Овочі-Ягоди-Сад

Крона як у куща

Крона як у куща

Кущоподібна крона дозволяє інтенсифікувати вирощування черешні навіть за умови використання сіянцевих насіннєвих підщеп.

  

 

Інтенсифікація вирощування черешні вимагає створення слаборослих, із невеликими кронами дерев, що щільно розміщені на ділянці. Через надмірну силу росту породи та слабку здатність утворювати плодові пагони, таке завдання є одним із найскладніших у садівництві.

 

В Україні сучасні сади на слаборослих клонових підщепах із малооб’ємними кронами та щільнішим розміщенням дерев поширені мало, в основному через недостатню кількість таких підщеп, які ще й дуже вибагливі до агротехніки та кліматичних умов. Інтенсифікація вирощування черешні можлива й на насіннєвих підщепах із підбором нових конструкцій садів. Галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року основними типами черешневих насаджень (з урахуванням зональних особливостей їх вирощування) визнає сади на насіннєвих сіянцях (60–70%) зі схемою розміщення дерев 6 × 3-4 м. Насіннєві підщепи забезпечують високий природний потенціал культури, зимостійкість, імунність і стійкість до шкідливих організмів, несприйнятливість до деяких екстремальних факторів і значно подовжують період експлуатації саду.

 

На сьогодні в Україні промислові насадження черешні найчастіше вирощують на сильнорослих насіннєвих підщепах і формують за розріджено-ярусною системою, методика обрізування якої стимулює сильний ріст пагонів і самого дерева, тому подальше обрізування та збір урожаю в таких садах стають трудомісткими.

 

Кущоподібна крона

 

На Мелітопольській дослідній станції садівництва ІС НААН імені М. Ф. Сидоренка для насаджень черешні на насіннєвих підщепах було розроблено нову конструкцію крони — кущоподібну, яка включає ярусне закладення скелетних гілок на вкороченому стовбурі та забезпечує більш ранній вступ у плодоношення (на 3–4-й рік), послаблює ріст дерев у висоту, а трудомісткість її створення та підтримання в заданих параметрах є удвічі меншою порівняно з трудомісткістю догляду за розріджено-ярусною кроною. Така форма крони в насадженнях черешні зі щільністю садіння 286–417 дер./га у богарних умовах забезпечує врожайність черешневого саду близько 12,1–17,6 т/га. Термін продуктивної експлуатації такої крони — до 20 років. Формування кущоподібної крони має особливості. Щоб зменшити висоту дерев і збільшити продуктивність насаджень, апікальне домінування вище розташованих по стовбуру гілок пригнічують шляхом закладання 9–12 плодових ланок у нижній частині крони на сильно вкорочених двох-чотирьох основних гілках і центральному провіднику.

 

Багаторічні дослідження показали, що дерева з кущоподібною кроною порівняно з розріджено-ярусною (на прикладі найбільш розповсюдженого сорту Валерій Чкалов) мають меншу на 39% довжину пагонів, натомість їх сумарний приріст є на 29% більшим. Кущоподібні дерева є на 26% нижчими за висотою й утворюють крони у 3,2 раза більшого об’єму з асиміляційною поверхнею більшою на 30%. На додаток ці дерева у 2,1 раза активніше обростають букетними гілочками, це на два роки пришвидшує їх вступ у плодоношення та удвічі збільшує врожайність (таблиця). Рентабельність вирощування черешні з кущоподібною кроною досягає 190%.

 

Аналогічні результати одержані за створення такої форми крони у дерев абрикоса — висота дерев знижується на 10%, пагони виростають на 25% коротшими, крони отримують  у 3,3 більший об’єм із більшою на 43% асиміляційною поверхнею. Обростання шпорцями відбувається втричі активніше, що забезпечує вдвічі більшу врожайність із рентабельністю 74%.

 

Принципи формування

 

Запропонована крона проста за конструкцією й технікою формування.

 

Навесні, після садіння в сад, щоб однорічний саджанець сформував крону, його зрізують на висоті 70 см. Улітку закладають штамб заввишки 60 см, а в кроні виділяють центральний провідник і 2–4 бокових пагони з широкими кутами відходження, пагони, що спрямовані всередину, видаляють.

 

Перед другою вегетацією центральний провідник і бокові однорічні гілки вкорочують на 15–20 см на зворотний ріст. У кінці травня – на початку червня бокові пагони вкорочують на 1/3 довжини, вертикальні й такі, що загущують крону, — видаляють.

 

На початку третьої вегетації в місці розгалуження гілок після літнього обрізування видаляють середній пагін (якщо він є). Центральний провідник укорочують на 20 см.

 

На четвертий рік обрізування крони проводять, як і в третьому році. Формування крони на цьому закінчується. Стовбур після двох-трьох укорочувань втрачає провідник і перестає рости, на ньому по колу рівномірно розміщено 15–18 плодових ланок на 2–4 основних гілках. Крона дерев набуває кулястої форми, висота дерев сягає 4 м.

 

 

Догляд за плодоносним садом

 

Після закінчення формування крони щорічне обрізування зводиться до видалення окремих вертикальних і сильно пониклих гілок. Переведенням на зовнішнє розгалуження проріджують крону, видаляють сухі, пошкоджені та поламані гілки. Обрізування бажано проводити в літній період після збирання врожаю, що сприяє кращому, ніж за зимового обрізування, загоєнню зрізів і знижує ураження дерев хворобами.

 

До недоліків цієї крони можна зарахувати загущення крони в продуктивному віці, яке настає за відсутності повноцінних урожаїв, що, своєю чергою, стається внаслідок зимових підмерзань, щорічних весняних заморозків, поганого запліднення тощо. Уникнути загущення гілок і поліпшити освітлення внутрішньої частини кущоподібної крони можна, застосовуючи розроблений на дослідній станції спосіб обрізування таких дерев черешні (патент України №68667). Він передбачає утворення світлових воронок у верхній частині крони (вирізування на кільце одно-трирічної деревини на 1/3 крони) або на висоту всієї крони. Оголення гілок у дерев абрикоса можна уникнути, застосовуючи запропонований нами спосіб обрізування дерев за циклічною зміною обростаючої деревини 3-річного віку (патент України №31761). Як показала виробнича перевірка цих способів обрізування, урожайність таких насаджень була на 12–20% вищою, ніж за традиційного обрізування кущоподібної крони.

 

Таблиця. Продуктивність і параметри крони 11-річних дерев черешні сорту Валерій Чкалов на підщепі магалебська вишня за щільності саду 286 дерев/га

Показники продуктивності саду

Тип крони

розріджено-

ярусна

кущоподібна

Плодові утворення 1 дерева, шт.

898

1907

Урожай

з одного дерева, кг

21,1

42,3

з 1 га, т

6,1

12,1

Висота дерева, м

5,1

3,8

Довжина річних пагонів, см

66,8

40,7

Сумарний річний приріст, м

71,6

92,3

Площа проекції крони, м²

18,4

18,9

Об’єм крони, м³

25,4

81,3

Площа листків

на плодових утвореннях, м²

3,7

8,1

на однорічному прирості, м²

13,8

14,7

одного дерева, м²

17,5

22,8

1 га насаджень, тис. м2

5,0

6,5

 

 

Тетяна Барабаш, Мелітопольська ДСС ім. М. Ф. Сидоренка ІС НААН

журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2015 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

 

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ