Інтерв'ю

У господарстві «Агротехцентр сервіс» вкладають тільки у якісну генетику

Інвестиції в прибуток

Вадим Найденко
директор ТОВ «Агротехцентр сервіс»

У господарстві «Агротехцентр сервіс» вкладають тільки у якісну генетику, адже це запорука високої рентабельності виробництва.

Вадим Найденко

Бути прибутковим не завжди означає вкладати менше, щоб отримати більше. Правильнішим є підхід — інвестувати у якісне, щоб на виході отримати якісніший продукт, а отже, і той, що матиме попит. Саме так уважають і в ТОВ «Агротехцентр сервіс», що в Київській області, тому вкладають у якісну данську генетику свиней. Як це допомагає підприємству налагодити рентабельне виробництво та бути конкурентоздатним на ринку, розповів директор Вадим Найденко. 

Пане Вадиме, яка специфіка вашого виробництва? 

— Ми починали свою діяльність 16 років тому, та й нині її продовжуємо, постачаючи обладнання та витратні матеріали для свинокомплексів. Нашими клієнтами є такі відомі виробники, як «АПК Насташка», ТОВ «Деміс-агро», ТОВ «Агрофірма Маяк» й інші. Тож, маючи неабиякий досвід у цій галузі, кілька років тому вирішили й собі налагодити виробництво свинини. Купили та реконструювали стару закинуту ферму поблизу міста Богуслава й 2017 року через компанію Breeders of Denmark (Брідерс) завезли з Данії першу партію ремонтних свиноматок Danish Genetics. Потім ще двічі довозили поголів’я також данськими свиноматками. Проте в листопаді 2018 року на фермі стався спалах АЧС, хоч всі заходи безпеки були організовані згідно з вимогами. Всіх свиней довелося спалити. 

Утім, ми не здалися — вирішили поновити поголів’я. Тож, провівши повну дезінфекцію ферми, зокрема й лагуни закритого типу, де ми зберігаємо несепарований гній, торік завезли загалом 300 свиноматок данської селекції. Щоправда, цього разу купували поголів’я в нашого давнього клієнта, який, своєю чергою, це ремонтне стадо сформував для нас від завезених із Данії батьків. Нині маємо близько 300 свиноматок і 1000 голів поросят, реалізуємо поросят на відгодівлю у віці 60–75 днів вагою 20–25 кг. 

Чому ви обрали саме селекційну програму Danish Genetics? Які переваги в данських свиноматок? 

— Свині з Данії мають дуже добрі показники, високий статус здоров’я, ми ними дуже задоволені. Данські свиноматки багатоплідні, з високим рівнем молочності, майже всі поросята з опоросу виживають. Ремонтна свинка F1 — продукт схрещення двох чистих порід — йоркшир (велика біла) і данський ландрас, що перевищує своїми якостями батьків. Для отримання товарних поросят цю гібридну свинк у F1 схрещують із кнуром породи данський дюрок, і на виході фактично маємо трипородний гібрид, який успадкував усі найкращі якості своїх батьків — високі прирости, низьку конверсією корму, відмінну якість м’яса. У цих поросят генетично закладено швидкий ріст. Якщо їм створити добрі умови утримання та забезпечити якісною годівлею, вони розкривають генетичний потенціал завдяки великим денним приростам. Наші клієнти дуже задоволені цими свинями, адже вони швидко ростуть — додають щодня по 1,2 кг, це для них дуже важливо, адже це їхній заробіток. За їхніми словами, наші поросята — найкраще, що вони будь-коли купували. 

Відповідно, ми маємо гарантований збут, бо данські поросята завжди мають попит, і можемо продавати таких якісних поросят дорожче. Але головне для мене все ж таки стабільний ринок збуту, бо ферма працює ритмічно, й кожний тиждень нам потрібно відвантажувати свиней. Інакше їх ніде діти. 

Чому ви віддали перевагу саме компанії «Брідерс»? Що для вас важливо у виборі постачальника? 

— Тут дві причини. Перша — порада моїх друзів-свинарів. Вони давно на ринку й співпрацюють із компанією «Брідерс». Хоч, чесно скажу, спершу я орієнтувався на генетику іншої компанії. Друга причина — порада моїх клієнтів, які утримують на відгодівлі поросят, — вони також дуже хвалили селекцію Danish Genetics. Адже данські поросята, як я вже казав, дають дуже добрі прирости, швидко виростають, а це значить, що свинокомплекс має швидший оборот. Якщо поросят іншої генетики можна тримати чотири місяці, то цих до 3-х місяців. Відповідно, можна більше заробити за певний період часу. 

Доводилося чути від свинарів, що, незважаючи на високу багатоплідність данських свиноматок, виживаність поросят у них менша. Що б ви сказали з цього приводу? 

— Певний відсоток підсисних поросят на дорощуванні гине в будь-якому разі, але якщо у вас їх одразу більше, то їх більше й виживе. Після дорощування ми продавали 14 голів з одного опоросу — саме від данських свиноматок. Тож якщо свиноматки іншої генетики всього народжують 14 поросят і 5–7% гине, то такої кількості вже не отримаєш. А якщо данські в нас у середньому народжують по 16 і більше, то я гарантовано продам 14 поросят. Ось такий розрахунок.  

Де брали кнурів? 

— Тут іншого виходу немає, як тільки купувати їх у компанії «Брідерс». Кожного разу кнурів ми завозили з Данії. Взагалі з кнурами-плідниками є певний ризик: купуючи молоденького кнурця, його потрібно привчити до фантома й відбору сперми. Але чи буде він давати сперму, якої вона буде якості — невідомо. Може статися, що з усієї партії кнурів один не буде добре працювати. Але в нас такого не було — всі кнури 100-відсотково давали сперму, добре працювали, з жодним кнуром проблем не мали. 

Деякі свинарі вважають, що свині данської генетики потребують особливої кормової бази й умов утримання. Які умови створено у вашому господарстві? 

— Я не вважаю, що для них потрібні якісь суто данські технології чи обладнання. У кожній країні є свої розбіжності, що складаються з традицій, які передають із покоління в покоління й інновацій, що привносять компанії, які виробляють обладнання для свиноферм. Генетичні компанії також привносять свої зміни: свиноматка народжує більше поросят, отже, їм треба більше місця тощо. От і ми 15 років тому планували, що з першого опоросу отримуватимемо близько 10 поросят, а тепер свиноматка народжує понад 14, тож їм потрібен більший станок. Тобто технологія складається з обладнання, генетики та роботи менеджменту. 

Щодо обладнання, то нам у цьому плані легше, бо ми самі вже давно проєктуємо ферми, постачаємо та надаємо послуги з монтажу обладнання. Всі приміщення обладнано за останніми вимогами — автоматизована вентиляційна система, система охолодження, приміщення для опоросу мають теплу підлогу, інфрачервоні лампи для обігріву поросят тощо. Якісні корми нам постачає Trouw Nutrition — одна з найкращих у Європі компаній. Щодо менеджменту, то ми ретельно підбираємо персонал, людей, які можуть себе проявити, відповідально ставляться до справи. Їм і самим цікаво отримати кращий результат, проявити себе як спеціалістів. 

Наскільки в цьому вам допомагають спеціалісти «Брідерс»? 

— Свинокомплекс регулярно відвідує консультант «Брідерс». Наприклад, ми запрошуємо його, коли маємо певні сумніви з різних питань — вакцинації, годівлі тощо й хочемо почути думку незалежного спеціаліста, а не представника компанії-постачальника. Адже працівники «Брідерс» відвідують багато найкращих ферм — бо погані ферми з ними не працюють, мають великий досвід. 

Нині ми маємо близько 300 свиноматок, але ферма розрахована на 500, тому плануємо розширятися, закупати поголів’я і самім виготовляти ремонтний молодняк. Фахівець «Брідерс» дав кілька порад, як це найкраще зробити. Місяць тому ми купили 45 свинок з їхнього репродуктора в Україні, плануємо закупити ще одного чистопородного кнура. Ось так будемо збільшувати та покращувати поголів’я. 

Говорить експерт

Олена Василевич, директор ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА»

— Наша компанія є постачальником племінного поголів’я свиней данської генетики в Україну. Ми почали співпрацю з Вадимом Найденком, директором ТОВ «Агротехцентр сервіс», 2017 року, коли завезли маточне поголів’я з Данії на його ферму. Приємно працювати з людиною, що знається на своїй справі й дослухається до порад. Тому господарство одразу мало добрі результати. Дуже шкода, що 2018-го сталася така біда — спалах АЧС, і господар лишився сам на сам зі своїми проблемами й втратами. Але попри всі труднощі не склав рук і почав відновлювати поголів’я.

Ми раді й надалі співпрацювати з ТОВ «Агротехцентр сервіс» і сподіваємося, що спільними зусиллями наростимо обсяги виробництва та зробимо бізнес ще більш прибутковим.

Люмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».