За погодними умовами початок 2016 року обіцяє бути складним. Однак високі врожаї можна (й треба!) отримувати попри всі негаразди.
За усіма ознаками рік наступний буде маловодним, що означає мінімальну ймовірність опадів і посуху в усіх шарах ґрунту. Звісно, на метеоситуацію впливати ми не можемо, однак максимально докласти зусиль для мінімізації втрат повинні обов’язково. Отож, плануємо аграрну весну 2016 року.
Щодо озимої групи сільгоспкультур наразі маємо майже повсюдне випадіння ріпаку — більш-менш життєздатних посівів майже не залишилося, особливо в південній частині України. Отже, вивільняється ще певна кількість площ під ярі культури. Озима пшениця завдяки сприятливим погоднім умовам, які були наприкінці жовтня — початку листопада поточного року, має достатні потенції для виживання та формування прийнятного врожаю. Ячмінь, висіяний до 25 жовтня, має сходи, тому за тривалого досить теплого періоду протягом грудня можемо також очікувати на врожай. Звісно, для успішності процесу потрібно вибудувати схему захисту від шкідників і хвороб, розробити план унесення добрив і рістрегулюючих речовин, відповідально підійти до проведення агротехнічних заходів. До кожного поля, до кожної культури треба буде ставитися індивідуально, розробляючи найбільш рентабельні заходи порятунку.
А тепер — найголовніше. Які ярі культури можна рекомендувати до вирощування навесні? Передусім обов’язково слід посіяти ярий ячмінь, але в надранні терміни. Лютневі вікна — саме той час, коли сівба буде успішною. Як альтернатива — у II–IIIдекаду березня. До сівби ячменю треба підготуватися. По-перше, вибір сорту. Віддавати перевагу слід найвитривалішим до посухи, спеки, а також сортам із коротким періодом вегетації. Насіння обов’язково має бути кондиційне, велике, з високим фізіологічним потенціалом. Протруєння фунгіцидом й інсектицидом — обов’язкове, плюс додавання до суміші протруйників рістрегулюючих речовин (перелік можливих для застосування пестицидів наведено в минулих номерах журналу). За результатами багаторічних досліджень можу твердо рекомендувати додавати до суміші 0,2 л/т регулятора росту препарату Атонік Плюс. Завдяки йому насіння проростає інтенсивніше, а головне — у 1,8 раза посилюється розвиток кореневої системи проти наземної маси, що підсилює життєздатність рослини у цілому.
Вибір інших культур буде дуже обмеженим. За прогнозами, вологи вистачить лише до кінця травня 2016 року, отже, високого ризику набирають перспективи для соняшнику та кукурудзи. Якщо все ж їх сіяти, то рекомендую проаналізувати всі складові. Це, по-перше, підбір гібридів (сортів), що мають найбільший рівень посухостійкості, спековитривалості й з максимально коротким періодом вегетації. На ринку насіння соняшнику та кукурудзи є достатня кількість гібридів, тому вже нині, протягом зими, потрібно вибрати найкращі. Також треба теоретично опрацювати всі заходи агротехніки, визначитися з добривами, ЗЗР й, обов’язково, з регуляторами росту, адже підсилення фізіологічних показників культури буде дуже доречним.
Як доволі виграшну в умовах посухи можна назвати зернобобову культуру нут. Він є дуже актуальним у світі. Однак в Україні нут мав дуже швидке «сходження на Олімп» — із наступним падінням. Протягом семи років вирощування нут з 5 га досяг майже 1 млн га! Однак його проблема полягає в тому, що в технологію вирощування не вписується жоден страховий гербіцид. Тому для цієї культури головною є агротехніка — особливо в боротьбі з бур’янами. Якщо за осінньо-зимовий період підготувати ґрунт належним чином, забезпечивши чистоту поля, то навесні можна висівати цю культуру.
Також цікавою зернобобовою культурою є сочевиця. Вона добре росте в умовах помірно-посушливого клімату, а за посухостійкістю майже не поступається нутові. Проте, на відміну від нуту, вона толерантніша до надлишкового зволоження, стійкіша до небезпечних хвороб — фузаріозу й аскохітозу. Сочевиця — холодостійка рослина, мінімальна температура проростання насіння +4…+5 °С. Сходи можуть витримувати заморозки до –6…–7 °С. А так звані зимні сорти здатні витримувати морози до –20 °С. Сорти, що зареєстровані в Україні, належать до ринкового типу: зелена велика сочевиця. Вегетаційний період становить 60–90 діб, залежно від сортових особливостей і погодних умов. Сочевиця за фотоперіодом належить до культур довгого дня, тому сіяти її треба якнайраніше, щоб не зменшилася врожайність. Для отримання врожаю сочевиці достатньо 150–200 мм продуктивних опадів за вегетаційний період. А от надмірне зволоження сприяє сильному росту її вегетативної маси та зниженню насіннєвої продуктивності. В Україні зареєстровано кілька сортів сочевиці. Для умов посухи рекомендуємо сорт Лінза, створений на Кіровоградській дослідній станції ДУ Інститут сільського господарства степової зони. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 65–75 діб. Насіння плоске, світло-зелене, однотонне, маса 1000 насінин — 58–70 г. Смакові якості відмінні. Вміст білка в насінні 27%. Середня врожайність насіння 1,8 т/га.
Можна запропонувати сіяти й гірчицю — і білу, і чорну. Біла простіша у вирощуванні, однак рентабельнішою вважається гірчиця чорна. В умовах посухи гірчиця формує хоча й незначний урожай, однак на рівні прибутковості. Висівають її рано навесні — найкраще наприкінці березня. Агротехніка нескладна. В умовах посухи коренева система гірчиці здатна витягувати вологу з глибших шарів. Культура має короткий вегетаційний період, що дає змогу збирати врожай у липні. Гірчиця — це перші обігові кошти для аграріїв, вона також є чудовим попередником для пшениці озимої та посідає важливе місце в сівозміні. Збирають гірчицю прямим комбайнуванням, сортувати її легко.
Кандидатом для весняної сівби може бути льон олійний. Він є альтернативою соняшнику, має високу олійність (45–50%) і потенційну врожайність на рівні 2–2,5 т/га, не вилягає й не осипається. Льон є одним із найкращих попередників для більшості сільгоспкультур і жодним чином не обмежує розміщення в сівозміні інших олійних, адже сіють його в ранні строки. Активно використовує осінньо-зимові запаси ґрунтової вологи, має короткий вегетаційний період — 80–100 діб. Льон є незамінною страховою культурою в разі загибелі озимих. Характеризується надзвичайною посухостійкістю, яка зумовлюється безперервним розвитком кореневої системи протягом усієї вегетації, тож має доступ до вологи та в період цвітіння. Фахівці вважають, що під льон можна віддавати до 30% посівних площ, особливо в умовах південних і східних областей України. Взагалі льон олійний є культурою екологічно адаптованою до будь-яких умов, тому може вирощуватися в усіх ґрунтово-кліматичних зонах.
Ще одна культура, яка зможе прийти на допомогу аграріям складного 2016 року — коріандр. Ця рослина здатна зменшити використання інсектицидів на польових культурах, що ростуть поруч. Ефірна олія коріандру має відлякувальний для шкідливих комах аромат. Коріандр невибагливий до умов вирощування, на півдні України росте дружно, за умов посухи дещо знижує врожай, однак завжди є високорентабельною культурою. Коріандр сіють рано навесні, саме тоді, коли й інші раннікультури, в першу половину польових робіт. У період від сходів до стеблування рослини коріандру ростуть дуже повільно, тому пригнічуються бур’янами. Отже, в полях, де гербіциди не будуть застосовуватися, треба сіяти в середні строки. Знищити пророслі бур’яни можна додатковою культивацією. Норма висіву залежить від особливостей доглядуза посівами. Якщо вибір зроблено на користь боротьби з бур’янами агротехнічними заходами (до- та післясходовим боронуванням), то норма висіву має бути 25–30 кг/га, що є еквівалентом 3,5–3,6 млн насінинна 1 га. На полях, що захищатимуться гербіцидами, норма висіву може бути зменшена до 16–18 кг/га, що відповідає 2,2–2,4 млн/га. Якщо сівба широкорядна, висівають 10–16 кг/га, або 1,5–1,8 млн/га. Після сівби проводять коткування, а на 5–6 добу — досходове боронування. Після появи сходів, коли рослини мають 3–4 листочки, боронують удруге. Також корисно під час вегетації зробити кілька розпушувань ґрунту, причому перше на глибину 3–5 см, друге — 6–8 см, інші — на 8–10 см. Далі рослини коріандру вегетуватимуть майже самостійно. Залишиться лише дочекатися врожаю та його реалізувати.
Таким чином, напередодні важких для аграріїв випробувань 2016 року хочу наголосити, що добрий урожай потрібно отримувати в будь-яких умовах. Завжди бувають перепони, однак, за дотримання технологічних регламентів буде реальна можливість вистояти й зберегти максимум потенційного врожаю.
Чи ми не українці!?
Ольга Бабаянц, д-р біол. наук, ст. наук. співроб., завідувач відділу фітопатології та ентомології
Селекційно-генетичного інституту — НЦНС
журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
