Перспективне птахівництво

Нині в Україні ринки продукції птахівництва є профіцитними, а на подальший розвиток підприємств і галузі впливатиме здатність виробників експортувати свою продукцію.  

Сергій Карпенко, виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» розповів про розвиток, сучасний стан ринку продукції птахівництва, а також про можливі вектори розвитку галузі. 

— Пане Сергію, розкажіть, яким є нині ринок птахівничої продукції в Україні. 

— Як раніше ми прогнозували, досить приваблива цінова ситуація на внутрішньому ринку для промислових виробників яєць протягом кінця 2022 року — початку 2023 року спонукала їх до відновлення та нарощування поголів’я, що привело до збільшення пропозиції продукції на ринку і відновлення обсягів експорту. Виробники м’яса бройлерів збільшили виробництво до довоєнного рівня, а м’яса індиків — уже другий рік поспіль суттєво відновлюють обсяги виробництва, що може за підсумками року навіть перевершити обсяги 2021 року. 

Тобто ринки продукції птахівництва є профіцитними й висококонкурентними. Це підтверджують цінові тренди на ринку, зокрема, споживча ціна на тушку курчат-бройлерів за рік (вересень 2023 року до вересня 2024 року) знизилась на 0,6%, філе додало лише 5,7%, на яйця ціна зменшилась на 20%. 

Ситуація ускладнюється тим, що з початку року триває збільшення собівартості виробництва яєць і м’яса насамперед через підвищення ціни на зернові культури та продукти переробки олійних. Так, тільки з початку року фуражна пшениця підвищилась у ціні на 70%, фуражна кукурудза — на 80%, шрот соняшниковий додав 60%. До того ж протягом року додалися ще й інші чинники, що впливають на підвищення собівартості, зокрема це збільшення основних виробничих витрат через підвищення вдвічі вартості електроенергії для промислових споживачів, кормових добавок, ветеринарних препаратів, запчастин, пакувальних матеріалів через збільшення курсу національної валюти, заробітних плат, логістичних витрат, додаткових витрат на альтернативні джерела енергозабезпечення тощо.  

Таким чином, виробники перебувають під тиском, з одного боку, збільшення витрат на виробництво, з іншого — профіциту на ринку. Враховуючи те, що резерви стримування відпускних цін у виробників м’яса вже вичерпано, вони вимушені збільшувати ціни реалізації. Ціни на яйця нині перебувають під дією сезонних чинників, тому прогнозується їх підвищення в осінньо-зимовий період. 

— Якими є обсяги виробництва курячого яйця та м’яса птиці в Україні? 

— За дев’ять місяців 2024 року промислове виробництво м’яса птиці на 5,9% збільшилось проти аналогічного періоду минулого року і становило 939 тис. тонн. Промислове виробництво яєць за цей період збільшилось на 7,9% і становило 4,4 млрд штук. 

— Чи змінюються гравці на птахівничому ринку та чи з’являються у цей час нові компанії? 

— Будь-який бізнес не є сталим у кількості учасників — з’являються як нові, так і згортають свою діяльність старі. Так, протягом останніх двох років ми спостерігаємо зацікавленість інших бізнесів спробувати розпочати свою діяльність у галузі птахівництва. В основному це стосується виробництва яєць, м’яса бройлерів та індиків. 

— Як птахівничий бізнес адаптувався до роботи під час війни? 

— Думаю, що бізнесу складно адаптуватися повністю до роботи у воєнних реаліях. Постійно з’являються виклики, на які бізнес не очікує, і їх потрібно вирішувати або якимось чином адаптуватись до них. Це насамперед пов’язано з новою хвилею вимкнення електроенергії влітку, постійна мобілізація працівників і, відповідно, дефіцит кадрів, припинення бронювання і ризик втратити кваліфікованих спеціалістів, підвищення податків і собівартості виробництва та постійний пошук джерел оптимізації витрат, скорочення кількості споживачів, їх купівельної спроможності й пошук нових каналів збуту продукції, різке збільшення (майже вдвічі) вартості зернових культур і продуктів переробки олійних. Це можна продовжувати й продовжувати. Щодня з’являються все нові й нові проблеми, які вимагають швидких і ефективних рішень від бізнесу. 

— Чи інвестують нині компанії в альтернативні способи утримання птиці? Чи запитувана така продукція в Україні? 

— Інвестують мірою потреби ринку. А ринок такої продукції суттєво скоротився за ці три роки. Не забуваємо той факт, що в нас 50% яєць і 10% м’яса птиці виробляють господарства населення, які фактично застосовують альтернативні способи утримання птиці. 

— Як змінився експорт курячого яйця та м’яса птиці в українських компаніях? 

— За дев’ять місяців 2024 року експорт м’яса птиці становив 334,5 тис. тонн, що на 4% більше за аналогічний період минулого року. У грошовому вимірі експорт збільшився на 17,3% через підвищення цін на зовнішніх ринках, збільшення середньої ціни реалізації та через зміни в асортименті продукції, яку експортували. 

Головними покупцями українського м’яса птиці в січні-вересні 2024 року були Нідерланди (17,2%), Саудівська Аравія (13,1%), Словаччина (8,2%) й Ірак (7,3%). 

Частка експорту до країн ЄС від загального експорту становила 32,2% (107,8 тис. тонн). 

У січні-вересні 2024 року Україна відправила на експорт 889 млн штук яєць, що на 39% більше за аналогічний період минулого року. В грошовому еквіваленті експорт за дев’ять місяців цього року збільшився на 4,2%, як порівняти з аналогічним періодом 2023 року, і становив 51,6 млн доларів. У вересні українські виробники яєць експортували 123,78 млн штук на суму 6,4 млн доларів, що є одним із найбільших обсягів місячного експорту поточного року. 

Головними покупцями українських яєць протягом січнявересня 2024 року були Нідерланди (13,5%), Ізраїль (14,7%), Польща (10,4%) й Італія (10,1%). 

Експорт до країн ЄС збільшився на 14% і становив 67% усього обсягу експорту дев’яти місяців поточного року. 

— Як загалом змінились експортні канали та логістичні маршрути виробників? 

— 13 травня Рада ЄС остаточно затвердила подовження припинення мит і квот на імпорт українських товарів до Євросоюзу ще на один рік — до 5 червня 2025 року. Ураховуючи збільшення імпорту деяких сільськогосподарських продуктів з України до ЄС у 2022 та 2023 роках, оновлений регламент містить посилені захисні заходи. Так, для м’яса птиці та яєць було передбачено автоматичне скасування торгівельних пільг, якщо обсяги імпорту товарів досягнуть середньоарифметичного показника за період від 1 липня 2021 року до 31 грудня 2023 року. 

З метою дотримання умов експорту окремих товарів на митну територію держав — членів Європейського Союзу в рамках дії тимчасових заходів лібералізації торгівлі, що застосовують до української продукції відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання експорту окремих товарів до держав — членів Європейського Союзу» від 30 травня 2024 року №612, якою встановлено обсяги квот товарів, експорт яких до держав — членів Європейського Союзу підлягає ліцензуванню. До таких товарів, зокрема, було зараховано «М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці: курей свійських (Gallus domestіcus), качок, гусей, цесарок». Яйця не ввійшли до списку товарів, на які поширювалося ліцензування експорту до країн ЄС. 

Тобто починаючи з липня 2024 року, уряд України запровадив ліцензування для експорту м’яса птиці до країн ЄС в обсязі квоти 137 тис. тонн на рік. Оскільки квоти на яйця були використані ще у червні, починаючи з 2 липня 2024 року, імпортні поставки українського яйця до країн ЄС стали можливі тільки за умови стягнення мит на загальних умовах MFN. Тобто починаючи з липня 2024 року, Україна не мала жодних торгівельних преференцій на ринку яйця Європейського Союзу. 

Відповідно до цього обмеження експорту до країн ЄС спонукали експортерів переглянути свої напрями зовнішньої торгівлі й спрямувати продукцію на інші ринки. Зокрема, збільшилась частка експорту м’яса птиці до Великої Британії та Центральної Азії. 

У географії експорту яєць змін не відбулося, до країн ЄС продукцію постачали зі сплатою мита, а за іншими напрямками торгівля відбувалась відповідно до ринкових умов і логістики постачань. 

Логістичні маршрути експортерів продукції птахівництва з України поки без суттєвих змін. Позитивним є відсутність останнім часом блокування прикордонних переходів на кордонах із країнами ЄС, тому логістика нормалізувалась, посилилась конкуренція на ринку транспортних послуг, відсутній дефіцит рефрижераторів. Це позитивно відбивається на обсягах експорту й конкурентоздатності продукції на зовнішніх ринках. 

— Чи збільшується кількість експортерів в Україні? 

— Виходячи із ситуації на внутрішньому ринку і необхідності в диверсифікації каналів реалізації продукції, кількість експортерів постійно збільшується, особливо це стосується виробників м’яса бройлерів і яєць. Сьогодні експорт є одним з основних каналів збуту продукції птахівництва, який дозволяє підтримувати прибутковість виробництва і його надалі розширювати. 

— Як, на Ваш погляд, ринок птахівничої продукції розвиватиметься далі? 

— Існує дуже багато чинників, які надалі визначатимуть вектори розвитку галузі, і їх вплив і зміну неможливо спрогнозувати. 

Однозначним є те, що галузь буде ставати ще більш експортно орієнтованою. На сьогодні 40% виробленої продукції експортується на зовнішні ринки, і цей показник надалі підвищуватиметься. Більшу прибутковість матимуть ті компанії, що експортують свою продукцію. Спроможність експортувати матиме визначальний вплив на подальший розвиток підприємств і галузі загалом.