Агрономія
Головне:
Інтерв'ю

Варіанти А і Б

Олексій Шавшин
головний агроном південного, центрального і західного кластерів компанії «Агроміно»
Поділитись:

Зима для агрохолдингу «Агроміно» — це період для підбиття підсумків минулого сезону й вироблення кількох різних сценаріїв дій навесні

Олексій Шавшин

Що рік прийдешній нам готує? Сьогодні — це головне питання, що стоїть на порядку денному в кожному агропідприємстві, незалежно від розміру його угідь і регіону розташування. Адже щороку аграріям доводиться буквально занурюватися в нові для них обставини, блискавично ухвалювати правильні рішення. А для цього потрібно ретельно виконати «домашню роботу» з аналізу помилок і перемог минулого сезону й розробити план дій та розвитку різних сценаріїв залежно від наслідків осінньо-зимового періоду. Про зміни в регіонах із дефіцитом вологи в ґрунті розповів Олексій Шавшин, головний агроном південного, центрального і західного кластерів компанії «Агроміно»

Пане Олексію, з якими результатами ви закінчили минулий рік? 

— Нас не оминули всі погодні негаразди минулого року — посуха, дефіцит вологи в метровому шарі ґрунту, приморозки під час відлиги ранньою весною, що викликали стрес у рослин у різних фазах вегетації. У результаті ми зібрали нижчі врожаї кукурудзи на Черкащині (близько 5 т/га), а по Київській області близько 80% посівів культури перевели із зернової на силосну через відсутність зав’язі. 

Тому все проаналізували й плануємо деякі зміни в технологіях вирощування культур. Вони не торкнуться нашої п’ятипільної сівозміни. Основні культури — це пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза і соя (не ГМО). На Київщині маємо невелику кормову сівозміну для молочного скотарства. 

Поділитесь своїми напрацюваннями з колегами? 

— Авжеж, ми робимо спільну справу! По-перше, гранульовані мінеральні добрива замінимо на багатофункціональні рідкі під час сівби. Наприклад, у системі підживлення кукурудзи замість унесення карбаміду перед посівною культивацією плануємо вносити КАС. Норму внесення за діючою речовиною плануємо зменшити тільки на 10%, бо не було винесення по попереднику. Вносити будемо не під культивацію, а рано навесні, як тільки буде можна зайти в поле, щоб захопити вологу і щоб КАС перейшов у форми, доступні для споживання рослин. Можливо, внесемо добрива на частину полів по мерзлоталому ґрунту, для експерименту. Станом на початок лютого поки що цього не робимо, оскільки поля занесені 30–50-сантиметровим шаром снігу та планується зниження температури до –17…-18 °С. 

По-друге, зменшимо густоту сівби кукурудзи й соняшнику — відповідно, з 80 тис. на 75–72 тис. насінин і з 60 тис. до 56–54 тис. насінин. Ці цифри обґрунтовані результатами досліджень на демоділянках — висіяні з такою густотою гібриди дали найвищу врожайність. 

По-третє, перейшли на іншу систему обробітку ґрунту: від оранки на глибоке розпушення. Також на 300 га почали випробовувати технологію strip-till: з осені нарізали борозди, внесли добрива для пришвидшення мінералізації. Навесні тільки закриємо вологу й посіємо кукурудзу й соняшник. 

Загалом зменшили кількість операцій на полі до мінімуму. Наприклад, після соняшнику вже не дискуємо, зате використовуємо сівалки, які готують ґрунт під сівбу. Ми запускаємо робочі котки, подрібнюємо пожнивні рештки соняшнику і сіємо. Під ріпак проводимо або ті самі операції, або дискуємо один раз. У 2021 році спробуємо нову технологію — закриємо вологу боронами після збирання пшениці, розподілимо солому по поверхні й сіятимемо без внесення добрив. 

На всіх полях холдингу зірвали плужну та підплужну підошви, щоб максимально нагромаджувати вологу. Торік провели глибоке розпушування на глибину від 38 до 50 см. Для ефективності проведення операції придбали тонометри й попередньо визначили глибину розташування ущільнення на всіх полях. Так, після глибокої оранки на глибину 40 см зірвали два горизонти ущільнення  

— Яких висновків дійшли щодо гібридів ярих культур? 

— Щодо кукурудзи, то ми практично відмовилися від селекції деяких гібридів, які в умовах посухи та дефіциту вологи виявилися найменш витривалими, а спека призвела до стерилізації пилку. Натомість збільшимо площі під гібридами селекції КВС і «Лімагрейн». Також знизимо ФАО зі звичних 330–380 до 340–360 і навіть 280. Саме такі гібриди в період цвітіння «проскочили» пік спеки й дали найвищу врожайність (6–7 т/га) в умовах дефіциту засухи, високих температур повітря й без опадів. 

Для сівби соняшнику стабільно висіваємо гібриди компанії «Сингента» — класичні НК Конді та НК Бріо. На Білоцерківщині віддаємо перевагу гібридам «Лімагрейн» — останні три роки збільшуємо площі під їх посівами, оскільки маємо найвищу врожайність. У виборі гібридів не квапимося дотримуватися якогось тренду — наприклад, вирощувати високоолеїновий соняшник. На власному досвіді переконалися, що виплата компенсації за таке насіння не нівелює ризики отримати меншу врожайність, нижчу якість чи відсоток олійності тощо, адже в нас немає можливості забезпечити таким посівам просторову ізоляцію. Також поступово відходимо від експресівської технології вирощування й поступово переходимо на класику, бо після соняшнику зазвичай сіємо пшеницю. 

Нові гібриди культур запускаємо в промислове виробництво тільки після випробовування на демоділянках. На перший рік закладаємо кожен гібрид на площі один гектар, на другий рік — збільшуємо до розміру товарних посівів — до 20–30 га. Паралельно випробовуємо нові добрива й засоби захисту. За результатами випробувань на частині посівів збираємося застосовувати добрива YaraMila, що дозволить, не втрачаючи врожайність і якість збіжжя, знизити норми внесення препаратів — 70–80 кг/га проти 150 кг/га діамофоски. Взагалі ми взяли курс на оптимізацію витрат й одночасне зменшення собівартості підживлення. 

Ви згадуєте тільки іноземну селекцію, а яка ваша позиція щодо вітчизняної? 

— Ми випробовуємо гібриди українських виробників «Сади України», «Маїс», але поки що не визначилися щодо того, які гібриди здатні дати результат на рівні інших виробників. Головна причина в тому, що ми не бачимо стабільності в розкритті потенціалу, результати суттєво коливаються залежно від погодних умов року. Наприклад, у несприятливий рік буває складно вийти в нуль по витратах. 

А от якість виробленого на наших заводах насіння — дуже висока. Ми спеціально порівнювали результати виробництва вітчизняного насіння та закордонного й не помітили різниці. Ба більше: українське виявилося більш адаптованим під наші умови. 

Надійний захист посівів — це шлях до успіху. Чи плануєте коригувати системи захисту ярих культур? 

— Загалом ні. Наприклад, унесення ґрунтових гербіцидів на кукурудзі й соняшнику є незмінним. А щодо внесення страхових гербіцидів, то орієнтуватимемося залежно від обставин, хоча про всяк випадок робимо запас препаратів. По кукурудзі ми не застосовуємо інсектициди та фунгіциди, а більше працюємо трихограмою — ефективність схеми застосування (триразове внесення кожні вісім днів) нас абсолютно влаштовує. 

Торік на кукурудзі не спостерігалося проблем зі шкідниками. На деяких полях соняшнику виявили тлю й павутинний кліщ, але внесення препарату в ранній фазі подолало проблему. 

Найближчі клопоти стосуватимуться озимих культур. Поговоримо про них? 

— Попередню зиму наша озимина пережила дуже складно. Ми втратили 300 га ріпаку по Київській області, бо після сівби сходи отримали аж у листопаді, і на початку грудня ріпак був у фазі чотири листки. Коли вдарили морози, він без снігового покриву вимерз. Вижили 400 га, але отримали сильний стрес навесні, коли рослини почали викидати жовтий бутон. Ми суттєво не доотримали по врожайності, але втрати дещо компенсувала ціна. Чи могли ми цього уникнути? Не впевнений. 

У виборі сортів дотримуємося співвідношення 60 : 40 іноземної та української селекції (Селекційно-генетичного інституту та Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла). Стабільно висіваємо з нормою від 3,8 млн насінин на гектар за сівби в ранні строки, а якщо запізнюємося, збільшуємо для підстрахування на 2%. Максимальна норма висіву була 4,5 млн на гектар, сіяти більше немає сенсу. На Півдні починаємо сіяти з 2 вересня, на Київщині — пізніше. 

Готові виводити озимину зі стресу? Які заходи плануєте і чого однозначно не зробите? 

— Торік ми дещо затрималися з унесенням азотних добрив, що спрацювало на нашу користь, адже завдяки цьому проскочили період, коли рослини ще не були активними. Тому цього року не поспішатимемо. 

Не будемо квапитись і з обробкою гербіцидами, а оброблятимемо препарати з більш пролонгованою дією — від фази кущення до фази прапорцевого листка. Якщо не вдасться уникнути стресу, застосуємо гумати — найоптимальніший варіант і, можливо, додамо сульфат магнію та сірку, щоб рослини відновились і поповнили запаси азоту. Саме це допомогло нам вивести рослини зі стресу в оптимальні терміни. 

Проте час покаже, як складуться умови. Наразі озимина стоїть під шаром снігу — їй не страшні морози. 

А як щодо гнилі? Дехто з фермерів уже бачить, що з цим будуть проблеми.

 — Так, можуть бути дві проблеми — снігова пліснява й прикоренева гниль. Поява останньої може вказувати на те, що було застосовано неякісний протруйник насіння. Тому на цей аспект ми звертаємо увагу. Насіння пшениці обробляємо самі, й для уникнення проблем навесні відмовились від дженериків, застосовуємо дорожчі препарати відомих виробників — другий рік не маємо нарікань і спостерігаємо кращий розвиток кореневої системи. Насіння ріпаку купуємо вже протруєним ефективними фунгіцидами й інсектицидами. 

Утім, слід розуміти, що після зими є дуже великий ризик появи хвороб на рослинах. 

Тому потрібно рятувати їх одразу, як можна буде зайти в поле — вносити препарати, що підтвердили свою дієвість. Це не той випадок, коли можна заощадити. 

Якщо підсумувати роботу за останні роки, то ми переконуємося в тому, що аналіз помилок і причинно-наслідкових зв’язків дозволяє виробити стратегію, що сприятиме меншій втраті врожаю. 

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, лютий 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ