В KSG Agro розпочали масштабну програму оновлення свинопоголів’я
Курс на рентабельність
В агрохолдингу KSG Agro розпочали масштабну програму оновлення свинопоголів’я
Упровадження новітніх технологій, зменшення собівартості виробництва — основний чинник підвищення конкурентоспроможності на ринку та зменшення собівартості продукції свинини. Такої думки дотримуються і в агрохолдингу KSG Agro — вертикально інтегрованій компанії, де свинарство є одним з основних сегментів виробництва. Тож, реагуючи на потреби ринку, нині на підприємстві реалізовують масштабний проєкт оновлення поголів’я свиней племінними тваринами канадської генетики Genesus. До кінця 2021 року агрохолдинг планує придбати близько 1000 голів свиноматок й оновити до 30% свинопоголів’я.
Як «свіжа кров» вплине на продуктивність стада та рентабельність виробництва, нашому кореспондентові розповів керівник м’ясного бізнес-напряму KSG Agro Олександр Долженко.
— Пане Олександре, чому у вашій компанії вирішили оновити поголів’я, змінивши генетику?
— Справді, донедавна наш свинокомплекс працював із данською генетикою, відомою своєю багатоплідністю — основою поголів’я було 4400 голів свиноматок. Цього було досить для роботи свинокомплексу на повну потужність. Утім, нині з огляду на зростання собівартості виробництва перед нашим підрозділом керівництво компанії ставить завдання оптимізації витрат. І зміна генетики свиней якраз і дає нам змогу це зробити.
Річ у тім, що за багатоплідної генетики народжуються маленькі поросята, яких доволі важко доглядати — потрібен кваліфікований і відповідальний персонал тощо. Тому доцільніше й економічно вигідніше багатоплідних свиноматок замінити на менш багатоплідних іншої генетики, здатних народжувати більших і міцніших поросят, які потребують менш ретельного догляду. Таким чином, нині в компанії відбувається заміна батьківського поголів’я — з данської генетики ми поступово переходимо на канадську генетику компанії Genesus, яка дозволяє отримувати нижчу собівартість виробництва, як порівняти з європейською. Окрім того, у світі їхня порода велика біла відома ще й відмінними смаковими якостями м’яса.
Позаторік компанія Genesus створила нуклеус в Україні на базі ПП «Аграрна компанія 2004», що в Хмельницькій області. Нині це підприємство спеціалізується на вирощуванні чистопородних свиней породи велика біла та гібридного молодняку. Тож цього року ми закупили в ПП «Аграрна компанія 2004» 180 ремонтних свинок канадської генетики. Вони 14 днів перебували на карантині, акліматизувалися і вже прибули на свинокомплекс ТОВ «Стронг-Інвест», що в с. Нива Трудова (Дніпропетровська обл.), яке в агрохолдингу KSG Agro відповідає за свинарський бізнес.
Оскільки компанія Genesus гарантує 14 живонароджених поросят на опорос, нам потрібно стадо із 4700 свиноматок — саме таку кількість тварин можна розмістити на наших площах і заповнити решту ділянок на дорощуванні та відгодівлі. Відтак усього заплановано 11 поставок свиней канадської генетики
Ми купуємо для себе чисті лінії прабатьківського поголів’я ландрас і велика біла, щоб виробляти для власних потреб чистопорідних тварин. Таким чином зможемо надалі самі себе ремонтувати.
— Як відбувалася акліматизація тварин?
— Основним заходом акліматизації є так зване зворотне відгодовування тварин через додавання в корм новоприбулим продуктів життєдіяльності новонароджених поросят. Відомо, що поросята народжуються стерильними й у перші години не мають імунітету, тому їхні випорожнення мають усі бактерії та віруси, що є в стаді. І якщо згодувати такий продукт у невеликій кількості (30–40 г) ремонтному молодняку з іншого свинокомплексу, у їхньому організмі вироблятиметься імунітет до певного середовища нового для них свинокомплексу. Саме таким шляхом ми й пішли, згодовуючи ремонтним свинкам зібраний заздалегідь і заморожений кал новонароджених поросят нашого свинокомплексу.
Окрім ремонтних свинок в окремому станку проходили акліматизацію дорослі свиноматки, готуючись до переходу в основні виробничі приміщення свинокомплексу.
— Чи не плануєте ви разом із заміною генетики змінити й технологію?
— Технологія лишиться без змін. Адже як відбувається заміна стада? Протягом року на сучасних свинокомплексах і за найсучасніших технологій повинно оновлюватися 50% стада, або ж 55% ремонтного молодняку повинно вводитися в стадо. Після опоросу, коли ми віднімаємо поросят від свиноматки, загальноприйнятий показник вибракування свиноматок за виробничими показниками становить 10% — зважаючи на кількість живонароджених поросят, молочність свиноматок, вгодованість тощо. З тим для нас добрим показником продуктивності свиноматки є середня вага поросят на гніздо 8 кг. Нині ми вибраковуємо до 40% свиноматок на тиждень і до 80% голів ремонтного молодняку на рік. Таким чином, нарощуємо технологію й омолоджуємо стадо.
Повністю на нову генетику розраховуємо перейти до травня наступного року. Але це з урахуванням того, що взимку зробимо перерву в постачанні тварин, бо у компанії, де нове поголів’я відбуває карантин, для них не створено належних умов для холодного періоду року, — замість щілинної підлоги в приміщенні — бетонна, що може погано позначитися на стані здоров’я свиней.
— Ви сказали, що оновлюєте батьківське поголів’я. Кнурів також закупили канадської генетики?
— Поки що в компанії Genesus закупили два дюрка та двох ландрасів, щоб виробляти прабатьківське поголів’я. Таким чином, від свинки велика біла, яка буде осіменятися сім’ям ландрас, ми будемо отримувати свинку F1, від якої плануємо отримувати товарне поголів’я. Це товарне поголів’я компанія Genesus пропонує осіменяти дюрком — тому ми й купили два кнури.
Чому ми так вирішили? Бо свинина, отримана від дюрка, — преміальної якості, це м’ясо має підвищену кількість внутрішньом’язового жиру і водночас оптимальну кількість сала. Але, на жаль, ринок поки що не готовий дорожче платити за таке м’ясо, собівартість виробництва та й перероблення якого вища. Тому ми поступово плануємо освоювати цей ринок, для цього нам цілком вистачить двох кнурів дюрків.
У Європі давно оцінили відмінні смакові якості свинини дюрок — практично в кожному супермаркеті таке м’ясо лежить на окремій полиці. Тому ми хотіли б розвивати цей ринок преміального м’яса і в Україні, виховувати смак у наших споживачів.
Решту поголів’я будемо запліднювати кнурами 337 компанії РІС — плануємо закупити ще сім голів. Ці кнури себе відмінно зарекомендували — їхнє потомство також має м’ясо високої якості, смачне, порівнюючи з іншими генетиками, відносно пісне. Порода постійно покращується, ми отримуємо добре потомство, з високими приростами.
Загалом кнурів заміняємо повністю щороку. Бо на кнурах найшвидше розвивається генетичний потенціал — якщо їх не замінюватимемо, лишимося на тому ж рівні, що й були.
— Якої техніки осіменіння дотримуєтеся?
— Як я вже сказав, маємо власних кнурів, застосовуємо внутрішньоматкове запліднення катетером із подовжувачем, за допомогою якого можна глибоко вводити та вичавлювати сім’я у маткові труби свиней — це одна з останніх технік у заплідненні. До того ж кількість сім’я, що використовується для запліднення, удвічі менша від звичайної норми — всього 50 мл. Загалом цей процес швидший і ефективніший за традиційний метод — рівень запліднення вищий.
Нині орієнтовно рівень заплідненості в нас становить 86–88% — це не такий високий показник, як нам хотілося б. Бо певний період ремонту ми пропустили — під час переходу з однієї генетики на іншу, тому певним чином стадо постаріло. Але загалом на опорос у нас виходить 80% — цього достатньо для ефективного виробництва свинини.
— Яких основних показників ви плануєте досягнути із заміною генетики?
— Щотижня для опоросу ми використовуємо два зали по 98 станкомісць, відповідно, на тиждень маємо 196 опоросів. Одна свиноматка на рік має 2,3 опоросу, але це пов’язано зі зменшенням кількості тварин і заміною стада. Але в наших умовах можливо 2,4 опоросу — так і буде після ремонту стада.
Нині, коли стадо зістаріло, ми отримуємо 11,4 поросяти за опорос, а кількість новонароджених поросят знизилася. Відтак ми повинні компенсувати ці втрати живою вагою, щоб поросята, яких щойно перевели на дорощування, були більш життєздатними. Тож я поставив перед працівниками свинокомплексу завдання: у віці 28 днів отримати поросят вагою 8 кг. З данською генетикою ми мали поросят, яких переводили на дорощування, вагою 7 кг. Відповідно, жива вага поросят, яких переводять із дорощування на відгодівлю, має бути 34 кг, а не 26–28 кг, як було раніше. Я думаю, ми зможемо ще збільшити цей показник.
Через 165 днів у нас відбувається планова реалізація товарних свиней вагою 110–122 кг і більше. Але тут ми можемо зекономити, зменшивши поживність комбікормів шляхом зниження вмісту БМВД, олії в комбікормах. У нас прирости зменшаться, але ця різниця компенсується зменшенням вартості комбікормів.
Варто пам’ятати, що ринок не вимагає великої ваги реалізованих свиней. М’ясокомбінати хочуть купувати напівтуші першої категорії, з найменшою товщиною шпигу — до 2 см. А зі збільшення ваги збільшується й товща шпигу, а ціна на продукцію падає. Тому, досягнувши ваги поросяти на момент відлучення 8 кг і перевівши його на дорощування, перші два тижні ми підтримуємо його технологічними заходами — вони починають інтенсивно рости, відповідно, у них покращуються прирости й конверсія корму. На відгодівлі технологічних операцій до поросят мало, головне — створити мікроклімат, забезпечити стадо свіжим повітрям. Звісно, як доповнення до якісного комбікорму та води. У результаті щоденні прирости поросят на відгодівлі до віку 165 днів становлять понад 1 кг.
— Ви ставите за мету отримувати на відлученні поросят вагою 8 кг, а якою є бажана вага під час народження? Чимало господарств хочуть мати більших поросят, мовляв, вони міцніші…
— У нас поросята тепер народжуються вагою 1,3 кг — це нормально. Бо великих поросят усе одно не потрібно, адже це ускладнює процес опоросу, потребує рододопомоги. Таку вагу поросят ми регулюємо так: якщо бачимо, що плоди відносно великі, протягом двох тижнів до опоросу обмежуємо кількість комбікорму свиноматок на очікуванні, бо в цей період поросята починають інтенсивно рости. І тільки на 110-й день супоросності збільшуємо кількість комбікорму до 3,4 кг/доба, тобто за 5 днів до опоросу. Таким чином, ми отримуємо поросят з оптимальною живою вагою та легкий опорос свиноматок.
За старої технології в день опоросу свиноматку взагалі не годували. Нині ми відійшли від цієї практики — двічі на день опоросу даємо свиноматці по 300 г комбікорму для лактуючих свиноматок. Навіть під час опоросу свиноматка може встати й поїсти. Вона відносно легко народжує перших п’ять поросят, на решту в неї вже мало сил, тому їй потрібно відновити глюкозу, щоб відновився процес опоросу, щоб матка почала інтенсивно працювати. Вона з’їла ці 300 г, випила води, лягла й пороситься далі.
Даючи комбікорм, ми ще й підвищуємо молочність свиноматки. Тут також унесли зміни: маємо дозатори, розробили карту годівлі, у якій вказано кількість щоденного споживання свиноматкою комбікорму. Поступово підвищуємо споживання комбікорму від 0 до 9 кг і навіть для деяких свиноматок до 12 кг/добу.Але цей процес ми розтягнули, поступово збільшуючи кількість комбікорму. Доки поросята маленькі, їм молока потрібно менше, відповідно, свиноматка комбікорму споживає менше.
Таким чином, ми ще й запобігаємо виникненню в неї маститів й інших хвороб, пов’язаних із лактацією. Коли поросята підростають, свиноматці даємо комбікорму більше, стимулюючи вироблення більшої кількості молока. За такої технології можна віднімати навіть 9-кілограмових поросят у віці 28 днів.
— Чи підгодовуєте в цей період поросят?
— З п’ятого дня починаємо давати поросятам престартер у нормі 10–20 г на гніздо — щоб привчити їхній шлунок до зовнішнього корму. Але навіть якби ми не давали комбікорм, свиноматка викидала б зі своєї годівниці корм і поросята його б споживали. Звісно, престартер — кращий вибір для них.
Ми застосовуємо суху годівлю, але поросятам після відлучення перші два тижні даємо рідкі корми, адже вони вже вміють їсти — пробували престартер у маточнику. Але з напувалки вони ще не навчилися пити, незважаючи на те, що в маточнику є вода — вони напивалися молоком. Тому ми в спеціальні годівниці з неіржавної сталі насипаємо невелику кількість престартера, який заливаємо водою, додаючи для смаку сироватку. Поросята із задоволенням поїдають цей супчик.
Такий спосіб годівлі свиней дає позитивний результат. Великих поросят таким чином можемо тиждень підгодовувати, дрібніших — два тижні. Тоді вони доганяють у рості великих поросят.
— Перевага вашого виробництва — власна сировинна база, завдяки чому можете контролювати якість сировини. Але завжди є небезпека забруднення кормів мікотоксинами. Чи застосовуєте в профілактичних цілях сорбенти токсинів у кормах?
— Справді, маючи в обробітку близько 24 тис. гектарів, ми забезпечуємо себе зерновими. От цього року плануємо закласти до 20 тис. тонн зернової продукції, з яких 14 тис. — ячмінь, пшениця, тритикале, решта — сорго, кукурудза. Закуповуємо тільки шрот і вітамінні добавки. Хоч у неврожайні роки доводиться докуповувати й зерно. Маємо власний комбікормовий завод.
Щодо годівлі ми співпрацюємо з американською продовольчою компанією Cargill, вони — наші ексклюзивні постачальники вітамінних добавок, престартера, з ними ми спільно складаємо раціони, враховуючи якість і вартість готової продукції.
Для виробництва якісного м’яса нам важливо мати якісний корм. Тому все зерно, яке використовуємо для виготовлення комбікорму, тестуємо в нашій лабораторії. І якщо є позитивний аналіз на мікотоксини — на завод воно не потрапляє.
Комбікормовий завод розташований недалеко від свинокомплексу, що зменшує ймовірність занесення інфекції. Окрім того, захищаємося від інфекції ззовні тим, що зерно завозять на завод один раз на рік, окрім того, максимально обмежуємо кількість постачань купленого зерна протягом року.
— Поговорімо про утримання поголів’я. Чи має певні особливості ваше обладнання? Можливо, плануєте його удосконалення?
— На свинокомплексі встановлено німецьке обладнання, йому вже шість років, все працює добре і якогось удосконалення не потребує. За потреби ми можемо на ньому збільшити обсяги виробництва, але це залежить від ринку.
Комплект обладнання повністю відповідає нашим потребам. Наприклад, коли його закуповували, був вибір між рідкою й сухою годівлею. Але на лінії рідкої годівлі треба більш кваліфікований персонал. Окрім того, його треба постійно мити, щоб не утворювалася пліснява. Натомість з обладнанням для сухої годівлі може працювати менш підготовлений персонал, що також впливає на собівартість виробництва.
Велике значення має мікроклімат у приміщенні, адже він безпосередньо впливає на статус здоров’я свиней, стресостійкість. Тут має значення обладнання для обігрівання залу — не газові пушки, а ребристі батареї, по яких подається тепла вода в холодну пору року. За такого способу опалення кисень не згорає і повітря лишається доволі свіжим. Я вже не кажу про те, що ванни з гноєм повинні вчасно зливатися.
У нас підприємство замкненого циклу, яке складається з племферми та кнурника, ділянок осіменіння, очікування, опоросу, дорощування й відгодівлі. Тобто маємо кілька корпусів в одному місці. Але з огляду на небезпеку поширення АЧС, ділянки відтворення, дорощування, відгодівлі працюють в окремому режимі. Тому найвищий статус здоров’я — на відтворені, дорощуванні та відгодівлі.
— Як щодо енергоефективності ваших приміщень?
— Ми купили свинокомплекс уже готовий. Ферми — бетонні, де всередині між стінами закладено пінопласт завтовшки 10 см — за принципом сендвіч-панелей. Узимку такі стіни зберігають тепло, влітку — запобігають перегріванню приміщень. Система вентиляції працює в автоматичному режимі — оператор уводить кількість тварин у приміщенні, кількість потрібного для кожної тварини повітря, задає необхідну для певного віку поросят температуру, і комп’ютер підтримує мікроклімат.
Крім того, є система зволоження повітря (туманоутворення), яка навіть на 2–3 градуси знижує температуру в приміщенні.
— Зазвичай кожні зміни супроводжують певні проблеми. Чи є вони у вас і як ви їх долаєте?
— Проблем у нас немає — є завдання, які потрібно вирішувати. Нині оновлюється стадо. Як менеджер і фахівець я повинен зробити кроки, які б покращили економіку на виробництві. Я бачу це в збільшенні кількості запліднюваних тварин — для цього ми збільшили кількість ремонтного молодняку.
Раніше стадо було ніби розбитим — з одного станка на відгодівлі виходили тварини вагою 110–115 кг і 70 кг. Причиною була цирковірусна інфекція свиней — поширене явище на свинокомплексах. Нині ми проводимо вакцинацію й розраховуємо, що відійдемо від цієї проблеми та матимемо рівне поголів’я.
Інше завдання — ми повинні пустити в життя порося, яке потребуватиме якомога меншого догляду. Для цього ввели програму годівлі й розраховуємо, що порося будемо віднімати від свиноматки вагою 8 кг і воно буде здоровішим і міцнішим. Це прості кроки, що дають результат. Вони призведуть до меншого споживання корму, меншої конверсії, до вищих приростів.
ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ
Сергій Касьянов, голова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro
— Одним із ключових елементів, що впливає на рентабельність виробництва свинини, є вартість кормів. Як відомо, для галузі свинарства здорожчання кормів стало чи не найбільшим викликом 2020 року. Наше підприємство також зачепила ця проблема, незважаючи на те, що ми маємо власну сировину базу. Адже через неврожай зернових змушені були докупати зерно для виготовлення комбікорму. У результаті наблизилися до ситуації, коли продажна ціна готової продукції майже зрівнялася з її собівартістю. Тому наша робота спрямована на зменшення собівартості виробленої продукції. Резерви ми вбачаємо в підвищенні статусу здоров’я тварин, якого можна досягти дотриманням правил біобезпеки, норм санітарії та гігієни, що відповідно позначиться на зниженні вартості ветеринарного обслуговування, а також у підвищенні якості кормів, можливості їхнього комбінування та закупівлі частини сировини під час збору врожаю.
Сергій Добрянський, керівник відділу стратегічного маркетингу і технологій, компанія Cargill
— У свинарстві понад дві третини затрат припадає на корм тваринам, тому говорити про успішне ведення цього бізнесу можна тільки у разі побудови стратегії годівлі, яка була б економічно ефективною в умовах нинішньої ситуації на ринку й давала можливість отримувати саме такий кінцевий продукт, який хоче споживач. Компанія KSG Agro побачила в нас партнера, який зможе забезпечити як продукт, так і підтримання щодо рішень і сервісів.
Наша співпраця почалася з модернізації лінії подачі сировини, змішувача кормів, вимірювання гомогенності корму за різних режимів змішування та їх налаштування. Після вивчення сировинної бази білкових і зернових інгредієнтів компанії KSG Agro зрозуміли, якого типу раціони зможемо використовувати в різні сезони року. Наступним кроком було створення продуктів-преміксів для всіх статево-вікових груп та програми годівлі для всіх груп тварин. Для поросят передстартовий корм виготовляємо на базі потужностей Cargill, інші види кормів — на власних виробничих потужностях із періодичним контролем якості виробництва.
Технологічний супровід із питань менеджменту й утримання тварин є невіддільною частиною сервісу нашої компанії. Нині спільну роботу ведемо у таких напрямах:
• постійний моніторинг ринку сировини, її цін, якості, доступності для того, щоб мати завжди оптимізовану програму годівлі згідно з нашою стратегією;
• контроль якості сировини та кормів за основними показниками, рівнем мікотоксинів, гранулометричним складом; аналіз результатів;
• регулярні візити комбікормового заводу та ферми для виявлення напрямів для покращення якості (гранулометричний склад кормів, перегляд схем годівлі свиноматок тощо);
• робота над якістю приплоду від свиноматок (підвищення кількості життєздатних поросят у приплоді, зниження кількості легковагових поросят та їх падежу) з використанням спеціального продукту Embryovit. Це дасть можливість отримати вищу живу масу гнізда в період відлучення поросят, а також покращить їх прирости на дорощуванні;
• розглядаємо можливості нових проєктів щодо впровадження цифрових рішень для покращення менеджменту й обліку продуктивності тварин.
Уважаю, що компанія KSG Agro за останній рік зробила багато позитивних змін щодо менеджменту і технологій для покращення ефективності виробництва свинини. Разом із тим попереду ще важливі й амбітні цілі. Я вірю, що вони будуть досягнуті.