Розкрити потенціал

В Україні сформувався клас фахівців, які вміють створити належні умови утримання тварин і використати на повну потужність їх генетичний потенціал.  

Напрям свинарства в Україні розвивається попри всі виклики. Яскравим прикладом є ТОВ «Угринів Еко Ферм», де 10 років тому починали з відгодівлі поросят до забійних кондицій, а наразі це перший офіційний племрепродуктор у трьох породах данської генетики. 

Крок за кроком мета підприємства щодо покращення генетики в Україні стає реальністю, адже кількість комплексів, які купують угринівських свинок збільшується. Керівник ТОВ «Угринів Еко Ферм» Богдан Бандрівський розповів The Ukrainian Farmer про розвиток підприємства. 

— Пане Богдане, з чого починалась діяльність Вашого підприємства? 

— 2015 року ми починали з відгодівлі: дорощували поросят від 25 кілограмів до забою. Згодом доросли до створення першого нуклеуса в Україні Danish Genetics. Тож стали першим офіційним племінним репродуктором в Україні з трьох порід : велика біла (данський йоркшир), ландрас і дюрок. 

Наразі маємо кілька майданчиків: свинотоварну ферму, два нуклеуси, які повноцінно працюють, де й вирощуємо племінний молодняк тощо. 

— Чому обрали саме таку генетику? 

— Вибір не був складним. Адже свиноматки данської генетики, крім дюрка, завдання якого — це високі добові прирости і високий вихід м’яса, відрізняються багатоплідністю. А гібридні свинки, так звані F-ки, народжують дуже багато поросят, які швидко відгодовуються до забійних кондицій. Одне тільки: вони потребують спеціальних умов утримання та годівлі, а також належного ветеринарного догляду. 

Ми завозили відразу і кнурців, і гібридних і чистопородних свинок усіх трьох порід, сформувавши у себе плем’ядро. Тож на підприємстві по кожній породі є кілька ліній, з якими й працюємо. 

— Чи допомагає генетична компанія, з якою співпрацюєте? 

— До війни данські спеціалісти безпосередньо приїжджали до нас в господарство й після триденного карантину в готелі працювали пліч-о-пліч із нашими фахівцями два тижні. Це були різнопрофільні фахівці. Вони корегували роботу наших спеціалістів у питаннях ветеринарії, годівлі, штучного запліднення, роботи з генетичним матеріалом, відбором ремонтного молодняку, з якого потім ми вводили в основне стадо свинок і кнурів цих порід. З початку повномасштабного вторгнення перейшли на формат онлайн-консультацій. 

Також генетична компанія (Брідерс) постійно допомагає з реалізацією вирощеного в нас на господарстві племінного поголів’я. 

У Danish Genetics є відкритий доступ до нашої генетичної програми, тож представники компанії порівнюють наші показники з данськими фермами. На основі цих даних нам дають рекомендації щодо запліднення тварин, зміни схем ветеринарних обробок, корегування раціонів відгодівлі тощо. 

Наші свинки пристосовані до українських умов утримання й годівлі, разом із тим ми навчилися працювати з генетичним матеріалом, витягуючи з нього максимум. Тому в нас дуже багато клієнтів по всій Україні, які купують кнурів, гібридних і чистопорідних ремсвинок тощо. Люди задоволені матеріалом, який вони отримують. 

Ми постійно працюємо над оновленням поголів’я, тож періодично довозимо кнурів і ремонтних свинок усіх трьох порід. Зокрема, на початку квітня приїхала нова партія чистопорідних свиней порід велика біла, ландрас і дюрок. Ці ремсвинки й ремкнурці поповнюватимуть генофонд нашого підприємства для подальшого розведення в Україні. 

Коли почалась повномасштабна війна і були деякі ризики, ми завозили на постійній основі спермопродукцію, щоб освіжити кров. Нині, коли ситуація більш-менш стабілізувалась, завозимо тварин. Зокрема, це відбулось наприкінці минулого року й у березні та квітні. Плануємо певну кількість привезти й наприкінці 2025-го. Кількість тварин різних порід визначать фахівці. 

— Чи застосовуєте природне запліднення? 

— Ні, у нас тільки штучне запліднення. Маємо лабораторію, побудовану за останнім словом техніки з німецькою компанією Minitube. Наші фахівці стажувалися в Данії, брали участь у відборі генетичного молодняку. Інтенсивне навчання тривало до 1,5 місяця. Данські фахівці давали свої рекомендації щодо основних методів штучного осіменіння й корегували роботу. Тож, на мою думку, завдяки обладнанню та нашим штучникам маємо добрі результати. 

— Скільки зазвичай у вас свинка приводить поросяток? 

— Коли я озвучую реальну статистику на семінарах, нам не вірять і кажуть, що таких показників нереально досягти. Тож тепер, щоб не викликати бурхливих реакцій, намагаємось не озвучувати дані. Проте факт є фактом: одна свиноматка народжує від 18 до 20 голів, і понад 15 поросят ми відлучаємо. 

У нас є автоматизована програма, куди вносимо дані й бачимо в розрізі тижня, скільки свиноматок запліднено після УЗД, скільки відбулося опоросів у родилці, яка кількість поросят народилася, яку кількість поросят ми відлучили. 

— Розкажіть про особливості годівлі ваших свинок. 

— Ми маємо власний комбікормовий завод, тож запитань щодо якості харчування свиней не виникає. Здебільшого  раціони складають із зернових, які постачають наші партнери. 

Зерно проходить ретельний відбір по різних показниках, зокрема щодо рівня протеїну, вологості, забрудненості, мікотоксинів. Також прискіпливо досліджуємо збіжжя щодо шкідників і хвороб. Неякісна сировина може стати причиною захворювань і падежу, проблем шлунково-кишкового тракту у тварин. Тож до гігієни корму ставимося пильно. 

Якщо зерно відповідає стандартам якості, воно через зерноочисні машини потрапляє в силоси для складування. Там зерно зберігається два місяці. Ми намагаємось дотримуватись мінімального цього строку, адже, як свідчить практика, віруси, зокрема й АЧС, потрапляють на територію свинокомплексів із сировиною й кормами. Одразу зауважу, що в нас постійно є запас відлежаного збіжжя. 

Коли зерно відлежиться, його переробляють на нашому заводі нідерландського виробництва Ottevanger. Процеси виготовлення комбікормів повністю автоматизовано. 

— Які компоненти, крім зерна, додаєте в раціони? 

— Додаємо екструдовану сою. Також мікро- й макроелементи, амінокислоти, вітамінні суміші, шрот соняшнику, суху спиртову барду тощо. 

Кожна статево-вікова група має свій раціон з урахуванням особливостей вимог щодо амінокислот, вітамінів тощо. 

— Як на свинокомплексі облаштовано системи напування? 

— По-перше, водопостачання на нашому підприємстві відбувається з власної свердловини, яка має всю належну документацію. Також ми постійно проводимо дослідження води. Щоправда, особливістю нашого регіону є великий уміст заліза у воді й подекуди понаднормовий рН. За допомогою системи, яка приводить усі показники в норму, наші свині п’ють чисту воду. 

— Коли відлучаєте поросяток? 

— Поросятка з триденного віку привчаються їсти гранульований предстартерний комбікорм. Тож, коли відлучаємо їх, вони вміють користуватися автоматичним напуванням і не мають проблеми з годівлею. 

— Ви згадали про АЧС. Як на підприємстві убезпечують поголів’я від потрапляння вірусу? 

— Насправді поки що у світі не розроблено ніяких ветеринарних продуктів, зокрема вакцин. Тож ми за допомогою заходів біобезпеки намагаємось захиститись від АЧС. 

Зокрема, підприємство повністю огороджено бетонним парканом. Окрему увагу приділяємо автівкам. Наш спецтранспорт й інші автівки, які мають заїхати на територію комплексу, обов’язково проїздять дезбар’єри та стають на відстій. Також у нас є спеціальна мийка з термічною обробкою транспорту. 

Машину заганяють у спеціальний автоматизований бокс, де її миють, обробляють дезінфектантами й потім протягом 30–35 хвилин триває термічна обробка. Салони обов’язково чистимо паровими машинами. 

— Як я розумію, вахтовий метод ви не практикуєте? 

— Ні. Наші працівники зобов’язані не утримувати свиней на власних подвір’ях. Натомість ми їм двічі на рік виділяємо тварин: на Різдво й на Великдень. До того ж є санпропускники для працівників перед потраплянням на територію комплексу. Зокрема, на вході люди повинні пройти через спеціальний дезкилимок і продезінфікувати взуття. Далі вони потрапляють на санпропускник, де працівники миються і душі, переодягаються й тільки після цього заходять на територію. Коли вони входять у будь-яке приміщення, то повторно переодягаються, перевзуваються й після цього можуть працювати. 

— Розкажіть детальніше про догляд за здоров’ям поголів’я. 

— Нашим клієнтам ми продаємо тільки тварин із високим статусом здоров’я. Тому цьому питанню приділяємо чи найбільше часу. Ми маємо графік, згідно з яким робимо планові та позапланові дослідження, моніторимо стан здоров’я молодняку на різноманітні захворювання. У разі виявлення проблем ветеринари відразу корегують роботу. 

Наш календар щеплень нічим не відрізняється від данських свиноферм, адже враховує всі провідні європейські практики й стандарти. 

— Ураховуючи, що в українське законодавство поступово імплементують європейські стандарти щодо благополуччя тварин, чи вдається витримати норми щодо утримання свиней? 

— Ми облаштовували станкомісця, чітко дотримуючись норм, виходячи з конкретної потреби статево-вікової групи тварин. Адже перенасичення призводить до погіршення стану здоров’я та зниження приросту тварин. Зокрема брак місця також призводить до стресів. До того ж у таких умовах тварини часто агресують щодо слабших тварин у клітці: можуть кусати їх, доходить навіть до летальних випадків. 

— Наближається літо. Як уникаєте теплових стресів у тварин? 

— Ми готові до цього виклику. Застосовуємо петкулінг — це технологія німецького виробництва фірми Big Dutchman, яка охолоджує повітря. Над впускними клапанами повітря в нас проходить вода. Відповідно, все повітря, що потрапляє на ферму, проходить через водяне охолодження, внаслідок чого температура в приміщенні може знизитись до семи градусів. 

Зазвичай влітку у тварин погіршується апетит, вони гірше приходять в охоту й запліднюються. Тож завдяки системам охолодження, які у нас стоять у всіх приміщеннях, починаючи з відгодівельних і закінчуючи маточниками, спека меншим чином впливає на статус здоров’я наших свиней. Відповідно, кнурі добре харчуються й дають якісну сперму, а свиноматки приходять в охоту, що дає нам змогу їх повноцінно запліднювати й працювати в прибуток. 

— Які підстилки застосовуєте для тварин? 

— У всіх наших тварин завжди сухо й чисто. Свиноматок утримуємо на звичайних бетонних ґратках. Поросят на відгодівлі й дорощуванні — на пластикових ґратках, які дають більше комфорту й чистоти. 

Крім того, застосовуємо сухі дезінфектанти в місцях присутності тварин, тож кінцівки в них сухі й здорові. 

— Доволі часто свинокомплекси стикаються з незадоволенням мешканців сусідніх сіл. 

— На всіх виробничих майданчиках ми зробили все можливе, щоб мінімізувати притаманний свинокомплексам неприємний запах. Зокрема вносимо бактерії, які знищують запах, у ванни в приміщеннях, де утримують тварин. Також біля ферми посадили зелені насадження, які сповільнюють поширення неприємних ароматів. Усі лагуни на підприємстві закритого типу, відповідно, немає випаровування. А всю гноївку в період осінь — зима вносимо шланговими системами. 

— Гноївку реалізуєте партнерам? 

— За гноївкою стоять черги, адже все більше аграріїв використовують органічні добрива. Наші шлангові системи дозволяють прокачувати її на значні відстані й вносити під різні зернові культури на полях. 

— Нині тваринники активно придивляються до альтернативної енергетики. Чи розглядали можливість виробляти біогаз? 

— Ми інтенсивно цікавимось доцільністю встановлення біогазової установки. Є попередні обрахунки, також проводимо зустрічі з підприємствами, які вже виробляють біогаз із гноївки. Проте реалізація цього проєкту ще в перспективі. 

Наразі ж у нас встановлено сонячні панелі на трьох майданчиках, і ми плануємо збільшити їх потужність. 

— Чи готові українські свинарі до європейських стандартів? 

— Переважна більшість товаровиробників свинини давно готові до тих вимог, передбачених європейським законодавством. Мої фахівці їздять на відбір племінних тварин за кордон, і ми можемо чітко бачити умови утримання тварин у Європі й в Україні. Упевнений, що в нас значно вищий потенціал, адже українські свинокомплекси значно сучасніші: багато з них побудовано з урахуванням усіх технологічних вимог Євросоюзу. А ферми в Данії, у яких ми беремо матеріал, побудовано у 80–90-х роках ХХ сторіччя. Щоправда, хоч вони менш модернізовані, проте досягають таких самих результатів, як і ми. 

Натомість у нас сучасніше обладнання, за допомогою якого та якісної генетики можемо отримувати ще кращий результат. До того ж рівень біобезпеки в нас значно вищий, ніж на данських комплексах, бо там немає АЧС. 

Усі новинки, що є на ринку, доступні й для нас. Тому, на моє переконання, євроінтеграція є безперечним плюсом. 

— Попри АЧС, які перспективи свинарства в Україні? 

— Свинарство в Україні має досить гарні перспективи насамперед через те, що наші фахівці, нарешті, навчилися працювати з різними матеріалами різних генетичних фірм. У нас уже сформувався клас спеціалістів, які вміють і знають, як лікувати, як запліднювати, як годувати тварин. Ми нічим не поступаємося європейським партнерам. Можливо, навіть трішки можемо дати фору.   

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ  

Олена Василевич, директорка ТОВ «Брідерс Україна», офіційна представниця Danish Genetics в Україні  

— ТОВ «Угринів Еко Ферм» були першими в Україні, хто взяв на себе відповідальність вирощувати данське племінне поголів’я на продаж. Вони довели всім навколо, що це абсолютно реально — виростити в Україні племінне поголів’я, яке зовсім не поступається якістю своїм аналогам із Данії. 

Нам дуже приємно мати таких партнерів, адже в «Угринів Еко Ферм» завжди дотримуються всіх правил, наших рекомендацій і забезпечують належні умови вирощування поголів’я. Компанія має команду фахівців, які навчались безпосередньо в Данії. 

Ми впевнені в правильності проведення племінної роботи та якості кінцевої продукції. Тож українські виробники, зокрема середні й малі, мають доступ до данської генетики тієї самої якості й з тією самою племінною цінністю, як у Данії. 

Ба більше, часом маємо відгуки від покупців, що вирощені в Україні тварини навіть краще адаптуються, ніж завезені з-за кордону. 

Тому, попри нестабільну епізоотичну ситуацію в країнах Європи, ми переконані, що завдяки партнерству з «Угринів Еко Ферм» українські підприємства завжди матимуть доступ до високоякісної данської генетики.