Агромаркет

Пивоварний ячмінь: хто заплатить «премію за якість»?

Пивоварний ячмінь: хто заплатить «премію за якість»?

Для багатьох нішевих культур в Україні протягом минулих двох сезонів спостерігалася достатньо складна ситуація, зумовлена зниженням попиту. У новому сезоні розвиток ринку пивоварного ячменю визначатиметься такими основними чинниками: зростання витрат на вирощування та неоднозначні агрокліматичні умови, реформування законодавства, яке регламентує обіг пива в Україні, зниження попиту на сировину й готову продукцію, а також нестабільна економічна ситуація в країні.

 

Традиційно його обсяги є оцінювальним показником, бо не завжди зерно, отримане з насіння пивоварних сортів, відповідатиме вимогам до якості з боку солодовників. Тому ємність згаданого сегмента визначається насамперед обсягами виробництва солоду, а також тенденціями в сегменті ярого ячменю. Згідно з даними МінАПіП, на 14 серпня 2015-го валове збирання ячменю становило майже 8,5 млн тонн, зокрема 5,1 млн тонн ярого ячменю. Такі обсяги, відповідно, на 6 і 10% менші за торішні (9,0 і 5,7 млн тонн). Ураховуючи дощі під час збирання, підсумковий показник буде скориговано в бік зниження. Утім, це скорочення виробництва не є критичним, і зазначені обсяги повною мірою можуть задовольнити потреби переробників.

 

Разом із тим так само, як складні агрокліматичні умови на час збирання та суттєве збільшення виробничих витрат могли суттєво вплинути на якісні показники пивоварного ячменю, дощова погода сприяє розвитку хвороб і мікроорганізмів на рослинах. А вартість ЗЗР, що виросла в рази, зумовлює економію на проведенні відповідного оброблення в повному обсязі. Крім того, підвищена вологість потребує досушування, і це також вплине на якість зерна та його вартість. Таким чином, на фоні зростання собівартості пивоварного ячменю (він, як відомо, потребує ретельнішого догляду) привабливість його вирощування має бути забезпечена попитом переробників, котрі будуть спроможні платити так звану премію за якість.

 

Основними споживачами пивоварного ячменю в нас є підприємства, що спеціалізуються на виробництві солоду. І саме його обсягами (нині спостерігаємо понижувальну тенденцію) визначається власне попит на цей вид сировини. Зокрема, у 2013/14 МР виробництво солоду впало на 17% — до 327,7 тис. тонн проти 395,6 тис. тонн за результатами 2012/13 МР. У 2014/15 МР — 324,7 тис. тонн, що практично відповідає показникам попереднього сезону. Виробництво пива в Україні теж знизилося: на 14%, якщо порівняти показники 2013/14 (252,8 млн дал) і 2012/13 МР (293,3 млн дал), а в 2014/15 МР — на 17% відносно показника 2013/14 МР (210,4 млн дал). Серед причин такої тенденції — зменшення чисельності населення (за даними Держстату, з 2013-го на 6%), зниження його купівельної спроможності, а також скорочення експорту українського пива (як відомо, його основним імпортером традиційно була Росія) — за оцінками АПК-Інформ, на 63% (до 78,3 тис. тонн, у 2014/15 МР проти 214,6 тис. тонн у 2013/14 МР). Якщо порівнювати показники експорту на старті сезону (в липні), то в 2013-му було експортовано 25,4 тис. тонн пива, в 2014-му показник упав до 13,5 тис. тонн (–47%), а в липні 2015-го — до 9,6 тис. тонн (–29% до 2014-го і –62% до 2013-го). Спостерігається й подальше скорочення виробництва цієї продукції: пива у липні 2015-го — на 26% (до 18,9 млн дал проти 25,7 млн дал у липні 2014-го), солоду — на 23% (до 20,4 тис. тонн проти 26,5 тис. тонн у 2014-му). Ці тенденції зумовлюють в Україні понижувальний тренд і в обсягах споживання пивоварного ячменю. Суттєво утруднилася робота дрібного пивоварного бізнесу з 1 липня 2015 року, коли набули чинності зміни до деяких законодавчих актів, що регламентують продаж пива. Мова — про високу вартість ліцензії, акциз на пиво міцних сортів, регламентування мінімальної площі приміщень для торгівлі тощо. Нині влада анонсувала розробку законопроектів, які нівелювали б зазначені «недоліки», однак поки що чимало дрібних пивоварень зупинено, а обсяги виробництва пива скорочуються.

 

   

Ситуація з попитом в сегменті пивоварного ячменю формує відповідну цінову ситуацію, що, своєю чергою, зумовлює рівень привабливості для фермерів вирощування ячменю пивоварних кондицій. До речі, у 2014/15 МР конкуренція між внутрішніми переробниками та експортерами в закупівлі ячменю була достатньо жорсткою. Аналізуючи динаміку цін попиту на пивоварний ячмінь на внутрішньому ринку та на фуражний ячмінь на базисі СРТ-порт, отриману на основі цінового моніторингу АПК-Інформ, зауважимо: ще в липні 2014-го внутрішні ціни на пивоварний ячмінь перевищували ціни попиту в портах на фуражну зернову. Проте вже із серпня 2014-го експортні ціни в портах показали динамічне зростання й досягли свого піку наприкінці лютого 2015-го, коли трейдери готові були платити за ячмінь 5000 грн/т проти ціни попиту на пивоварний ячмінь на внутрішньому ринку на рівні 3300 грн/т. Відтак було вигідніше продавати ячмінь на експорт як фуражний, навіть з урахуванням вартості доставки в порт. Ситуація ця була зумовлена валютними коливаннями, на фоні яких трейдери могли пропонувати вищі ціни в гривневому еквіваленті навіть за умови стабільних валютних експортних цін.

 

У травні ситуація стабілізувалася, й до початку нового сезону пивоварний ячмінь на внутрішньому ринку купували дорожче, ніж фуражний в портах. Однак із липня 2015-го експортні ціни попиту на базисі СРТ-порт знову превалюють над внутрішніми — з боку переробників. Ураховуючи, що їх виробничі витрати також суттєво зросли, підприємства не в змозі суттєво збільшувати ціни на сировину, тим паче — на фоні падіння попиту на готову продукцію. В експортному сегменті цілком протилежна ситуація — високий попит на зерно ячменю та можливість підвищення гривневих цін попиту на фоні стабільності чи навіть зниження експортних валютних цін.

 

Загалом нинішнього сезону не очікується дефіциту пивоварного ячменю для внутрішньої переробки. Утім його доступність залежатиме від рівня цін, пропонованого виробниками солоду. Нині аграрієві вигідніше продати своє збіжжя експортерам як фуражне зерно. Своєю чергою, переробники можуть забезпечувати себе сировиною в рамках програм із форвардними закупками чи товарними кредитами. Щоправда, цей сегмент зернового ринку перебуває в стагнації з негативною динамікою рівня попиту. Ймовірно, поточного та майбутнього сезонів вироблятимуть пивоварний ячмінь тільки ті господарства, що опанували ефективні технології його вирощування та встановили довгострокові й тісні контакти з виробниками солоду.

 

 

Андрій Купченко, аналітик АПК-Інформ

газета “АгроМаркет”, вересень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ