Ранні томати — менш проблемні

Ранні — менш проблемні

У ТОВ «Агрокоін», що веде тепличний бізнес у Водяному Запорізької області, першими висаджують томати, другою культурою –– огірки. Такий порядок зумовлений тим, що на ранніх томатах менший ризик появи шкідників, а огірки в другому обороті сприяють зменшенню кількості томатних патогенів.  

За словами очільника й власника ТОВ «Агрокоін» Андрія Чорного, на місці його теплиць овочі вирощуються багато десятиліть поспіль. За радянських часів у низеньких тепличках висотою не більше 1,2 м їх висаджували його батьки. 

Так само в теплиці на своїх обійстях і городах висаджували овочі й односельці. А чом би й ні? Тепла на Запоріжжі достатньо, вологи — теж, адже Каховське водосховище поряд, воду для поливу можна брати зі свердловин глибиною всього 4 м. 

За часів Незалежності заточений на вирощування овочів район став опановувати правила ринку. Овочі вже здавали не на заготівельні пункти з фіксованою ціною, а торгували ними самі, ще й торгувалися. У середині 1990-х стали винаймати КАМАЗи для експорту до ближнього зарубіжжя. Теплиці поступово замінювали на великі й високі, обсяги збільшували. 

Наразі жителі Водяного плівковими конструкціями накрили приблизно 4 тис. гектарів. Більшість господарств є одноосібними й продовжують обробляти по 10–20 соток закритого ґрунту, але з’явилися й ті, хто збільшив площі до пів гектара чи гектара. Андрій Чорний є одним із тих міцних господарів, чиї площі під огірками й томатами сягнули 3 га, що спонукало його придбати холодильне обладнання й пакувальну лінію. 

— Андрію Івановичу, чому у Водяному протягом стількох років зберігається спеціалізація на томатах і огірках? 

— Серед тепличних овочів вони є найрентабельнішими. У Водяному вирощування огірків і томатів стало традицією. Покупець, їдучи до нас, знає, що в одному місці й одночасно він зможе закупити їх стільки, скільки йому потрібно. Деякі вирощують перці, баклажани, капусту, але партію з них не сформуєш, тому ці посадки для нашої місцевості нетипові. Ми якось спробували навесні вирощувати редиску, але вона за термінами перекриває ранній томат, і це невигідно. 

— Зараз важко визначитись із численними сортами-гібридами. Як це робите ви? 

— Орієнтирами є такі речі: попит, урожайність, транспортабельність, простота в агротехніці, смак. Часто доводиться віддавати перевагу транспортабельності перед смаком, бо наш покупець передусім хоче томат, гарний на вигляд. Смачний далеко не їде й довго не лежить. Аби знайти універсальний варіант, весь час випробовуємо нові гібриди, не відмовляючи в цьому представникам жодної турецької, японської, нідерландської чи німецької селекційної компанії. 

Найбільший попит мають рожеві й жовті великі томати, а також різнокольорові чері: жовті, рожеві, червоні. Всі вони вирощуються на наших площах. Але основний урожай дає рожевий Мануса F1 від компанії «Рійк Цваан». Він найбільш популярний на ринку, можна сказати, що цей гібрид є типовим представником групи мас-маркет. Гуртовикам та супермаркетам цей гібрид подобається за привабливий товарний вигляд, транспортабельність і лежкість: його без втрат можна продавати кілька днів. Чері дорожчі, їх вирощуємо для HoReCa.  

— Як відбувається доставка? 

— Великі партії забирають своїми машинами гуртовики й логістичні центри. Партію до тонни на невелику відстань — до Дніпра чи Запоріжжя — можемо доставити на своєму транспорті. Ресторани замовляють у нас продукцію з доставкою «Новою поштою», зазвичай це томати чері. Пакуємо їх у панетки й картонні коробки. Під час відправлення зазначаємо, що це овочі. Принаймні до Києва вони доїжджають без проблем. 

— Продаж через інтернет практикуєте? 

— У нас є сторінки у фейсбуці та інстаграмі. Люди телефонують, замовляють, але ставку на інтернет ми не робимо. Спочатку питають огірки чи помідори, потім — чи ми можемо додати до них ще чогось: хліба, петрушки, лимончика. А це вже інший профіль. Ми — виробники овочів. 

— Овочівники скаржаться на супермаркети через поганий розрахунок. 

— У нас маса клієнтів, які працюють із відтермінуванням платежу. Сьогодні можемо відправити продукцію, а гроші отримати через місяць. Супермаркети розрахунки іноді затягують до трьох місяців, хоча на початку співпраці обіцяють розраховуватися упродовж 14 днів. Ще й намагаються купити дешевше, ніж гуртовики на ринку. Та все одно ми не можемо відмовитися від них. У нас великі обсяги продукції, їх потрібно реалізовувати. 

— Три гектари теплиць — це багато за будь-якими мірками. Як часто ви збираєте врожай і який він за обсягом? 

— Томати Мануса F1 збираємо через два дні на третій, огірки — через день. Залежно від сезону, інтенсивності сонця тощо одноразовий збір становить від 10 до 20 т. На рік це приблизно 500 тис. тонн овочів. 

— Збиральників вистачає? Адже на їхню відсутність дуже скаржаться останнім часом. 

— Є така проблема. Виручають сезонні робітники, що їздять до нас із Херсонщини. Область поряд, тому їздять щодня. Томат потребує менше людей, огірок у сезон — більше, до десяти чоловік одночасно. Намагаємося заохотити. Але хоч би які гроші не сплачували в Україні, люди працюють тут гірше, ніж за кордоном. Така чомусь у них філософія. 

— Плануєте розширюватися? 

— Справа не в площі. Треба дивитися, чи не знизиться після цього рентабельність. Більша площа вимагатиме додаткових вкладень і кадрів, зокрема керівних. 

— Є відмінність ваших тепличних конструкцій від інших? 

— Мені важко сказати. Наш тепличний комплекс — це кілька теплиць, серед яких одна блокова конструкція промислового виготовлення загальною площею 100 . 200 м і заввишки 6,20 м. Такий об’єм сприяє створенню сприятливого мікроклімату для рослин, дає добру провітрюваність посадок, у ньому комфортно працювати. Цього року ми випробували нетхаузи — конструкції з сітками. Їх встановлюють на ґрунті, аби в теплий період року захистити рослини від спеки, граду, сильних вітрів, шкідників, стримувати випаровування вологи. Але цей сезон був нетипово дощовим, висока вологість сприяла поширенню хвороб, тож наш урожай під сітками майже пропав. Вирішили цю технологію поки  відкласти. Якщо й будемо нарощувати площі, то під плівкою. 

— Але й спека була. Як ви зазвичай від неї рятуєтеся? 

— Теплиці обладнані системою клімат-контролю, яка відкриває й закриває фрамуги на стелі, відстежує рівень температури і вологості. 

— Як ставитеся до фарбування плівки? 

— Не застосовуємо. Фарба повністю сходить лише після морозів, а нам потрібно більше сонця восени для огірків. 

— Яка плівка, за вашим досвідом, найякісніша? 

— Випробували різні: польську, угорську, французьку, — і повернулися до нашої, української. Вона виробляється з імпортної сировини в Києві. Будь-яку плівку треба міняти кожні чотири роки. Якщо тримати довше, вона втрачає прозорість, що погано позначається на врожайності. 

— За кілька десятиріч господарювання у вас з’явилися свої ноу-хау? 

— Наша технологія — це щось середнє між промисловим вирощуванням і домашнім. З одного боку, намагаємося не пройти повз передові сучасні технології, шукаємо економічно вигідні рішення, з іншого — не відходимо далеко від землі, від біологічного вирощування. Навряд чи щось мене змусить вирощувати рослини не в ґрунті, а в мінеральній ваті чи в кокосовому субстраті. 

— Ви не використовуєте «хімію»? 

— Хотіли би відмовитися від хімічних засобів захисту, але в нашій країні немає достатньої кількості органічних фунгіцидів та інсектицидів. Якщо проявилася серйозна проблема, вимушені звертатися до «хімії». Для профілактики в розсадному відділені застосовуємо Триходермін і Планриз, перший містить корисні гриби, другий — бактерії. Далі практика профілактичної обробки біопрепаратами продовжується на постійному місці вирощування. Якщо даємо мінеральні добрива, то дуже зважено, частіше все-таки біологічні: гранульований курячий послід (термооброблений), різні амінокислоти тощо. 

Оздоровлення ґрунту відбувається шляхом сівозміни: після томатів — огірки. Томати вибрані для першого обороту невипадково. Із ними менше клопоту й вони екологічніші за томати другого обороту, бо ні хвороби, ні шкідники навесні не встигають розгулятися. Коли починається навала збудників хвороб і ласих до томату комах, ми як раз перериваємо вегетацію цього овочу й висаджуємо огірки, які томатним патогенам і шкідникам нецікаві. 

— Південноамериканська томатна міль, білокрилка, капустянка відвідують ваші посадки томатів? 

— Відвідують, але сильно нас не турбують. Ці шкідники — переважно проблема другої половини літа. Раннім томатам вони суттєво нашкодити не можуть. Звичайно, залітають поодинокі особини, але ми не дозволяємо їм влаштувати в нас гучний бенкет. Доступ у теплиці шкідникам з вулиці максимально обмежуємо. По-перше, наші теплиці високі, фрамуги відкриваються лише на стелі. По-друге, ми не нехтуємо сітками, липкими стрічками, феромонними пастками. Південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta) оселилася в нашому регіоні, й нічого вже з цим не поробиш. Мусимо шукати способи жити з нею без втрат. Морози минулої зими значно скоротили чисельність цих шкідників. Сподіваємося, що свій позитивний внесок зробить і наступна зима. 

— Але ж холодна зима — більші затрати на опалення. До речі, як воно у вас влаштоване? 

— Опалення для тепличників — найбільш витратна складова виробництва. Наші котли працюють на пелетах,  а ціни на них зараз підвищилися. Навіть проблематично зробити запас до весни. Закупили поки на перший час. Гаряча вода від котлів через магістральні металеві труби подається до пластикових у рядках. Відбувається одночасний обігрів і повітря, і ґрунту. Мета — підтримувати оптимальну температуру, 18 °С. 

— Чи використовуєте особливі способи під час висаджування розсади томатів? Чи радите заглиблювати її для утворення нових коренів? 

— Заглиблення індетермінантних томатів, до яких належить Мануса F1, — найгірша помилка, особливо в теплицях. У цих томатів найслабше місце — коренева шийка. На заглибленому стеблі одразу починають розвиватися хвороби. Ми висаджуємо розсаду в один ряд. Інтервал між рядами — 1,60 м. Коли настає час підв’язування, то одну рослину кріпимо до лівої шпалери, наступну — до правої. Таке V-подібне розташування дає кущам більше світла й кращу провітрюваність. 

— Як розв’язуєте питання із запиленням? 

— За допомогою джмелів. До речі, їхня наявність ще раз доводить, що в нас переважно біологічне вирощування. Використовуємо цих комах років десять. Раніше для запилення проводили обприскування квіток спеціальним препаратом. Тепер не треба визначати час запилення, залучати людей. Вулики стоять у теплицях. На один гектар їх достатньо 4–6. Нашим огіркам комахи не потрібні, вони самозапильні. 

— Урожай відправляєте на ринок і в логістичні центри у день збирання? 

— Ні, потреби в цьому немає. Навпаки, ми свій товар певний час готуємо до продажу: охолоджуємо і пакуємо. У 2017 році за допомогою Українського проєкту бізнесрозвитку плодоовочівництва (UHBDP) був побудований холодильник місткістю 80 т, а також пакувальна платформа. 

Відбувається все це приблизно так. Томати чи огірки, розпечені під сонцем іноді до 30 °С, збиральники складають у пластикові ящики й перевозять до сортувального складу. Там за температури 18–20 °С їх сортують й фасують по панетках і ящиках. Якщо в замовника є вимога охолодити овочі до певних температур, плоди переміщуються до камери прекулінгу, де упродовж 5 год рівномірно охолоджуються від 5 до 8 °С, залежно від типу продукції та її призначення. Паралельно проводиться обробка озоном, який знищує бактерії, віруси, гриби та шкідників. До відправлення покупцю овочі зберігаються у холодильнику. 

Наразі холодильник і пакувальна платформа обслуговують лише потреби ТОВ «Агрокоін», хоча замислювалися як місце формування партій і підготовки до відправлення рефрижераторами продукції кількох виробників, у тому числі на експорт. Але через нецікаву для нас ціну вже два роки за кордон ми нічого не постачаємо. 

— Чи можлива ситуація, коли вирощування огірків і томатів буде настільки нерентабельними, що вам доведеться від них відмовитися? 

— Узагалі, томати вирощувати складно скрізь. Щоб ви розуміли: виробники в Туреччині, Італії, Іспанії потерпають від хвороб і шкідників на томатах і деякі навіть вимушені переходити на інші види продукції. Але думаю, що в нас такого не станеться. Ціни весь час коливаються і завжди є надія, що наступного року буде краще. Зараз, на жаль, той період, коли ціни на межі можливого. Огірок, приміром, гуртовики брали практично за собівартістю — 5–10 грн, а наш прибуток починається з 15 грн/кг. На томати ціни ніби були непоганими, але затрати на виробництво виросли в рази. Підвищилася вартість палива для теплиць, вартість плівки, добрив. А з огляду на підвищення цін на газ, яке ми спостерігаємо цієї осені, наступного року ціни на всі ці матеріали можуть стати захмарними. 

Через таку ситуацію вже багато господарств спрацювали в нуль або близько до нуля. Більше того, 30–40% тепличників, зваживши витрати й прибуток, на другий оборот взагалі нічого не садили. Як бачите, поки що підстав для оптимізму малувато. Проте іншого варіанту не маємо: настане новий рік, і ми знову будемо сіяти, збирати, продавати і сподіватися на краще.  

ДОВІДКА  

Томат Мануса F1 є ранньостиглим. Період від висаджування розсади до дозрівання врожаю становить 60 діб. Внаслідок цього гібрид можна з легкістю вирощувати в захищеному ґрунті як у першому, так і в другому обороті. 

Тип рослини — індетермінантний. Кущі високорослі, збалансовані, з потужною кореневою системою, короткими міжвузлями і відмінною силою росту. В одній китиці формується 4–5 повноцінних плодів. Плоди великі, округло-овальні, вагою 200–250 г, їм притаманні насичений смак і аромат. Шкірочка і м’якоть мають приємний рожевий відтінок, щільні й не схильні до розтріскування. Завдяки хорошій транспортабельності ідеально підходять для реалізації на свіжому ринку. 

Гібрид відрізняється дружною віддачею раннього врожаю. Має хороший імунітет і високу стійкість до вірусу мозаїки томату, бурої плямистості, фузаріозного і вертицильозного в’янення.