Овочі-Ягоди-Сад

Потенціал біометодів

Потенціал біометодів

У Інституті садівництва НААН (Київ, Новосілки) 3 жовтня 2017 року відбувся науково-практичний семінар, присвячений методикам контролю шкідників і хвороб у плодових садах та ягідниках.

 

Науковців, що спеціалізуються на садівничій тематиці та захисті плодових насаджень, подія зібрала з усіх куточків України. Програма семінару була насиченою, і у ній багато уваги приділили інтегрованому захисту плодових і ягідних культур. Ішлося не лише про подолання хвороб й обмеження популяцій шкідливих комах, а й про те, як доглядати сад чи ягідник, щоб вони були зимостійкими та менше страждали від спеки й посухи. Особливий наголос науковці зробили на біологічних методах контролю шкідливих організмів.

 

Ігор Шевчук, завідувач сектору захисту рослин у Інституті садівництва, розповів учасникам семінару про ефективність мікробіологічних інсектицидів у інтенсивному саду сливи. Зокрема, препарати на основі штаму бактерій: Bacillus thuringiensis var.kurstaki; Bacillus thuringiensis var. Thuringiensis були дієвими проти сливової обпиленої попелиці. Фахівець наголосив на важливості збереження в насадженнях аборигенних ентомофагів попелиці, зокрема мух-сирфід і золотоочок. Ще одна рекомендація науковця — залучати у вирощування стійкі до шкідників сорти сливи, зокрема, імунний до сливової товстоніжки вітчизняний сорт Мліївчанка та стійкі Пам’ять матері, Добра, Ізюминка Ненька й Кантата. Сорт Пам’ять матері має стійкість до чорного сливового пильщика.

 

У дослідному саду. Ігор Шевчук розповідає про методику

захисту плодових

Валентина Конверська, яка у Інституті захисту рослин завідує сектором технології застосування ентомофагів, розповіла про засади екологічно безпечного захисту яблуні від лускокрилих шкідників. Ішлося про сезонну колонізацію саду трихограмою, яка є природним шкідником лускокрилих видів і, зокрема, яблуневої плодожерки. Фахівець наголосила на необхідності штучного заселення в сад ентомофага, бо його природної популяції там недостатньо — у періоди, коли іще не відродилася гусінь плодожерки, трихограмі бракує харчу і її популяція скорочується. Ще одна заувага науковця була про використання правильного виду трихограми, пристосованого до живлення яблуневою плодожеркою. Адже трихограма для захисту кукурудзяних полів і трихограма для захисту яблуневого саду — це два різних види! Загалом у саду яблуні ефективно діятиме лише жовта трихограма.

Фахівець застерегла: різні види трихограми мають вирощуватися в різних, територіально розмежованих, лабораторіях. Сергій Галашевський, директор ТОВ «Органік стандарт» — компанії, що допомагає аграріям опанувати стандарти органічного виробництва сільгосппродукції, зокрема й плодів та ягід, радив, як обрати сертифікаційну установу та правильно закладати багаторічні насадження для органічного виробництва. Рекомендації фахівця стосувалися й налагодження потрібного для сертифікації документообігу.

 

Виступає Олег Китаєв

На семінарі виступав і Микола Тетерук, комерційний директор ТОВ «Центр Біотехніка», яке розташоване в Одесі. Підприємство ось уже 17 років спеціалізується на розробці та виготовленні біологічних засобів захисту рослин, а саме мікробіологічних продуктів на основі бактерій Pseudomonas fluorescens, Pseudomonas aureofaciens, Bacillus thuringiensis var.kurstaki й ін. та культивує в лабораторіях різні види ентомофагів, зокрема й трихограму. Фахівець наголосив, що в органічному вирощуванні ягід, також і малини, не обійтися без біопрепаратів. Утім, препарати — це лише частина успіху. Решта, на думку спеціаліста, — то ретельне дотримання агротехнічних вимог. За підрахунками Миколи Тетерука, вартість біозасобів для сезонного захисту органічного яблуневого саду, закладеного імунними сортами, у 2016 році не перевищувала 10 грн/га, а у 2017-му зросла менше ніж на 10%, до 10,85 грн/га. Оскільки органічну продукцію завжди можна продати дорожче, а витрати на захист насаджень при її вирощуванні є нижчими, фахівець радив поміркувати про створення органічних садів.

 

Василь Гонтар, Тетяна Кондратенко та Володимир Сіленко, викладачі кафедри садівництва ім. проф. В. Л. Симиренка (НУБіП України), також і автори публікацій у журналі

Шкідники й хвороби — не єдине, що знижує продуктивність багаторічних плодових насаджень. Теми підвищення зимостійкості садів і витривалості плодових до спеки і посухи стосувався виступ Олега Китаєва, завідувача лабораторії фізіології рослин в Інституті садівництва. Вчений розповів про дослідження й напрацювання своєї лабораторії.

 

На семінарі пролунали виступи й інших науковців і спеціалістів, зокрема й представників комерційних компаній, що пропонують свою продукцію садівникам. У рамках семінару учасники також відвідали дослідні сади Інституту садівництва.

 

 

 

 

 

 

 

журнал “Садівництво по-українськи”, жовтень 2017 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».  

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
5
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ