«Полтаваплемсервіс» упроваджує найкращі світові практики для створення високопродуктивного поголів’я
Полтавський еталон
Фото. Валентин Грабко демонструє бугая-плідника селекційно-племінного підприємства «Полтаваплемсервіс»
«Полтаваплемсервіс» має власну генетику та бугаїв-поліпшувачів, упроваджує найкращі світові практики для створення високопродуктивного поголів’я.
Акціонерне товариство «Полтаваплемсервіс» у селі Горбанівка на Полтавщині — одне з найстаріших селекційно-племінних підприємств України, засноване понад сто років тому. Спочатку на підприємстві провадили тільки генетику жеребців, а наприкінці 1950-х закупили перших бугаїв-плідників (зокрема, зі Швейцарії) для покращення генетичного матеріалу вітчизняних корів. З 1960-х років почали застосовувати технологію штучного осіменіння корів замороженою спермопродукцією.
Нині на обслуговуванні товариства — 270 пунктів штучного осіменіння, з яких 80 — сільськогосподарські підприємства, а 90 пунктів — у приватному секторі. Серед інших генетично-племінних компаній «Полтаваплемсервіс» виділяє те, що вона акцентує на поліпшенні молочного поголів’я в приватному секторі, адже частка виробленого ним молока сягає 50% і більше загальної кількості, що споживають українці. Про завдання та проблеми галузі, атакож про те, завдяки чому підприємству вдається бути одним із провідних у своїй галузі за умов жорсткої конкуренції розповів голова правління «Полтаваплемсервіс» Валентин Грабко в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer.
— Пане Валентине, які основні зміни в генетиці великої рогатої худоби відбулися в Україні за останні роки?
— За цей період відбулися як позитивні, так і негативні зміни. Серед перших я б зазначив те, що в господарствах проводиться постійне вдосконалення генетичного потенціалу стада, вдосконалення екстер’єру, продуктивного довголіття, якісних показників молока бугаями-поліпшувачами як закордонної, так і вітчизняної селекції. Також збільшилась кількість господарств, які використовують сексовану сперму, хоч вона й набагато дорожча, ніж традиційна продукція.
До позитивних тенденцій у роботі селекційно-племінних компаній можна залічити й більший акцент на використання генетичного матеріалу у формі паєтти. Головні її переваги, порівнюючи з гранулами, полягають у тому, що її можна ідентифікувати, і для кваліфікованого техніка штучного осіменіння її простіше розморожувати. Крім того, паєтти відповідають євростандартам щодо спермопродукції.
Значна кількість бугаїв-плідників мають геномну оцінку. Геномне оцінювання дає можливість із перших днів життя тварини визначити, як ефективніше використати її — як племінну чи як товарну. Це величезний крок уперед у науці, адже раніше для визначення племінної цінності бугая потрібно було витратити не менше як п’ять років і 20 тис. доларів. На жаль, в Україні геномне оцінювання поки що не проводиться.
З негативного треба зазначити відсутність племінної служби України та оцінювання бугаїв-плідників. На мою думку, варто повернути таку структуру, але у видозміненому вигляді — це має бути незалежна, сучасна служба, зі своєю генетичною базою, до якої входили б не лише бугаї-плідники, а й материнське стадо для їх геномного оцінювання.
— Чому це так важливо для галузі?
— В Україну з-за кордону ввозять багато спермопродукції з різних країн. До частини партій виникають серйозні запитання щодо ветеринарної безпеки, якості та генетичної цінності сперми, дотримання всіх вимог під час її фасування. Так, згідно з правилами, постачальник за ввезення кожної партії спермопродукції має надавати певну кількість спермодоз для перевірки якості, однак далеко не всі цього дотримуються.
Крім того, разом із деякими бугаями закордонної селекції до України було завезено генетичні захворювання, а від таких запліднювачів годі чекати продуктивного поголів’я.
— А як би ви оцінили стан селекційної роботи на тваринницьких комплексах?
— По-різному. Є господарства, що мають селекційні програми та ведуть селекційно-племінну роботу на високому рівні. А чимало таких, що використовують для запліднення корів «доморощених» бугаїв чи низькоцінних тварин, куплених на сусідніх фермах. І це — крок назад, адже генетика — це не сезонна наука, вона створюється роками.
Для створення високопродуктивного стада потрібні роки комплексної роботи, бо генетика — це всього 25% успіху, а 75% — це паратипічні чинники: утримання, годівля, профілактика захворювань, людський чинник тощо, які мають відповідати всім ветеринарнотехнічним стандартам. Якщо цю специфічну справу на фермі веде малокваліфікований чи не мотивований зоотехнік, то він стане легкою жертвою для менеджерів із красивими каталогами, які переконують, що після застосування їхньої дорогоцінної сперми молоко потече рікою. Для ефективної роботи господарі та спеціалісти ферми обов’язково мають рахувати витрачені фінанси на кожну спермодозу та плідне осіменіння, моніторити інформацію про продуктивність у господарствах, які працюють з іншими племпідприємствами.
«Полтаваплемсервіс» проводить постійний моніторинг показників бонітування сільськогосподарських тварин, щоб розуміти, чи є наші бугаї конкурентоспроможними, порівнюючи з імпортними. Я з гордістю можу сказати, що ми створюємо потужну конкуренцію виробникам спермопродукції з країн Європи, США, Канади, адже досить значний відсоток корів у господарствах нашої області запліднюють бугаї «Полтаваплемсервіс». До того ж цінова політика нашої спермопродукції суттєво відрізняється від іноземної.
— Чи відчуваєте сильну конкуренцію на ринку селекційно-генетичних послуг?
— Конкуренція створює здорове середовище, адже вона стимулює племпідприємство до покращення своєї роботи, якості продукції. Однак у той час, як професійні та порядні конкуренти поліпшують показники своїх бугаїв-плідників, непорядні займаються чорним піаром. Я був вражений, коли один із фермерів заявив, що «Полтаваплемсервіс» — це відстале підприємство, що застрягло в минулому столітті щодо технологій, що в нас давно немає власних бугаїв. Відтоді я завжди беру на ділові зустрічі ноутбук і демонструю відео з нашими бугаями-плідниками. Ця дезінформація про наше підприємство набула суттєвого поширення — і це дуже непорядна позиція наших конкурентів.
До речі, саме утримання власних бугаїв-плідників дає нам можливість упроваджувати лояльну цінову політику, на відміну від дилерів.
На жаль, треба визнати, що генетика в Україні перетворилась тільки на бізнес, і за відсутності наукової складової — це біда для держави.
— Що саме довелося удосконалити в роботі підприємства, щоб відповідати сучасним вимогам?
— Щоб мати ринковоспроможне сучасне тваринницьке підприємство, власникам чи директорам ферм потрібно постійно покращувати генетичну якість поголів’я. Для досягнення цієї цілі потрібно проводити штучне осіменіння корів від плідників найкращого світового генофонду.
Тому головне завдання «Полтаваплемсервісу» — вибирати тільки найкращих представників і виробляти високоякісну спермопродукцію. Генетика постійно розвивається, тому ми проводимо перемовини про співпрацю з найкращими племпідприємствами з Європи, США і Канади. Якраз недавно уклали ексклюзивний договір про доставку спермопродукції та бугаїв-плідників з однією з провідних компаній світу. Наразі наше племпідприємство виготовляє й реалізує спермопродукцію бугаїв голштинської чорно-рябої та червоно-рябої, української чорно-рябої й червоно-рябої молочної породи, джерсейської, швіцької, симентальської, абердино-ангуської й інших м’ясних порід.
Щоб відповідати європейським вимогам щодо якості своєї спермопродукції, у 2014 році встановили лінію для розфасування генетичного матеріалу в паєтти всесвітньовідомої німецької компанії «Мінітюб».
Для підвищення ефективності роботи ми змінили політику виготовлення продукції: якщо раніше робили акцент на кількості замороженої спермопродукції на одного бугая-плідника, то тепер виготовляємо дози під реалізацію.
— Які переваги паєттного розфасування спермопродукції?
— Застосовуються два види заморожування: у відкритих гранулах і паєттах. Останнім часом перевага віддається паєттам. Однак є одна особливість: оскільки герметизація паєтти відбувається під дією високої температури, крайні краплі сперми отримують термічний стрес. Тому під час осіменіння потрібно видавити перші краплі.
Усю отриману сперму ми обов’язково всебічно досліджуємо на придатність до використання. Після отримання еякуляту і його ідентифікації проводиться візуальне оцінювання на наявність механічних домішок, вираховується об’єм еякуляту (в середньому 8 мл) і концентрація (1–2 млрд сперміїв в одному еякуляті). В розбавленій спермопродукції має бути не менше як 15 млн живих сперміїв із прямолінійно-поступальним рухом. Активність сперміїв або рухливість — один із найважливіших показників в оцінюванні сперми. Основною ознакою сперми високої якості є прямолінійно-поступальний рух сперміїв, що зумовлює запліднення яйцеклітини.
Спермопродукція проходить карантин, її піддають ветеринарним дослідженням, перевіряють на виживаність. Генетичний матеріал герметизується, маркується, охолоджується, заморожується й зберігається в спермосховищах у рідкому азоті за температури –196 °С.
— Який відсоток запліднення вашим матеріалом?
— Висока якість спермопродукції — це родзинка «Полтаваплемсервісу» і велика конкурентна перевага проти інших підприємств. Ми досягаємо цього завдяки вищим вимогам до показників спермопродукції, ніж стандарти — наприклад, у нас більша кількість сперміїв в одній спермодозі (15–20 млн). Отже, ми маємо високий відсоток запліднюваності: у телиць — понад 73%, у корів — 62%, і вихід телят. Тому, коли наша продукція покидає територію нашого племпідприємства, я сплю спокійно.
На користь співпраці з нашим підприємством красномовно свідчать дочки-рекордистки наших бугаїв-плідників: за результатами бонітування в різних господарствах вони дають від 10 до 13 тис. кілограмів молока за 305 днів лактації.
Однак, щоб отримати високий запліднювальний відсоток на фермах, потрібна не лише наша спермопродукція, а й здорове стадо, висококваліфікований і матеріально зацікавлений технік з відтворення стада, який вчасно виявлятиме час охоти, оптимальний час для осіменіння, мати обладнаний відповідно до інструкції пункт штучного осіменіння й умови зберігання спермопродукції.
— Не у всіх виходить створити високопродуктивне стадо. Чому так?
— Ефективність агропідприємств залежить від правильно поставленої мети генетичного вдосконалення стада й селекційної програми. Багато хто з керівників і власників бізнесу не розуміють, як важливо мати в колективі техніка з відтворення стада. Адже якщо не буде теляти — не буде ні бичка, ні телички, ні високопродуктивного стада.
Тому крім виготовлення спермопродукції фахівці «Полтаваплемсервіс» надають консультаційну допомогу господарствам у розробленні перспективних програм створення високопродуктивних стад молочної та м’ясної худоби, планів підбору для стада найперспективніших плідників, отриманні статусу племінного репродуктора. Ми всебічно сприяємо підвищенню генетичної цінності худоби і в приватних господарствах: відкриваємо пункти штучного осіменіння, проводимо навчання зі створення стада, УЗД-діагностику тварин. Для керівників і зооветспеціалістів господарств організовуємо й проводимо семінари на різноманітні теми.
— Яким має бути алгоритм створення високопродуктивного стада?
— Робота на фермі починається з техніка з відтворення стада. Це має бути не просто висококваліфікований спеціаліст, а людина, зацікавлена в результативності своєї роботи — в кожному плідному осіменінні, в кожному народженні телят.
Після цього проводиться селекційноплемінна робота, бонітування, лінійне оцінювання, генетичний підбір бугаївплідників і генетичний прогноз стада залежно від завдання, яке ставить власник чи керівник — поліпшення екстер’єру, певних показників молоко, здоров’я кінцівок, вимені тощо.
Для надання комплексної допомоги господарству ми приїздимо на ферму групою, у складі якої ветеринарний лікар, технолог, фахівці з годівлі й утримання. Щоб підібрати стаду найперспективніших плідників, наші спеціалісти збирають інформацію про походження тварин, періоди лактації, вміст жиру й білка в молоці та інші дані; проводять експертне оцінювання корів за екстер’єрними показниками. Результати оцінювання вносять до бази даних. Підбір бугаїв-плідників проводять за генеалогічними схемами, щоб уникнути близькоспорідненого схрещення. Для цього ми беремо дані в господарства за період не менший ніж сім років.
— Які тенденції варто враховувати у виборі породи?
— Найпоширеніша порода у світі — голштинська. Набувають популярності джерсейська порода і швіцька, які характеризуються високим умістом білка і жиру в молоці, більш вираженою стійкістю до захворювання.
В Україні активно рекламується монбельярдська порода, яка вирізняється стійкістю до захворювання. Але у цієї породи дуже мала популяція.
Серед м’ясних — абердин-ангуська порода: тварини вирізняються відсутністю ріг (ген комолості) й агресивною спермою бугаїв-плідників (тобто мають високий відсоток запліднювання).
— Що порадите робити для подовження строку використання цінних корів?
— Продуктивне довголіття — дуже важливий чинник у молочному господарстві. Адже величезна проблема голштина — саме низьке довголіття, що призводить до збільшення сервісного періоду (понад 90 днів), зменшення заплідненості та виходу телят. Тому треба дотримуватися збалансованого раціону, особливо щодо макроі мікроелементів, забезпечити худобі належні умови утримання й максимальний комфорт, зокрема мікроклімат приміщень.
— В яких умовах живуть бугаї-плідники «Полтаваплемсервіс»?
— У зимовий період вони живуть у приміщенні на прив’язному утриманні у спеціальних стійлах. У теплу пору року тварин переводять до літнього табору прив’язного типу.
Перед забором сперми бугая переводять у спеціальний прогулянковий майданчик на пасивний моціон (ходьба по колу). Раніше застосовувався активний моціон — тобто бугаїв примушували ходити, але ця практика не прижилася через різні причини. Для поліпшення догляду за кінцівками тварин ми засипали літній майданчик піском — тепер наші бугаї ходять, наче по пляжу, а під час ходьби пісок полірує копитний ріг. Двічі на рік проводимо функціональне обрізування ратиць.
Забір сперми проводиться на спеціальному манежі, перед процедурою його обробляють бактерицидними лампами, як у хірургічному відділенні.
Ми дуже ретельно стежимо за раціоном і якістю кормів. Адже якщо бугай з’їсть пріле сіно чи корм, заражений грибами, це призведе до збою утворення спермії, а на відновлення спермогенезу знадобиться понад 40 днів. До раціону бугаїв-плідників входить високоякісне сіно однорічних і багаторічних трав, ячмінь, пшениця, кукурудза, макуха, у вільному доступі — лизунці, у складі яких є макроі мікроелементи. За потреби навесні проводимо ін’єкцію вітамінним комплексом. Загалом намагаємося менше турбувати тварин, бо найменше порушення звичного режиму — це стрес для спермопродукції. Ми навіть не заходимо до тварин під час тихої години.
— Якими ви хотіли бачити відносини між племінним господарством і фермерами?
— Максимально відкритими, бо за таких умов ми зможемо ефективно допомогти господарству розвивати селекційно-племінний напрям. Зі свого боку ми беремо зобов’язання не розголошувати інформацію про господарство.
Я бажаю фермерам високих надоїв, приростів і високого виходу телят. Бо заможність у країн різна: в одних — нафта і діаманти, а в нас — це сільське господарство.
Лариса Степанушко
журнал The Ukrainian Farmer, червень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».