Привести до норми

 У Держпродспоживслужбі вживають заходів для створення передумов просування української тваринницької продукції на світові ринки.  

На початку 2024 року новим головою Держпродспоживслужби України було призначено Сергія Ткачука. Чи змінилися пріоритети в роботі державного органу та які кроки для розв’язання нагальних проблем свинарської галузі робить ДПСС, очільник відомства розповів журналу The Ukrainian Farmer. 

— Пане Сергію, які першочергові завдання ставите перед колективом Держпродспоживслужби, зокрема в галузі тваринництва? 

— Найголовніше нині — забезпечити епізоотичне благополуччя. АЧС, лейкоз, грип птиці та сказ — це ті хвороби, динаміка яких змінилась за останні два роки. Наразі спостерігаємо збільшення захворювань тварин на сказ і АЧС. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то сказ уже перевищує показник удвічі. За п’ять місяців зареєстровано 553 неблагополучних пункти по сказу. Лейкоз ВРХ лишається на одному рівні, як порівняти з минулим роком, за п’ять місяців зареєстровано 11 випадків. Також хочу зазначити, що в Україні ніколи не реєстрували такі інфекційні небезпечні хвороби, як чума великої і дрібної рогатої худоби, контагіозна плевропневмонія ВРХ, везикулярний стоматит, африканська чума коней, блутанг. 

Наразі ситуація складна, але контрольована. На кожен сигнал фахівці Держпродспоживслужби реагують і проводять усі ветеринарно-санітарні заходи для запобігання поширенню та ліквідації хвороб тварин і птиці. Крім того, створено платформу для спільної комунікації з міжнародними організаціями з метою вирішення критичних потреб, пов’язаних зі здоров’ям тварин. Наприклад, спілкуємося з колегами з Данії щодо впровадження спільних навчальних тренінгових програм із профілактики й недопущення поширення АЧС. 

Наступне завдання — імплементація нормативно-правових актів відповідно до вимог ЄС. У цьому напрямі центральний апарат активно співпрацює з Мінагрополітики. Наразі оновляємо низку нормативно-правових документів щодо заходів із профілактики й боротьби з хворобами тварин. Деякі з них ухвалено ще 30 років тому й не відповідають сучасним потребам і можливостям. 

Наступний пункт — диверсифікація нових ринків збуту української продукції на міжнародній торговельній арені. Ми — найбільша аграрна країна у Європі, отже, маємо найбільше можливостей для експорту не лише зерна, а й тварин і продукції тваринництва. Нещодавно відкрили ринок експорту для яєчних продуктів з України до Канади. Є домовленості щодо розширення категорій експорту м’яса птиці, свинини та яєчних продуктів до США. Також працюємо у цьому напрямі. 

— Ви зазначили збільшення захворювань на АЧС. Відомо, що науковці світу працюють над створенням вакцини проти цієї хвороби. Деякі країни їх уже застосовують. Наскільки швидка перспектива вакцинації свиней в Україні? 

— Щодо питання реєстрації та випробувань в’єтнамської вакцини проти АЧС AVAC ASF LIVE Держпродспоживслужба офіційно звернулася до компетентного органу Соціалістичної Республіки В’єтнам щодо надання результатів досвіду застосування вакцинації та її ефективності на території Соціалістичної Республіки В’єтнам та/або інших країн, а також указати можливість диференціації вакцинного штаму від польового, на що не отримала відповіді. 

Також у листопаді 2023 року в рамках Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації Україна — ЄС Держпродспоживслужба обговорювала з міжнародними експертами нові тенденції щодо вакцинації проти африканської чуми свиней у світі. Європейська комісія зазначила, що ефективної вакцини на сьогодні, яку можна було б застосовувати для реєстрації у ЄС, немає. Це питання досліджується, адже нам потрібно враховувати наші подальші дії, коли для нас відкриється ринок свинини до ЄС. 

— У питаннях поліпшення епізоотичної ситуації Україна тісно співпрацює з профільними міжнародними організаціями, зокрема ФАО. Якими є результати цієї співпраці? 

— Так, Держпродспоживслужба активно співпрацює з ФАО, яка надає підтримку в оснащенні державних лабораторій новим обладнанням, тестсистемами для діагностики губчатоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та дезінфекційними засобами. Наразі завершено поставку тест-систем для семи лабораторій, найближчим часом будуть доставлені дезінфекційні матеріали. Планується закупити обладнання для проведення досліджень методом ELISA, саме нині відбувається технічне оцінювання тендерних пропозицій. 

Оснащено шість лабораторій обладнанням для дослідження методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР): Закарпатська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька Чернігівська регіональні державні лабораторії Держпродспоживслужби та Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарносанітарної експертизи. Обладнання будуть використовувати для випробування харчових продуктів на вміст ГМО та для діагностики інфекційних хвороб тварин (африканська, класична чума свиней, грип птиці, хвороба Ньюкасла, сказ). 

Проблема в тому, що деякі лабораторії мають привести свої приміщення у відповідність до правил роботи лабораторій для дослідження матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I–IV груп патогенності молекулярногенетичними методами. 

— Як відомо, періодичне виникнення осередків АЧС та невідповідність вітчизняної системи державного контролю вимогам інших країн — основні перепони української свинини на шляху до міжнародних ринків. Коли можна очікувати позитивних зрушень у цьому питанні? 

— Якщо з АЧС все досить зрозуміло, то ситуація з підтвердженням системи державного контролю вимогам країн торгівельних партнерів є доволі неоднозначною. Одними з основних питань, пов’язаних із підтвердженням відповідності системи державного контролю, є утримання свиней в особистих селянських господарствах, а також забезпечення вимог до благополуччя тварин під час їх утримання та забою. 

Нормативно-правові акти з питань благополуччя тварин мають досить тривалий період набрання чинності (з 2026 року та через рік після скасування воєнного стану), що є досить серйозною перепоною для підтвердження відповідності. Особливо питаннями благополуччя опікується Європейське співтовариство. 

Слід зауважити, що наразі Держпродспоживслужба опрацювала та направила на розгляд Європейської Комісії анкету для оцінювання нормативноправової бази та системи контролю, що регулюють виробництво свіжого м’яса свиней (свинини). 

Щодо утримання свиней в особистих селянських господарствах — наразі цей сектор є досить проблемним для Держпродспоживслужби. Власники тварин не мають сильного бажання ідентифікувати належних їм тварин, приховують їх від спеціалістів державних лікарень ветеринарної медицини під час проведення профілактичних заходів, зокрема й під час заходів, пов’язаних із виникненням спалаху АЧС. Досить часто реалізують тварин так званим «перекупам» для їх подальшої реалізації, не оформлюючи ветеринарних та ідентифікаційних документів. 

Компетентні органи країн торговельних партнерів вимагають забезпечити один-єдиний підхід до підтвердження відповідності системи державного контролю, особливо це стосується забезпечення простежуваності, тому ситуація з приватним сектором є досить складною. 

— Упровадження яких європейських практик і стандартів у галузі ветеринарної медицини, санітарних заходів у вітчизняному тваринництві можна очікувати найближчої перспективи? 

— Орієнтиром для галузі у цьому питанні, зокрема для ветеринарної медицини, є ухвалений Верховною Радою Закон України «Про ветеринарну медицину» №1206, що містить оновлені положення про контроль виробництва й обігу ветеринарних препаратів, субстанцій ветеринарного призначення, встановлює європейські вимоги до умов затвердження тваринницьких потужностей для цілей експорту, імпорту та здійснення діяльності, що становить високий ризик. Зокрема встановлено вимоги до державної реєстрації потужностей із транспортування свійських копитних тварин для цілей експорту з України та збором свійських копитних тварин та/або свійської птиці без використання потужностей. 

Норми Закону №1206 вимагають від лікарів ветеринарної медицини компетентного й неупередженого вживання профілактичних заходів і призначення раціонального курсу лікування тварин протимікробними препаратами, а застосовувати протимікробні препарати для стимуляції росту тварин і збільшення їх приплоду заборонено. 

Наразі затверджено Порядок використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині, що визначає конкретні вимоги до їх використання, спеціальні вимоги до роздрібної торгівлі протимікробними препаратами, обмеження на використання без призначення (рецепта) та ретельного обґрунтування застосування препарату, заборона використання для стимулювання росту. Кінцевим результатом раціонального використання є загальне зменшення застосування протимікробних препаратів, використання їх тільки в необхідних випадках. Однак Порядок використання протимікробних препаратів у ветеринарній медицині, як і Закон №1206, набуває чинності через рік із дня припинення або скасування воєнного стану, що становить законодавчі обмеження й потребує введення в дію найближчим часом.