Майже з нуля
Після спалаху АЧС у ТОВ АФ «Глушки» вдалося налагодити роботу свинокомплексу
Від часу першого спалаху в Україні АЧС не минає року, щоб не виявляли нових вогнищ хвороби. За цей час знищено тисячі свиней, господарства зазнали мільйонних збитків.
Дві тисячі двадцятого року така доля спіткала й ТОВ АФ «Глушки» на Київщині: майже 4 тис. свиней утилізовано, а на прилеглій території оголошено карантин. Утім, після проведення відповідних санітарних заходів, приписаних Державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Васильківській РДА, свинокомплекс відновив роботу. Як вдалося господарству швидко стати на ноги та поновити поголів’я, розповів директор свинокомплексу Євгеній Бондарчук.
— Пане Євгенію, чимало господарств, які постраждали від АЧС, припиняють свою діяльність. «Глушки» ж нині працюють. Як це вдалося?
— Насамперед хочу зазначити, що я очолив свинокомплекс півтора року тому, коли процес відновлення було запущено, закупили нове ремонтне стадо для відтворення поголів’я. Тобто мені випало налагоджувати вже запущений процес.
Думаю, що на рішення відновити роботу свинокомплексу насамперед вплинула наявність достатньої кормової бази — зерна і комбікормів, а це, як відомо, основна частина затрат. На цих запасах ми змогли протриматися рік.
Звісно, ми повністю оновили заходи біобезпеки, виконавши всі вимоги Дерджпродспоживслужби: облаштували санпропускники, дезбар’єри, територію поділили на брудні та чисті зони. Нашим працівникам заборонено приносити на територію комплексу продукти тваринного походження. Тобто провели роботу над помилками.
— Наскільки вона виявилася затратною?
— Це можна порівняти із запуском господарства з нуля. Якщо чесно, то ми витримали фінансовий тиск тільки завдяки вигідним державним програмам кредитування.
Скажу так: у принципі відновити роботу господарства після АЧС цілком реально — це залежить навіть більше від людини, від її психологічного налаштування. Але треба робити висновки, бо якщо будеш все облаштовувати як раніше, то навіщо взагалі відновлювати виробництво — щоб знову потрапити в ту саму пастку?
— Яким нині є свинокомплекс АФ «Глушки»?
— Ми працюємо замкненим циклом виробництва — від купівлі ремонтних свинок до реалізації товарних свиней. Нині маємо 500 свиноматок, щоправда, з них більша частина — ремонтні свинки. Тобто фактично формуємо стадо. Купуємо ремок у вітчизняного виробника.
Після перезапуску виробництва змінили генетику на РІС. Генетика якісна, але, щоб повністю розкрити її потенціал, потрібна серйозна робота не один рік. Однак уже тепер бачимо, що потенціал дуже добрий: у середньому отримуємо від свиноматки 14 новонароджених поросят вагою 1–1,2 кг. Поросят відлучаємо у 28 днів із мінімальною вагою 7 кг. Реалізуємо свиней вагою 110 кг.
Для свиней намагаємося створити умови, як рекомендують фахівці РІС — щодо температури, освітлення приміщень, щільності поголів’я тощо. Якщо є проблема, то вони допомагають знайти рішення, як її усунути. Максимально утримуємо ферму в чистоті, дотримуємося принципу «порожньо — зайнято». Оскільки комплекс запущено в роботу не так давно, відповідно він вільний від патогенів, тож належного санітарного стану дотримуватися нескладно, але все одно треба бути пильними.
Як я вже сказав, після запуску ферми ми повністю оновили заходи біобезпеки, покращили умови утримання свиней — насамперед світло, клімат, попрацювали в маточнику. Загалом створили комфортніші умови для тварин.
— Як рік минув для вас? Як оцінюєте теперішній стан ринку свинини в Україні?
— Основна проблема минулого року, принаймні для нас — кадрова, відтік людей. Багатьох працівників мобілізували до ЗСУ, чимало виїхало за кордон. Тому доводиться по іншому організовувати роботу, налаштовувати виробничі процеси. Люди, які лишилися, виконують більше роботи, отримують за це додаткову платню. Ось так і виходимо з положення.
Цього року виробництво свинини здорожчало насамперед через перебої електроенергії — тепер здебільшого доводиться працювати на генераторах. Вони забезпечують роботу вентиляції, а опалюються приміщення котлами на твердому паливі. Це зменшує витрати на виробництво.
Водночас інших проблем ніхто не скасовував: наприклад, лишається небезпека поширення хвороб, тож ми дуже ретельно дотримуємося санітарно-гігієнічного стану в приміщеннях, витрачаючи на профілактичні заходи чималий ресурс. Та й психологічно це дуже великий тиск.
Корми забирають левову частку витрат. Останнім часом доводиться чути, ніби ціни на зерно впали, але незрозуміло, де саме. Бо на логістику ціни просто космічні. Ми хоч і маємо власну сировинну базу, але цей рік був неврожайний, тому зернові доводиться закуповувати.
З іншого боку, формування ціни на живець відбувається дуже хаотично — то зростає, то падає. Тобто спланувати щось доволі важко. Всі живуть у турбулентності, і якісь плани будувати важко.
До того ж купівельна спроможність населення через війну падає, чимало споживачів нашої продукції виїхало за кордон. Тому, якщо здорожчають всі продукти, то на м’ясі будуть економити.
— У часи кризи зазвичай шукають шляхи зменшення собівартості виробництва. Які резерви бачите ви?
— Як відомо, корми — найбільша стаття витрат у виробництві свинини. Щоб здешевити цю складову, у майбутньому для нашого господарства однозначно треба будувати місткості для зберігання зерна. Ясна річ, купувати зерно треба в жнива, коли ціна на нього найнижча.
Велика економія — власний комбікормовий завод. До цього потрібно всім прагнути.
Слід завжди шукати корми, які забезпечать найкращі показники продуктивності свиней. Дуже важливо працювати тільки з перевіреними постачальними, які добре себе зарекомендували на ринку, в продукції яких ти впевнений. От ми купуємо премікси понад два роки в однієї компанії — вони нас повністю влаштовують, але постійно намагаємося щось удосконалити. Наприклад, запровадити нові схеми годівлі, нові продукти — і за результатами обираємо кращий варіант.
Треба постійно працювати над зменшенням показника конверсії корму. Тут також можна зекономити, якщо, наприклад, після годівлі поросят люксовими продуктами перейти на дешевші фінішери чи гровери. Утім, можна годувати свиней тільки дорогими кормами, але налаштувати годівлю так, що вони ростуть краще. Важливі показники зернової групи, зокрема щодо мікотоксинів — це все впливає на продуктивність поголів’я. Ми намагаємося, порахувавши всі складники, визначити слабкі місця й працювати над їх усуненням.
— Можна сказати, що загалом ваш свинокомплекс тільки стає на ноги. Чи вже бачите, у якому напрямі рухатиметеся далі? Якими є найближчі плани?
— Поки що плануємо повністю сформувати стадо за всіма віковими групами. Коли ремонтні свинки зроблять максимальну кількість опоросів, проаналізуємо кількість новонароджених поросят, прирости тощо — щоб зрозуміти перспективи свиноматок. Тоді розумітимемо, над чим слід працювати. Поголів’я однозначно збільшувати не будемо, адже наші приміщення розраховано на 500 свиноматок. Конкретніші плани можна будувати тільки після перемоги.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Оксана Компащик, директор ТОВ «Генетична компанія»
— Ми всі почали 2022 рік, думаючи, що глобальна пандемія та її наслідки для нашого життя закінчилися. Однак Україна переживає нові випробування, що додали нового тиску на наше життя та компанії, вимагаючи додаткової стійкості й гнучкості для підтримання економіки країни. Сьогоднішній сценарій є стрес-тестом для бізнесу, але ми віримо в перемогу і з упевненістю дивимось в майбутнє.
Наприкінці 2022 року ТОВ «Генетична компанія» РІС Україна успішно доставила з нового елітного нуклеуса РІС Ірландія племінних тварин в Україну. Це велике досягнення для нас і особливо для наших партнерів та клієнтів. Наша мета — виробництво генетичного матеріалу найвищої якості, подальше вдосконалення, постачання якісного з високим статусом здоров’я генетичного продукту, надання послуг та підтримання клієнтів по всій території нашої країни. Тож нова покращена генетика забезпечить неуклінний ріст генетичного прогресу та скорочення генетичного лагу!
Також раді повідомити, що мережа нуклеусів (племінних репродукторів) та СШЗ на території України збільшилась: 2023 року запускаємо продаж генетики РІС зі СТОВ «Україна», що забезпечить надійний потік племінних тварин у всіх регіонах і сприятиме забезпеченню більшої кількості тварин РІС на ринку. Центри виробництва генетики РІС в Україні: ТзОВ «Барком», ТОВ «Марлен-КД», ТОВ «НВП «Глобинський Свинокомплекс» та СТОВ «Україна». Найближчим часом ми презентуватимемо нові продукти для досягнення ще кращих результатів у новому році. Запрошуємо до співпраці всіх виробників свинини в Україні, адже ми постійно вдосконалюємося.
Увесь колектив ТОВ «Генетична компанія» РІС Україна вітає вас і бажає змін на краще! Щоб повернулися додому всі, хто захищає нашу країну та перебуває в полоні. Бажаємо, щоб попереду у вас були тільки радісні й світлі події, щоб оточували добрі й веселі люди, а в домівках було затишно, тепло та мирно.