Оператор ринку має переконатися в ефективності запроваджених процедур, а якщо є невідповідності, подбати про коригувальні дії та корекцію.
Під час аудиту процедур, заснованих на принципах системи НАССР, представник компетентного органу перевірятиме серед іншого, чи процедури впроваджені «результативно та у спосіб, що дозволяє досягти поставленої мети». Іншими словами, оператор ринку повинен надати докази ефективності впроваджених ним процедур. А щоб переконати аудитора, потрібно самому переконатися в ефективності цих заходів.
Для цього існує низка інструментів, таких як внутрішні аудити чи інспекції, лабораторний моніторинг, верифікація тощо. Всі ці методи мають на меті виявити невідповідності у впроваджених процедурах, виправити їх, а головне — запобігти їх появі в майбутньому. Це завдання досягається з’ясуванням причин невідповідностей і їх усуненням за допомогою такої процедури, як упровадження коригувальних дій.
Коригувальні дії — це дії, що визначаються оператором ринку та застосовуються для усунення причини виявлених невідповідностей установленим вимогам.
Коригувальні дії застосовують до всіх невідповідностей в діяльності, пов’язаній із випуском безпечної продукції, але існує й особливий випадок — коригувальні дії у разі порушення критичних меж у критичних контрольних точках. Це — п’ятий принцип НАССР, і порядок його реалізації дещо відрізняється від загального підходу.
Часом в операторів ринку виникають труднощі з трактування того, що є коригувальними діями, а що є корекціями. Законодавство дає визначення корекцій: Корекція — дія, спрямована на усунення виявленої невідповідності. До корекції, зокрема, належать дії з поводження з небезпечними харчовими продуктами, метою яких є недопущення споживання цих продуктів.
Наприклад, якщо виявлено, що робочі поверхні вимито неналежно. Повторно помити для досягнення потрібного ступеня чистоти — це виправлення, тобто корекція.
А коригувальні дії у такому разі: Виявлення причини — це може бути неправильна процедура миття, відсутність потрібного інвентарю, неправильний вибір чи використання засобів для миття, відсутність знань у персоналу чи свідоме порушення ним правил миття. Усунення причини — внести зміни у процедуру, закупити інвентар, перевірити специфікацію та спосіб використання засобів для миття, провести навчання персоналу чи стимулювати працівників до виконання правил.
|
Загалом, коригувальні дії складаються з таких етапів:
1 Виявлення, реєстрація та систематизація невідповідностей, які потенційно можуть викликати появу невідповідностей. Підставою для ухвалення рішень про коригувальні та запобіжні дії слугує така інформація:
• скарги клієнтів і споживачів;
• випадки постачань вхідних компонентів (сировини, пакувальних й інших матеріалів) із відхиленням від специфікацій;
• відхилення в технологічних процесах;
• відхилення у функціонуванні процедур, заснованих на принципах системи НАССР;
• негативні результати випробувань напівфабрикатів, готової продукції;
• результати внутрішніх перевірок ефективності функціонування процедур, заснованих на принципах системи НАССР;
• результати проведення перевірок системи зовнішніми організаціями — компетентним органом, представниками клієнтів, сертифікаційними організаціями у разі впровадження вимог добровільних стандартів.
2 Виправлення (корекція). Перші зусилля після отримання сигналу про невідповідність мають бути спрямовані на виправлення ситуації, що склалася, — відновити правильне виконання процедур, вилучити, відкликати продукцію, заблокувати сировину, відновити параметри процесу, провести навчання персоналу, відремонтувати обладнання. Також слід оцінити ступінь негативного впливу кожної невідповідності на певні партії продукції й ухвалити рішення щодо поводження з ними.
3 Виявлення причини невідповідності. Наприклад, невідповідна сировина, неправильна робота обладнання чи засобів вимірювальної техніки, персонал не виконує посадові обов’язки, недотримання рецептури та технологічних параметрів, неправильне виконання допоміжних процесів, недостовірні результати лабораторних досліджень.
4 Розроблення заходів з усунення невідповідностей — коригувальних дій. Часто для цього потрібно залучати спеціалістів різних підрозділів виробництва для вибору оптимальних заходів. Під час ухвалення рішення щодо вибору таких заходів ураховується складність їх реалізації, економічні витрати.
5 Установлення термінів виконання коригувальних дій має ґрунтуватися на оцінці впливу невідповідностей на безпечність продукції та відповідність законодавству, а не на здатності оператора ринку впровадити ці дії.
6 Контроль ефективності коригувальних дій. Такий контроль проводять через деякий період часу після їх упровадження (у кожному випадку визначається окремо), який дозволить провести об’єктивне оцінювання. Для цього зручно документувати коригувальні дії, де вказувати дати їх виконання. Якщо дії виявилися неефективними (невідповідності повторюються), то слід визначити причину — коригувальні дії можуть бути неправильно впровадженими чи неправильно обраними.
Процедуру розроблення коригувальних дій слід повторити. Цей цикл повторюється доти, доки причина невідповідності не буде усунута. Звичайно, за умови залучення знань про процес, продукти, залучення кваліфікованих працівників ефективність процедури застосування коригувальних дій є високою.
7 Усі факти застосування коригувальних дій слід документувати, щоб була можливість проаналізувати ефективність як процедури, так і системи в цілому.
8 Часто найбільш типові невідповідності та причини їх появи можна передбачити. У таких випадках можна відразу внести у відповідну процедуру (наприклад, прибирання, боротьби зі шкідниками) інструкції із запровадження корекцій і корегувальних дій.
9 Процедура коригувальних дій має чітко описувати алгоритм, необхідну документацію та відповідальність персоналу. Цей процес можна зобразити схематично (рис.).
Окремим випадком застосування коригувальних дій є п’ятий принцип НАССР — упровадження коригувальних дій, який стосується корекцій, усунення причин відхилень і поводження з потенційно небезпечною продукцією, випущеною під час відхилень у процесі, а саме — відхилень від критичних меж, виявлених під час моніторингу критичних контрольних точок (ККТ).
Особливістю цієї процедури є її суттєвий потенційний вплив на безпечність продукції, адже без ефективного контролю ККТ продукція з великою ймовірністю завдасть шкоди споживачам.
Для кожної ККТ порядок коригувальних дій має бути задокументований в окремих процедурах. Коригувальні дії повинні відповідати таким вимогам:
1) негайно відновлювати контроль над ККТ;
2) визначати причини невідповідності;
3) усувати причини невідповідності;
4) визначати потенційно небезпечні продукти, виготовлені за час, коли ККТ не був під контролем (за періодичного моніторингу з часу останнього вимірювання з позитивним результатом), заблокувати їх наступне використання, помістити в зону некондиції та визначити поводження з продукцією надалі.
У процедурі потрібно чітко вказати алгоритм дій і сфери відповідальності різних працівників: хто виявляє та документує невідповідність, працівники, що відповідають за відновлення контролю над ККТ, персонал, відповідальний за відділення та розміщення в зоні некондиції потенційно небезпечної продукції, посадові особи, відповідальні за визначення причини невідповідності (якщо вона не передбачена раніше) та її усунення, кваліфіковані працівники, які визначають шляхи утилізації/використання потенційно небезпечної продукції, відповідальні за документування всіх дій.
Відповідальність за коригувальні дії та поводження з потенційно небезпечною продукцією має покладатися на осіб, які добре знають харчовий продукт, розуміють технологічний процес і НАССР-план, та які уповноважені ухвалювати відповідні рішення.
Дуже важливо для верифікації процедур, заснованих на принципах НАССР, щоб усі кроки з упровадження коригувальних дій були належно задокументовані (наприклад, дата, час, дія, виконавець, наступна перевірка).
Під час верифікації перевіряють відхилення від критичних меж, і якщо коригувальні дії щодо певної процедури впроваджуються часто, то це означає системні відхилення й вимагає перевірки ефективності коригувальних дій і вдосконалення процедур, які стосуються технологічних процесів чи застосування принципів НАССР.
Група НАССР завчасно розробляє типові коригувальні дії для кожної ККТ, які можна негайно застосувати у разі, коли моніторинг вказує на відхилення від критичних меж. Однак для ефективного функціонування та вдосконалення системи доцільніше передбачати появу невідповідностей, ніж виправляти помилки, які часто можуть бути пов’язані з економічними втратами. Для цього застосовують запобіжні дії. Сигналом до впровадження запобіжних дій є в основному аналіз тенденцій змін параметрів процесів, які ще не вийшли за встановлені норми, однак якщо не застосувати заходи, то порушення норм відбудеться. З алгоритмом виконання запобіжні дії аналогічні коригувальним: сигнал про можливу в майбутньому невідповідність — причина — усунення причини — перевірка ефективності. Однак процес спрощується відсутністю некондиційної продукції і, як правило, не такими тісними часовими рамками виконання.
Наприклад, аналізи змивів з поверхні обладнання показують стійку тенденцію до зростання загальної кількості мікроорганізмів, хоча допустиму норму не перевищено. Саме час замислитися над установленням причини такого явища і запровадженням запобіжних дій.
Часто оператори ринку встановлюють у критичних контрольних точках операційні межі додатково до критичних меж. Операційні межі є дещо жорсткішими, ніж критичні, і слугують сигналом, що параметри ККТ є близькі до критичних і потрібно відрегулювати процес. Хоча продукція все ще безпечна й блокування не вимагається.
Розглянуті нами процедури застосовують для удосконалення не лише процедур, заснованих на принципах НАССР, а й інших процедур, які вимагають законодавство, клієнти, споживачі, ринки інших країн. Правильне реагування на невідповідності чи навіть імовірність їх появи дозволяє побудувати живу, діючу систему, яка в кінцевому результаті сприятиме економічному розвитку підприємства.
Юрій Оглашенний, експерт
газета “АгроМаркет”, березень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
