Нові реалії

Війна, втрата експортних ринків, скорочення виробництва, створення нових логістичних маршрутів — таке сьогодення у виробників м’яса бройлерів в Україні.

Війна в Україні призвела до погіршення економіки кожного без винятку підприємства з виробництва м’яса птиці. Традиційні шляхи постачання складових і реалізації продукції були порушені. Експортні контракти під загрозою. Посадки птиці скорочуються, відповідно, зменшуються обсяги виробництва м’яса бройлерів на внутрішньому ринку. Та гравці ринку налаштовані оптимістично. Зазначають, що це тимчасово і незабаром ринок трансформується, підлаштувавшись під нові реалії. У яких умовах працюють сьогодні виробники м’яса курки, чи вдається адаптувати бізнес та як зосереджують свої зусилля, щоб не просто триматися на плаву, а й розвиватися, розповів Сергій Горлач, співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак». 

— Пане Сергію, наскільки від початку війни змінились обсяги виробництва м’яса бройлерів на внутрішньому ринку? Чи змогли фермери вчасно адаптуватися? 

— Виробництво птиці в принципі відбувалося на всій території України, де не проходили бойові дії. Зазвичай підприємства мають якийсь запас кормів тощо, тому робота не припинялася. 

Оскільки війна була неочікуваною для виробників бройлерів, ми спершу планово здійснювали посадки й забій. Щоб змінити обсяги виробництва у той чи інший бік, потрібен час — мінімум за два місяці. 

Тому основна кількість бройлерів на вирощуванні зменшилася протягом березня. Господарства зменшили посадку птиці. Деякі невеликі підприємства почали пропускати повністю посадки, через те, що не мають своїх власних забійних цехів. Бо до цього, у перші тижні війни вони опинились у ситуації, коли не змогли вчасно забити птицю, поголів’я «пересиджувало», у магазини потрапляли великі тушки. Відповідно, економіка виробництва була порушена. 

Мені важко говорити про усі регіони, але у західній частині України виробники скоротили посадку птиці щонайменше на 30%. Особисто я не бачу в цьому для ринку і споживачів ніякої трагедії — обсяг пропозицій м’яса курки на ринку буде все одно достатній. До того ж виробники мають великі перехідні залишки на складах замороженої продукції. 

— Як змінився експорт м’яса бройлерів від початку війни? 

— Через війну в Україні сьогодні заблоковано порти, тому ми не можемо поставляти таку ж кількість птахівничої продукції, як раніше. Потрібен час для налагодження нових логістичних маршрутів. Більшу частину експортної продукції доставляють холодильними контейнерами. Відповідно, щоб їх транспортувати, потрібно море. Ми шукаємо варіанти доставляння продукції через Румунію, Польщу, Німеччину — через Балтійське і Чорне море, шляхами, що найбільш близькі до України. Від Волині, наприклад, до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного. Різниця не велика в принципі. А якщо говорити про Румунський констанс, то тим більше. Переорієнтуватися на інші транзитні лінії не так легко і не швидко, бо треба отримати певні ветеринарні сертифікати, укласти договори транзиту, отримати дозвіл від країни, яка здійснює транзит тощо. Все це потребує часу. Та сьогодні українські виробники активно налагоджують нові логістичні шляхи для збуту своєї продукції. 

— Наскільки зміна логістичних маршрутів вплине на вартість українського м’яса курки на світовому ринку? 

— Нові маршрути, звичайно, призведуть до того, що наша продукція подорожчає. Та ми все одно не зможемо пропонувати її за ціною, вищою за ринкову. Подорожчання логістики ляже на плечі виробника. Ми за це заплатимо — це будуть наші витрати. 

— Які наслідки матиме скорочення експорту м’яса курки для України? Ми втратимо свої експортні позиції? Чи зможуть виробники курятини з інших країн зайняти наше місце? 

— Так, деякі компанії, що займаються виробництвом м’яса бройлерів, у короткостроковій перспективі 2022 року втратять свої позиції на світовому ринку. Проте у наступних роках за умови припинення війни вони зможуть повністю відновити експортні постачання. Поки що наше місце на світовому ринку хтось займе. Швидше за все, це будуть бразильські виробники м’яса курки. Можливо, скорочення експорту української курятини призведе до зростання світових цін на м’ясо птиці, оскільки ми були серйозним гравцем на зовнішніх ринках. 

Для українського виробника м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Налагодивши новий ланцюг постачань, ми зможемо знову зайняти провідні позиції експортера. Єдине, слід враховувати, що постачання продукції через нові ланцюги збуту, швидше за все, призведе до її здорожчання. Та ми все одно змушені будемо її продавати по ринковій ціні. 

За будь-яких умов вітчизняний виробник курятини активно нарощуватиме експорт, оскільки сам по собі ринок м’яса птиці в Україні профіцитний і експортноорієнтований. Хоча вітчизняні виробники м’яса птиці й скоротили обсяги виробництва своєї продукції не менш як на 30%, та, попри це, кількість пропозицій на ринку все ще перебільшує попит. Тому зробимо все, щоб не втратити статус провідного експортера м’яса бройлерів на зовнішніх ринках. Сьогодні докладаємо багато зусиль для збереження наявних експортних контрактів. 

— Чи покладає український виробник м’яса бройлерів надії на європейський ринок? 

— На сьогодні з країнами Євросоюзу діють усі попередні домовленості, нічого нового поки що не передбачається. 

А от Велика Британія скасувала квоти на експорт української продукції, зокрема м’яса птиці. Це стало таким першим серйозним кроком для підтримки українського птаховиробника, і є хороша економічна підтримка для нас від уряду цієї країни. Хоча угода про вільну торгівлю між Великою Британією та Україною щодо скасування мита на певну аграрну й промислову продукцію мала набути чинності лише 2023 року. Зможуть поставляти свою продукцію лише ті підприємства, які пройшли сертифікацію. За моїми даними, серед сертифікованих підприємств, які можуть відправляти в Англію свою продукцію, тільки дві компанії: МХП і «Пан Курчак». Нині також лише ці дві компанії можуть поставляти м’ясо птиці в країни Євросоюзу. 

— Чи позначилося на птахівничому бізнесі скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції? 

— Скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної аграрної продукції сьогодні вже, на мій погляд, не потрібне і навіть шкідливе. Українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити  потреби внутрішнього ринку з надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для українських виробників птахівничої продукції сьогодні стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо. 

На початку війни скасували ввізне мито задля спрощення процедури ввезення і забезпечення продовольчої безпеки країни, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити в Україну. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, бо ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ. Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють, бо вдовгу так тривати не може, оскільки так можна згубити своїх виробників. 

Українські виробники аграрної продукції в змозі забезпечити продовольчу безпеку країни. Тим більше, якщо говорити про виробництво м’яса птиці, потреби в імпорті абсолютно ніякої немає. У нас ринок і так профіцитний. Ми виробляємо більше, ніж споживає внутрішній ринок. 

Я вважаю, що з кожним днем нам ставатиме дедалі важче, якщо ситуація не зміниться. Імпортні продукти, що завозять в Україну, починають конкурувати з місцевими, вони не сплачують 20% ПДВ під час реалізації, як ми. Це буде «бити», зокрема, по переробних підприємствах, бо багато імпортують м’ясо-ковбасних виробів. Це серйозна проблема, яка може мати відтерміновані наслідки. 

— Яка сьогодні ситуація на ринку комбікормів і чи є тенденції до її погіршення через відновлення експорту зернових (сподіваємось, що війна скоро скінчиться і порти запрацюють)? 

— Сьогодні з України практично немає експорту зернових, оскільки заблоковані порти. Впала ціна на кукурудзу, пшеницю тощо. Зниження ціни на кормову сировину дає змогу виробникам компенсувати подорожчання інших складових кормів. 

Тому ціна на комбікорми для птиці залишилася приблизно на тому ж рівні, що і у лютому. 

Обсяг нового врожаю буде, звичайно, меншим. Міністр сільського господарства говорить про втрату щонайменше 20%. На мій погляд, ця цифра навіть трохи оптимістична. Тому що посівну ще проводять з економією засобів захисту рослин тощо. 

Прогнозуючи врожайність, слід орієнтуватися не тільки на засіяні площі, а й на кількість внесених добрив та інших препаратів для покращення врожайності зернових культур. Сьогодні в один гектар інвестують менше коштів під час посівної, ніж зазвичай, — аграріям доводиться економити. Тому втратимо ще й на врожайності. Україна — потужний експортер, і для нас точкою зростання є реалізація переробленого зерна. Раніше ми експортували близько 70% вирощеного зерна, інше споживали на внутрішньому ринку. 

За неможливості експорту, навіть якщо врожай буде і суттєво меншим, потребу внутрішнього ринку повною мірою задовольнимо. Все буде добре. Єдине, коли розблокують порти, треба буде уважно слідкувати за обсягом експорту. Щоб не було так, що врожай недоотримали, а експортували той самий обсяг, що і раніше. Сподіваюся, що такого не буде.  

Якщо обсяг експорту регулюватимуть, то не буде ризику для виробників тваринницької продукції лишитися без кормової сировини. 

Під час виробництва комбікормів ми використовуємо до 80 найменувань різних компонентів. Певний відсоток цих складових імпортується. Наприклад, амінокислоти, сіль, сода тощо. Також імпортували й деякі ветеринарні препарати. Та через порушення напрацьованих логістичних шляхів компанії-постачальники не могли завезти свою продукцію. 

Кожен виробник мусив перебудувати ланцюг постачань. Наприклад, деякі компоненти доставляли шляхами, які проходили українськими морськими портами через Одесу контейнерами (амінокислоти з Китаю), був великий обсяг монокальційфосфату, який в основному імпортували з росії і, звичайно, постачання завершилися. Тому всі відчули труднощі із забезпеченням сировиною. Залежно від географічного розташування виробника, ці проблеми були більше чи менше відчутні, тому кожен мав вже перебудувати, переналаштувати виробництво. Ми підписали багато контрактів на постачання різних компонентів, але довелося поміняти логістичний ланцюг постачання контейнерів через інші порти (польські, румунські тощо). Однак ці порти виявилися не готовими до такого обсягу транзиту і переадресації. Там не могли обробити такий обсяг вантажу, через що були затримки. 

Імпортні компоненти кормів і нові логістичні маршрути коштують для нас дорожче. До того ж європейські постачальники деяких компонентів кормів, з якими ми укладаємо контракти, теж виявляються поки що не готовими до постачань таких великих партій сировини. 

— Чи змінився обсяг виробництва комбікорму на вашому заводі? 

— Обсяг виробництва майже не зменшився, ми більшою мірою виробляли комбікорми для власних тваринницьких потужностей. Дещо скоротилися запити на комбікорм для дрібних підприємств, хоча нині кількість замовлень вже почала зростати. Більше комбікормів почало купувати населення. Тож так потроху зростає виробництво. Життя перемагає смерть — люди вірять у краще. 

— Які економічні наслідки матиме війна для виробників м’яса птиці? Чи скорочуватимете інвестиційні плани й наміри нарощувати виробництво, впроваджувати нові його напрями? 

— Питання інвестицій передусім визначається наявністю ресурсу. Багато залежатиме від того, як працюватиме банківська система, що пропонуватиме бізнесу. І друге — це наявність ринку. Навіть це головніше. Тому поки що важко щось говорити. Робочі місця на територіях, де відносно мирне життя, більшою мірою збереглися. Люди працюють, отримують заробітну плату. Бізнес мобільний, і я сподіваюсь, що активність зростатиме. Також я впевнений, що більшість наших громадян, що виїхали за кордон на період війни, повернуться. 

Зрозуміло, що у короткій перспективі буде економічний провал, але після закінчення війни цей провал буде нівельовано. 

Ми виробляли певні обсяги, й в нас була напрацьована структура продажів, за якою ми більшу частину м’яса курки реалізували на внутрішньому ринку. То сьогодні споживання м’яса курки на внутрішньому ринку суттєво скоротилося (зокрема, через те, що багато людей виїхали за кордон). Також наявне зниження платоспроможності населення. 

Звичні обсяги на внутрішньому ринку вже продавати не в змозі. Та оскільки ми зацікавлені використовувати наші виробничі потужності максимально, відповідно, будемо активізуватися на експортному напрямі. Продаватимемо більше м’яса курки за кордон. Плануємо повернутися до тих обсягів виробництва, що були до війни. Загалом же я впевнений, що ситуація на ринку бройлерів суттєво не погіршиться.