Лохина стане такою ж доступною за ціною, як і суниці садові
На фермі «Брати Лохиновичі»
Ігор Філоненко, співвласник ферми «Брати Лохиновичі», вважає, що через два роки лохина стане такою ж доступною за ціною для українців, як і суниці садові.
Вирощування лохини набирає обертів у багатьох областях України. Вже є чимало господарств із площею насаджень у десятки чи сотні гектарів, закладаються нові ягідники. Цікаво, що більшість підприємств стартує із декількох соток, а далі поступово масштабує діяльність. Саме так розпочинали свій лохиновий бізнес двоє братів: колишній фінансист Олексій Тимощук та професійний журналіст Ігор Філоненко. У 2017 році вони на 4 сотках на півдні Полтавської області організували ферму «Брати Лохиновичі», а вже зараз мають територію у кілька гектарів і планують облаштувати ще 12 га під ягідником. Про побудову ягідної ферми з нуля, технологічні аспекти вирощування та дорогі помилки в ягідному бізнесі журналу «Плантатор» розповів співвласник ферми Ігор Філоненко.
–– Ігорю, історія вашого ягідного стартапу доволі класична. Майже 70% людей приходять у цей бізнес із інших сфер і не мають професійних знань чи профільної аграрної освіти. Наскільки складно було вам наважитися на ягідництво?
–– Так, я теж бачу цей тренд: багато моїх колег-ягідників раніше не мали справу з агро. Тут є як позитивні, так і негативні сторони. З одного боку, ягідництво отримало гарний поштовх для розвитку і приплив інвестицій, з іншого –– аматори припускаються на початковому етапі чималої кількості помилок, тож багато ферм закриваються, навіть не отримавши перших пристойних урожаїв. Що стосується нашого господарства, то певний агродосвід у мене був. Я багато років успішно займався вирощуванням та продажем овочів, поєднуючи це із роботою журналіста в одному з видань Полтавщини. Коли мій брат Олексій зателефонував із пропозицією вирощувати ягоди, я взяв тримісячний тайм-аут на роздуми, багато читав професійної літератури. І зрештою погодився спробувати: ми купили перші 100 саджанців для тестової ділянки лохини розміром 0,04 га. Першу чергу плантації заклали восени 2017 року, результат нам сподобався. У 2018–2019 роках докупили нові саджанці й розширили площу. Зараз, через чотири роки після старту проєкту, маємо 3 га землі, на яких вирощуємо лохину (1 га) й суниці садові (1 га), ще гектар знаходиться під паром –– засіваємо його сидератами та готуємо під посадку в наступному році.
–– Яким був ягідний урожай минулого року і скільки лохини плануєте зібрати в поточному сезоні?
–– Минулий сезон був відверто невдалим. Мали отримати перший пристойний урожай (наші саджанці поступово входять у плодоношення), але його не було: далися взнаки форс-мажорні погодні умови. Через аномально теплу зиму лохина увійшла в період глибокого спокою буквально на місяць і наприкінці лютого вже почала вегетувати. Першого квітня був не просто заморозок: був мороз із позначкою -13 °С, і 80% плодових бруньок вимерзло. Замість тонни врожаю ми отримали лише 270 кг лохини.
У цьому році плодових бруньок на лохині закладено дуже багато, тож очікуємо зібрати від двох до трьох тонн урожаю.
Щодо суниць садових, то їх від примх погоди ми захищаємо агроволокном. Завдяки цьому ми отримали минулого року гарний ранній урожай –– приблизно 20 тонн з гектара. Фактично, ця культура допомогла нам фінансово відпрацювати сезон. Якби мали одну лохину, то були б у мінусі.
–– Якими є прибутки з ферми? Чи поки що тільки інвестуєте в розвиток?
–– Про конкретні цифри говорити не буду. Якщо все складеться добре, то цього року сподіваємося на початок повернення інвестованих у бізнес грошей. На повне повернення інвестицій плануємо вийти у 2023 році.
Хоча зараз особливої конкуренції в нашому Полтавському регіоні по лохині немає, нові плантації цієї культури бізнесмени закладають і на Полтавщині, і на сусідній Дніпропетровщині. Це означає, що маржинальність ягоди буде неминуче падати. Через кілька років лохина стане такою ж доступною за ціною для українців, як і суниці садові. На мою думку, вже за кілька сезонів лохина з поля коштуватиме в межах 80 грн/кг.
–– За вашими оцінками, скільки коштує зараз закласти гектар лохинової плантації?
–– Якщо робити під ключ, то ціна стартуватиме від 25 тис. доларів, якщо по-максимуму заглибитись у процес і оптимізувати витрати –– потрібно приблизно 15 тис. доларів на гектар.
–– Як ви доглядаєте за молодими рослинами?
–– Не тільки лохині, а й будь-якому молодому саджанцю потрібно в перший рік після посадки обривати квітки, аби рослини краще розвинулися і набрали хорошу вегетативну масу. Перевірено: якщо дати рослині плодоносити в перший рік, розвиток куща загальмовується на 1–2 роки.
А ще існує такий міф, що перші два-три роки обрізувати саджанці не потрібно. Це неправильний підхід. Підрізати лохину потрібно, починаючи із розсади в горщиках. Як правило, ми робимо обрізку лохини не тільки восени, а й наприкінці літа, видаляємо пагони заміщення. Вони не потрібні, бо рослина буде витрачати сили на 10 пагонів, а нам реально потрібно 4 з них. Врахуйте, що різні сорти дають пагони заміщення з різною інтенсивністю. Приміром, сорт Река найменш вибагливий у догляді, але дає багато пагонів заміщення, які потрібно вчасно видаляти. Головний принцип під час обрізування лохини: не жаліти рослину.
–– Які сорти суниць садових та лохини вирощуєте?
–– По лохині обрали сорти Дюк, Блю Кроп, Еліот.
Суниці садові вибирали різних термінів достигання, щоб створити конвеєр: маємо ранній сорт Альба, середньостиглий Ельсанта і пізній сорт Мальвіна.
–– Ви обрали доволі стандартні, поширені в Україні сорти. Чому не працюєте з новими?
–– Ми обираємо класичні, перевірені роками сорти. Чесно кажучи, не дуже віримо в магічні рекламні властивості новинок. Є багато нюансів. Крім того, багато нових сортів ліцензійні, мінімальна кількість для їх закупівлі має становити від 10 тис. штук. Відтак малому фермеру вони не доступні. Підсумовуючи, ми вирішили зробити ставку на «класику».
Кілька нових сортів плануємо тестувати для посадки на наступний рік. До речі, минулого року ми нарізали живців зі своєї лохини й висадили їх. Експеримент вдався: вихід здорових рослин становив приблизно 70%.
Зробили власну невелику теплицю для дорощування саджанців суниць садових із вусів. Плануємо робити теплицю для розсади на стелажах. Хочемо придбати маточний фригоматеріал з-за кордону, найімовірніше, італійської селекції.
–– Зараз господарства переважно купують саджанці не в Україні, а за кордоном. Ви вирішили працювати із вітчизняним розсадником, чи не так?
–– Так, ми купували сертифіковані саджанці in vitro в української компанії. Хотіли підтримати вітчизняного виробника й отримати компенсацію за придбання садивного матеріалу. Чесно б сказати, результатом не дуже задоволені. Крім вітчизняних саджанців, ми також купували посадковий матеріал за кордоном.
–– Скільки коштувало облаштування теплиці для дорощування саджанців?
–– Облаштування нашої теплиці розміром 6 × 12 м обійшлось у 25 тис. грн. У теплиці використали широкий асортимент матеріалів компанії «Нетафім»: є туманоутворювачі, автоматична подача добрив та поливу, аби підтримувати оптимальний для рослин мікроклімат.
–– Наскільки мені відомо, ви одними з перших посадили лохину не в ґрунт, а висадили рослини в мішки, тобто запровадили в себе малооб’ємну культуру. На ваш погляд, у чому переваги та недоліки цього методу?
–– Дійсно, у 2019 році ми одними з перших посадили лохину в мішки. Ми ризикнули, хоча деякі фахівці нас відмовляли: говорили, що через чорний колір мішків лохина перегріється на сонці й згорить. Або лякали тим, що коренева система вимерзне взимку. Але ось уже другий сезон лохина зимує в мішках ідеально. Невеликі підмерзання були, але в межах норми, бо в окремі дні в нас температура опускалася до -25 °С. Маленькі саджанці ми заносили в теплицю і накривали їх снігом. Скажу відверто: розвиток саджанців у малооб’ємній культурі вражає, за розмірами куща та кількістю бруньок він вдвічі кращий, аніж за вирощування в ґрунті, у спеціально приготованому субстраті. Мішок для однієї рослини розрахований на 50 літрів. Його слід заповнити двома видами торфу: рудим верховим та чорним (по 40% кожного, з кислотністю на рівні рН 3,0 і 5,0 відповідно), додати звичайний пісок і кору соснових порід (по 10% кожного з цих інгредієнтів).
Що стосується особливостей вирощування, то потрібно стежити за тим, щоб був забезпечений хороший дренаж, тобто мішки мають бути пристосовані для відведення надлишку вологи. Приміром, якщо плантацію лохини, яка висаджена в ґрунт, потрібно поливати 2–3 години, то в мішках субстрат вологий вже за 20–30 хвилин. Але при цьому частота поливу може сягати 3–4 разів у спекотний день. Потрібно максимально точно розрахувати норму добрив, кислот, солей тощо. Якщо відкритий ґрунт пробачає майже все, то малооб’ємне вирощування не пробачить. Буде забагато солей –– можна втратити рослини.
–– Як ви готуєте субстрат, регулюєте кислотність?
–– Не раджу фермерам тішити себе ілюзіями, що достатньо один раз приготувати ідеальний за кислотністю субстрат –– і він таким буде вічно. Внесення сірки теж не завжди працює на 100%, але й без неї обійтися не можна. Одними «кислими» добривами та сульфатами належну кислотність підтримувати важко. Якщо pH поливної води високий, обов’язково потрібно підкислювати. Раніше ми подавали окремо кислоту й окремо добрива. Зараз так змонтували наш поливний вузол, щоб вода подавалась одразу підкислена.
–– Добрива яких брендів використовуєте?
–– Як правило, користуємося добривами Master від компанії Valagro, але з обов’язковою подачею сульфату амонію, калію та магнію від Yara. Працюємо за їх схемами, обов’язково робимо регулярний аналіз ґрунту. Бо, крім комплексних добрив, ягідним культурам потрібні також однокомпонентні.
–– Як справи в лохиновому ягіднику із хворобами та шкідниками? Чим захищаєте насадження?
–– Поки що з хворобами проблем немає, проводимо профілактичні обробки. Починаємо захист ранньої весни з мідьвмісних препаратів. У період вегетації проводимо обробки кожні два тижні. Використовуємо системні фунгіцидні й інсектицидні препарати провідних світових виробників. Діючі речовини обов’язково слід чергувати, щоб шкідливі організми до них не пристосувалися.
Що стосується шкідників, то кажуть, що культура відносно нова, тож шкідники її ще не розсмакували. Я із цим твердженням не згоден. Так, позаминулого року на сусідніх із нашим ягідником полях був лучний метелик. Коли кукурудзу і сою зібрали, гусінь лучного метелика мігрувала на наші плантації й почала харчуватися лохиною. Довелося терміново обробляти кущі інсектицидом. А от шпаків, які теж шкодять ягодам лохини, у нас немає. Думаю, це тому, що в навколишніх лісах і посадках багато хижих пернатих.
–– Які ще цікаві практичні моменти під час роботи з лохиною ви помітили?
–– Не раджу захоплюватися тирсою соснових порід дерев. Можна працювати нею у міжряддях, але для заповнення посадкових ямок краще тирсу, а особливо дрібну, яку видають сучасні пилорами, не використовувати. Вона швидко перепріває і доводиться її додавати у посадкову яму чи траншею. По-друге, забирає багато азоту з ґрунту. Враховуючи цей нюанс, втрати азоту доведеться компенсувати азотними добривами. Ми отримали гірші результати там, де використовували тирсу. Тож вирішили, що для наступних посадок будемо використовувати тільки соснову кору, а не тирсу.
Для новачків дам ще одну практичну пораду: намагайтеся отримати максимально розлогі дані щодо погодних умов у місцевості, де розміщене ваше господарство. Потрібен не тільки прогноз погоди, а й довготривалі спостереження місцевої метеостанції. Так ви можете краще зрозуміти, до чого саме вам готуватися. Приміром, ми під час посадки врахували заморозки. А от те, що через інтенсивні дощі з усіх навколишніх пагорбів на нашу плантацію потече вода –– не передбачили. І, як наслідок, минулої дощової весни частину наших насаджень суниць садових змило разом із агроволокном. Такого ніхто не чекав. Зараз ми працюємо над відведенням води, аби мінімізувати цю проблему в майбутньому.
Займаючись ягідництвом, я помітив, що в цій справі дрібниць не буває. Якщо відпрацюєш подачу добрив, поливної води, збалансуєш кислотність на 100%, а обрізку як слід не проведеш –– результат буде в рази меншим від очікуваного. Все потрібно робити із максимальною віддачею. Або не робити взагалі.
–– Цікаво, що ви не лише працюєте, а й передаєте знання іншим: ферма має свій канал на YouTube. Це було зроблено для просування бренду чи є інші причини?
–– Тут є два моменти. Так, це маркетинговий крок. Без маркетингу, брендування та інших, нібито далеких від роботи на землі речей, успішний бізнес уже неможливий. Уже –– бо раніше достатньо було просто вирощувати. Конкуренція лише зростатиме. І зовсім не обов’язково буде успішним чи просто виживе той, хто вирощує найбільший урожай. Його ж, урожай, ще й продати потрібно. Ягода –– не зерно, рік ціни чекати не буде. Другий момент –– метафізичний. Знаннями, інформацією просто необхідно ділитися. Все це повернеться добром.
–– Як організований збут? Які ягоди продавати легше: лохину чи суниці садові?
–– Поки що працюємо виключно на свіжий ринок Дніпра і Полтави. Продаємо із поля дрібним гуртом. Певні напрацювання щодо перекупників вже були. Два роки проблем зі збутом не було взагалі. Технологія вирощування суниць на гряді й під агроволокном дає нам можливість виходити на ринок майже одночасно із Херсоном. Тобто на Полтавщині ще ні в кого у відкритому ґрунті ягід немає, а в нас –– є.
Щодо лохини, поки в Україні попит переважав пропозицію. Що легше продати? Навіть важко однозначно відповісти. До цього часу легко було продавати все. Аби була якість. Але так буде не завжди.