Модель майбутнього
Модель майбутнього
Цифрові рішення дають змогу тваринницьким комплексам підвищувати продуктивність й обирати найоптимальніший сценарій розвитку
У сучасному бізнесі, зокрема й тваринницькому, бути ефективним і рентабельним без ІТ-рішень неможливо. Золоте правило бізнесу: всі інноваційні технології повинні знижувати затрати праці, давати змогу швидко та якісно ухвалювати стратегічні й оперативні рішення і, як результат, багаторазово окупати інвестиції.
Компанія Cargіll у своїй роботі дотримується саме цього правила. Ба більше — Cargill допомагає своїм партнерам упроваджувати інновації та керувати ризиками, адже їхній успіх — це успіх Cargill. Про те, як сучасні ІТ-рішення допомагають виробникам свинини поліпшувати й планувати продуктивність поголів’я, підвищувати ефективність виробництва, розповів начальник відділу стратегічного маркетингу і технологій Cargill Сергій Добрянський.
— Пане Сергію, компанія Cargill — визнаний лідер із виробництва кормів для свійських тварин і птиці. Якою нині є мережа виробничих майданчиків компанії у світі? Як вони взаємодіють, щоб повною мірою забезпечувати потреби тваринників у якісних кормах?
— Компанія Cargill має широку мережу заводів на різних континентах, які забезпечують виготовлення продуктів для сільськогосподарських підприємств. В Україні працює один завод у Львівській області. Окремі заводи спеціалізуються на виготовленні готових кормів, інші виготовляють премікси чи кормові додатки. Український завод універсальний — на ньому виготовляють готові корми, кормові концентрати, продукти для молодих тварин і премікси. Вся продукція в основному надходить на український ринок. Макросировина для її виготовлення також здебільшого місцева, натомість інгредієнти для престартових кормів протеїнову складову, рибне борошно, амінокислоти завозимо з європейського ринку. Вітамінні та мінеральні складові, ензими й інші мікрокомпоненти тільки імпортні, від виробників світового рівня.
— Якість кормів — це насамперед здоров’я та продуктивність тварин. Як у компанії за допомогою сучасних ІТ-рішень досягають високої якості продукції?
— Завдяки диджиталізації всіх процесів у виробництві кормів — на етапі аналізу вхідної сировини, складання рецептури, приготування корму. Стратегічне планування сировинних запасів також відбувається з допомогою ІТ-технологій.
Нині є багато цікавих цифрових рішень, які дають змогу за лічені хвилини перевірити якісні показники вхідної сировини — рівень протеїну, вміст жиру, золи, клітковини, зокрема пофракційно. Відповідно, можна оцінити і якість протеїну, амінокислотний склад і рівень антипоживних чинників сировини.
Найкращим рішенням на сьогодні є технології, що базуються на експрес-аналізі NIR (Near Infra Red) дослідженні. Для аналізу сировини — пшениці, ячменю, кукурудзи та інших зернових, білкової групи — відібраний зразок поміщають у цифрову машину, сканують інфрачервоними променями, і машина, обробляючи спектр, визначає якісні показники.
Далі протягом кількох хвилин проводиться аналіз на наявність мікотоксинів — ДОН, афлатоксин, Т-2, фумонізин, зеараленон, охратоксин, результати якого подають до так званої системи експорту-імпорту даних. Ця система здатна опрацьовувати величезну кількість зразків. Наприклад, великі виробники протягом року аналізують від 3–5 тис. зразків до 20–25 тис. На основі проаналізованих показників ухвалюють рішення щодо придатності сировини для переробки на комбікормовому заводі.
Наступний етап — виготовлення корму згідно з рецептурою. Щоб правильно її сформувати, також застосовують відповідні бази даних і програмне забезпечення. Наша компанія для формування раціонів послуговується програмою, базованою на нутрієнтах СNS, тобто Cargill Nutrition System. Порівнюючи з традиційними базами даних, які є стабільними, не змінювалися з моменту їх створення, наша база даних постійно оновлюється, даючи можливість змінювати рецептуру з огляду на поточні зміни якості сировини. Наприклад, якщо соєвий шрот чи соєву макуху приготувати з нових, продуктивніших сортів сої, то й амінокислотний склад у цих продуктах зміниться проти їх попередників, виготовлених із менш продуктивних сортів. Відповідно до цих змін нутріционіст змінює матриці сировини. У результаті для розрахунку рецептури для конкретної статево-вікової групи свиней ми беремо амінокислотні рівні сировини, які відповідають дійсності. Це стосується всіх видів сировини й дає можливість складати максимально точні рецептури кормів для тварин без дисбалансу та перевитрат.
Більше з тим — система СNS дає можливість упровадити деякі додаткові показники. Наприклад, значення спеціального нутрієнта (SW GUT FP, %), тобто кількості перетравного протеїну, який буде ферментований мікрофлорою в товстому відділі кишківника свині. Такий показник дає змогу оцінити якість протеїну за рівнем його засвоєння. Це дуже важливо, адже всі неперетравлені рештки протеїну, як субстрат для патогенної мікрофлори, призводять до деструктивних процесів у кишківнику тварини, зниження її продуктивності, зростання падежу і в результаті до падіння прибутковості підприємства.
На етапі контролю якості виготовлення кормів за допомогою експрес-аналізатора NIR ми перевіряємо, чи відповідають показники якості корму заданим параметрам у рецептурі. Тільки після підтвердження повного збігу можна використовувати корм на практиці.
— Які цифрові рішення компанія Cargill пропонує своїм партнерам у технології розведення, вирощування та відгодівлі тварин?
— Нині в Україні та світі є багато диджитал-рішень для технологічних процесів на свинокомплексі. Утім, попри затрачені ресурси й час на збір і систематизацію даних, вони не пропонують якісної аналітики для ухвалення рішень щодо проблеми. Для цього треба об’єднати у єдине ціле три сторони так званого золотого трикутника менеджменту в технології — це інформація, люди й операції.
Нині без людського ресурсу на фермі жодна операція не відбуватиметься. Тому дуже важливо в сучасному менеджменті, щоб кожен на фермі розумів, що він повинен робити у певний момент.
Коли ми маємо людей правильної дії, ми повинні забезпечити проведення технологічних операцій у правильному порядку, вчасно і з дотриманням відповідних технологічних процесів. Наприклад, після опоросу свиноматки поросят треба правильно оприбуткувати, занести в базу даних. Надалі ця свиноматка повинна бути щодня зафіксована у якомусь статусі. Це дає змогу бачити поголів’я в реальному часі, працювати з ним ефективно і використовувати людські ресурси правильно.
Третій кут трикутника — інформація. Інформацію треба збирати щоденно, і на її основі головний технолог, директор і власник компанії повинні ухвалювати правильні рішення.
Правило золотого трикутника менеджменту найповніше реалізовано в програмі Agriness однойменної бразильської компанії, що працює на ринку 20 років і є нашим партнером. Ця потужна технологічна програма охоплює понад 2 млн свиноматок у світі, понад 90% ринку Бразилії і має понад 2,5 тис. користувачів — виробників свинини у світі, зокрема в Україні. Вона дає змогу зрозуміти власнику, у якому стані його ферма, які кроки треба зробити для покращення ситуації. Користувач може заносити в програму актуальні дані через телефон чи планшет кількома натисками на екран, які далі збираються у хмарному сервісі й подаються до загальної бази даних, де їх обробляє програма. Дані можна збирати й без під’єднання до інтернету, що дуже важливо в умовах недостатнього покриття. Коли телефон чи планшет потрапляє в зону дії інтернету, вони автоматично актуалізуються.
Нині в Україні активно розвивається напрям виробництва ремонтного поголів’я, система нуклеусів. Для таких підприємств принагідним буде генетичний модуль цієї програми, який оптимізує роботу нуклеуса, виходячи з розуміння генетичних особливостей тварини. Agriness має спеціальний Р+1 — аналітичний модуль програми, який дає змогу фермеру щодня робити на один крок більше — на одне живонароджене порося більше отримувати від свиноматки, на одне порося більше відлучати, мати більше товарних свиней і, відповідно, вищий прибуток.
— Ефективний той, хто не лише йде в ногу з часом, а й планує свій розвиток на коротко- та середньострокову перспективу. Чи є рішення, які допомагають господарству розвиватися?
— Саме для цього створено програму PorkMax, яка дає змогу моделювати і прогнозувати різні ситуації на ринку залежно від вартості кормів і цін на свинину й відповідно до різних сценаріїв розробляти програми годівлі поголів’я, які в підсумку сприятимуть прибутковості підприємства.
Для розроблення програми було залучено дуже багато експертів із годівлі та технології. Алгоритм роботи програми PorkMAX: на основі введених даних ціни та показників поживності сировини, індивідуальних даних підприємства (генетика, умови утримання, споживання корму тощо), бажаної продуктивності й економічних показників підприємства програма дає змогу розраховувати й пропонує варіанти досягнення цільових показників. На основі обраних варіантів користувач вносить зміни в рецептуру кормів і в роботу господарства. Наприклад, якщо на ринку росте вартість соєвої складової, керівник може за допомогою програми обрати найсприятливіший сценарій для своєї ферми. Наприклад, зменшити на 50 г прирости тварин і таким чином знизити собівартість свинини або ж додати в приростах, щоб швидше реалізувати свинину в умовах зростання ринкової ціни.
PorkMax — нова програма, проте ми вже користуємося нею в роботі, зокрема й на великомасштабних свинофермах в Україні. Вона дає змогу зменшувати витрати на корми й, відповідно, зменшувати собівартість виробництва свинини. Хто бачить свою компанію успішною завтра — той інвестує у розвиток технологій і навчання менеджерів і спеціалістів сьогодні.
Людмила Морозова