Цієї осені особливу увагу слід приділити боротьбі зі шкідливими комахами, рівень шкодочинності яких на озимині нині значно зріс.
В останні десять років під час осінньо-польових робіт характерними кліматичними особливостями стало істотне підвищення середньодобових температур (особливо у жовтні та листопаді — на 1,3 та 3,1 ˚С відповідно) і суттєве (до 150 ˚С) збільшення суми ефективних температур проти норми серпня-жовтня (тобто періоду підготовки ґрунту, сівби та перших фаз розвитку озимих культур).
Погодні умови весняно-літнього періоду 2015 року були нехарактерними для всіх агрокліматичних зон. Це значною мірою обмежило розвиток більшості збудників хвороб, але й сприяло підвищенню рівня шкодочинності шкідливих комах (попелиць, кліщів, клопів, совок, жука кузьки та ін.).
Зважаючи на те, що осіння посуха останні п’ять років проявляється постійно, восени 2015-го потрібно здійснювати системний фітосанітарний моніторинг посівів на наявність шкідливих комах сисної дії, зокрема кліщів пшеничного та павутинного й попелиць, які є носіями вірусів.
Моніторинг фітосанітарного стану слід розпочинати з фази утворення 2–3 листків. За виявлення попелиць і кліщів посіви слід обробляти інсектицидами з обов’язковим додаванням акарициду (проти кліщів). Цей захід доволі ефективно обмежує шкідливу дію кліщів і попелиць, що насамперед забезпечить відповідний захист посівів від вірусних хвороб.
Подальший контроль за станом посівів слід проводити до кінця осінньої вегетації, а після її відновлення навесні обов’язково контролювати поширеність і розвиток хвороб і шкідників на посівах озимих і за потреби планувати відповідні заходи захисту.
Протруювання насіння
Для захисту сходів озимих зернових культур від хвороб і шкідників восени хімічні засоби захисту рослин застосовують двома основними способами: передпосівною обробкою насіння протруйниками або обприскуванням посівів.
Багато небезпечних хвороб передається через насіння. Збудники хвороб можуть бути або цілком всередині насіння (наприклад, летюча сажка зернових колосових), або на його поверхні (спори, плодові тіла) і в зовнішніх частинах (бактеріальні клітини, міцелій). У першому випадку насіння гине або дає ослаблені рослини, у другому — уражуються сходи, а потім і дорослі рослини (гельмінтоспоріози, фузаріози, аскохітози).
Серед насінного матеріалу можуть бути сажкові утворення, котрі руйнуються, й спори заражають насіння; під час проростання насіння міцелій укоріняється у тканини рослини та спричиняє захворювання твердою сажкою (пшениця, жито, ячмінь). Як домішки в насінні можуть бути ріжки багатьох злакових культур, склероції білої гнилі соняшнику, котрі потім проростають у ґрунті й теж заражають рослини. Тому насіння треба обов’язково протруювати. Сівба насіння без передпосівної обробки протруйниками заборонена чинним законодавством (СОУ 01,1-37-429:2006. Протруювання насіння. Загальні технічні вимоги).
За способом дії протруйники поділяються на контактні та системні. Перші пригнічують розвиток патогенів, які є на поверхні насіння, другі — знезаражують його від внутрішньої інфекції. Контактні препарати ефективніші за завчасного протруювання (більше ніж за 15 діб до сівби), а системні — за передпосівного (за 1–15 діб).
Контактні протруйники в разі тривалої дії на збудника значно посилюють захисний ефект. Токсичність системних протруйників проявляється тільки в період проростання насіння й одночасного пробудження та росту збудників. Ці препарати не діють на спори, які перебувають у стані спокою. Вони поступово розкладаються й до початку проростання насіння значно втрачають свою фунгіцидну токсичність, що суттєво знижує їхню біологічну ефективність.
Для поліпшення прилипання протруйників і запобігання їхнім втратам через обсипання та поліпшення санітарно-гігієнічних умов потрібно застосовувати метод інкрустації.
За сівби озимих в першій половині та в середині оптимального строку насіння протруюють баковою сумішшю системних фунгіцидних й інсектицидних препаратів або комбінованими інсекто-фунгіцидними препаратами. За сівби наприкінці оптимального або в межах допустимого строку насіння протруюють тільки фунгіцидними протруйниками. Личинки хлібної жужелиці пошкоджують озимі до кінця осінньої вегетації, а в окремі роки — і навесні. Тому насіння для висіву після зернових потрібно обов’язково протруювати баковими сумішами або готовими інсекто-фунгіцидними препаратами.
Обприскування посівів
Якщо розвиток хвороб і чисельність шкідників перевищує економічний поріг шкодочинності, слід застосувати обприскування посівів. Сходи озимих зернових культур після стерньових попередників усіх строків сівби проти личинок хлібної жужелиці обприскують інсектицидами, які містять діючі речовини диметоат, диметоат + гамма-цигалотрин, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, хлорпірифо + циперметрин. Після чистих і зайнятих парів й інших попередників проти гусениць озимої совки посіви насамперед обробляють препаратами, що містять д. р. імідаклоприд + лямбда-цигалотрин або хлорпірифо + циперметрин. Ці препарати також ефективні проти інших шкідників сходів.
На посівах оптимально ранніх строків сівби у фазу кущіння (ІІ–ІІІ етапи) за розвитку борошнистої роси та бурої листкової іржі понад 1% або септоріозу понад 5% посіви обприскують фунгіцидами, що містять д. р. азоксистробін + ципроконазол, ципроконазол + пропіконазол, флутриафол, беноміл, тебуконазол + пропіконазол, тебуконазол + триадименол + спіроксамін, пропіконазол, епоксиконазол + тіофанат-метил.
Проти мишей і полівок в заселені нори розкладають зернові принади з розрахунку на одну нору: фосфід цинку, 2,5% (3 г), бродифакум, 0,005% (10 г), бродифакум, 99% (3 г).
Боротьба з бур’янами
Для правильної побудови системи захисту посівів озимих культур від бур’янів потрібно перед настанням морозів провести осіннє оперативне обстеження полів і визначити видовий склад сегетальної рослинності та рівень забур’яненості.
У разі застосування післясходових гербіцидів очікуваний рівень шкідливості бур’янів можна визначити виходячи з їхньої питомої ваги в загальній масі агрофітоценозу. Встановлюючи пороги економічної доцільності проведення хімічного прополювання, слід брати до уваги біологічні особливості основних бур’янів. У посівах озимої пшениці, забур’янених переважно видами з коротким вегетаційним періодом (талабан польовий, грицики звичайні) таким порогом буде 5–7% маси бур’янів від загальної маси культурних і бур’янових рослин. Для інших бур’янів — 3–5%. У разі обчислення доцільності хімічного методу захисту слід брати до уваги й вартість гербіцидів. Застосовуючи дешевші препарати, можна рентабельно захищати посіви від бур’янів за меншого рівня забур’яненості.
У разі сильної забур’яненості посівів зимуючими бур’янами рекомендовано осіннє застосування гербіцидів. Починати його слід з полів, які найбільше забур’янені цими видами. Гербіциди, в яких діючою речовиною є тріасульфурон, метсульфурон-метил, 2-етилгексиловий ефір 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти + флорасулам, можна вносити в період, коли середньодобова температура повітря вища за +5 ˚С.
Осіннє забур’янення ріпаку озимого призводить до надмірного винесення точки росту над поверхнею ґрунту, послабленого розвитку кореневої системи, що сукупно підвищує ризик вимерзання ріпаку взимку, що нерідко спостерігається в останні роки. Знищити пророслі бур’яни та стримати появу нових їх хвиль упродовж усього періоду осінньої та частково весняної вегетації озимого ріпаку можна, наприклад, за допомогою гербіциду на основі діючої речовини пропізохлор.
Віктор Тимчук, канд. с.-г. наук
Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН
Володимир Матвієць, канд. с.-г. наук
Прикарпатська ДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН
журнал “The Ukrainian Farmer”, жовтень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
