Основні порушення в процесі інкубації пов’язані з недотриманням режимів, вважає консультант із технології виробництва яєць ПАТ «Кожухівська птахофабрика» Валерій Варава.
Традиційно виробники птахівничої продукції звикли з особливою ретельністю підбирати постачальника кросу. Відомо, що саме від якості племінного молодняку у великій мірі залежить майбутня продуктивність стада, а відповідно і прибутки компанії. Тож про зусилля, що необхідно докласти, щоб отримати якісний молодняк, а також про нюанси роботи з інкубаційним яйцем розповів консультант із технології виробництва яєць ПАТ «Кожухівська птахофабрика» Валерій Варава.
— Валерію Степановичу як часто слід збирати інкубаційні яйця в племінному стаді? Яких маніпуляцій зазнають яйця до того, як потраплять в інкубатор?
— Яйця ми збираємо постійно протягом дня. Не можна збирати тільки раз чи двічі на день, бо протягом двох годин після знесення яйце слід продезінфікувати. Чому це так важливо? Бо вміст теплого яйця мірою охолодження скорочується, засмоктуючи разом із повітрям патогенні мікроби. Яйце покрите безструктурною плівкою, іншими словами – висохлим слизом. Пори на шкаралупі яєць із кожною хвилиною охолодження прикриваються. Саме тому важливо провести дезінфекцію, поки яйце не вистигло в процесі охолодження контамінуватися з будь-якими мікроорганізмами. Пор у шкаралупі більше в тупому кінці, там же утворюється пуга. Укладаючи їх у лотки, треба слідкувати, щоб на поверхні яйця не було пилу (зокрема кормового) чи бруду.
Зібрані яйця складаємо в гофровані лотки. Раніше користувалися пластиковими лотками, але вони мають низку недоліків, серед яких висока вірогідність мікробної контамінації (лотки використовувалися повторно), а також підвищений бій яєць. Нині ж повністю перейшли на гофровану тару, яку після використання передаємо на товарну ферму, тобто повторно вона вже не використовується.
Яйця збираємо за ваговими категоріями з коливанням у 6–7 г. Яйце для гібридної птиці має важити від 50 г. Для племінного стада – 52–60 г.
Продезінфіковані після збору яйця перевозять до інкубатора, де їх приймають і складають у контейнери, потім розкладають в інкубаційні лотки. Після цього лотки розміщують у спеціальні контейнери, які завозять у дезкамери і знов обробляють дезінфектантом. Бажано на кожному етапі обробки користуватися іншою дезінфікуючою речовиною. Для цього на ринку є маса препаратів. Хоча нічого кращого за пари формаліну ще не знайшли, використовувати його не можна, бо офіційно цей препарат був заборонений.
— Скільки може зберігатись інкубаційне яйце після знесення до закладення в інкубатор?
— Ембріон у заплідненому яйці розвивається незалежно від того, в інкубаторі воно чи ні. Утворюється бластодиск і триває нарощування клітин зародку. Оптимальною для розвитку вважається температура довкілля 37,8 °С. Якщо є потреба зберігати яйця протягом декількох днів, слід їх утримувати в приміщеннях із низькою температурою. За температури 16–17 °С можна зберігати інкубаційні яйця протягом 5 днів. А якщо виникає потреба зберігати яйця до 10 днів, то слід знизити температуру до 10–14 °С. Низька температура уповільнює розвиток ембріона.
Слід врахувати, що коли яйця планують зберігати 10 днів, їх треба одразу ставити в приміщення з температурою 10–14 °С, тоді розвиток уповільнюється без шкоди для ембріона. Якщо ж яйця спочатку зберігають за температури 16–17 °С п’ять днів, а потім вирішують зберігати їх ще п’ять днів і знижують температуру до 10–14 °С, то порушується нормальний розвиток ембріона.
У стандартних умовах інкубаційне яйце може зберігатися максимум п’ять діб. Потім його вивідні якості з кожним днем будуть зменшуватися.
— Розкажіть, у скільки етапів проходить закладка яєць в інкубатор на ПАТ «Кожухівська птахофабрика»?
— Закладка в інкубатор може проходити через чотири дні на 5-й або дворазово. За дворазової закладки половина яєць закладається через ярус у лотки, а через 10 днів підкладається друга половина. Така схема досить зручна, бо за 10 днів інкубації ембріон прогрівається, а додаткова закладка допомагає знизити температуру поверхні яйця. Так ми регулюємо мікротемпературу попередньо закладених яєць. Оптимальна температура під час інкубації – 37,5 °С.
Температуру слід виміряти не тільки в інкубаторі, а й на поверхні яйця. Якщо, приміром, температура в інкубаторі нормальна, а на поверхні яйця дещо знижена, то, підкладаючи нову партію яєць до інкубатора, треба виставити трохи вищу температуру, наприклад 37,6–37,7 °С.
— Чи треба калібрувати інкубаційні яйця перед закладкою в інкубатор?
— Обов’язково. У нас це робиться автоматично, бо яйця калібруються за віком птиці. В одному пташнику сидить птиця віком 60 тижнів, у другому – 25–30 тижнів. У молодшої птиці яйця менші за розміром, ніж у старшої. Тому, якщо збирати яйця в пташнику з одновіковою птицею, великих розходжень за розміром не буде. Зранку несуться молодші кури, пізніше – старші. Тому ці яйця ми не змішуємо.
Для нормального прогрівання яйця потрібна певна температура: для великого максимум 39 °С, для дрібного – 37,8–37,9 °С. Що більше яйце, тим вищою має бути температура, тому бажано одночасно великі й малі яйця не інкубувати. Велике значення має тривалість формування внутрішньої температури в яйці (від кімнатної до 37 °С): чим швидше яйце буде прогріте, тим краще. Якщо ж інкубувати різні за розміром яйця разом – оптимальних умов не буде, розвиток ембріона може порушитися.
— Як відбувається перенесення інкубаційних яєць до вивідної шафи? Що при цьому важливо враховувати?
— На 18-й день яйця переносимо на вивід (або на 17,5–18,5 добу). З інкубаційних лотків перекладаємо яйця у вивідні лотки. Вони різні, бо в інкубаційних шафах етажерки повертаються на 45° (несучка в природних умовах яйця постійно перевертає, щоб у ембріона не відбувалось однобічного розвитку, присихання жовтка тощо). Під час перенесення на вивід яйце просвічують і визначають готовність ембріона до переносу. За наявності дефектів (незаплідненість, кров-кільце, завмерлий плід тощо) яйця вибраковують. При цьому, якщо дефектів буде не більше 5–7%, такі яйця можна залишати, вони не впливатимуть на розвиток інших ембріонів. А от якщо возитись із бракованими яйцями, видаляти їх – затягуватиметься процес переносу, що може негативно позначитися на стані нормальних запліднених яєць. Якщо ж дефектних яєць буде більше 7%, вони забиратимуть тепло, тому їх видаляти необхідно.
Переносити треба якомога швидше. Чим довше цей процес буде затягуватися, тим більше яйця втрачатимуть тепло, що негативно позначиться на розвитку ембріона. Одна шафа переноситься близько години, задіяні при цьому 4 оператора.
У вивідних шафах слід підтримувати режим попередньої інкубації до того часу, поки не з’являться перші накльовування. Тоді у шафі підвищується вологість, а значить, треба трохи зменшувати температуру.
Вибираючи курчат, важливо дивитися на їхній стан, вологих не виймати (починаємо їх вибирати, коли вони трохи підсохнуть). Зазвичай, у себе на підприємстві ми вибираємо курчат за 1 раз при готовності їх не менше 80-85%. Вибірка у нас приблизно 80%. Робимо за принципом «що вивелося, те й буде», курчатам ми не «допомагаємо», яйце не розколупуємо, бо це буде неякісний молодняк. Те, що не вилупилось самостійно, вивозимо на утилізацію.
Зазвичай, основні порушення в процесі інкубації пов’язані з недотриманням режимів: в інкубаторах, вивідних шафах тощо. Вони впливають на якість і кількість виведеного молодняку.
Всі розглянуті пункти – це лише незначна частина складових технологічного процесу роботи з племінним яйцем та інкубацією, бо процес розвитку ембріону складний і недарма інкубаційний цех називають ще пологовим будинком.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше птахівництво та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
