«Відповідальність і ставлення з душею до діла — основні принципи успішної роботи будь-якого підприємства», — вважає Ольга Старова, головний лікар ветеринарної медицини ТОВ «Курганський бройлер».
|
| Ольга Старова |
ТОВ «Курганський бройлер» є одним із найпотужніших підприємств не лише в Харківській області, а й в Україні. Підприємство входить до структури корпорації ТОВ «Комплекс Агромарс» і працює у виробництві м’яса курятини. Розташована птахофабрика в 50 км від Харкова, в селищі П’ятигорське Балаклійського району Харківської області.
На сьогодні в господарстві утримується майже 1 млн голів бройлерів. За 6 місяців поточного року виробництво м’яса птиці становило 8950 т. Продукція птахофабрики продається під торговельною маркою «Гаврилівські курчата». Про особливості роботи підприємства та структуру роботи ветеринарного напряму Ольга Старова розповіла журналу «Наше Птахівництво».
– Ольга Василівно, розкажіть про структуру підприємства.
– Наше підприємство працює в закритому режимі. На філії «Голден крос» (Чугуївський район Харківської області) утримується батьківське стадо бройлерів кросу Кобб-500, від якого отримуємо курчат, яких у добовому віці перевозимо на ТОВ «Курганський бройлер», де вирощуємо до 42–43 діб. Забиваємо курей живою масою в середньому 2,6–2,7 кілограма.
Перед посадкою курчат обов’язково готуємо приміщення. Важливо створити в ньому оптимальні температурно-вологісні умови. Хоча зараз і літо, приміщення все одно додаткового підігріваємо до +32…+33 °С, щоб створити комфортні умови для розсмоктування жовткового мішка в пташенят. Якщо цього не робити, може виникнути низка проблем, такі, наприклад, як інтоксикація організму молодняку після 12–13 доби життя, що може призвести до їх загибелі.
– Від яких вірусних хвороб ви робите щеплення птиці та якими методами? Як контролюєте якість проведення вакцинації?
– На племрепродукторі застосовують векторні вакцини, сам процес вакцинації проводять тільки кваліфіковані спеціалісти. На товарному виробництві на дев’ятий день життя птиці вакцинуємо її проти хвороби Ньюкасла, а на 16–17-й — бівалентною вакциною проти інфекційного бронхіту й хвороби Ньюкасла методом випоювання.
Нині ми проводимо такий експеримент: почали на інкубаторі вакцинувати курчат варіантним штамом проти інфекційного бронхіту, оскільки починається спека, й у цей час птиця особливо схильна до респіраторних захворювань. Це дасть нам можливість посилити ступінь захисту птиці проти клінічних ознак інфекційного бронхіту, а також закриє «ворота» від вторинних бактеріальних інфекцій.
Вакцинації методом випоювання в основному робимо так: за дві години до випоювання піднімаємо напувалки, щоб у птиці викликати спрагу. Через медикатори вакцину подаємо в систему напування. Потім опускаємо напувалки, і птиця випиває вакцини протягом 2 годин від часу розведення.
Постійно контролюємо якість проведення вакцинації — відправляємо сироватку крові птиці в лабораторію фірми — постачальника вакцин. Також маємо власну лабораторію, де досліджуємо кров, зокрема за допомогою серологічного методу РЗГА. Додатково в державну лабораторію ветеринарної медицини Балаклійського району відправляємо 300–400 проб крові для моніторингових досліджень.
На сьогодні наше господарство є благополучним щодо інфекційних захворювань.
– Як на птахофабриці поставлена профілактика бактеріальних хвороб бройлерів?
– Профілактуємо бактеріальні захворювання методом випоювання антибіотиків. Під час посадки курчатам даємо антибіотики енрофлоксацинового ряду. Після 20-ї доби з профілактичною метою застосовуємо вже 2–3-компонентні комплексні антибіотики протягом 5 діб. А вже після 30-ї доби жодних ветеринарних препаратів птиці не даємо. В разі виникнення серйозних проблем птицю просто вибраковуємо.
Перш ніж застосовувати антибактеріальні препарати, попередньо перевіряємо їх у лабораторії підприємства на чутливість на ембріонах, задохликах тощо.
За декілька днів до антибіотикотерапії та через кілька днів після неї випоюємо курчатам комплексні вітамінні препарати. Це допомагає підтримувати імунний статус птиці на високому рівні.
– Настає спекотний період, як плануєте профілактувати тепловий стрес?
– У сучасних виробничих умовах птиця дуже чутлива до теплового стресу, особливо через високу щільність посадки та її фізіологічну специфіку. Безумовно, від цього птахівничі господарства зазнають величезних економічних збитків.
На нашому підприємстві ми обов’язково контролюємо мікроклімат у пташнику, у якому встановлено автоматичну систему клімат-контролю німецької фірми. Відповідно до заданої програми встановлюється середня температура в пташниках. А також автоматично вмикається зниження вологості повітря, подача холодної води тощо. Проте дуже багато чого залежить від температури навколишнього середовища, адже якщо вона критична, то жодна система не в змозі допомогти мікроклімату.
У такий період ми застосовуємо ветеринарні препарати для розрідження крові (АСК-70, вітурол, підкислювачі тощо). На підприємстві технолог контролює це питання, і вже за 1–2 дні до початку спеки випоює ці препарати птиці протягом 3–5 днів.
– Як контролюєте мікробний фон у пташниках, чи робите дезінфекцію в присутності птиці?
– Обов’язково робимо дезінфекцію в присутності птиці однохлористим йодом з алюмінієм (1:5) методом газації. А протягом вирощування вже спостерігаємо за клінічним станом птиці, і якщо бачимо потребу — газуємо пташник. Через те, що на підприємстві 10 майданчиків, де утримується різновікова птиця, ризик виникнення інфекційних захворювань дуже великий. Щодня ветеринарні лікарі проводять клінічний огляд і ветеринарні обробки, а технологи ретельно слідкують за параметрами мікроклімату в пташниках, годівлею тощо.
– Які вимоги до підстилкового матеріалу? Як відомо, саме підстилка є одним із чинників передачі багатьох захворювань?
– Головна вимога до підстилкового матеріалу — це хороша поглинальна здатність, вона має бути свіжою, без плісняви, сухою. На сьогодні в постійних постачальників закуповуємо тирсу й соняшникову лузгу. Лабораторія підприємства дуже ретельно контролює якість підстилкового матеріалу. Паралельно в пташниках проводимо дезінфекцію, не допускаючи підвищення вологості, а також нормалізуємо вентиляцію, тоді проблем не буде виникати. Однак основною проблемою для підстилки, котра може виникнути на виробництві, — це замокання, внаслідок чого зменшується корисна площа пташника, вона втрачає функцію терморегуляції та поглинання вологи. У свою чергу, волога підстилка є ідеальним середовищем для розвитку патогенної мікрофлори, що може спричинити виникнення низки серйозних захворювань.
– Яким заощаджуєте в процесі вирощування птиці?
– Заощаджувати треба розумно. На мою думку, якщо на підприємстві дотримуються ветеринарно-санітарних правил, технології вирощування, існує повноцінна та збалансована годівля, то заощаджувати немає сенсу. На нашому підприємстві діє схема профілактичного випоювання птиці ветеринарних засобів, згідно з епізоотичною ситуацією, патологоанатомічною та клінічною картиною. Ми робимо аналіз, збираємо анамнез щодо поголів’я й на основі цього розробляємо превентивну програму, якої намагаємося дотримуватися.
– Чи є в структурі вашого підприємства комбікормове виробництво?
– Ні, власного виробництва комбікормів немає. На сьогодні комбікорми нам постачає перевірений виробник. Для нас дуже важлива порядність постачальника і відповідність ціни до якості. Перш ніж потрапити в господарство, корми досліджують на комбікормовому заводі. Потім ми їх перевіряємо у своїй лабораторії: досліджуємо на жир, клітковину, перекисне та кислотне число, а також відправляємо проби корму в Київську лабораторію.
Якщо, наприклад, відбувся якийсь збій у рецептурі, вже на 4–5 добу це можна побачити по клінічному стану птиці. Швидко після цього відновити показники продуктивності буде не так легко, зазвичай на це витрачається не менше як два тижні.
– Як контролюєте якість готової продукції?
– На нашому підприємстві є відділ якості м’яса та м’ясопродукції, який регулярно відправляє зразки як в державну лабораторію ветеринарної медицини Балаклійського району, так і в Харківську регіональну лабораторію ветеринарної медицини (нині філіал Київського інституту) на показники безпечності та якості.
На нашій виробничо-технологічній лабораторії досліджуємо змиви на якість дезінфекції та сальмонельоз.
– Яка система якості впроваджена на вашому підприємстві?
– На сьогодні на підприємстві є фахівець, що проводить аудит із міжнародної сертифікації й оформляє відповідні документи для отримання цього року системи контролю на критичних точках НАССР. Це дозволить нашому підприємству вийти на нові ринки збуту й розширити географію постачань.
– Чи плануєте збільшувати поголів’я найближчим часом?
– Так, плануємо ще будувати зони вирощування птиці, тим більше, що потужність нашого забійного цеху дозволяє це зробити. Планується, що він працюватиме у дві зміни. Це дасть нам змогу збільшити кількість отримуваного м’яса в забійній вазі.
У підсумку це дозволить нам забезпечувати ще більшу постійність і стабільність постачання м’яса нашим клієнтам.
Наталія Жейнова
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
