Агромаркет

Колиска для вітчизняних гібридів

Колиска для вітчизняних гібридів

Компанія «Сингента» створила перший у Східній Європі селекційний центр із виведення гібридів соняшнику та кукурудзи.

 

Наприкінці червня компанія «Сингента» урочисто відкрила науково-селекційний центр у селі Чумаківське Дніпропетровської області. Тут працюватимуть над виведенням нових гібридів соняшнику й кукурудзи, придатних для вирощування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України та решти Східної Європи. А згодом мають намір виводити на ринок новий продукт — гібриди пшениці.

 

Започаткування нового проекту — це ще й привід простежити нові тенденції в діяльності глобальних компаній, та й у розвитку аграрного сектору загалом. От хоч би взяти стале просування селекційних і хімічних компаній на Схід, що триває вже певний час. Дуже показовим у цьому сенсі є приклад «Сингенти», яка має у всьому світі три селекційних центри зі створення гібридів соняшнику — у Франції, Аргентині й Індії. І от тепер четвертий з’явився в Україні. (Поряд знаходиться лабораторія із захисту насіння глобальної мережі Seedcare Institue, що стала структурним підрозділом нового центру.)

 

Чому саме нашу країну обрали для дослідницької роботи, інвестувавши в розвиток нової станції 1 млн доларів? Особливо зважаючи на те, що за 200 км від місця її розташування тривають бойові дії? Керівник відділу досліджень у країнах СНД Йожеф Фекете відповідає на ці запитання так: «Щодо наукових досліджень у Східній Європі, то ми вже протягом 12 років проводимо їх у двох кранах — Росії й Україні, оскільки аграрний сектор цих країн має найбільший потенціал у Східній Європі. У цих країнах справді йде розвиток. Так, ми розуміємо проблеми України, але все одно віримо, що майбутнє сільськогосподарського сектору саме тут. Тут збільшують площі під найбільш запитуваними у світі культурами — пшеницею, кукурудзою, соєю, соняшником тощо. На решті території Європи цього немає. Саме тому за останні 10 років ми інвестували в Україну близько 20 млн доларів.

 

Нині ситуація в агробізнесі у світі непроста. Невважаючи на це, глобально «Сингента» щороку інвестує в наукові дослідження 1 млрд 300 млн доларів. В нас є пріоритети — від Заходу йти на Схід. Тобто окреслилася стійка тенденція в компанії фокусуватися на ринках країн східного регіону Європи — Україна, Росія, Угорщина, Румунія, які раніше не отримували стільки інвестицій, як тепер. Окрім того, Україна дуже важлива для нас як наукова база, бо якщо ми хочемо продавати свої гібриди тут, то їх треба районувати, випробовувати в місцевих ґрунтово-кліматичних умовах. Саме тому ця станція працює вже 12 років. І наступний крок у її розвиток — інвестиції в науково-селекційний центр».

 

Селекційні пріоритети

 

Пріоритети в селекції культур — також є лакмусовим папірцем потреб аграріїв. Наприклад, фермерам цікаво нині мати гібриди, стійкі до нових рас вовчка й гербіцидів суцільної дії (імідазолінів), а також із високим умістом олеїнової кислоти. Щодо кукурудзи, то особливо запитувані серед аграріїв ранні високоврожайні гібриди, які в умовах усе більш посушливого спекотного клімату можуть реалізувати свій потенціал, сформувавши врожай до настання літньої спеки. А після збору врожаю фермер ще й матиме можливість на кукурудзяному полі посіяти озимину. Саме в такому напрямі працюватимуть у центрі.

 

— У нашому центрі, що складається із селекційної станції, селекційного розплідника та мережі селекційних полів, відбуватиметься первинна селекція кукурудзи й соняшнику — від перших схрещувань до виведення гібридів, — розповідає керівник відділу селекційних розсадників і виробництва експериментального насіння в країнах СНД компанії «Сингента» в Україні Артем Білий. — Ми відправляємо наші зразки на випробовування в інші країни — Францію, Угорщину, Румунію, Іспанію, Болгарію, Туреччину. Загалом в планах центру — виготовляти продукцію для всієї Східної Європи.

 

Суперпшениця

 

Надзвичайно цікавим видається ще один проект, який у майбутньому буде реалізовуватися в науково-селекційному центрі, — створення гібридів пшениці.

 

— Ми маємо напрацювання в цьому напрямку, — каже генеральний директор «Сингенти» в Україні Гебхард Рогенхофер. — Так що цей центр у Східній Європі — головний для нас.

 

Станція повністю укомплектована сучасною сільськогосподарською

технікою провідних світових брендів

У компанії прогнозують, що перший запуск гібридів пшениці буде здійснено в Америці та Франції. А глобальні продажі розпочнуться у 2022 році. Нині ж ведеться активна робота зі створення гібридів пшениці в селекційному центрі гібридизації пшениці «Сингенти» в Краснодарі та в центральних базах гібридизації зернових у Німеччині, Італії, Франції. Звідти, за словами Артема Білого, центр в Чумаківському зможе у майбутньому отримати матеріал для тестування та подальшої селекції.

 

На жаль, на відміну від глобальних компаній для вітчизняних науковців проект із гібридизації пшениці нині недосяжний. Ось як прокоментував цю проблему доктор с.-г. наук, академік УААН, завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту — Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення професор Микола Литвиненко: «Робота над створенням гібридів пшениці широко проводилася в Радянському Союзі в 1970-ті роки з використанням генетичних систем цитоплазматичної чоловічої стерильності. Явище ЦЧС у пшениці, виявлене в 1950-х роках, полягає в тому, що в популяціях рослин із двостатевими або роздільностатевими квітками знаходять спонтанні мутанти зі стерильними чоловічими статевими органами. Натомість жіночі генеративні органи таких рослин функціонують нормально. Стерильність, спричинену стійкими спадковими змінами цитоплазми, називають цитоплазматичною.

 

Для роботи над створенням гібридів пшениці в СРСР було організовано кілька лабораторій, зокрема і в Інституті рослинництва ім. Юр’єва в Харкові, і в Одеському селекційному інституті. Проте в роботі виникли труднощі, пов’язані з відновленням стерильності й негативним впливом чужорідної цитоплазми на продуктивність рослин. Тож їх було припинено.

 

Натомість за кордоном вирішили це питання хімічним методом. Було винайдено хімічні препарати гаметоциди — сполуки, що стерилізують чоловічі репродуктивні форми. Цей агротехнологічний метод почали широко застосовувати у всесвітньовідомих селекційних компаніях і в результаті досягли бажаного рівня стерильності й врешті-решт отримали гібридне насіння пшениці.

 

В Україні ці компанії також проводять свої випробовування гібридів пшениці, зазвичай у західних областях. Адже для реалізації потенціалу гібридів пшениці потрібно мати відповідні кліматичні умови, зокрема, достатній рівень вологи.

 

Ще один важливий нюанс у гібридизації пшениці полягає у високовартості хімічного селекційного методу, адже гаметоциди — дорогі препарати. Відповідно, дорогим буде й отримане гібридне насіння. Тому з боку економіки такі гібриди варто вирощувати, коли можна отримати врожай понад 100 ц/га. У противному випадку їх вирощувати недоцільно. Тож виробництво зерна гібридної пшениці — прерогатива високотехнологічних господарств, розташованих у сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах.

 

Що ж стосується гібридів, створених природним шляхом, із допомогою генетичних систем гібридизації, то поки що даних щодо отриманих позитивних результатів немає. В нашій же країні в системі Академії аграрних наук жодних робіт із гібридизації пшениці — чи то природним методом, чи хімічним — нині не ведеться».

 

Людмила Морозова

журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2017 року

  

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ