Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Інтерв'ю

Малиновий «Вітязь»

Михайло Золотарьов
керівник СК «Вітязь»
Поділитись:

В СК «Вітязь» на Харківщині малину почали вирощувати вісім років тому для розширення асортименту. Витрати на закладання ягідника окупилися вже на третій рік після посадки, у цьому сезоні рослини дали непоганий урожай, але низка факторів стримує господарство від розширення ягідного напряму.

Михайло Золотарьов, керівник СК «Вітязь»

СК «Вітязь», що знаходиться у с. Коробочкине Чугуївського району Харківської області, займається вирощуванням зернових і технічних культур, має в обробітку 670 га, з них 24 га займає овочева група, ще 2,5 га відведено під виноград та 0,5 га –– під малину.

Кореспондентка журналу «Плантатор» побувала в господарстві після перших заморозків, коли на полі збирали останній урожай малини. Під час відвідин керівник підприємства Михайло Ілліч Золотарьов розповів про власний досвід вирощування ягід.

–– Пане Михайле, як виникла ідея вирощувати малину?

–– Коли у нас в обробітку було 1200 га землі, овочева сівозміна становила 150 га, ми доволі щільно працювали з супермаркетами. Мали фактично повний асортимент овочевої продукції, поставки якої здійснювали протягом усього року. Саме тоді виникла ідея розширення асортименту. Ми мали понад 20 товарних позицій: крім борщової групи, постачали в мережі гарбузи, брюсельську капусту та броколі, різноманітні салати, до яких додали столові сорти винограду й малину.

Були роки з низькою ціною на овочі, тому площі довелося скоротити. Нині ціна ліпша, але поки розширювати овочевий та ягідний напрями не поспішаємо. Нині площа малинника в нас невелика, лише 0,5 га.

–– Як відбувалося закладання плантації?

–– Опори для рядів малини зварювали самостійно, для цього купували металобрухт. Висота стовпів становить 1,3 м, нижня частина яких закопана на глибину 0,6 м. Відстань між опорними конструкціями –– 10 м. На висоті 0,4 м від рівня ґрунту й далі з аналогічним інтервалом натягували проволоку, створюючи поперечні ряди. З власного досвіду переконалися в тому, що цього недостатньо, недарма в Польщі поздовжні шпалери натягують з інтервалом 0,2 м.

Ширина міжряддя становить 2,5 м. Згодом виявили, що такої ширини недостатньо, у період надмірного розростання рослин молоді пагони нахиляються до землі, звужуючи при цьому прохід для трактора. Якби вони були підв’язані проволокою через кожні 0,2 м, такого не було б. Якщо в майбутньому доведеться розширювати площу малинника, тоді будемо здійснювати посадку малини з шириною міжрядь 3 м. Рослини висаджували по 3 шт. на погонному метрі, нині вони сильно розрослися.

–– Які сорти вирощуєте?

–– Вирощуємо малину польської селекції. Маємо два ремонтантні сорти: Полка та Полана, їх порекомендував мені колега-фермер. До того ж на період закладання плантацій була інформація, що 70% товарних малинників у Європі займають саме ці сорти.

Мені більше до вподоби сорт Полка. Пагони в нього прямостійкі, а ягоди мають ліпший товарний вигляд. У Полани свої переваги: вона дещо смачніша, але достигає пізніше.

–– Розкажіть про догляд за плантацією.

–– Намагаємося восени вносити перегній та нітроамофоску із розрахунку 200–300 кг/га. На Західній Україні наші колеги вносять по 1 т нітроамофоски, оскільки в них більше опадів, тож пагони малини за вегетацію відростають до 1,8 м.Міжряддя за сезон фрезуємо від трьох до п’яти разів, частота залежить від кількості опадів. У дощові періоди міжряддя доводиться обробляти кожні два тижні.

Кілька років тому практикували покриття міжрядь соломою, але через неї все одно проростають бур’яни, а обробіток ґрунту проводити по соломі незручно, оскільки вона забиває робочі органи техніки. Укривати міжряддя чорною плівкою доволі затратно, та й не завжди доцільно, тому тримаємо їх під чорним паром.

Минулого року добрива не вносили, лише навесні підживили селітрою, тож цього року ріст рослин був не таким потужним –– до 1,4 м. Однак урожайність за відсутності добрив не зменшилася, а навпаки, ми зібрали більше ягід порівняно з минулим сезоном, оскільки почали інтенсивно впроваджувати зрошення шляхом збільшення кількості поливів. Система поливу в нас крапельна, по дві стрічки в кожному ряду. Минулі роки малину поливали двічі на місяць, але згодом зрозуміли, що культура добре відгукується на вологу. Недостатня кількість поливів була обумовлена низькою пропускною здатністю свердловини, нині цю проблему вирішили, тож і врожайність зросла.

З поливом застосовуємо водорозчинні добрива або комплексні мікродобрива. Останні два роки почали застосовувати добрива «Укравіт» із розрахунку по 16:16 азоту та фосфору, а також комплексні добрива для ягідних культур.

Щороку, коли формуємо щільність стояння рослин, залишаємо по 8–10 пагонів на погонний метр. Зазвичай плантації малини протягом сезону 2–3 рази проріджуємо, виламуємо непродуктивні пагони. Молода поросль є потужним конкурентом для рослин, що формують урожай, за вологу й елементи живлення. У цьому році вдалося прорідити лише раз, але цього замало: як наслідок, отримали загущення в 15–20 пагонів на погонному метрі. Оскільки малина не є для нас основним видом бізнесу, то й догляд за нею здійснюється за залишковим принципом.

–– Як здійснюєте захист рослин від хвороб та шкідників?

–– Хвороби на наших сортах фактично відсутні, у чому й полягає перевага ремонтантної малини. Це пояснюється тим, що восени вегетативна маса рослин видаляється за межі плантацій і підлягає знищенню. Кліщі та інші шкідники за термінами своїх життєвих циклів традиційно пошкоджують літні сорти малини. Отже, хімічних засобів захисту в малиннику ми не застосовуємо.

–– Протягом якого періоду триває збирання ягід та яку врожайність отримали в поточному сезоні?

–– Період плодоношення зазвичай розпочинається з кінця липня –– на початку серпня. Масове збирання, як правило, припадає на 5 серпня і триває до настання мінусових температур. За відсутності заморозків урожай можна збирати протягом жовтня. В окремі роки помітили, що навіть після першого заморозку на початку жовтня рослини малини продовжували плодоношення. Звісно, що врожаї вже були не ті, майже втричі менші, але все одно щоденний збір становив 30–50 кг з усієї площі.

У цьому році зібрали 3,3 т ягід з 0,5 га. Частина врожаю лишилася незібраною з причин недостатньої кількості робітників та через те, що значна кількість пагонів вилягла, тому під час збирання ягоди  було складно помітити. У минулі роки ми встигали плодоносні пагони підв’язувати, тому й збирання врожаю було більш якісним.

Оплата праці на збиранні коливається залежно від виробітку. Коли перейшли на таку систему, продуктивність робітників підвищилася, у середньому за один робочий день можна заробити від 280 до 350 грн.

–– Яка врожайність малини зазначених сортів на території Польщі?

–– Враховуючи погодно-кліматичні умови та агротехнологічні відмінності, на території Польщі ці сорти формують урожай ягід на рівні 12–15 т/га. Крім того, клімат у них більш вологий, вони більше вкладаються в технології. Наприклад, накривають у спекотні періоди малину затінювальною сіткою, оскільки висока температура повітря, особливо за низької вологості, негативно позначається на рівні врожаю. Скажімо, в нашому господарстві цього року з другої половини червня по першу декаду липня температура повітря трималася на рівні 32–36 °С. Затінювальна сітка нашим рослинам теж не завадила б, але ми поки не готові робити такі інвестиції.

–– Чи вигідно вирощувати малину?

–– Усі затрати на закладання малинника разом із посадковим матеріалом 8 років тому становили приблизно 300 тис. грн на гектар. На повну окупність ми вийшли на третій рік. Нині щорічні затрати на вирощування малини –– 100 тис. грн/га.

Ціна реалізації продукції становить 55–60 грн/кг, за умов оптового збуту –– 40 грн/кг. Ми здебільшого продаємо малину на оптовому ринку Харкова «Перший кілометр». Якщо врахувати, що збирання 1 кг ягід коштує 20 грн, плюс вартість тари, доставки товару, витрати на електроенергію, добрива, роботи по догляду, то рентабельність виходить зовсім невисока.

Основною проблемою є недостатня кількість персоналу. Молодь працювати не хоче, усі робітники пенсійного або передпенсійного віку. Це істотний фактор, що стримує господарство від розширення ягідного напряму.

Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук

журнал “Плантатор”, листопад 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: