Інтерв'ю

Розрахунки для пшениці

Віктор Дорошенко
головний агроном «Агро-С»

У господарстві «Агро-С» пшениця не є надто рентабельною культурою, але має своє повноправне місце у сівозміні.

Віктор Дорошенко

Під пшеницею в структурі ТОВ «Агро-С» – підрозділу агрохол- дингу МХП– 10-15%. Нібито частка порівняно незначна, але якщо взяти до уваги, що загальна площа посівів під цією культурою – понад 4 тис. гектарів, а врожаї становлять не менше за 6 тонн/га зерном другого та третього класів, то доходиш висновку, що пшеницю в господарстві вирощувати вміють.

Ми завітали в ТОВ «Агро-С» у середині липня, коли тут тільки-но почали збирати ранні сорти пшениці. Центральну Україну якраз рясно поливали дощі, через це слід було зробити перерву в польових роботах. Додалася тривога за майбутній урожай, проте головний агроном господарства Віктор Дорошенко сподівається на краще, адже всі технологічні операції були виконані правильно та вчасно. Як у ТОВ «Агро-С» працюють над тим, аби отримати заплановані показники врожайності пшениці, розповідь у цьому інтерв’ю.

Пане Вікторе, які попередні результати жнив? Яким видався цей рік для пшениці та для інших культур в областях, де працює ваше господарство?

– Нині ранні сорти пшениці збираємо третім класом за врожайності 7,2 тонн/га, дощі їх не зачепили, але ми працюємо просто неба, тому завжди готові до змін погоди. Торік була подібна ситуація, коли опади під час жнив негативно вплинули на класність пшениці. Сподіваємося, що цього року такого не буде.

До червня були ідеальні умови для розвитку озимої пшениці й озимини загалом. Ми очікували на врожайність 8 тонн/га. Восени почали сіяти пшеницю з 5 вересня – після попередників, від яких звільнили поле раніше. Ці посіви увійшли в зиму в доброму стані, були розкущеними. Тільки деякі поля до зими показали гірший результат, але оскільки весна була прохолодна, то ці рослини розвивалися добре.

Дощів також було достатньо для озимини: за квітень – початок червня випало до 200 мм. Взагалі опадів у нас за весь рік буває до 500 мм, а за період вегетації у сприятливий рік – до 300 мм. Однак цьогоріч на початку червня панувала повітряна посуха, яка знизила масу тисячі насінин до 38 г, хоч за сприятливих погодних умов менше за 45 г ми не отримували.

Аналогічна ситуація щодо ріпаку – він трохи не дотягнув до запланованої врожайності через цю посуху.

Для пізніх культур – соняшнику, сої та кукурудзи, які нині дозрівають, – липневі дощі створили оптимальні умови для розвитку. Сподіваємося, що пізні сорти пшениці покажуть кращі результати. Головне, щоб ціна на зерно була вигідною, щоб усі докладені зусилля для отримання врожаю виправдалися.

Які культури вирощуєте? Якої сівозміни дотримуєтеся?

– ТОВ «Агро-С» має в обробітку 27 тис. га ріллі у Київській і Чернігівській областях і складається з п’яти структурних підрозділів, що вирощують кукурудзу на зерно, озимі пшеницю та ріпак, соняшник і сою. Раніше пробували вирощувати нішові культури (сочевицю, квасолю, льон), але зрозуміли, що вони відволікають нас від роботи з основними культурами, які дають добрий прибуток, хоч ми й мали з ними непогані результати.

До речі, минулого року на одному полі ми отримали найбільший по Україні врожай сочевиці – 3 тонн/га. Головна причина відмови від нішових культур – нестабільна ціна на них. Наприклад, торік ціна на сочевицю певний час трималася, проте після жнив обвалилася, і ми нічого на ній не заробили. Тому визначили для себе п’ять основних культур, з яких і складається сівозміна: озима пшениця – озимий ріпак – кукурудза – соняшник або кукурудза – соя. Допускаємо один рік кукурудзу після кукурудзи. Під озимим ріпаком і пшеницею – по 10-15% у структурі посівів, соєю– 10-12%, кукурудзою – 40-50%, соняшником – 15%.

Окрім того, тримаємо пасіку з 300 вуликів – для запилення озимого ріпаку та соняшнику. Це дає змогу підняти врожайність останнього на 1-2 ц/га.

У структурі нашого підприємства є приблизно 2 тис. га піщаних земель, для них визначаємо особливу сівозміну. Ми там висіваємо озимі культури, бо вони найкраще використовують запаси зимової продуктивної вологи, – поперемінно висіваємо озиму пшеницю й озимий ріпак. Спробували сіяти там кукурудзу, але вона виростала до 1 м і через брак опадів одразу ж на тому піску засихала, а от озимина почувається добре. Цьогоріч озимого ріпаку зібрали на таких землях до 3 тонн/га, а це до $350 прибутку з гектара.

Яка врожайність пшениці залежно від типу ґрунту й попередніх вирощених культур?

– Відомо, що найкращими попередни- ками для пшениці є горох, пар і соя. У нас гороху та пару немає, тому ми приблизно 50% площ пшениці засіваємо після сої, а 30% (іноді 50%) – після соняшнику. Після нього отримуємо до пів тонни нижчу врожайність пшениці, ніж після сої.

Щодо типу ґрунту, то тепер збираємо пшеницю на піщаних землях з урожайністю 6 тонн/га, а на чорноземі – 7,2 тонн/га. Я вважаю, що на піску маємо доволі непоганий результат.

Чи відрізняється система підживлен- ня пшениці на піщаних ґрунтах і на чор- ноземах?

– На піщаних ґрунтах основне завдання – отримати сходи культури, і потім навесні вносимо азотні добрива (80-90 кг\га д. р.) в 3-4 заходи – через можливе промивання азоту, але тільки за наявності вологи на ґрунті. Потенціал культури на піску буде дещо меншим, ніж на чорноземі, але водночас буде отриманий максимальний ефект від технології. На чорноземах можна обме- житися двома підживленнями (100-120 кг/га д. р. азоту).

Наскільки важливою культурою для вас є пшениця в сенсі економічної вигоди?

– Незважаючи на те, що пшениця – це хліб, отже, стратегічна культура для держави, вона ніколи нікому не приносила великого прибутку, принаймні в наших областях. Як не парадоксально, в структурі наших п’яти культур вона має найменшу прибутковість – з огляду на цінові пропозиції на ринку.

Ми не ставимо за мету отримувати середню врожайність 8 тонн/га, бо наша зона не має достатнього зволоження. Середня врожай- ність пшениці в наших областях за останні 5 років – це 6,2 тонн/га: саме стільки ми й ураховуємо, плануючи затрати, щоб у результаті отримати прибутку $200 з гектара. У сприятливий рік можемо зібрати 7 тонн/га, у посушливий – 5 тонн/га.

Пшениця вигідна нам тим, що вона є добрим попередником для озимого ріпаку – однієї з найприбутковіших для нас культур.

Як ви вибудовуєте технологію, зважаючи на кліматичні зміни?

– Обробляти ґрунт можна оранкою чи розпушенням – залежно від його типу та попередника. Підбір сортів дуже важливий. Зазвичай висіваємо п’ять-шість сортів іноземної селекції, переважно німецької. Вони мають високий потенціал, у сприятливі роки можуть розкриватися й давати добрий урожай.

Однак нині роки здебільшого несприятливі, з раннім настанням високих температур і посух.

– Тому ми частину площ засіваємо ран- німи сорти, у яких фаза цвітіння та наливу зерна настає раніше, ніж починається період високих температур, повітряної посухи, тому вони встигають налитися й сформувати врожай. Частину площ засіваємо пізніми сортами. Залежно від року, якщо пізні сорти просядуть, ранні своїми високими врожаями компенсують дещо нижчу врожайність пізніх. І навпаки. Так і балансуємо.

Так от, повертаючись до технології… Для врожайності пшениці велике значення має глибина посівного ложа. Ніколи не можна сіяти глибше за 3 см. Якщо насінина лежить на правильній глибині, це дає змогу надалі їй добре розкущитися, ввійти в зиму розвиненою, накопичити цукри та нормально перезимувати, маючи навесні два-три продуктивних стебла з добрим потенціалом.

Густота сівби залежить від її строку. Сіємо пшеницю з 5 вересня по 5 жовтня залежно від сорту й попередника: починаємо після соняшнику, закінчуємо на полях, де росла соя. На початку вересня сіємо нормою 3 млн насінин/га. Коли завершуємо цей процес на початку жовтня, то підвищуємо норму до 5 млн насінин/га. Разом із сівбою вносимо по 100 кг/га комплексних добрив.

Навесні добрива вносимо в три етапи. Перше підживлення проводимо по мерзлоталому ґрунту: якщо пшениця розкущена слабо, то аміачна селітра додасть продуктивних стебел. Друге підживлення проводимо у фазу виходу в трубку, коли температура підвищується до 10-15 °С: вносимо КАС нормою 200 кг/га, це забезпечує рослину азотом аж до збирання. Останнє підживлення п’ятивідсотковим розчином карбаміду проводимо по колосу для поліпшення якості зерна.

Система захисту передбачає три фунгіцидних обробки: ранньої весни, по прапорцевому листку та у фазу цвітіння. Проводимо фунгіцидний захист превентивно, не чекаємо, коли з’явиться хвороба, бо тоді її дуже важко знешкодити навіть класним фунгіцидом. Тому працюємо на випередження, але обов’язково зважаємо на погодні умови. Наприклад, якщо в період цвітіння стоять високі температури, то можемо відмовитися від третього фунгіцидного захисту, бо можна навіть нашкодити культурі.

Інсектициди вносимо регулярно, додаючи до кожної бакової суміші. У результаті зазвичай збираємо зерно 2-3 класом. Проте завжди буде 20% фуражної пшениці – на крайових ділянках чи внаслідок дощів, які вимили клейковину, адже погодні умови, як відомо, можуть внести свої корективи.

Які резерви можна залучити для підвищення рентабельності вирощування пшениці?

– Як я вже казав, це диференційоване внесення добрив, що дає змогу їх економити, адже вони постійно дорожчають. Окрім того, зростають й інші видатки – орендна плата, зарплата працівникам, яку ми остан- нім часом значно підвищили, щоб не було відтоку робочої сили: нині багато фахівців шукають роботу за кордоном. Тому точне землеробство для нас нині на часі. Незабаром почнемо робити аналіз ґрунту, складати карти полів, але поки що відповідної техніки не маємо – вона з’явиться наступного року.

Маємо свою птахофабрику, тож протягом року плануємо внести на поля 50 тис. тонн посліду під усі культури. Вже тепер після збирання озимої пшениці вносимо по 10 тонн/га курячого посліду під ріпак. Сьогодні вносимо чистий послід, але згодом будемо компостувати, щоб зменшити в ньому вміст води й збільшити концентрацію поживних речовин. Такого добрива мож- на вносити менше, це заощадить кошти, витрати на перевезення також зменшаться.

Чи плануєте надалі змінювати структуру посівів?

– Ні. Пшениця для нас є попередником під ріпак, тому 15% під нею буде й надалі. Можливо, розширимо посіви кукурудзи, бо минулого року побудували на елеваторі лінію відвантаження – з прийманням зерна, сушаркою, лабораторією. Треба забезпечити її потужності. Також у кожному відділенні господарства маємо ще чотири сушарки, які забезпечують нам чудову економіку кукурудзи – після досушування ми кладемо її на зберігання в рукави, після чого відвантажуємо на наші комбікормові заводи. Через це затрати на логістику низькі. Пшеницю ж ми вивозимо на сторонні елеватори, бо наші не мають накопичувальних місткостей для зберігання, й одразу відправляємо на експорт залізницею.

Цього року започаткували програму з вирощування фуражної пшениці, яку використовуватимемо для виготовлення комбікорму для птиці. Будемо підбирати сорти й відводити під неї до 30-40% посівів. Торік висіяли 10 фуражних сортів на демоділянці – незабаром будемо молотити, відбирати зразки для аналізу, рахувати врожайність.

А які характеристики сортів пшениці для вас найважливіші?

– Останніми роками – посухостійкість, бо наші області вже стали зоною нестійкого зволоження; стійкість до вилягання, бо хоч ми не вносимо багато добрив, але на виля- гання впливають погодні умови –вітри, зливи, град тощо, які стають дедалі частішими. Наприклад, цього року на стійких до вилягання сортах ми регулятор росту не вносили – і вони стоять. З усіх 4 тис. га у нас полягло хіба що 100-150 га – там, де багато років вносимо курячий послід, де високий агрофон, де були бурі. Однак я не вважаю полеглу пшеницю проблемою: отже, там є добрий урожай. А техніку для збирання такої пшениці ми маємо.

Окрім того, для нас важливими є й такі показники, як якість зерна не менша за 2-3 клас, стійкість до хвороб, пластичність, потенціал урожайності.

Ми зацікавилися гібридами пшениці, бо вони мають здебільшого фуражний напрям. Торік пробували її в товарних посівах, алепобачили, що ще потрібно попрацювати над технологією, тому цього року досліджуємо два гібриди на демоділянці.

Максим Клімок

***
Поспілкувавшись із головним агрономом, ми відвідали демонстраційні ділянки ТОВ «Агро-С», де агроном-дослідник Максим Клімок працює з перспективними сортами та гібридами пшениці. Ось що він нам розповів:

– На демоділянці площею 128 га цього року висіяно 18 сортів і два гібриди пшениці Хьюбері та Хілюкс іноземної селекції. Попередник під пшеницю – соя, основний обробіток – оранка. Добрива вносили за стандартною схемою: сульфат магнію, NPK,КАС перед сівбою – як і в товарних посівах.

Сіяли 1 жовтня: сорти – з густотою 5 млн насінин/га, гібриди – 1,5 та 2 млн насінин/га, хоча рекомендована нор- ма висіву для гібридів пшениці становить 1,5 млн насінин/га. Проте ми розуміли, що за пізньої сівби варто збільшити густоту до 2 млн, тому вирішили перевірити цей показник. І вже тепер бачу, що для гібридів за пізніх строків сівби оптимальною буде густота 2 млн насінин/га – на цій ділянці гібрид краще розвивався, сходи були більш дружними, в зиму пшениця ввійшла у фазу 1-2 листки. Сорти ж увійшли в зиму з дво- ма-трьома листочками, а деякі – у фазу початку кущення.

Думаю, що за гібридною пшеницею майбутнє. Незважаючи на те, що насіння дорожче, але менша норма сівби компенсує витрати на насіння, а врожайність не поступається сортам. Потенціал гібридів у наших умовах – 10 тонн/га, але над цим ще слід працювати. Дуже важливим є точний висів – щоб насіння рівномірно розкладалося й рослини рівномірно розвивалися. Якщо гібрид добре розкущиться, він утворює більше продуктивних стебел, має дуже розвинену листкову поверхню – все це впливає на врожайність.

Цього року ми провели експеримент: посіяли на демоділянці гібрид пшениці F2 Хілюкс і Хьюбері, хоч нас застерігали, що друге покоління буде сильно розщеплюватися на батьківські та материнські форми, і це негативно вплине на врожайність. Однак експеримент виявися доволі вдалим. Ми збільшили норму висіву до 3 млн насінин/га. Візуально на гібриді Хілюкс розщеплення практично не помітно, на Хьюбері воно дещо сильніше, але для виробництва товарного зерна це не становить проблеми. Думаємо, за врожайністю варіант F2 не поступиться варіанту F1.

Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».