Технологічні, демографічні, ринкові та кліматичні передумови не залишають аграріям іншого виходу, крім як змінювати підходи до сільгоспвиробництва.
Запровадження інновацій в аграрній галузі України можна порівняти з еволюцією: щоб виграти в конкурентній боротьбі, потрібно щохвилини ставати кращим, бо інакше сусіди рано чи пізно витиснуть тебе з ринку. Чому не варто боятися впровадження інновацій, з чого почати та як не викинути гроші на вітер?
Протягом останніх десяти років світ переживає докорінну зміну підходів до агровиробництва: як щодо керування процесами, так і виробництва продукції.
Технологічні передумови: проникнення мобільного зв’язку й інтернету в найвіддаленіші точки, бурхливе зростання ІТ-індустрії, здешевлення електроніки (сенсорів, довготривалих й автономних елементів живлення тощо) і, як наслідок — поширення інтернету речей (Internet of Thing, IoT). А він є однією із засад точного землеробства (Precision Farming). У свою чергу, цей підхід суттєво зменшує використання добрив і пестицидів без ризику зменшення врожайності. Precision Farming також чудово лягає у світову парадигму сталого розвитку та дбайливого ставлення до довкілля й природних ресурсів. Демографічні передумови: зростання кількості населення Землі, поліпшення раціону в так званих «країнах третього світу», урбанізація (внаслідок міграції із сільської місцевості до міст), скорочення кількості працівників, залучених в агровиробництві.
Ринкові передумови: кінцевий споживач хоче знати, що саме він їстиме, якими комбікормами нагодували курку, чим обробляли пшеницю для цієї паляниці, де випасалася корівка, яка дала це молоко. Ті гравці ринку, які зможуть надавати таку інформацію, матимуть конкурентні переваги й більший прибуток. А це можливо тільки за умови, що в компанії оцифровано щонайменше 80% усіх процесів.
Кліматичні передумови: клімат України стає посушливішим, і кількість доступної прісної води дедалі меншає. Вже нині аграрії переглядають свої підходи до агротехнологій і сівозміни, переходять на екзотичні для України культури, щоб і в умовах дефіциту водного ресурсу забезпечити своєму бізнесу достатню прибутковість. Належні врожаї — це засіб, а мета — це прибуток, бо можна вкинути в ґрунт і насіння грубі гроші й ледь вийти в нуль.
Технологічні, демографічні, ринкові та кліматичні передумови не залишають агробізнесу іншого виходу, крім як упровадження інновацій. Безглуздо впроваджувати інновації заради інновацій.
Інновація — це інвестиція в майбутнє компанії, а кожна інвестиція повинна мати окупність. Якщо вектор в інноваціях обрано правильно — ці інвестиції повертаються досить швидко. Наприклад, паралельне водіння трактора або точні сівалки окупаються вже за перші два роки роботи…
Перед тим як планувати впровадження інновацій, варто проаналізувати свій бізнес, процеси всередині нього, знайти проблемні ділянки, вузькі місця. Це можна зробити самому або ж залучити фахівців (бізнес-аналітиків і технічних консультантів). Вони заощадять час агровиробника й допоможуть йому уникнути стандартних помилок.
Керування
Якщо компанія не має базових систем (GIS, ERP, CRM), є сенс розпочати запровадження інновацій саме з них. Ці сервіси — каркас, на якому базуватимуться наступні інноваційні рішення.
GIS — геоінформаційні системи, це найважливіші системи, у яких компанія заводить свої поля на ортофотопланах і «прив’язує» їх до ERP і CRM-системи. Далі GIS-систему потрібно «нагодувати» даними. На контури полів можна накладати різні «шари» інформації: за індексом NDVІ, паралельним водінням, трекінгом техніки, рельєфом ділянки, врожайністю й т. ін. (як це роблять Cropio, Taranis, SmartFarming, для яких основою є саме GIS).
ERP — (enterprise resource planning) — система планування й керування товарно-матеріальними цінностями. Найвідоміша на наших теренах ERP-система — це 1С:Підприємство. Вона досить поширена, проте до неї важко під’єднати інші системи — CRM, GIS, GPS-трекінг. До того ж на ринку є багато сучасних спеціалізованих систем, які вміють значно більше за 1С (Cropio, Taranis). Спираючись на дані з GIS, в ERPсистемі можна спланувати найоптимальніші сівозміни, технологічні карти. Такі системи — це потужний інструмент у плануванні, наприклад, посівної чи збиральної кампаній із підрахунком потрібної кількості ПММ, міндобрив, насіннєвого матеріалу, пестицидів тощо.
CRM — (Customer Relationship Management) — система, що дозволяє створювати зручні бази даних по тій чи іншій групі людей/ компаній (орендатори-пайщики, постачальники, підрядники, ваші працівники). Це суттєво оптимізує роботу менеджерів, і ці бази завжди залишаються в компанії (досить часті випадки, коли, наприклад, менеджер із закупівель звільнився й забрав із собою контакти всіх постачальників). Будь-який бізнес неможливий без юридичного супроводу, в Україні є чудовий стартап Axdraft — це такий собі юридичний конструктор для базових угод, який зменшує юридичну рутину приблизно в 10 разів.
Важливо розуміти: що більшою кількістю даних ви зможете «нагодувати» свої системи, то більш прогнозованими будуть ваші наступні сезони. Окремо хотілося б згадати про спеціальні аналітичні модулі до ERP, які допомагають здійснювати фінансову й економічну аналітику зі швидким доступом до інформації — як у звичайному вигляді, так і у вигляді графіків (Qliq Senes, Power BI).
Якщо на вашому підприємстві вже впроваджено ці системи: всі процеси по земельному банку автоматизовано, планування наближене до реальності й відбувається вчасно, дані по орендарях-постачальниках-працівниках змінюються в режимі реального часу — треба переходити на наступний рівень.
Закупівлі
Належним чином спланована сезонна кампанія (посівна-догляд-жнива) дозволяє суттєво зекономити гроші та нерви, закуповуючи ТМЦ заздалегідь (у «високий сезон», як це часто буває, або пальне підніметься в ціні, або потрібних гібридів не вистачить, або із ЗЗР можуть бути затримки).
Постачальників можна шукати через закупівельні тендерні майданчики (наприклад, zakupki. prom.ua, e-tender.ua, Realto, Zakupivli24).
Оскільки почастішали випадки шахрайства під час закупівель сільгосптоварів, постачальників доцільно перевіряти у відкритих держреєстрах за допомогою Youcontrol.com, OpenDataBot, Contragent.ua
 |
| За матеріалами National Innovation Agenda Report |
Виробництво
На кожному етапі вирощування рослин є великий простір для інновацій — починаючи від замірювання ущільнення ґрунту (пенітрометри Skok Agro) до обробки насіння (ультрасучасна розробка українських науковців AgroLact Bio). Вчені навчилися на молекулярному рівні «програмувати» майбутню рослину на здоров’я й підвищену врожайність.
Під час підготовки до сівби відбирають проби ґрунту для аналізу. Результати оцифровують і наносять на карту — аби в перспективі збільшити й оптимізувати швидкість ухвалення рішень щодо кожного з елементів агротехнології.
Під час внесення добрив за допомогою автопілота (паралельне водіння трактора) точне позиціонування техніки в полі можливе завдяки мережі RTK-станцій (щось на кшталт нерухомих радіомаяків, об’єднаних у мережу, до якої можна під’єднатися). Що це дає? Залежно від рельєфу й фізико-хімічних показників ґрунту буде внесено оптимальну кількість добрив. Таким самим підходом користуються й під час висівання, внесення ЗЗР/мікроелементів. Наслідком упровадження паралельного водіння буде суттєва економія пального, міндобрив, насіння, ЗЗР.
Чудовим бонусом є те, що за допомогою сенсорів на тракторах і причіпному обладнанні в поєднанні з GIS-системою можна нанести цю інформацію на цифровий ортофотоплан поля для подальшого аналізу результатів і роботи над помилками.
Наявність GPS-трекерів дає можливість спостерігати за роботою всієї техніки в режимі реального часу й оперативно ухвалювати рішення стосовно логістики. Крім цього, система зберігатиме статистичні дані щодо ТМЦ і їх логістики, що суттєво полегшує планування й дозволяє значно заощадити на пальному.
Метеостанції, обладнані датчиками (MeteoTrek) дають регулярне метеозведення по місцевості. Часто метеооператори також надають прогнози погоди й оптимальні погодні «вікна» для висіву, внесення добрив й агрохімії (meteo.farm).
Звісно ж, проблемні ділянки найкраще видно з висоти пташиного польоту. Зібрані БПЛА дані теж переносять у GIS-систему, й на основі цих даних створюють, зокрема, мапи підживлення. Крім того, алгоритм «штучного інтелекту» (Taranis) вже здатний проаналізувати знімки дронів і супутників стосовно уражень посівів конкретними шкідниками та забур’яненості конкретних ділянок поля. І це, схоже, тільки початок…
Безпека
На жаль, крадіжки пального, міндобрив, насіння, пестицидів, зібраного зерна — все ще поширене явище в агросекторі. Втім, оскільки в рослинництві на врожайність впливає сила-силенна обставин, довести крадіжку буває досить складно, як і простежити за майном підприємства на віддаленому складі, в полі чи на току.
На допомогу приходять сенсори:
• GPS-трекери, які моніторять пересування техніки по заданих маршрутах;
• системи автоматичної ідентифікації (RFID-картки) під час заправки на мобільних АЗС у полі чи на складі фіксують хто, коли, де та скільки пального заправив у свою машину (мобільна АЗС не наливає пальне, допоки водій не пройде ідентифікацію карткою);
• витратоміри пального, які вмонтовують у паливну систему, запобігають зливу пального з бензобака;
• для запобігання крадіжок також використовують стаціонарні РТВ (розчинно-маточні вузли) з відеонаглядом. Наразі компанія MobiMill розробляє IT-рішення SmartTank — автоматизований мобільний РТВ, який буде автоматично отримувати «рецепт» із мобільного додатка оператора та самостійно змішувати розчин.
• для запобігання крадіжок урожаю в полі використовують систему блокуванням шнека комбайна з RFID-системою розпізнавання «свій — чужий». Однак таке рішення недосконале й малопридатне, наприклад, для орендованої техніки. Наразі AgTech стартап HarvesTrack розробляє навісні датчики, які фіксуватимуть кількість вивантаженого зерна та передаватимуть на сервер дані про пересування техніки, точки вивантаження комбайнів і зерновозів, а також порівняння показників врожайності «поле — елеватор». Пілотні випробування заплановано вже у цьому сезоні;
• цікавим рішенням є також сервіс Ethicontrol — багатоканальна платформа для взаємодії між анонімними викривачами крадіжок, корпоративного шахрайства та службою безпеки.
Логістика й торгівля
Як мовиться, що заощадить талановитий агроном, те з’їсть бездарний логіст. Дякувати, нині є інноваційні рішення, здатні суттєво оптимізувати цю складну ланку в собівартості агропродукції. Онлайн-сервіси Sovtes і Zerno voz.ua допомагають у пошуку підрядників. Логістичний модуль також передбачено в системі HarvesTrack, який підбиратиме оптимальні маршрути залежно від завдань (наприклад, аби відвезти з поля в найближчі села зерно пайовиків чи, скажімо, на лінійні елеватори або зернові термінали в портах).
А ось продавати зерно онлайн за ринковою ціною пропонує ціла низка торговельних платформ: AdamaFin, Agritel, UCC (в тому числі чат-бот Agrobrokbot), АгроЯрд, Agroxy, Tradomatic, Zernotorg. ua й ін. Додатково частина цих сервісів надає аналітику та прогнози щодо цін на зернові та вартості послуг на елеваторах і в портах.
***
Власне, інновації — це не обов’язково щось супертехнологічне й дуже дороге. Передусім шлях до них починається з готовності звільнитися з пастки упереджень і твердого наміру не обмежувати прагнення до розвитку. Чи є альтернатива? Як свідчать стрімкі трансформації нашого сьогодення, сталий поступ і майбутнє зростання аграрного бізнесу будуть можливі завдяки інноваціям. То давайте разом творити успішне майбутнє. Ви до цього готові?
Олександр Безобчук
співзасновник HarvesTrack
газета “АгроМаркет”, квітень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
