Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

У компанії «Селекційний центр свинарства» роблять ставку на сучасні технології, генетику та професійний менеджмент

Три складові успіху

Олег Власенко
заступник директора ТОВ «Селекційний центр свинарства»

У компанії «Селекційний центр свинарства» роблять ставку на сучасні технології, генетику та професійний менеджмент 

Олег Власенко

Компанія «Селекційний центр свинарства», що поблизу Білої Церкви на Київщині, — відома на всю країну ферма-нуклеус, яка спеціалізується на вирощуванні чистопорідних свиней порід велика біла, ландрас, а також високоякісних м’ясних товарних свиней F1. Продовжуючи традиції материнської компанії ТОВ «Еліта», яка одна з перших в Україні почала вирощувати гібридних м’ясних свиней за європейськими стандартами, «Селекційний центр свинарства» будує свою роботу за принципом «усі найкращі світові технології — у виробництво». Завдяки чому підприємству вдається утримувати лідерські позиції на ринку, ми запитали у заступника директора ТОВ «Селекційний центр свинарства» Олега Власенка

Пане Олеже, щоб бути конкурентоспроможними на ринку, треба мати в чомусь перевагу перед іншими виробниками. На ваш погляд, у чому ви перевершуєте колег-свинарів? 

— Тут цілий комплекс складників, з яких я б виділив три головних: енергоощадні сучасні технології, генетика, професійний персонал. Коли керівник ТОВ «Еліта» Надія Дмитрівна Кудлай вирішила розвивати бізнес і започаткувати племінну справу на найвищому рівні, потрібно було збудувати сучасний комплекс на 1200 свиноматок. Реалізувати цей проєкт запросили німецьку компанію Gillig und Keller GmbH. З їх допомогою посеред поля з нуля побудували нові приміщення, аналогів яким нині немає в Україні. Це дуже важливо — не переробляти зі старого, а відразу будувати сучасне. 

Приміщення свинокомплексу, аналогів яким нині немає в Україні, побудовано посеред поля з нуля

У нас будівельні конструкції зведено з використанням енергоощадних технологій за принципом «термоса». Також маємо систему рекуперації тепла в усіх приміщеннях, яка працює через систему тунельної вентиляції: свіже повітря заходить у свинокомплекс і, проходячи через стіну з мембраною, лишає тепло всередині. Таким чином, улітку в приміщенні прохолодно, а взимку — тепло. Ще однією перевагою такої вентиляції є те, що вона вирівнює температурний графік нічних і денних перепадів температур, відповідно, зменшується температурний стрес від перепадів температур у тварин. 

Така технологія значно заощаджує ресурси та зменшує собівартість виробництва, адже не потрібно додатково опалювати чи охолоджувати приміщення. Окрім того, енергоощадна система подачі повітря допомагає створити потрібний мікроклімат у приміщенні, що неабияк впливає на стан тварин, від чого залежить і їхній статус здоров’я. А це один із головних чинників ефективного виробництва. 

Зазначу, що всі системи утримання, годівлі, вентиляції — німецькі, досі працюють бездоганно, тож на ремонти не доводиться витрачатися. 

Друга наша конкурентна перевага — генетика. З 2013 року ми співпрацюємо з генетичною компанією RA-SE Genetics (Велика Британія). Перший раз завезли 600 племінних свинок порід велика біла і ландрас і кнурців для отримання м’ясного поголів’я, відтоді періодично через два-три роки його оновлюємо. 

Нас часто питають: чому ми віддали перевагу англійській генетиці, а не одній з європейських, наприклад, данській. Скажу так: через високий статус здоров’я цих тварин. Адже Англія — острівна країна, тому тут краще можна його забезпечити, ніж у континентальній Європі. Простіше кажучи, хвороби сюди з Європи не дістаються. Наприклад, свині англійської селекції зовсім не потерпають від легеневих заварювань. Відтак не потрібно у процесі виробництва витрачатися на вакцинації, різні обробки, профілактику цих хвороб. 

Звісно, європейська генетика має свої переваги, наприклад, данські свині більш плодовиті. Але їм потрібен відповідний супровід — утримання на високому рівні, професійний менеджмент. Тому, на мою думку, данською генетикою варто дотримуватися високорозвиненим господарствам, які можуть для них створити відповідні умови утримання, годівлі, ветеринарної безпеки тощо. Інакше декларованих виробником результатів вони не матимуть. Щоб отримувати в рік 35 поросят на свиноматку, має бути проведена колосальна робота і значні фінансові затрати. Ми такі умови маємо, але для нас також важлива собівартість продукції — і саме завдяки високому статусу здоров’я англійських свиней нам вдається її знизити. До речі, щоб зберегти цей високий статус, свиней з Англії ми перевозили спеціальним транспортом, обладнаним за найвищими стандартами: тваринам створили штучний клімат (без доступу неочищеного повітря ззовні), встановили комфортне освітлення, максимально знизили рівень шуму, годували й поїли за звичним для них графіком. Тому, коли тварини прибули в Україну, вони навіть не були стомленими.  

На скільки ваші виробничі затрати менші, порівнюючи із затратами на розведення поголів’я інших порід? 

— Я не можу назвати абсолютні цифри, але наведу такий факт. Наприклад, ми проводимо дві-три вакцинації поголів’я, натомість знаємо, що деякі наші покупці — по шість-вісім вакцинацій. Фахівці можуть прорахувати, чи менше ми витрачаємося тільки на профілактику. А це значить, що ми більше коштів можемо спрямувати на розвиток, зменшити собівартість виробництва кілограма м’яса. 

Наше завдання — забезпечити фермерів ефективним поголів’ям, яке дає їм прибуток, яке буде ощадним щодо ветеринарних затрат. Для цього ми вирощуємо чистопорідний молодняк — маємо комплекс на 1200 свиноматок, 40 кнурів, а також реалізуємо на ринку двопорідну свинку F1 — гібрид великої білої з ландрасом. Такі свинки мають прекрасні материнські ознаки, чудово проявляють себе на відгодівлі. Гібридна свинка покривається третьою породою м’ясного направлення — дає поголів’я, що має високу енергію росту і добрий вихід м’яса. Після досягнення ваги 25 кг поросят відправляємо на дорощування — загалом маємо на дорощуванні близько п’яти тисяч свиней. Окремо тримаємо кнурів для реалізації — породи велика біла, ландрас, а також породи максимус, виведеної на основі породи п’єтрен. 

Усе починається зі свиноматки, її здатності привести здорове поголів’я. Які характеристики англійських свиноматок для вас найцінніші? 

— Важливо, щоб свиноматка мала темперамент, могла народжувати поросят і вміла їх відгодувати до відлучення. У нас кожна свиноматка народжує по 13–14 поросят, таким чином, на рік маємо 30–32 поросяти на свиноматку. Звісно, це менше, ніж 16–17 голів, що народжує данська свиноматка, але наші поросята народжуються вагою 1,6 кг. Відповідно, вони мають більшу енергію росту і кращу перспективу досягнути забійних кондицій. Оскільки чим більшим порося народжується, тим воно міцніше, має більші прирости й потужніший розвиток. Наші поросята ще й завдяки високій молочності англійських свиноматок на 26-й день, коли ми їх відлучаємо, важать у середньому близько 8 кг, на 70-й день — 30–33 кг. Завдяки високому статусу здоров’я збереженість наших поросят — у межах 93–94%. Це відповідає нормам англійської генетики. 

Англійська свиноматка народжує поросят вагою 1,6 кг

— Як ви налагодили систему утримання, годівлі, щоб підтримати цей високий статус здоров’я? 

— Усі процеси в нас автоматизовано, втручання людини — мінімальне. Ми все зробили, щоб тваринам було комфортно — від мікроклімату в приміщенні до саморобних іграшок для поросят на дорощуванні — щоб їм було чим зайнятися. Головне — щоб не було скупченості тварин, надходило свіже повітря, було збалансоване харчування. Свиноматки у нас перебувають у групових станках від 5 до 12 голів, вони не обмежені в русі. Ми їх сортуємо за віком, кондицією, живою масою, відповідно, вони більш дружньо тримаються одна з одною. Тільки в маточнику свиноматки перебувають у фіксованому стані — щоб менше травмувалися поросят під час лактації. 

Щотижня група свиней стає на осіменіння, потім — на супорос, потім — на маточник, відлучення. Таким чином, маємо 64 опороси на тиждень, відповідно, в межах 800 поросят — на відлучення. Щотижня відвантажуємо 25-кілограмових поросят на відгодівельник. 

Оскільки наш центр — селекційний, то, звісно, найперше наше завдання — відібрати поросят, з якими надалі можна працювати в цьому напрямі. Перший відбір проводимо вже на третій день після народження — найкращих тварин видно вже тоді, другий — після відлучення. Решту відправляємо на відгодівлю. За племінними тваринами пильно спостерігаємо, доки вони ростимуть до 90 кг, за найменших відхилень від норми — вибраковуємо. Це вже остаточний відбір. 

Загалом у нас досить інтенсивний метод утримання тварин: на відгодівлі прирости поросят становлять до 1 кг на день, забійні кондиції — у межах 115 кг. Таким чином, до 175-го дня в нас усі тварини реалізовуються. 

По годівлі ми співпрацюємо з нідерландською компанією Nutreco — однією з найвідоміших у Європі. Ми шукали надійного постачальника, відвідали їхнє виробництво в Нідерландах, пересвідчилися, що там наука працює на дуже високому рівні. Завдяки сучасним технологіям компанія виготовляє дуже якісний продукт. Тож нині премікси ми імпортуємо з Нідерландів. 

Власної сировинної бази в нас немає — зерно закуповуємо. Перед тим, як його купити, обов’язково перевіряємо у своїй лабораторії й, тільки отримавши сертифікат якості, пускаємо зерно на виробництво комбікорму. Маємо кілька заводівпартнерів, що виготовляють для нас комбікорми за нашими рецептами та з нашої сировини. 

Для годівлі використовують тільки гранульований корм, який пройшов термічну обробку

Використовуємо тільки гранульований корм, який проходить термічну обробку. Чогось особливого не додаємо — зернова, білкова група і премікси. Пробіотики чи сорбенти не використовуємо — цими продуктами користуються, коли не впевнені у якості зерна. 

Кормова складова в структурі загальних витрат у свинарстві становить до 70%. Для вашого виробництва якою має бути віддача від корму, щоб ці затрати були виправданими? 

— Собівартість отриманого кілограма м’яса має бути мінімальною за максимальних затрат. Ці затрати не повинні різко коливатися вгору-вниз, у нас вони стабільно дають оптимальний результат на всьому поголів’ї — починаючи від самопочуття свиноматок і до розвитку поросят на відгодівлі до досягнення ними забійних кондицій. У середньому по всій фермі на отримання кілограма приросту ми витрачаємо 2,8 кг корму. Я вважаю, це непоганий показник. Який ми маємо завдяки якісному збалансованому корму, не витрачаючись на додаткові добавки у вигляді сорбентів, пробіотиків, ветпрепаратів тощо. 

Звісно, ми постійно замислюємося, як здешевити вартість кормів. Пробуємо різні способи, але не завжди дешева рибка — смачна юшка. Загалом резерв для зменшення собівартості виробництва — отримувати більшу кількість поросят, мати кращі прирости, кращу збереженість. А це — якість кормів, утримання, біобезпека — увесь виробничий комплекс. 

Завдання підприємства — забезпечити фермерів ефективним поголів’ям, яке дає їм прибуток та буде ощадним щодо ветеринарних затрат

Складається враження, що роботи для ветеринарної служби на вашому підприємстві небагато… 

— Звісно, це не так. Але якщо на багатьох інших підприємствах ветеринари борються з хворобами, то в нас основне завдання ветслужби — профілактика та вакцинація згідно із законодавством нашої країни та рекомендаціям від постачальника генетики. У своїй практиці вони застосовують тільки найкращі препарати й вакцини від перевірених виробників, зокрема компанії «Берінгер Інгельхайм». 

Персоналу заборонено переходити з приміщення в приміщення

Якщо вже виникають хвороби, то, значить, погано була проведена профілактика. За нормальних умов утримання й годівлі тварина почувається добре. А взагалі, якщо нічого не занести за ногами, — маю на увазі хвороби, — то проблем зі здоров’ям тварин не має бути. Тому біобезпека на великих тваринних комплексах — на першому місці. 

Я вважаю найстрашнішою проблемою свинарства — АЧС, до нас вона підбиралася доволі близько: спалахи були за 15 км від нашого комплексу. Тому ми побудували надійну систему захисту, яка складається з кількох дизбар’єрів для транспорту, системи санобробки персоналу. Всю територію поділено на брудну та чисту зони, транспорту заборонено пересуватися по чистій зоні, людям — переходити з приміщення в приміщення. Те, що наші корпуси розташовані на певній відстані один від одного — також частина системи біобезпеки. 

Однією з ваших конкурентних переваг на ринку ви назвали професійний менеджмент. Як підбираєте, виховуєте персонал? 

— Справді, люди — це основний чинник ефективного виробництва. Наша перевага — професійний колектив. У нас практично всі працівники мають профільну вищу освіту. У цьому сенсі нам пощастило, адже поруч — Білоцерківський національний аграрний університет. Тож зазвичай ми запрошували студентів до себе на практику і відбирали тих, хто нам підходив, хто виявив бажання у нас працювати. Тому персонал у нас професійний, мотивований, працює на результат. 

У виробництві користуємося автоматизованими програмами обліку, маємо селекційну програму та загальногосподарську — тож контролюємо ситуацію і можемо прогнозувати її розвиток. 

Ваше підприємство вже працює за найсучаснішими технологіями, має кваліфікований персонал. У якому напрямі розвиватиметеся надалі? 

— Наша основна робота — племінна справа, відтак питання реалізації поросят є нагальним. Щоб зменшити його гостроту, плануємо інвестувати у відгодівельну справу, збудувати відгодівельне приміщення й реалізовувати 25-кілограмових поросят. 

У маточнику свиноматки перебувають у фіксованому стані — щоб менше травмувати поросят під час лактації

Надалі в планах — будівництво, будівництво, будівництво. Насамперед плануємо будувати відгодівельники, щоб убезпечитися від ринкових коливань цін на поросят. Нині багато хто збудував маточники, але не будував відгодівельники й тепер переймається питанням, куди діти поросят. Натомість відгодівля — це постійний обіг коштів, які особливо потрібні в останні роки, коли зросла ціна на зерно, корми, а ціна реалізації поросят просідає. Бо свиноматка росте рік, відповідно, й прибуток від неї — довгі гроші. 

Але все залежить від ціни на поросят на дорощуванні: якщо вона впаде, то, можливо, реалізовуватимемо 25-кілограмових поросят. Будемо шукати шляхи. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Віталій Піотрович, канд. вет. наук, технічний менеджер компанії «Берінгер Інгельхайм» 

— Останнім часом свинарство в Україні, як і світова галузь свинарства загалом, наразилося на нові проблеми та виклики — постійне зростання цін на сировину, нестабільність ринку свинини, труднощі в залученні кваліфікованого персоналу та спеціалістів, поява нових емерджентних інфекцій, що завдають великих економічних збитків, зокрема епідемічна діарея, репродуктивно-респіраторний синдром свиней, африканська чума свиней. У таких умовах вихід один — або ж вирощувати свинину за сучасними європейськими та світовими стандартами, або працювати в нуль чи в мінус, як це відбувається з деякими підприємствами сьогодні. Деякі з них, на жаль, припинили своє існування чи перебувають на межі банкрутства. 

Приклад колег із «Селекційний центр свинарства», що будують свою роботу за принципом «всі найкращі світові технології — у виробництво» є показовим і чітко свідчить про можливість ведення прибуткового бізнесу навіть за умов суттєвої кризи в галузі. 

Важливі складові успішного ведення бізнесу відомі — сучасна генетика, новітні технології утримання та годівлі, надійна біобезпека виробництва і профілактика інфекційних захворювань за допомогою сучасних методів і засобів й безперечно, кваліфікований персонал. 

Журнали