Овочі-Ягоди-Сад

Omnivent: уважність до деталей

Omnivent: уважність до деталей

Завдяки сучасно обладнаному картоплесховищу фермерське господарство «Любомир МГ» у Новосільцях Жидачівського району на Львівщині навіть у гірші роки реалізує врожай із вигодою.

 

Сервіс та безпека

 

Команда Omnivent з агрономом «Любомир МГ»

Господарство спеціалізується на пекінській капусті та овочах борщового набору. Овочі займають половину посівних площ, ще половина — під зерновими. Під товарну картоплю відведено 70 гектарів, ще 10 — під насіннєву. Вирощують до десяти сортів.

 

Урожай всіх культур намагаються не продавати з поля. Кукурудзу досушують на власному зерносушильному комплексі, а капусту, моркву та буряк зберігають у сховищах із системою вентиляції та зволоження повітря.

 

У фермерське картоплесховище ми потрапили морозяного січневого ранку, коли термометр показував мінус 17 °С. Представники продавця вентиляційного обладнання — польської компанії Omnivent — також приїхали для обслуговування системи. Вони уважно вислухали зауваження фермера, оглянули обладнання та власне продукцію. Картопля виявилася у відмінному стані: тверда, не проросла, із сухою шкіркою.

 

— З Omnivent знайомі десять років, про компанію чули гарні відгуки від польських колег, — розповідає директор «Любомир МГ» Сергій Мокрицький. Розвиваючись, господарство «Любомир МГ» поступово розширювало посівні площі. Сім років тому гостро постало питання щодо зберігання врожаю. Склад вирішили будувати з нуля. Коли треба було остаточно обрати постачальника обладнання, вирішальним фактором стала гарантія та сервіс польської фірми. Кожен сезон перед запуском сховища представники Omnivent планово відвідують клієнтів, також контролюють роботу обладнання протягом терміну зберігання продукції. Діагностують, усувають дрібні недоліки. Господарству треба лише слідкувати за чистотою обладнання.

 

Картоплесховище планували спеціалісти Omnivent. Приміщення розділили на три камери. Бокові камери призначені для зберігання, а середня — для сортування. Передбачили, що в подальшому сховище можна буде розширити, добудувавши додаткові камери до заднього фасаду.

 

Спочатку обладнали одне приміщення вентиляцією, наступного року — друге. Намагалися зекономити: купили вентилятори, датчики та автоматику. Фірма врахувала особливості постачання електрики в Україні. Програма не зіб’ється навіть внаслідок відключення електрики або хакерської атаки. Omnivent пильно дбає про це. Крім того, у сховищі зробили захист на випадок перенавантаження мережі й відключен ня електроенергії, підключили додаткові джерела.

 

Настав час подумати про зручність. У селі вже з’явився 3G, тож комп’ютер сховища планують підключити до Інтернету. Завдяки цьому спеціалісти Omnivent без виїзду на місце зможуть налаштувати систему. Зараз доводиться це робити в телефонному режимі: фермер дзвонить, розповідає про проблему, а спеціалісти радять, як краще змінити налаштування.

 

Налаштування комп’ютера овочесховища.                               Фірмовий вентилятор

 

 Приміщення під потреби

 

Сховище призначене для навального зберігання 2 тис. тонн картоплі. Стіни висотою 6 м встановлені на міцному залізобетонному каркасі й витримують навантаження 4-метрового бурту картоплі. Заповнений каркас найдешевшим стіновим матеріалом — шлакоблоком. Матеріал дозволяє стабільніше тримати температуру всередині приміщення. Крім того, шлакоблок слугує акумулятором вологи. Восени він її поглинає зі свіжовикопаної картоплі, а взимку віддає частину вологи в сухе повітря.

 

— Ідеально було б облаштувати таке сховище під землею, у нас є такі склади в Туреччині. Також можна на висоту півтора-два метри обкласти зовнішні стіни піском або землею. Але для України достатньо просто утепленого сховища, — каже представник Omnivent Павел Павловський.

 

— Сховище має дуже потужне утеплення — 20 см пінопласту, — розповідає фермер. — Зараз, певно, такого б не робили. Можливо, використали б піну або нанесли невеликий шар утеплювача зсередини.

 

Власники сховища за роки експлуатації дещо вдосконалили приміщення. Щоб картопля не контактувала з бетоном, стіни зсередини обшили фанерою. Так продукт менше пошкоджується, крім того, між ним та стінами менше конденсується волога.

 

Загадка неробочого датчика

 

Кілька хвилин Павел з колегою вивчають покажчики комп’ютера. Ставлять діагноз: на сильному морозі обмерз датчик зовнішньої температури повітря. У ковші телескопічного навантажувача інженери піднімаються до сенсора на шестиметрову висоту. Виявляють, що пташки видовбали пінопласт зі щілини в стіні. Через це тепле й вологе повітря виходить з приміщення, тому паморозь осідає на датчику.

 

Коли сенсор очистили, а отвір заткнули пінопластом, система запрацювала як слід.

 

Канали: напідлогові чи підпідлогові

 

У картоплесховищі зроблена одна з найдешевших систем вентиляції: з трикутними напідлоговими каналами. Їх виготовили силами фермерського господарства зі шпунтованої вагонки. Omnivent надав усі креслення та спеціальні завіси. Кожен елемент каналу має свій переріз. Найбільший він на початку і зменшується з віддаленням від напірної камери. Елементи каналів мають внизу дві щілини, щоб проходило повітря. Вагонка під вагою картоплі, набравши трохи вологи з продукту, повітря практично не пропускає.

 

Такі канали порівняно з металевими мають низку недоліків та переваг. Вони дешевші за металеві, їх можна виготовити безпосередньо в господарстві, так само й відремонтувати. Дерево не таке тверде, як метал, тому картопля отримує менше пошкоджень. Крім того, дерев’яні канали мають гладеньку поверхню, на відміну від металевих ребристих, тому небезпека травмувати картоплини є меншою. До того ж дерево менше проводить холод, менше утворюється конденсату всередині бурту під час інтенсивного вентилювання. Відповідно, менше псується продукція. Наприкінці сезону дерев’яні елементи каналів складають навпіл, а потім — штабелюють.

 

Мінус дерев’яних «трикутників» — вони ушкоджуються й потребують ремонту.

 

— Раніше в Польщі у половині сховищ підпідлогові канали робили з дерева, зараз таких приблизно 10%, — каже Павел Павловський.

 

— Якби я будував сховище по-новому, я би взагалі не робив напідлогових вентиляційних каналів, — зауважує Сергій Мокрицький. — Краще робити підпідлогові: будувати їх дорожче, але експлуатувати — дешевше. Їх не треба розбирати, ремонтувати пошкодження.

 

— Я знаю фермерів, які мають і напідлогові вентиляційні канали в складах, і тих, які мають підпідлогові вентканали. На мою думку, це як із дівчатами: одному подобаються блондинки, іншому — брюнетки, — жартує Павел.

 

— Я з тобою частково згоден, — не відступає фермер. — Але не рівняй Європу з Україною. Там вищі зарплати і відповідальність. Якщо робітник поламає «трикутник», у нього можуть вирахувати певну суму із зарплати. У нас нема з чого вираховувати. Простіше виготовити іншу деталь на заміну.

 

— Але із підпідлоговими каналами можна наробити більше помилок, — заперечує Павел Павловський.

 

— В Україні, як добре заплатиш, із бетоном можуть працювати дуже якісно, — не відступає Сергій Мокрицький.

 

Страховка від падіння цін

 

— Зберігання згладжує стрибки цін, дає можливість нам упевненіше прогнозувати свої заробітки. А іноді сховища рятують всю ситуацію. Один рік ми мусили тримати врожай до червня, бо не було ціни. А потім за три тижні першого місяця літа продали весь урожай за доброю ціною, — підсумовує фермер.

 

 

Геннадій Гнип

журнал “Плантатор”, січень 2017 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ