренеплоду. Морква для тривалого зберігання коштуватиме дорожче, ніж літня продукція, бо в основних регіонах виробництва влітку були критичні періоди посухи, які зріджували посіви до 50%, фермери їх пересівали. Відтак вал буде меншим, а ціна вищою.

Буряк — важкопрогнозована культура — в неї короткий період вегетації, влітку ціни не було, тож зацікавленість тих, хто вирощує його для тривалого зберігання, має бути нижчою.

Більшість господарств отримали добрі сходи цибулі, весна дала можливість отримати нормальну густоту, але це покаже, що великої фракції цибулі буде мало. Капусти в доброму стані. Південні виробники по цій позиції не диктуватимуть погоду й ціну на ринку, адже лідерами з виробництва пізніх капуст є Дніпропетровська, Вінницька області й інші центральні регіони.

Цікаві зміни відбуваються в переробників. На закордонні ринки упевнено вийшли «Чумак» і «Ніжинський консервний завод». Є кілька переробників на зразок одеської ТМ «З бабусиної грядки», які консервують томати й огірки з власних полів, адже давальницька сировина дешевою для такого розміру переробників не буде. Варто згадати про томатного монстра «ІнАгро», який посідає 3-тє місце у світі по томатних виробничих площах, агротехніці та якості продукції. Він працює на власній сировині, яку переробляє на томатну пасту й усю експортує. За нашими прогнозами, це підприємство й надалі нарощуватиме свої потужності як виробничі, так і експортні. Можемо ними тільки пишатися.

   

Віктор Мужилко, селекціонер ТМ «Лаки Сід»

Торішні збитки, яких зазнали південні виробники овочів відкритого ґрунту через банкрутство низки переробних заводів, логічно призвели до скорочення площ під ґрунтовими томатами. Ціни на них триматимуться весь сезон, і фермери отримають належний прибуток.

Багатьом господарствам пощастило утримати цибуляні посіви в нормальному стані, і врожай все одно буде доволі високим. Високої ціни на цибулю до березня не буде, і всі продаватимуть її рівномірно починаючи з моменту збору врожаю — знову ж таки навчив торішній досвід, який показав: якщо покласти на зберігання проблемну цибулю, ціни не дочекаєшся ще й втратиш неабиякий відсоток при зберіганні. Нечуваний урожай в сезоні-2016 по перцях і баклажанах.

Дощі червня — початку липня, у принципі, знищили велику популяцію шкідників і допомогли заощадити на хімобробках. Для споживачів — ціна дуже приємна, а для фермерів — на жаль. Дуже багато людей перейшли на вирощування солодкої кукурудзи із власного насіння, тобто із самозбору. Вони не враховують, що F2 призводить до зменшення врожайності на 15–30%. Не здивуюсь, якщо наступного року побачимо на полях і F3, F4. Копані збирають насіння і пекінки, і цукрової кукурудзи — всього, що може зацвісти на городі за один рік. Ідеться про власників ділянок в гектар-півтора.

   

Галина Митник, науковий спеціаліст НВП «Тирас» — ексклюзивного партнера компанії MoravoSeed в Україні

Наш офіс розташовано в Тернополі, відповідно, маємо більший вплив на ринок Західної України, де в сезоні-2016 тривало розширення площ під овочами. Торішня висока ціна капусти спровокувала збільшення посівів під нею. Всіх коренеплодів, цибулі також посадили більше, бо ціна була чудовою. В нас неабияк змінився клімат в останні роки — стало тепліше, і менше дощів випадає. Це підштовхнуло деякі господарства до ідеї вирощувати баштанні, і їм це непогано вдалося.

Люди розуміють свою вигоду від спільної роботи. Почали утворюватися цілі регіони, що мають однакову спеціалізацію: є села, що вирощують лише капусту, Заліщики — майстри тепличних томатів, Борщівський район — віртуоз тепличного огірка, а Кременецький район Тернопільщини масово перейшов на виробництво суниць і налагодив співпрацю з переробниками. Люди здають товар і таким чином заробляють на життя своїм родинам.

Особливий попит мають наші капусти та кубоподібні перці. Дуже сподобалася овочівникам коренеплідна селера. Тепер по неї до нас звертаються з усієї України. Капусти кольорові й листкові, всякі дивинки є в нашому асортименті, але це на любителя. Кольрабі охоче купують Копані. Висівають на другий оборот. Торік фермери непогано заробили. Однак якщо цьогоріч буде низька ціна, то наступного року чекайте, що виробництво скоротиться. Це звичайна тенденція.

 

 

Олександр Хареба, менеджер із продажів насіння компанії ТМ «Такі Сідз»

Наша компанія може похвалитися широким асортиментом сучасних гібридів пекінки, тож ми ретельно стежимо за ситуацією по цій позиції. Ціна на пекінку була дуже гідною впродовж кількох сезонів — надзвичайно прибуткова культура особливо за можливості зберігання, завдяки якому вона кілька разів додає в ціні. Мусимо констатувати значне зростання продажу насіння пекінки особливо для осіннього вирощування як прямим висівом у ґрунт, так і з розсади. Є в Україні регіон (кілька сіл за Луцьком), де практикують нетипову технологію вирощування за пізньо-літньої сівби на богарі. Якщо початок осені буде бездощовим і теплим, то вона може не зав’язати голівки. Якщо вал урожаю буде високим, за відсутності потужностей зі зберігання її продадуть восени, обвалять ціни, а в момент максимального попиту — в лютому-березні — на ринку знову бракуватиме продукції, і всі зароблять. У будь-якому разі прогнозувати ціну на пекінку в сезоні-2016 ще рано.

 

Денис Миргород, комерційний директор компанії ТОВ «Агрісол», та Олександр Буйволюк, керівник відділу насіння овочевих культур компанії «Монсанто Україна»

О.Б.: За останні сезони гривня втричі впала щодо твердих валют. Відповідно собівартість овочівництва, яке працює з імпортними витратними матеріалами, зросла втричі. І це на тлі втрати російського ринку. У Центральній Україні овочівництво вписано в загальну структуру польового господарства й має змогу легко перейти на олійні культури, а південний овочівник завжди буде тільки овочівником. Йому за будь-якої погоди доведеться бути на човні — скорочувати прибутковість, оптимізувати витрати, підвищувати майстерність, бо за відносно невеликих площ має заробити з них максимум, а це можливо тільки в овочівництві. Відтак ми всі будемо у виграші у цьому сегменті.

Варіант — вирівнювати ситуацію з переробкою. І це потрібно робити, незважаючи на закриття фактично половини переробних підприємств. Адже ефективність продажів і маркетингова політика — їхні проблеми, на які виробник овочів навряд чи вплине.

Д.М.: Оскільки ми співпрацюємо з китайськими виробниками добрив, то достеменно знаю, що китайці надсилали в сезоні-2016 надзвичайні замовлення в Україну на консервовані овочі. Проте вітчизняні переробні підприємства повелися нерозумно, запросивши ціну на 50% вищу за внутрішню, сподіваючись у такий спосіб надолужити програші попереднього сезону. В результаті китайці відкликали свій запит. Переробникам варто попрацювати над оформленням консервованих овочів. Цивілізовані країни не розуміють традиційної радянської закрутки скляної банки залізною кришкою, що закривається ключем. Не працює менеджмент.
Відсутній маркетинг. Потрібно попрацювати з рецептурою, пакуванням, їздити на закордонні виставки, просувати себе. Виробники овочів досягли високого рівня виробництва. Врожайність захмарна. Вже згадуване підприємство «Ін Агро» зі своїх 5 тис. га томатів стабільно отримує 100 т/га. Для багатьох країн світу — це захмарна цифра. Запорука їхнього успіху — правильно обрана переробка з орієнтацією на зовнішні ринки з бездоганною упаковкою.

Є безліч українських продуктів, які за правильного позиціонування будуть запитуваними не лише на внутрішньому ринку. Зверніть увагу на досвід ТМ «Грін Тім», який налагодив постачання чищеної цибулі в Англію. Це нішевий продукт, але вже дороблений із додатковою вартістю. За такими нетиповими рішеннями — майбутнє українського овочівництва. Ще один варіант — опановувати сучасні технології вирощування овочів за допомогою укорінювачів, прилипачів, регуляторів росту. Працювати ними на підвищення стійкості гібридів, віддачі врожаю на 10–15%.

О.Б.: Опанувати ці технології швидко не пощастить нікому. Та й результати відразу не вразять — лише 10%! Дива як за переходу з радянської системи господарювання на голландську не буде. У найближчому майбутньому приріст досягатиметься винятково за допомогою технологічності, яку можна побачити хіба що за переходу з відкритого ґрунту в закритий, для підвищення майстерності, над чим сьогодні працюють усі передові науковці світу.

 

  

Оксана Руженкова

журнал “Плантатор”, вересень 2016 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ