За підтримки IFC цей інструмент залучення додаткових фінансових ресурсів активно поширюється в Україні
Із 1 вересня аграрні розписки як новий вид кредитування сільського господарства впроваджуються не лише на Полтавщині, а й ще у трьох областях — Вінницькій, Черкаській і Харківській. Активну участь у впровадженні цієї новації в Україні бере Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку). Про особливості роботи та перспективи розширеного складу пілотного проекту розповідає радник IFC Сергій Рабенко
– Добору цих трьох областей передувала тривала та копітка робота, – каже він. – Попередньо зібрали статистичні дані щодо сільгоспкультур, які вирощуються в усіх аграрних регіонах України. Враховували такі показники, як площа орних земель, урожайність, прогнозні показники інвестицій із використанням аграрних розписок. Прагнули вибрати ті області, які є найперспективнішими з погляду врожайності, найзручнішими для роботи кредиторам, безризиковими для сільгоспвиробництва.
Згадана робота проводилася спільно з МінАПіП України, фермерськими асоціаціями, дистрибуторами та компаніями, що кредитують сільгоспсектор. Врешті були обрані Вінницька, Черкаська та Харківська області. Втім, інші також готові до роботи з аграрними розписками. Про це, до речі, свідчать і запити на участь у пілотному проекті, які ми постійно від них отримуємо. Дуже активні в цьому, зокрема, Одещина, Кіровоградщина та Волинь. Постійно про себе нагадує промислова Запорізька область. Нині питання не в готовності тих чи інших областей до роботи з аграрними розписками, а в готовності самого інструменту бути там розгорнутим.
– Які структури на державному та місцевому рівнях будуть залучені для впровадження механізму аграрних розписок у цих областях?
– Нашими основними партнерами на державному рівні є Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України. По суті, завдяки їм здійснюється цей пілотний проект. Вони його підтримують з боку держави та створюють усім нам належні умови для роботи.
На місцевому рівні нашими партнерами стають обласні державні адміністрації та їх керівники, департаменти агропромислового розвитку. В частині нотаріату — обласні управління юстиції, які допомагають нам налагодити роботу нотаріусів з аграрними розписками.
Нас також активно підтримує приватний сектор. Причому як на державному рівні, так і на місцевому. Йдеться про компанії, з якими в нас установилися тісні партнерські відносини, та про компанії, з якими ми взаємодіємо у тих чи інших питаннях.
Ми відкриті для співпраці. Тому залучаємо до процесу всіх, хто ним зацікавився. Стараємося спільно працювати із сільгосппідприємствами, постачальниками сільгосптехніки, запчастин до неї, мінеральних добрив, із комерційними банками, трейдерами — з усіма, хто може та хоче посприяти розвитку аграрної галузі й отримати зиск.
– Як на інформацію про розширення географії пілотного проекту відреагували його безпосередні учасники — дистрибутори, зернотрейдери, банки, постачальники товарів і матеріальних цінностей? Серед них є відомі іноземні компанії, що працюють в Україні та всіляко підтримують ідею аграрних розписок…
– Учасники аграрного сектора активно брали участь у відборі областей. Тому для них розширення географії пілотного проекту не було сюрпризом. Відомі випадки, коли в документах із кредитними пропозиціями з’являвся додатковий пункт – про зобов’язання отримувача позики видавати аграрну розписку, якщо її дія поширюватиметься на галузь, у якій він веде бізнес. Йдеться про Харківську й Вінницьку області, де сьогодні ще не розгорнута відповідна система, однак у документах це вже передбачено.
– Яка роль відводиться IFC в реалізації пілотного проекту за участю Полтавської, Вінницької, Черкаської та Харківської областей?
– Роль IFC є незмінною. Це — розвиток конкурентного ринку, розвиток приватного сектора. Зі своїми партнерами ми акумулюємо всі думки, пропозиції, вивчаємо проблеми, що виникають, сприяємо їх розв’язанню, підтримуємо систему. IFC проводить численні семінари, надає консультаційні послуги всім учасникам процесу.
Згадані заходи є відкритими, й зазвичай на рівні областей їх координують департаменти агропромислового розвитку.
– Ці семінари переважно мають пізнавальне чи практичне значення?
– Запуск проекту завжди супроводжується комплексом заходів. Ми також запланували їх проведення. Це і семінари-презентації, і більш предметні практичні семінари. Наприклад, для нотаріусів, яких маємо, образно кажучи, провести всіма етапами роботи з аграрною розпискою, показати їм, як працює Реєстр аграрних розписок і як можна скористатися його можливостями. Семінари для сільгоспвиробників також матимуть практичне наповнення. Для нас важливо продемонструвати слухачам, як можна скористатися аграрними розписками, показати їх сильні та слабкі сторони, порівняти з іншими доступними інструментами. Під час семінарів ми маємо намір познайомити фермерів із їх потенційними кредиторами, що готові працювати з аграрними розписками. Це може суттєво спростити ділові відносини, які в майбутньому складуться, сприятиме пошуку взаємовигідного компромісу в бізнесі.
– Наскільки успішним виявився полтавський пілотний проект упровадження аграрних розписок і яких змін він може зазнати на другому етапі реалізації?
– У рамках полтавського пілоту було видано 10 аграрних розписок. Їх договірна вартість, яку зазначили сторони на самому початку, становить близько 20 млн грн. Сума застави за цими аграрними розписками нині оцінюється приблизно в 40–45 млн грн. Це — дані МінАПіП.
Нинішнього року ми сподіваємося суттєво поліпшити кількісні та якісні показники за виданими аграрними розписками. Цьому сприятиме розширення географії пілотного проекту, наявність практичного досвіду роботи з інструментом у низки компаній, а також запуск системи перед посівною кампанією. Також сподіваємося, що на ринок вийде багато потенційних кредиторів. Усе це посприяє подальшому розвитку сільськогосподарської галузі як у Полтавській області, так і в інших областях, що залучено до пілотного проекту.
– Коли аграрні розписки можуть бути поширені на всі українські регіони?
– Попервах ми планували це на початок 2016-го, та здійснити задумане в зазначений термін не вдається. Річ у тому, що важливим елементом аграрних розписок є Реєстр аграрних розписок. Усі дії, пов’язані з видачою, зміною та здійсненням аграрних розписок, здійснюватимуть нотаріуси. Вони робитимуть відповідні записи в цьому реєстрі. Вільний доступ до реєстру повинні мати й аграрії.
Щоправда, підготовка відповідного програмного забезпечення, як показала практика, забирає більше часу, ніж планувалося. Важливо також, щоб Реєстр аграрних розписок повною мірою відповідав усім вимогам чинного законодавства, мав усі ступені захисту й був зареєстрований відповідними державними органами. Враховуючи ці обставини, думаю, залучення всіх українських областей до процесу, пов’язаного з видачою аграрних розписок, відбудеться наприкінці наступного року.
|
Nota Bene
Аграрна розписка — це товаророзпорядчий документ, що, відповідно до Закону України «Про аграрні розписки», фіксує безумовне зобов’язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти. Тобто це інструмент, який дозволяє сільгоспвиробнику отримати гроші чи матеріально-технічні ресурси під заставу майбутнього урожаю.
Особливості механізму
За своєю суттю це угода між сільськогосподарським товаровиробником (позичальником) та кредитором (дистриб’ютором, постачальником ТМЦ, зернотрейдером, банком);
Кредит повертається за рахунок самого майбутнього врожаю (товарні аграрні розписки) або надходжень від його продажу (фінансові аграрні розписки);
Кредит забезпечується майбутнім врожаєм, що вирощується на земельній ділянці, визначеній кадастровим номером;
Земля не є заставою за аграрною розпискою;
Зобов’язання залишається в силі до моменту його повного погашення;
Кредитор має право здійснювати моніторинг майбутнього врожаю сільськогосподарської культури, що перебуває в заставі за аграрною розпискою;
Єдиний Реєстр аграрних розписок дозволяє в он-лайн режимі перевірити інформацію про існуючі аграрні розписки та ті, які були в обігу (кредитна історія).
Переваги аграрних розписок
‐ прозорість (досягається шляхом реєстрації всіх аграрних розписок в публічному централізованому реєстрі з доступом в інтернеті, щоб перевіряти черговість застави й інші наявні обтяження);
‐ позасудове виконання (здійснюється шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса);
‐ баланс інтересів договірних сторін (шляхом законодавчого врегулювання прав й обов’язків сторін).
Сільгосвиробникам:
‐ спрощений доступ до фінансових і матеріально-технічних ресурсів;
‐ можливість попереднього продажу сільгосппродукції;
‐ можливість збільшення обсягу заставного капіталу та зменшення залежності від кредитів;
‐ можливість виходу на нових споживачів і постачальників.
Постачальникам матеріально-технічних ресурсів :
‐ додаткова гарантію виплати за надані ресурси;
‐ менші ризики несплати;
‐ більша прозорість відносин між постачальником і боржником.
Банкам:
– ефективний механізмом оформлення застави майбутнього врожаю.
Покупцям сільгосппродукції:
‐ ефективний інструментом закупівлі майбутнього врожаю;
‐ менші ризики відмови від постачання.
Микола Луговий,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
газета “АгроМаркет”, жовтень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
