Агромаркет

Про податки та демократію

Про податки та демократію

Головна тема економічних дискусій в Україні — її намагання докорінно змінити податкову політику. Мінфін, зокрема, вкотре готує проект поправок до Податкового кодексу й прораховує різні моделі реформування системи загалом. Як запевняють посадовці, цієї осені документ має бути поданий в парламент. А тим часом аграрна спільнота — фахівці галузі, сільгоспвиробники, профільні асоціації — прагне вибудувати діалог із реформаторами.

 

За результатами серпневої наради під головуванням прем’єр-міністра України керівник МінАПіП Олексій Павленко отримав протокольне доручення додатково опрацювати пропозиції Аграрного союзу України (АСУ) з оподаткування виробників сільгосппродукції під час підготовки податкової реформи. До слова, ці пропозиції напрацьовувалися роками. Ідея про встановлення єдиної суми податку на один гектар, яка б включала не лише належні податки, а й усі соціальні виплати, належить Луганському регіональному осередку Аграрного союзу України (АСУ). Пропозиція, з якою тамтешні аграрії виступили ще влітку 2012-го, довго обговорювалася серед фахівців і керівників господарств, аж допоки у травні 2014-го на засіданні Ради АСУ в Полтаві була створена робоча група з реформування системи оподаткування у складі Аналітичного центру АСУ. Очолив її керівник одного з господарств Херсонської області, голова регіонального осередку АСУ Ігор Брагинець. Оперативно були зібрані дані з господарств для обрахування можливої суми такого податку, а сама ініціатива прописана як концептуально, так і у вигляді змін і доповнень до чинного законодавства.

 

Основна ідея пропозиції АСУ полягає в тому, щоб установити єдину суму податкових виплат на гектар замість низки податків, які мають сплачуватися з кожного гектара. Така ідея не була новою — власне так і визначаються спрощені системи оподаткування. Новим у пропозиціях АСУ стало те, що оподаткування прив’язується не так до особи, яка обробляє той чи інший гектар, як до гектара — з визначенням того, хто за ним стоїть. Така система, по-перше, мала вивести з тіні оренду землі, адже майже 30% землі сьогодні офіційно обробляється 70-річними бабусями. По-друге, ставилася мета вивести з тіні виплати фізичним особам, оскільки включення соціальних платежів як працівникам підприємства, так і власникам землі, робило б зайвим приховування офіційного рівня відповідних виплат. Проте основним досягненням ухвалення такої системи було б суттєве скорочення зусиль бухгалтерії на обслуговування податків і кардинальне скорочення числа перевірок. Адже наявність оброблюваних гектарів цілком очевидна, як і те, хто за ними стоїть і в кого вони у власності. Платниками такого податку могли б стати юридичні особи, особисті селянські господарства, фермери, фізичні особи — підприємці. А кому не сподобалася б ця система, той зміг би обрати чи то загальну систему оподаткування, чи іншу спрощену систему.

 

Ще один аспект податкових пропозицій АСУ — кошти від податків сільгоспвиробника мають надходити в бюджет за місцем розташування земельної ділянки. Це також мало б зміцнити місцеві громади й виключити ситуацію, коли підприємства, що обробляють великі масиви землі, сплачують податки в Києві й інших великих містах.

 

Розрахунки показують, що крім вказаних вище ідеологічних переваг також міг би виграти ще й бюджет. Надходження від оновленої системи оподаткування сільгоспвиробника мали б становити 37.14 млрд грн (проти 11,17 млрд, які Мінфін очікує отримати від податків на землю та на прибуток від сільгоспвиробників). Тобто розрахунки доводять, що надходження в бюджет мають зрости десь утричі.

 

Щодо суми реформованого сільгоспподатку. За «повномасштабного» оподаткування, коли б господарства перебували на загальній системі оподаткування, сума податкового навантаження на гектар не перевищить 1250 грн. Однак, якщо українська держава зважить на процеси євроінтеграції та візьме до відома факт того, що у європейських країнах сільське господарство дотується на рівні 300 євро (7800 грн) на гектар і залишить розмір єдиного податку в його «несоціальній» частині на тому самому рівні 120 грн/га, ставка єдиного податку становитиме 900 грн/га. Рівень дотацій (включно з дотуванням у вигляді спецрежиму ПДВ) у цьому разі все одно буде у 9,26 раза меншим, ніж у країнах ЄС.

 

Ще раз зупинімося на очікуваних результатах від реалізації пропозицій АСУ. Це й збільшення надходжень до бюджету (в 3 рази), й детінізація оренди, й стимулювання обробітку земель сільськогосподарського призначення в тих досить поодиноких випадках, коли вона нею не користуються для сільгоспвиробництва. Це посилення зайнятості на селі та соціального захисту найманих працівників і селян. Це розвиток сучасної інфраструктури аграрних ринків, витіснення перекупників-«барсетників». Це зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування — з відповідними наслідками щодо розвитку місцевої матеріальної та соціальної інфраструктури. Зрештою, це ще й стимулювання розвитку переробки та нарощування тваринницької складової господарств.

 

Для зниження ризиків перехідного періоду та відпрацювання процедур сплати й контролю за сплатою податків пропонується спочатку провести пілотний проект протягом кварталу в 3–5 сільськогосподарських районах різних природно-кліматичних зон. І, звісно ж, узаконити авторський колектив, що не лише готує пропозиції, а й несе відповідальність за реалізацію податкової реформи, а особливо — за її наслідки.

 

Проте саме зі збереженням авторства та встановленням відповідальності за наслідки поки що й виникли величезні, майже нездоланні проблеми. Автори пропозицій виявилися фактично усунуті, АСУ як суб’єкт доручення перестав існувати «як клас», а сама ініціатива була суттєво змінена тими силами, що її перехопили. Можна тільки здогадуватися, у чиїх інтересах і з чиєї згоди проведено таку рокіровку. А тисячі українських сільгоспвиробників уже за кілька років ризикують перетворитися з господарів на звичайнісіньких найманих працівників…

 

Лариса Старікова

координатор аналітичного центру Аграрного союзу України

газета “АгроМаркет”, жовтень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ