Законодавчі зміни

В Україні набули чинності норми, які ще кілька років тому сприймалися як «європейська перспектива», а сьогодні стали обов’язковими для виконання всіма — від великих агрохолдингів до малих господарств. 

З 1 січня 2026 року українське тваринництво і птахівництво входять у нову регуляторну реальність. Йдеться про комплексні вимоги до добробуту сільськогосподарських тварин і птиці, що охоплюють умови утримання, мікроклімат, щільність посадки, годівлю, напування, підготовку персоналу та систему контролю. 

Ці зміни — не формальність і не чергова бюрократична новація. Фактично Україна завершила черговий етап гармонізації аграрного законодавства з нормами ЄС, зробивши добробут тварин одним із ключових критеріїв виробництва. Для птахівництва це означає чітко регламентовані правила утримання бройлерів і поступовий перегляд підходів до систем утримання курей-несучок. 

2026 рік став точкою, після якої працювати «по-старому» вже неможливо. Водночас ці вимоги — не лише виклик, а й можливість: підвищити якість продукції, зменшити втрати, зміцнити довіру споживачів і зберегти доступ до зовнішніх ринків. 

Про нове законодавство і питання утримання тварин і птиці у сфері їх добробуту, яке сьогодні виходить за межі вузькопрофесійної теми й стає стратегічним для всієї галузі розповів Віталій Башинський, міжнародний експерт FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). 

— Пане Віталію, з 1 січня 2026 року в Україні набули чинності нові вимоги щодо добробуту сільськогосподарських тварин під час їх утримання. Як це вплине на птахівничий ринок? 

— Насправді в цих змінах немає нічого принципово нового. Перехідний період тривав шість років. Упродовж цього часу всі базові стейкхолдери були поінформовані, розуміли суть змін, було проведено значну кількість навчальних заходів. Тобто жодних «несподіванок» тут не мало виникнути. 

Втім, за вже традиційним для України сценарієм, «сніг випав неочікувано в грудні» — і коли вимоги почали реально наближатися до впровадження, з’явилися активні розмови про необхідність їх відтермінування. Однак Європейський Союз категорично не підтримує використання перехідних періодів у питаннях, пов’язаних із добробутом тварин. 

Відповідно, вимоги щодо добробуту тварин під час утримання набувають чинності з 1 січня 2026 року. Норми, що стосуються транспортування, забою та умертвіння, почнуть діяти разом зі змінами до Закону № 1206, які планується ввести в дію у березні 2026 року. 

Не можна стверджувати, що в Україні раніше взагалі не існувало правил утримання тварин. Уже сьогодні діють вимоги до гігієни, мікроклімату, умов утримання та поводження з тваринами. Тому не йдеться про запровадження чогось абсолютно нового, радше про уточнення та гармонізацію норм. 

Найбільший ажіотаж навколо цих змін пов’язаний саме з птахівництвом, оскільки найбільш жорсткі та капіталомісткі вимоги стосуються обладнання. Причому насамперед птахівництва яєчного напряму. Відповідно до нових правил, використання кліткових систем можливе лише за умови застосування збагачених кліток європейського зразка. 

— Розкажіть про необхідність і механізм сертифікації спеціалістів птахофабрик. 

— Нині активно обговорюють сертифікацію спеціалістів, які здійснюють догляд за тваринами. І це справді нова тема: раніше в Україні такого механізму не існувало. 

Держпродспоживслужба спільно з Міністерством економіки розробили м’який перехідний підхід на поточний рік. Усі фахівці, які вже працюють на фермах і мають практичний досвід, можуть заповнити відповідну декларацію (форма доступна на сайті Держпродспоживслужби) та отримати сертифікат без проходження навчання. 

Починаючи з 2026 року, навчання та сертифікацію здійснюватимуть уповноважені організації. Це можуть бути навчальні центри, галузеві асоціації, спеціалізовані навчальні класи або заклади аграрної освіти, які підтвердять наявність матеріальної бази та кваліфікованих експертів, здатних навчати представників операторів ринку, відповідальних за догляд за тваринами. Витяг із відповідного реєстру коштує близько 200 гривень. Ця інформація також міститься в офіційних роз’ясненнях Держпродспоживслужби. 

Паралельно заплановано велику кількість навчальних заходів. Уже в грудні та січні такі навчання проводять Міністерство економіки та Держпродспоживслужба. Крім того, наразі проходять навчання і державні інспектори, адже нові вимоги потребують належного розуміння з боку контролювальних органів. Важливо наголосити, що на найменші господарства ці вимоги не поширюються. 

Часто лунає аргумент, що в Україні ще не забезпечили добробут людей, а ми вже говоримо про добробут тварин. Проте ставлення суспільства до тварин є одним із маркерів зрілості самого суспільства, і ці питання не можна протиставляти. 

Окремий блок дискусій сьогодні стосується інспектувань. Як відомо, діє постанова Кабінету Міністрів, яка обмежує проведення контрольних заходів під час воєнного стану. Тому наразі навіть складно прогнозувати, чи здійснюватимуть повноцінні перевірки у 2026 році. Найімовірніше, йтиметься про збирання інформації, індивідуальні звернення та заходи державного контролю консультаційного характеру, спрямовані на роз’яснення вимог для конкретних потужностей. 

— Чи відомо, скільки птахівників уже перейшло на нові стандарти, хто планує це зробити найближчим часом, а хто ще працює за старими технологіями? 

— Картина не є надто оптимістичною з погляду кількості потужностей, однак є доволі переконливою щодо обсягів виробленої продукції. 

Протягом останніх 3–4 років Україна посідає 4–6 місце серед постачальників продукції птахівництва до Європейського Союзу. Ми конкуруємо на цьому ринку з такими гігантами, як США, Бразилія та Аргентина. Це означає, що всі виробники, які експортують м’ясо птиці та яйця до ЄС, на 100% відповідають європейським вимогам, адже пройшли відповідний зовнішній аудит. Фактично йдеться приблизно про 45–60% українського ринку. Це, як правило, великі, вертикально інтегровані компанії з потужним виробництвом, які вже досягли певного рівня трансформації і поступово відходять від класичних кліткових систем. 

Звичайно, у кожному конкретному випадку такі зміни має оцінити фахівець, який глибоко розуміється на питаннях добробуту тварин: він визначає наявні невідповідності, надає рекомендації або приписи. Після виконання цих заходів потужність можна вважати такою, що відповідає вимогам Директив ЄС. Дуже часто в таких ситуаціях відбувається саме зміна системи утримання без повної заміни кліткового обладнання. 

Втім, цей підхід можна застосувати не в усіх випадках. Значна кількість потужностей, хоча й не має вирішального впливу на ринок з огляду на обсяги виробництва, все ж залишається проблемною. За наявною інформацією (її, зокрема, оприлюдненою Союзом птахівників України), близько 45% яєчного сектору наразі не повністю відповідає вимогам законодавства щодо утримання птиці. Решта або вже відповідає, або перебуває в стані часткової відповідності. 

— Які будуть наслідки для компаній, які виявилися не готовими й не підлаштували своє виробництво під нові вимоги закону? 

— Перехідного періоду більше не буде. Це означає, що частина тих виробників, що не підлаштувались під нові вимоги, якщо не почне вживати заходів уже зараз, може просто зникнути з ринку. Важливо підкреслити: йдеться не лише про експортні вимоги — ці норми стосуватимуться всіх виробників, зокрема тих, хто працює виключно на внутрішній ринок. 

У період дії воєнного стану жодних різких регуляторних рухів очікувати не варто. Наразі повноцінні перевірки фактично неможливі через дію мораторію. Відповідно, жодних штрафів бути не може, адже неможливо застосовувати санкції без фактичного інспектування. Навіть у разі виявлення невідповідностей виробникам надаватимуть приписи та час на адаптацію. Це вже буде не перехідний період у класичному розумінні, а етап виконання планів коригувальних заходів. 

Штрафи можливі лише після того, як Європейський Союз наполягатиме на отриманні реальної картини щодо добробуту тварин, Україна зніме обмеження на перевірки, проведуть інспекції, і стане зрозуміло, хто і в якому стані перебуває. І навіть після цього перші перевірки матимуть лише рекомендаційний характер. Санкції застосовуватимуть лише у разі невиконання рекомендацій у встановлені оператором строки. Така практика є типовою за впровадження нового законодавства. 

— Необхідність переобладнання системи утримання напряму впливає на собівартість виробництва і прибутковість компаній. Чи передбачено державну допомогу компаніям, які впроваджують на виробництві зміни, згідно з новими нормами закону? 

— Великі компанії постійно інвестують у модернізацію, для них це зрозумілий і керований процес. А от для середніх і малих виробників питання складніше: зростання собівартості, закупівля обладнання, модернізація — усе це неминуче впливає на кінцеву ціну продукції та конкурентоспроможність. 

В Європейському Союзі свого часу діяли програми державної підтримки тривалістю до десяти років, спрямовані на переобладнання ферм. Можливо, після набуття Україною членства в ЄС або підписання додаткових угод схожі механізми з’являться і в нас. Сьогодні таких можливостей я не бачу. 

У багатьох випадках повного переобладнання можна уникнути, просто змінивши систему утримання. Інша ситуація — великі інтенсивні виробництва з високою концентрацією поголів’я. Там питання модернізації буде значно болючішим і виходитиме далеко за межі лише добробуту тварин. 

Що ж до середніх і малих виробників, відповідь тут проста і, можливо, не дуже приємна: якщо виробництво нерентабельне, незалежно від причин, людина із цього бізнесу піде. Ніхто не працюватиме собі у збиток. Якщо ж виробництво рентабельне, треба закладати частину доходу на оновлення. І ми мали думати про це ще з 2019 року, адже було зрозуміло, що ці вимоги рано чи пізно стануть обов’язковими. 

Звичайно, ніхто не міг передбачити повномасштабну війну. Але було очевидно, що в рамках DCFTA Україна рухатиметься до повної імплементації вимог ЄС щодо добробуту тварин. З власного досвіду можу сказати: у багатьох секторах значна частина середніх і навіть дрібних виробників уже адаптувалася. Ба більше: серед них сьогодні є експортери. Тому твердження, що це неможливо, — неправдиве. Питання радше в мотивації. 

В Іспанії, наприклад, виробники тягнули до останнього дня перехідного періоду, особливо щодо кліткових систем. В Україні схожі труднощі також будуть. Але чи залишилися європейські країни без яйця? Ні. І Україна без нього теж не залишиться. 

Проте проблеми, безумовно, будуть. Якщо говорити відверто, сказати, що «все буде добре», — не можна. Будуть і скандали, і конфлікти, і закриті потужності. Втім,  це пов’язано не так з недосяжністю ресурсів, як з небажанням частини виробників змінюватися. 

Я припускаю, що найближчим часом Міністерство економіки запровадить програму підтримки у сфері добробуту тварин. Але для цього необхідно мати чітке уявлення про реальний стан справ. Якби не війна і дозволяла безпекова ситуація, то, з досвіду попередніх років, на перевірку всіх потужностей і формування 100% достовірної картини знадобилося б від шести до восьми місяців. Це цілком реально. Тоді умовно наприкінці 2026 року Україна могла б мати повну картину, прозвітувати перед Європейським Союзом, а ЄС, своєю чергою, сказав би: «Для виконання коригувальних заходів вам потрібно, наприклад, 12 мільярдів євро». І далі — або компенсаційні механізми, або інші інструменти підтримки. 

Водночас треба чітко розуміти: наперед грошей уже ніхто не дає. Ці часи минули. Механізм буде таким: спочатку виробник інвестує власні або кредитні кошти, впроваджує зміни, а вже потім отримує компенсацію. Якщо зараз немає грошей, береш кредит, виконуєш вимоги, подаєш документи й після цього отримуєш відшкодування. 

Окремо варто зважати на таке: в Європейському Союзі активно обговорюють ініціативу повної відмови від кліткових систем. Звичайно, це не станеться у 2026–2027 роках. Однак ставити клітки сьогодні, щоб через два роки їх демонтувати, — стратегічно нерозумно. Саме тому значну кількість потужностей, особливо невеликих, уже зараз орієнтують на преміальний сегмент. 

Утримання в barn-системах або free range дає змогу виробляти преміальне яйце, яке сьогодні є найдорожчим на ринку. Так, купівельна спроможність українського споживача нижча, ніж у ЄС. Але навіть у великих торговельних мережах — Metro, Auchan, Novus — ми не бачимо катастрофічного зниження попиту, коли виробник підвищує ціну на яйце. 

А собівартість виробництва цього продукту справді зростає. За офіційними розрахунками (TFA, ще довоєнні дані), збільшення становитиме від 11 до 25%. Я не думаю, що ці цифри сьогодні принципово змінилися: реалістично 11–20%, з урахуванням переобладнання та зменшення щільності посадки. Адже йдеться не лише про клітки, а й про вимоги до щільності: у тих самих приміщеннях поголів’я зменшиться ще приблизно на 8–10%. 

Це не означає, що продукцію неможливо буде продати, така продукція буде продовжувати користуватися попитом і в Україні і за її межами. 

Але якщо виробник був орієнтований на стихійні або виключно агропродовольчі ринки — без маркування, пакування і належної якості, — то зростання собівартості зробить таку модель нерентабельною. 

Якщо підсумувати вплив на ринок, то загалом ціни можуть залишитися відносно стабільними, але маржинальність для виробника зменшиться. 

Це досить чітке уявлення про те, як реформа відобразиться на ринку.

 Найближчим часом виробникам потрібно самостійно оцінити свої потужності: пройти опитувальник, який буде опублікований на сайті Міністерства економіки, визначити власні невідповідності і протягом 2026–2027 років довести їх до рівня відповідності. 

Уже сьогодні є компанії, які самі звертаються до Держпродспоживслужби з проханням провести перевірку добробуту. Вони розуміють, що це їхня конкурентна перевага: отримати рекомендації зараз і бути готовими до моменту, коли знімуть мораторій на перевірки. 

Багато хто вже користується безплатним інструментом Держпродспоживслужби — роботою спеціально підготовлених інспекторів, які проходили навчання за участю європейських, зокрема швейцарських, німецьких і французьких фахівців. Їх небагато, але наразі їх достатньо, щоб усі охочі могли безплатно пройти оцінювання й отримати рекомендації. Якщо ж виробник не хоче залучати Держпродспоживслужбу, він може найняти приватного експерта. Вартість його роботи коливається від 50 до 300 доларів на день. Результат буде той самий: перелік зауважень і рекомендацій, за якими треба працювати. Зрештою, кожен обирає свій шлях сам.