Формуючи довгострокові партнерські відносини зі світом, агробізнес опановує нові стандарти господарювання.
У ніч із 2 на 3 серпня в Києві було зафіксовано новий температурний рекорд за останні 137 років! Аномальні погодні явища стають нормою й перестають дивувати. За твердженням фахівців Всесвітньої метеорологічної організації, є сенс готуватися до гіршого. Погодних аномалій буде більше й ставатимуться вони дедалі частіше. Нинішній рік приніс кілька стихійних лих і відкоригував уявлення українців щодо цього. Чи вплинула погода на врожай і чи є можливість захистити бізнес?
Глобальні зміни клімату
За даними НАСА, температура поверхні нашої планети була найвищою торік (за роки спостережень із 1880-го). У глобальному масштабі середня температура у 2016-му була на 0,99 °С вищою, ніж у середньому у ХХ ст. Якщо ми проаналізуємо більший період часу (з кінця ХІХ ст.), то середня температура поверхні Землі збільшилася приблизно на 1,1 °С.
За результатами European Environmental Agency, екстремальні теплові явища на Землі ведуть до кліматичних змін і близько 75% спричинені впливом людини. У Звіті World Economic Forum про глобальні ризики, що впливають на розвиток економіки у 2017 році, в топ-5 згадуються відразу три погодних ризики: ймовірність впливу екстремальних погодних явищ, стихійні лиха та зміни клімату. Згідно з висновками авторів цього звіту, вплив на розвиток економіки України екстремальних погодних ризиків ранжирується на рівні 25%, природних катастроф — 12,5%.
Безпосередньо в Україні за два десятиліття середня температура повітря виросла на 0,8 °С. Кожне зростання на 0,1 °С свідчить про збільшення тривалості теплого періоду на 1 день. Згідно із цими даними, в Україні його тривалість зросла на 8 днів. Натомість середньорічна кількість опадів не змінилася. Та через збільшення інтенсивності випаровування в літній період брак вологи в окремих регіонах України вже становить від 10 до 30%.
Як прогнозують експерти Всесвітнього банку, температура в Україні до 2100 року зросте на 2–3 °С. За таких умов зміни в екосистемах будуть уже незворотними. Зміни клімату спричиняють зміни у фенології культур і вегетації, відповідно, зсуваються у часі періоди цвітіння й збору врожаю зернових. Дослідження European Environmental Agency показали, що з 1992-го по 2008 роки вегетаційний період сільгоспкультур у Європі зріс на 11,4 дня. Цвітіння й збирання врожаю багаторічних насаджень за чотири десятиліття змістилися приблизно на два дні. Схоже, це тільки початок…
2017-й. Тільки факти
Погодні явища весни-літа 2017-го в Україні підтвердили показники European Environmental Agency. За даними АПК-Інформ, поточного року як посівна, так і збирання врожаю сільгоспкультур, відбувалися в аномальних погодних умовах. І якщо сприятливий березень (дефіцит вологи спостерігали лише в окремих регіонах) дав змогу аграріям вчасно провести посівну кампанію, то вже з 19 квітня температура суттєво знизилася, а подекуди впала вночі до –3…–5 °С. Весняно-польові роботи були вимушено припинені ще й через шквальний вітер і рясні опади (часом із мокрим снігом). Усе це далося взнаки на посівах, а обробка гербіцидами не забезпечила повної загибелі бур’янів. На тлі підвищеної вологості в окремих регіонах було зафіксовано спалах грибкових хвороб.
Переживши квітневу непогоду, більшість господарств сподівалися, що надалі умови для посівів будуть сприятливими. Однак у травні й червні температурний режим був нестабільним. В Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській і Дніпропетровській областях через брак опадів і суховії був відчутним дефіцит продуктивної вологи у ґрунті, що далося взнаки на озимих і ярих культурах. Натомість у західних областях країни потужні дощі й град у третій декаді травня спричинили сповільнення росту рослин. Виник ризик уразливості зернових культур до хвороб.
Наступне стихійне лихо сталося 1 липня. Спекотні червневі дні змінило різке похолодання, коли за півдня температура повітря знизилася на 10–18 °С. Зміни погоди в шести областях супроводжувалися стихійними гідрометеорологічними явищами — потужним вітром, шквалами, зливами, локальним градом, в окремих районах можна було бачити навіть мікромасштабні смерчі. В певних районах (найбільше у Черкаській і Київській областях) стихійні гідрометеорологічні явища завдали значної шкоди: відбувалися перебої з енергопостачанням, через повалені дерева було перекрито рух на певних відрізках доріг і залізничних коліях, зруйновано будівлі та пошкоджено посіви сільгоспкультур. Складні умови липня-серпня суттєво вплинули на дозрівання врожаю й зсунули звичні терміни жнив. За даними НААН України, через недотримання технологічних вимог у вирощуванні культур (із різних причин), втрати урожаю можуть сягати 10% і більше. Через затримку, скажімо, з початком збирання на 10–12 діб недобір зерна (особливо за несприятливих погодних умов) може сягати 15–20%, а в окремих випадках (коли через тривалі дощі посіви вилягають) — і до 60%. То про яку ефективність і рентабельність у таких ситуаціях може йти мова?
«Підстелити соломки»
Аналізуючи ситуацію, замислюєшся над запитанням: чи можливо було запобігти втратам? І питання це далеко не риторичне. Практично всі регіони України були охоплені катаклізмами — кожен може згадати труднощі, з якими доводилося стикатися безпосередньо цього сезону. Через витрати на додаткові польові заходи й зниження врожаю підприємства, що прагнуть господарювати ефективно, недоотримали прибуток. Страхування аграрних ризиків в усьому світі, й в Україні зокрема, є одним із головних інструментів, що дозволяє компенсувати пов’язані з впливом погодних чинників втрати.
То як визначити економічну доцільність страхування? В середньому, структура собівартості виробництва, скажімо, озимої пшениці має такий вигляд: насіння — 11%, ЗЗР — 15, добрива — 19, оренда — 14, інші витрати — 41%. Сукупні витрати в абсолютних одиницях становлять близько 100 дол. /т чи за врожайності 4 т/га — 400 дол./га. Страхування майбутнього врожаю за ціни його реалізації в 137 дол./т обійдеться приблизно 15–20 дол./га. З позиції собівартості виробництва — це 4%. А тепер обчислимо, скільки довелося витратити на додаткові польові заходи (зокрема, на обробку гербіцидами й фунгіцидами, ліквідацію наслідків стихії, пересівання окремих полів, пізнє збирання). Якщо в структурі виробництва сума становить понад 4%, це красномовна відповідь на користь того, аби замислитися щодо страхування агровиробництва.
Наразі відомий аргумент українського аграрія про те, що недобір урожаю — це теж благо (бо, мовляв, цінові показники відкоригують середній показник маржинальності по господарству) — був актуальним десь так років десять тому. Нині, коли агробізнес формує довгострокові партнерські відносини зі світом, рівень ведення цього бізнесу загалом слід виводити на нові стандарти.
Осінь уже на часі
Плануючи осінню кампанію, є сенс згадати, як формувався врожай озимих нинішнього року. За даними НААН України, озимі зернові періоду сівби з 10 по 30 вересня достатньо добре досягли оптимального рівня для входження в зиму. В регіонах, де зіткнулися с бездощовим осіннім періодом, посівна затрималася. І це призвело до зниження врожайності озимої пшениці після всіх попередників. Особливо малоефективним був посів після 10 жовтня. Зима й початок весни були достатньо сприятливими для відновлення вегетації озимих культур. Критичними виявилися періоди значних стихійних лих, а також період відсутності опадів на початку літа.
Літня посуха спровокувала порушення процесів запилення, передчасну втрату листкового апарату і, як наслідок, погіршення озерненості колоса й формування дрібного зерна, що в окремих господарствах призвело до зниження врожайності. Період воскової стиглості зерна в пшениці озимої проходив у м’яких сприятливих умовах. Прохолодна й дощова погода початку липня затримала дозрівання зерна озимої пшениці й певною мірою відтермінувала її збирання.
Якби у вас був такий детальний аналіз на наступний рік, як би ви вчинили? Чи буде можливість цьогоріч витримати оптимальні строки сівби — скоро дізнаємося. Які сюрпризи готує зима? Чи повторяться катаклізми цьогорічних весни-літа? Рішень завжди кілька — ворожити на кавовій гущі або ж вести ефективний бізнес, що передбачає запровадження інструментів мінімізації впливу погоди.
***
Найбільш запитувана серед сільгоспвиробників — програма мультиризикового страхування посівів озимих зернових й озимого ріпаку на час перезимівлі. Строк дії договору охоплює період від появи сходів восени й до відновлення вегетації навесні. Покриваються всі можливі погодні ризики, що можуть спричинити часткову чи повну загибель посівів. Страхова сума покриває витрати на перезимівлю й становить цьогоріч близько 3 тис. грн/га для озимих зернових і 5 тис. грн/га — для ріпаку.
Застосовується франшиза в розмірі 10–50% чи покриття до 30%. Вартість страхування залежно від регіону становить 3–6% (тобто 90–180 грн/га) для озимих зернових і 6–10% (тобто 300–500 грн/га) — для озимого ріпаку. Виплати здійснюють у разі часткової чи повної загибелі посівів у період дії страхового договору. Вивчити умови страхування озимих на період перезимівлі можна в таких компаніях, як «PZU Україна», «Інго Україна», «Країна», АХА, АСКА, УПСК, «Універсальна», ТАС і «Здорово».
За попередньою домовленістю фахівці можуть здійснити передстраховий огляд у період із 20 жовтня по 30 листопада (йдеться про озимі зернові) і з 20 вересня по 30 листопада (йдеться про озимий ріпак). Візит представника страхової компанії для проведення такої процедури не зобов’язує господарство нести якісь матеріальні витрати. Втім, саме у процесі огляду господар має нагоду остаточно визначитися щодо умов і можливостей застрахувати свої майбутні статки.
Ірина Головко, експерт з агрострахування
газета “АгроМаркет”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
