Агромаркет

Перезавантаження

Перезавантаження

Ринок агрострахування — на порозі кардинальних змін до системи виплати субсидій на страхові премії.

 

На тлі тотального бюджетного дефіциту говорити про страхування сільгосппродукції видається щонайменше цинічним. До того ж усі втягнуті до процесу структури активізувалися й намагаються здійснювати глобальне реформування. Чи потрібне воно і чи є загалом сенс у страхуванні сільгосппродукції для українських аграріїв? Своїми думками із цього приводу поділиласяексперт у цій галузі, співробітник Групи Світового банку в Україні Ірина Головко.

 

– Держава всіляко намагається запустити механізм страхування сільгосппродукції. Щоправда, не має до кінця чітко сформованої стратегії, як це зробити, яким шляхом краще рухатися, — зауважує експерт. — Адже відпрацьованих й успішно реалізованих у світі схем із надання держпідтримки в агрострахуванні є кілька. До того ж усюди діють такі принципи: однотипність страхового договору, єдина андерайтингова політика (оцінки збитку), стандартизовані підходи до оцінки вартості страхування та відшкодування збитку. А можливість контролю з боку уряду за використанням державних коштів і результатів програми — обов’язкова складова.

 

Найпростіше було б запровадити систему катастрофічного покриття (як в Мексиці, Індії, Німеччині), за якого створюється так званий державний фонд катастроф, перестрахований на світових ринках. Сюди входять зазвичай індексні продукти погоди та/або врожаю, рідше — мультиризикові програми. Другий шлях — створити так званого державного Адміністратора програми (як Federal Crop Insurance Corporation у США), який формуватиме політику агрострахування країни, розроблятиме та затверджуватиме всі страхові програми, проводитиме добір страхових компаній, що виступлять агентами з реалізації програми держпідтримки. Ще один варіант — держава та приватні страхові компанії спільно створять об’єднання страховиків, яке за своєю суттю є державно-приватним Адміністратором і реалізує державну політику підтримки агровиробників (як TARSIM у Туреччині чи Agroseguro в Іспанії, а також у Португалії та Ізраїлі). У Канаді на федеральному рівні сформовано політику агрострахування, а вже в кожній провінції на ринкових умовах працюють 10 унікальних державних королівських корпорацій. Переважно приватне страхування сільськогосподарських ризиків реалізовано у Франції, Австрії, Швеції, Італії. Є приклади, коли уряд тієї чи іншої країни створює державну страхову компанію (Греція, Кіпр, Білорусь, Таджикистан), що напряму реалізує держпрограму агрострахування. Проте такі приклади не демонструють достатньої успішності.

 

До чого я веду? Нам потрібне чітке розуміння, яким шляхом ми хочемо рухатися. Я хотіла б розвіяти міф про те, що державна підтримка системи агрострахування обмежується лише виплатою субсидій на страхові премії. Слід пам’ятати про економічний чинник вищезгаданих механізмів. Адміністратор програми держпідтримки розробляє програми страхування, перестраховує ризики, утримує всі програми щодо супроводу — інформаційну систему менеджменту, збір й обробку метеоданих і даних урожайності, підготовку спеціалістів, навчання агровиробників, законодавчі й інші ініціативи. Простіше кажучи, Адміністратор несе на собі всі витрати з утримання системи. В Мексиці, Індії, США, Японії уряди взяли на себе левову частку витрат із фінансування Адміністратора. В Туреччині, Іспанії, Канаді витрати більшою чи меншою мірою перерозподілено між державою та страховим ринком. На які витрати готовий наш уряд і чи готовий взагалі? Коли він відповість на це запитання, можна буде розуміти, який шлях для України найприйнятніший.

 

Щодо провідних страхових компаній, то вони сьогодні демонструють волю й реальні дії до створення саме державно-приватного Адміністратора. Вони готові повністю утримувати цю структуру, що в умовах нашої країни дуже важливо! По суті, цю модель уже закладено в основу чинного законодавства. Утім ринок агрострахування потребує прозорих умов гри та кардинальних змін до системи виплати субсидій на страхові премії. Це — головний акцент законодавчих новацій, що можуть уже цієї осені стати фундаментом тієї системи, яка дасть агрострахуванню в Україні друге дихання.

 

Ні для кого не секрет, що з квітня 2015 року при Мінагрополітики працює Робоча група з питань удосконалення законодавства системи сільськогосподарського страхування. Туди ввійшли представники від агровиробників і страхового ринку, які в лютому 2015 року об’єдналися при Нацкомфінпослуг. Наш Проект запрошений як незалежний експерт у цій галузі. Проведено копітку роботу. Можу сказати, що вперше за останні десять років спостерігається єднання страховиків навколо спільної мети — створення дієвого механізму, який насамперед слугуватиме для захисту агровиробника.

 

Трохи відкрию завісу щодо важливих питань, що закладені до нового законопроекту. Змінюється механізм виплати премій — тепер аграрій сплачуватиме лише свою частину — це 50% та/або менше від суми страхової премії. Страховики реалізовуватимуть програму держпідтримки лише за умови переказу державою грошових коштів на спеціальний рахунок. Також вони зобов’язані створювати спеціалізовані резерви під ризики страхування сільгосппродукції.

 

Тепер закон поширюватиме свою дію на всі страхові компанії, що отримали ліцензію на реалізацію своєї діяльності у сфері страхування сільгосппродукції, визначаючи основні принципи прозорості для підтримки функціонування системи. До того ж ті компанії, що побажають брати участь в реалізації програми державної підтримки, будуть зобов’язані стати членами Аграрного страхового пулу та виконувати всі умови його членства. Страховики, що вирішать працювати на вільному ринку, мають право бути асоційованими членами пулу чи працювати за межами спеціалізованого об’єднання.

 

Загалом усі передумови для нового витка розвитку агрострахування у країні є. Сподіваємося, що законодавчу ініціативу вже найближчим часом підтримають у Верховній Раді.

 

Зміни до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» пропозиції страхового ринку

 

 

 

Чинна система агрострахування відповідно до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» від 9.02.2012

 

 

Ірина Головко

газета “АгроМаркет”, вересень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ