Інтерв'ю

Не азотом єдиним…

Іван Почкай
директор ТОВ «Сосонівка-агро»
Поділитись:
Не азотом єдиним…

Директора ТОВ «Сосонівка-агро», що в Харківській області, Івана Почкая колектив журналу The Ukrainian Farmer знає не перший рік. І не лише як читача журналу, а і як постійного учасника агрономічних конференцій, організованих нашим виданням, — «День агронома», «Системи землеробства» й ін. За словами пана Івана, нові ідеї, нова інформація з різних джерел, обмін думками дуже допомагають у роботі, навіть йому, аграрію, який має понад 30-річний стаж. І хоч останні вісім років Іван Почкай працює на посаді директора, але, як і раніше, заглиблюється у всі агрономічні дрібниці, охоче ділиться досвідом із колегами. Тож коли виникла ідея розповісти на сторінках журналу, як агрономи працюють із культурами по листку, ми, не вагаючись, звернулися до директора ТОВ «Сосонівка-агро». 

Пане Іване, мабуть, усі агрономи погоджуються з Лібіхом, який довів, що мінеральне живлення рослин відбувається переважно через кореневу систему. Щодо ефективності позакореневого підживлення точаться дискусії. Особисто ви вважаєте його доцільним? 

— Мені цікаво слухати людей, які вважають, що листкове підживлення непотрібне. Думаю, рослині не цікаво, і вона не здогадується, що ми там уважаємо. Більшість теперішніх сортів і гібридів сільгоспкультур є інтенсивними, що мають великий потенціал урожайності — понад 100 ц/га пшениці, понад 50 — соняшнику, понад 150 ц/га кукурудзи тощо. Для формування цього врожаю треба 13 елементів живлення. І якщо NPK ще якось вносять, то щодо мікроелементів, як ви кажете, ще дискутують. Однак є закон Лібіха, згідно з яким величина зібраного врожаю залежить від того елемента продуктивності, який під час закладання й формування врожаю є в мінімальній кількості. Тобто максимального врожаю без унесення одного з 13 елементів не отримати. Їх уносять для коригування мінерального живлення, і без них оте внесення NPK — викинуті гроші. Тут можна провести аналогії з людиною: ми ж не споживаємо тільки хліб і воду, а їмо й овочі, фрукти, м’ясо… Так і рослині треба повноцінне живлення. 

Чи перевіряли ви вплив позакореневого живлення на врожайність? Закладали досліди? 

— Я не дослідна організація, щоб проводити досліди. А з науково-практичної літератури, з інститутського курсу знаю, які елементи та у яких нормах потрібні рослині. Перед підживленням ми проводимо листкову діагностику в лабораторії «Сингенти», і на основі її результатів коригуємо живлення. Якщо середня врожайність пшениці по району — 40 ц/га, а в нас — 60 ц/га, урожайність соняшнику — 24 ц/га, а в нас — 34 ц/га, то я вважаю, що, на відміну від інших, я роблю все правильно. Можливо, це комплексний вплив — правильного обробітку ґрунту, збереження вологи, внесення міндобрив і підживлення мікроелементами. Проте підживлення відіграє в цьому комплексі певну роль. От і торік у нас урожай кукурудзи хоч і був невисокий — 65 ц/га, але це також більше від середнього по району (50 ц/га), соя вродила по 24 ц/га, а рівень протеїну був 34%, що непогано для посушливих умов. 

Треба розуміти одне: коли раніше в сівозміні було дванадцять культур, то кожна з них давала рослинні рештки, з якими поверталися в ґрунт винесені з урожаєм мінеральні елементи. Плюс вносили органічні добрива. Тепер цього немає: сіють три культури, часто в монокультурі, які виносять із ґрунту поживу. Хіба вони повернуть у ґрунт таку саму кількість елементів, як ті дванадцять культур? А щоб інтенсивний сорт чи гібрид дав максимальний урожай, треба повноцінне живлення з тринадцяти елементів. Де їх узяти? Особливо в певну фазу, наприклад, формування колоса, коли в зоні кореня немає потрібних елементів. Зокрема, в посуху, коли рослина далеко коренем не дотягнеться. Тому треба через листок поповнювати брак повноцінного живлення. Бо інакше, якщо ти вирішив, що рослину не потрібно підгодовувати, то рослина вирішить, що тобі не треба врожай. Їй би якось вижити. 

Яку систему живлення ви практикуєте для різних культур? 

— Намагаємося основні добрива вносити під комерційно вигідні культури під основний обробіток ґрунту. Вносимо комплексні фосфорно-калійні добрива, а під кукурудзу й соняшник з осені ще й карбамід на глибину 12–18 см на запланований урожай. Під час сівби в рядок даємо комплексні добрива в науково рекомендованих дозах. 

Мені буває дивно слухати, як мої колеги-агрономи кажуть, що під час сівби застосовують карбамід чи аміачну селітру. Це ж усе одно, що давати новонародженій дитині не молоко, а відразу пиво чи горілку. Бо в науковій літературі зазначено, що на початку розвитку рослині потрібен фосфор, а не азот. Якщо рослина з нерозвиненою кореневою системою знайде азот, то буде розвивати вегетативну масу, а не корінь. Так, вегетативна маса — це локатор, що ловить сонячну енергію, щоб сформували врожай, але водночас і випаровувач вологи. Нерозвиненим коренем рослина з ґрунту братиме менше води, ніж випаровуватиме листя. В результаті маємо рослину-рахіта. 

Якщо сівалка розміщує добриво не поруч із рядком, а кладе прямо в рядок, то важливо правильно підібрати форму добрива, щоб не було опіку кореня й не припинився розвиток культури, доки ґрунтовий розчин не справиться з концентрацією добрива в рядку. Поки що ми вносимо гранульовані добрива, але цього року купили зернову сівалку Amazone Primera DMC, на яку можна встановлювати місткість для внесення рідких добрив, бо вони ефективніші, особливо в умовах браку вологи. Тому працюю над тим, аби наступного року перейти на рідкі добрива або хоча б на мікрогранули. 

З новою зерновою сівалкою господарство може швидко перейти на застосування рідких добрив

Далі по фазах розвитку підгодовуємо озиму пшеницю азотом й іншими елементами — мідь, марганець, бор, фосфор, сірку в різних комбінаціях і концентраціях. Намагаємося вносити під критичні фази, встигаємо — отримуємо кращий урожай, ні — гірший. 

По кукурудзі після рядкового припосівного внесення вносимо в певну фазу залежно від погодних умов фосфор або цинк, але не разом, бо це елементи-антагоністи. Якщо на озимині використовуємо сульфат магнію, то на соняшнику — сульфат амонію, щоб азот був і сірка — це спонукає рослину до кращого накопичення білків і до розвитку вегетативної маси. Під сою завжди вносили стартові азотні добрива й комплексні, підживлюємо молібденом і бором. Загалом це все описано в літературі, треба тільки читати, розуміючи. 

Які форми добрив обираєте для підживлення по листку? 

— Обираємо добриво за доступністю для рослини, розчинністю і, звісно, за ціною. Зокрема, використовуємо хелатні добрива, які рослина швидше засвоює й задовольняє свої потреби в живленні. А ще вони дають змогу зменшувати норми внесення. 

На ринку нині маса добрив, розібратися в них складно. Тому я після кількох років використання одного добрива випробовую на ділянці добриво іншої форми й виробника і порівнюю обидва. Дивлюся на реакцію рослин, роблю рослинну діагностику — як рослина реагує на ці внесення, дивлюся на прибавку врожайності. 

Головне — добрива треба вносити вчасно, в певній формі та в певній кількості. Невчасно внесені добрива лежатимуть баластом, не в тій формі — можна завдати шкоду рослині. От тепер планую підживити озиму пшеницю карбамідом, але, щоб не спалити листя біуретом, додам у розчин сульфат магнію, який нейтралізує шкідливу дію цієї домішки. 

Інший приклад. Замість карбаміду пшеницю можна підживлювати КАС, але важливо правильно обрати форсунку, щоб не спалити листки. Можна скористатися спеціальною форсункою для внесення КАС і без ризику для рослини внести 200 л/га цього добрива. Якщо використовувати інші форсунки, то норма КАС коливається від 5 до 15 л/га. 

Як у вас налаштовано процес обприскування? 

— Цього року ми дійшли висновку, що треба оновлювати парк техніки для обприскування. Я практично рік вивчав ринок, у результаті власник господарства придбав трактор і причіпний оприскувач Amazone UX доброї комплектації, який має функції, яких і в багатьох самохідних обприскувачів немає. Наприклад, пофорсункове вимкнення, що набагато краще, ніж посекційне, адже це дає змогу ефективніше працювати на полях складної конфігурації, зменшити втрати пестицидів і мікродобрив. Вартість комплекту виявилася дешевшою, ніж один самохідний обприскувач. А на заощаджені гроші купили ще змішувач для внесення ЗЗР. Раніше вручну могли до години змішувати компоненти, а тепер скоротили процес до 15 хвилин. У результаті зросла продуктивність роботи обприскувача: якщо раніше за ніч обприскували 150–180 га, то тепер — мінімум 300 га, а то й 400 га. 

Завдяки новому причіпному обприскувачу ефективність роботи зросла, а втрати пестицидів і мікродобрив зменшилися

Якість обприскування також покращилася, адже робота нового обприскувача й трактора менше залежить від людини: на тракторі стоїть автопілот, на обприскувачі — датчики висоти автоматичного ведення штанг над поверхнею. Тобто машина практично все робить сама — і норму підтримує, і швидкість. 

Для обприскування ми фактично використовуємо три типи форсунок: будь-якого виробника для внесення КАС, форсунку Роса, що формує конічну форму факела та радіальний рух крапель — тоді робоча рідина добре проникає в густину й обробляє листки знизу, та щілинні форсунки для внесення ґрунтових гербіцидів. Використовуємо середню краплю. 

Якісна обробка листкової поверхні залежить від багатьох чинників, зокрема, й від якості робочого розчину, якості води, тривалості контакту з листям тощо… 

— Якість робочого розчину автоматично покращилася після того, як усі компоненти перемішуються в змішувачі. Щодо якості води, то раніше ми цьому питанню не надавали належного значення, але відколи купили pH-метр, то зрозуміли, що ми ду-у-же недопрацьовували в цьому напрямі. Натомість уже два роки проводимо аналіз води, контролюємо pH і жорсткість. Коригуємо за допомогою ад’ювантів. Бачимо, що в результаті дія препаратів справді покращилася. 

Щоб збільшити період контакту розчину з листям, додаємо прилипачі — вітчизняний Липосам й інші, що рекомендують компанії, чиїми продуктами ми користуємося. Невисока доза карбаміду за своєю формулою теж спрацьовує як прилипач. 

Чи маєте якісь особливі правила поєднання в баковій суміші ЗЗР та добрив? 

— Працюємо згідно з інструкцією. Всі знають, що фосфор із цинком у баковій суміші не можна суміщати. Або ж треба давати різні концентрації. Більшість ЗЗР не можна застосовувати з фосфорорганічними продуктами. Певні фунгіциди не можна застосовувати з міддю. 

Щодо кількості компонентів у баковій суміші, то якщо рослина в доброму стані, ми й десять компонентів змішували — ЗЗР, добрива, мікроелементи… Особливо навесні, коли температури наростають швидко, фази рослина проходить швидко, а її треба і підживити, і захистити. За різних умов фази від кущення до початку виходу в трубку озимина може проходити від тижня до місяця. І спробуй у той тиждень встигнути все внести… Щоправда, знаю випадки, коли потім з обприскувача той осад лопатою люди викидали. Але в нас такого не було, хіба що фільтри забивалися — не контролювали воду й змішували несумісні препарати. 

Схеми захисту культур постійно міняємо, щоб уникнути резистентності, відповідно змінюємо й препарати для внесення. Кількість обробок залежить від погоди й стану посівів. Наприклад, минулого посушливого року фунгіцидом пшеницю обробляли один раз, соняшник, бувало, взагалі не обробляли, останні роки проводимо одну обробку фунгіцидом. 

Ви сказали, що навесні доводиться інтенсивно працювати по листку. Який нині стан озимини? Чи потрібен їй цього року особливий догляд? 

— Пшениця вийшла із зими в доброму стані, але навесні через постійні коливання температури, коли на початку березня було тепло, а з кінця місяця практично через кожні два-три дні поверталися нічні заморозки, більшість посівів опинилася в незадовільному стані. Новий приріст і старі листя попримерзали й навіть повідмерзали. Особливо це помітно на сортах іноземної селекції. Тепер (на кінець квітня) листя відростає, але прогнозуємо втрату продуктивності. Тому плануємо підживити посіви азотними добривами, мікроелементами, але спершу застосуємо біофунгіцидні препарати, які б побороли грибну інфекцію на пошкодженому листі. 

Адже що відбувається? Якась частина відсохлої вегетативної маси впаде в міжряддя, далі випадуть роси або пройдуть дощі — це готова пожива для всіх грибних збудників хвороб, які потім перекинуться на здорову рослину. Плюс полізуть шкідники, вірусні хвороби поширяться. Рослина через постійні коливання температур і так перебуває в стресі, а внесенням пестициду їй можна тільки нашкодити. Протистояти ж вірусним хворобам у такому стані вона взагалі не може. Крім того, застосування пестициду у фазу виходу зародкового колоса, яка є критичною для розвитку озимини, може негативно позначитися на врожаї. Тому треба рослині допомогти здолати стрес, а потім підживити. 

Норми внесення скрізь будуть різними, бо озимина в різному стані. В нас місцина горбиста — яри, балки, тож багато посівів розміщено на схилах. Найбільше чомусь постраждали посіви на південних схилах. Щоб прочистити судини в рослинах, уноситиму азотні добрива у нормі 20 кг/га карбаміду + 1,5–2 кг/га сульфату магнію. Над біопрепаратом ще думаю, бо на ринку їх багато, і який саме в таких умовах спрацює, коли вдень сонце й вітер, а на ніч — мороз, важко сказати. 

Уноситимемо препарати, коли встановляться ефективні температури, коли вночі стабільно буде хоча б +5 градусів. 

Нині триває посівна. У яких умовах вона проходить у вашому господарстві? Яку структуру посівів визначили? 

— Зона, де ми працюємо, вже фактично Степ. Тому маємо проблеми з вологозабезпеченням, а це є основним чинником, що впливає на величину врожаю. Тому ми максимально намагаємося берегти вологу — не оремо, поверхню ґрунту вкриваємо пожнивними рештками. Наші основні культури — озима та яра пшениця, соняшник, кукурудза, також посіяли трохи гороху, буде ще й соя. Вводячи горох і сою в сівозміну, намагаюся таким чином розширити площу попередників під озиму пшеницю — основну нашу культуру, яку здебільшого сіємо після соняшнику та кукурудзи. На жаль, те, що вигідно культурам, економічно не вигідно для господарства. З власного досвіду знаю, як важко доводити власникам господарств про доцільність додаткових капіталовкладень, профілактичних заходів для отримання доброго врожаю. 

Не все залежить від погодних умов, в умовах недостатнього зволоження теж можна отримувати пристойні врожаї. Треба створювати рослині умови для формування врожаю, а не діяти за тупим шаблоном — зорав, закультивував, без добрив посіяв, поїздив по полю обприскувачем, а після роботи комбайна дійшов висновку, що вологи забракло. А що ти зробив для зменшення втрат вологи під час обробки ґрунту, для формування надпотужної кореневої системи, до речі, основи імунітету рослини? Що було зроблено для збалансованого розвитку наземної частини рослини? У таких випадках мене дуже тішать дискусії, наприклад, про доцільність листкового коригування живлення… Тому в таких складних, стресових умовах на перший план виходить уміння агронома правильно оцінити ситуацію та вчасно скоригувати захист і живлення рослин, бо ж не азотом єдиним… 

Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями