Захистити свою землю

На особистому рахунку в кожного господаря, чи то пак бійця аграрного фронту, його власні перемоги — врожаї. І нехай у когось їх було кілька десятків, а в когось лише кілька — всі учасники цієї виснажливої «гри в довгу» за будь-яких, навіть найекстремальніших обставин, прагнуть обрати найефективнішу стратегію, зокрема, агротехнологічну. Про особливості й нюанси, виклики й уроки цьогорічного польового сезону розмовляємо з доктором біологічних наук — заступником директора Bartsos Group Іваном Кривенком. 

— У ці непрості часи, коли воїни Збройних сил України боронять рідну землю від агресора, хлібороби мають зробити все можливе, щоб захистити її від недолугого використання, вчасно засіяти, виростити й успішно зібрати врожай. Так ми й працюємо, — каже Іван Степанович. І зауважує, що з розвитком аграрного напряму Bartsos Group вдалося накопичити неоціненний досвід. — Яких тільки технологій вирощування не випробовували! Не один раз змінювали позиції машинно-тракторного парку. Приглядалися й рахували біологічну активність різних форм добрив. Глибоко вивчали можливості сортів і гібридів. Усі ці дані довелося глибоко проаналізувати, щоб визначити найдоцільніші варіанти й сформувати з них власну стратегію. Тепер її розвиваємо, таким чином роблячи свій внесок у формування продовольчої безпеки нашої країни 

— Який, на вашу думку, найсуттєвіший виклик цього багатогранного процесу? 

— Продовольча безпека охопленої воєнними лихоліттями України потребує створення нових ланцюгів постачання на внутрішньому ринку. І тут незайвими буде порозуміння між усіма його учасниками. Крім того, на фронтах господарської діяльності цілком нового сенсу набувають фахові компетенції. Якщо хтось уважає, що, придбавши інноваційну техніку, хороше насіння і дороге добриво, можна після сівби просто сидіти чекати на хороший результат — це вже помилка. Навіть погода не стане на заваді, якщо агроном застосує свої знання й досвід. Щойно з’явилися сходи — бери і працюй з рослинами! За виграшної стратегії врожаї стануть справжніми перемогами. 

— А на чому сьогодні базується ваша виграшна агротехнологічна стратегія? 

— Понад пів століття я збираю свої врожаї. А паралельно, крок за кроком, знайомлюся, вивчаю, запроваджую, досліджую різні агротехнології. І кожна з них має свої переваги й недоліки. Найефективніші базуються на достеменному знанні біології сільгоспкультури (її гібрида чи сорту) та відповідності особливостей тієї місцини, де саме її вирощуєш чи вирощуватимеш — який ґрунтовий покрив, скільки там випадає опадів (загалом за рік і, зокрема, за визначений період), коли навесні настає ефективна температура, коли припиняється вегетаційний період і багато інших складових. Без аналізу цих даних годі й сподіватися, що стратегія буде результативною. Крім того, реалії спонукають до ресурсоощадного відповідального господарювання. 

— Війна в Україні змушує багатьох вибудовувати нові підходи до господарювання. Що змінили ви? 

— Нинішньої весни ми переглянули й дещо змінили структуру посівних площ. Таке рішення ухвалили після наради з колегами — аграріями регіону. Щороку господарства Bartsos Group на 50% насичують сівозміну зерновими і зернобобовими, решта 50% — це просапні технічні культури. Цьогоріч довелося дещо зменшити обсяги, відведені під кукурудзу — не маємо нині можливості з реалізації кукурудзи. Відтак площі під посіви цієї культури теж зменшили, а більше відвели під яру пшеницю та круп’яні (гречка, просо)… 

— А як почуваються озимі? Чи виправдали ваші очікування? 

— Візуальний огляд стану озимих (пшениці, ячменю) засвідчив недостатність сірки та міді, тож із відновленням вегетації навесні додатково забезпечили фізіологічну потребу культур у цих елементах. А ось в озимого ріпаку виявлено недостатність бору. Відтак додатково внесли по літру бору на гектар. Але загалом з осені коренева система розвинена добре, листкова поверхня чиста (без хвороб). 

Особливо надихають посіви, зроблені за смуговою технологією ґрунтообробітку MZURI Pro-Til. Ріпак перезимував чудово. Є поля, де лишилося 25–27 рослин на квадратний метр. Є такі, де 33, 37, а то й 41 — за прогнозованого максимального показника 45 рослин. Це достатня густота, щоб одержати пристойний урожай завдяки кущенню з кореневої шийки і чи не найголовніше, що за такої щільності рослин на квадратний метр і, відповідно, на гектар, вони достатньо отримують сонця та енергії. (80% врожаю будь-якої культури формується завдяки фотосинтезу, під час якого і потрібно максимально зв’язати сонячну енергію й, відповідно, перетворити її на первинні асимілянти.) Так от, наші посіви ріпаку, наче ялиночки — дуже добре розкущилися, пішло бічне галуження стебел (а на них додатково може сформуватися майже 60% (!) врожаю). І це при тому, що ми його тільки двічі підживлювали… 

— Витрати на добрива — левова частка у виробництві зерна. Які методи оптимізації застосовуєте? 

— Нині кожен аграрій вимушений оптимізувати виробництво продукції, а відтак — добре прораховувати, як отримати найбільшу біологічну ефективність від унесення добрив. Не робитиме це бездумно на все поле, а даватиме лише туди, де рослина їх найбільше потребує. Принаймні, ми робимо саме так. Крім того, певною мірою можна забезпечити необхідні поживні речовини, підібравши для кожної культури правильний попередник. Щоб добрива спрацювали найефективніше, потрібна ґрунтова волога. Її збереженню та накопиченню в ґрунті, як і точному внесенню добрив у прикореневу зону на всю глибину обробітку відразу під час сівби, сприяє інноваційна технологія смугового ґрунтообробітку MZURI Pro-Til, яку ми застосовуємо вже кілька років поспіль. 

— Які особливості цієї інновації можете окреслити як науковець і практик аграрної справи? 

— Смуговий ґрунтообробіток поєднує підходи no-till та класики. Відповідно, має переваги одразу обидвох цих систем і забезпечує низку агротехнологічних ефектів, зокрема, запускає природні процеси оздоровлення ґрунту. Відродження ґрунтової біоти розблоковує важкодоступні речовини, необхідні для подальшого розвитку рослини. У поверхневому шарі накопичується вміст органічного вуглецю й, відповідно, гумусу, що утримує поживні речовини, підвищуючи їх біологічну ефективність. А щойно починає працювати біотика — зростає вологомісткість. Після зими цього зазвичай вистачає для нормального розвитку посівів. На наших полях, де ми сіяли за технологією MZURI Pro-Til, чітко простежується різниця у фенології розвитку, у фізіології, формуванні врожаю. 

Відстежуючи зміни природної родючості ґрунту внаслідок застосування цієї системи землеробства, ми отримали чудову динаміку вмісту доступних сполук азоту й фосфору впродовж усієї вегетації. В одному з господарств Групи я відібрав запаси продуктивної вологи (пошарово: по горизонтах 0–10, 10–20, 20–30, 90–100 см), заміряв об’ємну масу тощо — це на період відновлення весняної вегетації. Так от: на тих полях, де ми застосували смугову технологію, на метровому шарі її рівень становив 186,65 мм, а там, де була оранка — 142 мм. Я вже не кажу про агрофізичні властивості. Втім, основна перевага не тільки і не стільки в кількості якогось конкретного показника, як у сталості отриманих результатів.  

— Маєте на увазі ощадний підхід до господарювання? Які ваші спостереження? 

— Якщо дотримуватися технології, за сезон можна мало не втричі заощадити на пальному. Та ще й не потрібно розкидати КАС по всьому полю, а тільки по всій глибині розпушених смужок ґрунту, куди сошники агрегата одразу ж висівають насіння. Я вже не кажу про економію часу та людських ресурсів — технологія одного проходу полем передбачає виконання одразу основних операцій: рівномірно готує поле, створює посівне ложе, закладає добрива, висіває насіння. І ніякої тобі підплужної підошви. А вже за кілька років такої роботи поліпшується структура ґрунту, підвищується його родючість, а відтак краще розкривається потенціал сільськогосподарських культур. Саме цього прагнув легендарний український учений-агроном ХІХ століття Іван Овсінський.

І саме такий актуальний виклик постав перед нами в нашому буремному сьогоденні. Сучасні системи землеробства передусім мають базуватися на знаннях про довкілля та досягати результату, дбаючи про екологічний баланс. І саме це я бачу в технології MZURI Pro-Til. 

— Над якими завданнями працюєте сьогодні в полі? 

— Днями я перевіряв ефективність інсектицидної й фунгіцидної обробок посівів ріпаку від шкідливих організмів. Уважно розгортав суцвіття. Ну що сказати? Вигляд вони мають просто шикарний. Після цвітіння буде ще одна обробка інсектицидом, що не шкодить бджолам й іншим корисним комахам, а також обробка для чистоти стручка. А надалі разом із фунгіцидом третій раз внесемо бор — загалом від осені до останнього внесення на гектар даємо 2,5–3 літри цього елемента (щоб запобігти проблемам із розвитком, зокрема, дуплистості кореня тощо). Крім того, під час усіх листкових підживлень обов’язково даємо сірку. Для ефективного живлення за умов недостатньої вологи виникла потреба в нових розчинних формуляціях, які б забезпечували баланс необхідних елементів. А це знову, як то кажуть, ланцюжок знаків запитання й знаків оклику… 

 — Які фахові виклики має для вас найвищий пріоритет? 

— Глибокий системний аналіз результатів, напрацьованих агрономічним підрозділом Групи, допомагає поглиблювати свої знання про екосистему, у якій господарюєш, і досягати результату, не порушуючи її баланс. Звісно ж, усе це працює в комплексі. Аби досягнути найвищої результативності господарювання, мусиш застосувати всю наявну інформацію про абіотичні чинники місцини, де працюєш, — від кількості опадів до тривалості вегетаційного періоду. Вивчивши характеристики пропонованого гібрида, маєш розрахувати і строки сівби, і період достигання, і тривалість міжфазних періодів так, щоб критичні фази розвитку не потрапляли в період пікових температур, низької відносної вологості повітря й запасів вологи в метровому шарі ґрунту. Це дає змогу забезпечити рослині постійний лінійний ріст і генеративний розвиток — із теплом, вологою і поживними речовинами. Коли розумієш зв’язок між усіма цими чинниками та пов’язуєш їх в одну систему, можна говорити про ведення агробізнесу. 

— Чи може в кризові часи агровиробництво бути успішним? 

— Щоб аграрний бізнес навіть у воєнні часи був успішним, слід роками готуватися до жорстких випробувань. Бо якщо сьогодні працюєш так, як учора, і не бачиш завтрашнього дня, тебе просто відкине на задній план, і ти ризикуєш втратити все… Особисто я в постійному пошуку — щодо новацій генетики, фізіології, біохімії й інших суміжних з аграрною наукових галузей. Змінити свої стереотипи нелегко, особливо в підходах до господарювання. Проте коли пропускаєш цю інформацію через себе, коли бачиш результати на своїх полях, то тепер я переконаний у правильності обраного шляху. Я розумію, що за рік-два чи навіть три одразу не стрибнеш вище голови. Але, якщо бодай три роки тренуватимешся, то принаймні вище носа — можна. 

Терпіння, наснаги та віри всім нам, бо час налаштовує на серйозні випробування. Усім нам слід бути готовими до нового і максимально адаптувати наявні можливості до своєї місцевості. 

— Дякую за цікаву розмову.