Ґрунтова економіка

У господарстві «Рудьківське» диференційовано підходять до гербіцидного захисту ріпаку.  

Україні під урожай 2023 року засіяно 1,36 млн гектарів озимого ріпаку, що на 17% більше проти минулого сезону. Причина загальновідома — через збитковість зернових культур аграрії здебільшого переорієнтувалися на олійні. Точної статистки щодо застосування виробничих систем вирощування немає, але вочевидь класична технологія посідає ключові позиції. Хоча б з огляду на те, що технологію Clearfield традиційно найбільше застосовують у південних регіонах України, частину яких нині окуповано. За класичною схемою вирощують ріпак і в ПрАТ «Рудьківське», що в Чернігівській області. Про особливості гербіцидно захисту ріпаку в господарстві розповів заступник директора з виробництва Володимир Дукач. 

— Пане Володимире, чому ви віддаєте перевагу класичній технології вирощування ріпаку? Наскільки важливим для контролю бур’янів є ґрунтовий захист? 

— Нині є можливість вирощувати ріпак за класичною і Clearfield-технологією. Ми обрали першу, бо класичні сорти й гібриди ріпаку є найпоширенішими на ринку насіння. 

Ще один аргумент на користь класичної технології — відсутність обмеження сівозміни, на відміну від вирощування гранстарівського чи євролайтингового ріпаку. З падалицею ріпаку на кукурудзі чи пшениці ще можна поборотися, натомість падалиця ріпаку на соняшнику чи сої — проблема. Тому це ще одна причина обирати класичні гібриди й, відповідно, ґрунтову схему захисту. 

Ґрунтова схема захисту може бути різною, залежно від видового складу бур’янів. Найпроблемнішими для ріпаку бур’янами є підмаренник, кучерявець Софії, маки. Тому ми, залежно від ґрунтів, на яких розміщується ріпак, шукаємо баланс між дорогою ґрунтовою схемою, що базується на метазахлорі, і дешевшою на основі пропізохлору, метолахлору, яку поєднуємо зі страховою схемою. 

Інший недорогий ґрунтовий компонент — пропізохлор і кломазон. Це найдешевші діючі речовини майже по всіх хімічних компаніях. Якщо на час унесення гербіциду є ґрунтова волога, вони відмінно працюють. От компанія «Хімагромаркетинг» на основі цих ліючих речовин пропонує ґрунтові гербіциди Клок й Опора. Ми також застосовували ці препарати. Поділюся досвідом: якщо додати в бакову суміш із пропізохлором чи кломазоном неповні норми дорожчих компонентів, то гербіциди ефективно знищують навіть маки. Тобто таким чином можна здешевити захист. 

Відповідаючи на ваше друге запитання, скажу: повноцінних страхових гербіцидів немає. Окрім того, через особливості наших ґрунтів, які після зими дуже довго сохнуть, часто можна запізнитися з унесенням гербіциду. Середина травня — крайній термін, але ріпак у цей час уже цвіте. Тому ґрунтова схема для нас є базовою, але її наповнення залежить від складових — ґрунту, попередника, наявності злісних бур’янів. 

— Які діючі речовини гербіцидів, з вашого досвіду, краще вносити соло, а які — в баковій суміші для контролю злакових і дводольних бур’янів? 

— Грамініциди проти падалиці пшениці чи злакових озимих бур’янів уносять соло. Додавання іншого компонента навіть не розглядається. З практики скажу: коли опади нерівномірні, падалиця озимої пшениці з’являється хвилями, то доводиться й двічі вносити грамініцид, додаючи інший компонент у бакову суміш. Це може бути інсектицид групи неонікотиноїдів, піретроїдів, але не фосфорорганіка. Можна додавати фунгіциди на основі карбендазиму, тебуконазолу. 

Проти дводольних бур’янів я додавав у бакову суміш клопіралід. Якось у другу половину осені додавав Цукрон Профі (клопіралід + піклорам). Але бажано вносити гербіцид, коли ґрунт ще відкритий, коли лист ріпаку не закриває бур’яни. От що небажано додавати в бакову суміш із гербіцидом, так це рістрегулятор, їх допустимо вносити разом із фунгіцидами. 

— Чи варто враховувати попередник, обираючи ґрунтовий гербіцид? 

— Варто, але в нас вибору немає. 50% наших площ — під озимою пшеницею, решту порівну розподілено між соняшником і ріпаком. Тобто в сівозміні — дві дводольні культури й одна злакова. Бажано було б увести ще одну культуру, наприклад, кукурудзу, щоб був розрив між дводольними. Але кукурудзу нині вирощувати невигідно — ніде сушити та важко продати. Тому ріпак сіємо після озимої пшениці, хоч це й не зовсім добрий попередник. Ґрунти в нас сильно заражені склеротиніозом. Тож, зважаючи на таку сівозміну, поперемінно вносимо ґрунтові гербіциди, застосовуючи тербутилазин й інші на соняшнику, пропізохлор та інші — на ріпаку. 

— Ви згадали про гербіциди Клок та Опора. Якими ще препаратами від «Хімагромаркетинг» користуєтесь для захисту ріпаку? 

— Багатьма продуктами. Зокрема, захист ріпаку на 85% складається із ЗЗР компанії «Хімагромаркетинг» — у них широка лінійка препаратів. Застосовую гербіциди Норвел, Норвел екстра, Цукрон, Цукрон профі, інсектицид Оперкот Акро, фунгіциди Доктор Кроп, Універсал, регулятор росту Стопрост. Тобто весь спектр ЗЗР, які потрібні для захисту ріпаку восени, «Хімагромаркетинг» закриває. 

Була цікава практика пізнього внесення на ріпаку фунгіциду Фузарин на основі тебуконаолу та прохлоразу, який зазвичай застосовують на пшениці для першої обробки проти борошнистої роси, прикореневих гнилей, септоріозів. Навесні після відновлення вегетації посіви ріпаку були в задовільному стані, без ознак ураження кореневими гнилями, бактеріозами. Окрім того, препарат автоматично спрацював як регулятор росту. 

Навесні як страховий гербіцид вношу Цукрон профі, Цукрон (проти ромашки, падалиці соняшнику), фунгіцидні обробки проводимо сумішшю карбендазим із тебуконазолом, Снукер (метконазол). Інсектицидом посіви обробляємо тричі звичайним піретроїдом, неонікотиноїдом, після цього, бувало, по цвітінню від шкідників і не працювали. 

— На вашу думку, що сьогодні економічно вигідніше вирощувати: сорт чи гібрид ріпаку? 

— До війни цю економіку було легко рахувати: якщо різниця в урожайності гібриду й сорту становить 500 кг/га, а різниця в закупці ресурсів — умовні Х доларів, то переваги легко обрахувати кількома арифметичними діями на калькуляторі. Заведено вважати, що гібриди продуктивніші, але нині є й сорти, які їм не поступаються. Тому я не можу чітко відповісти на це запитання. 

Ми вирощуємо гібриди, але F2. Скажу одразу: я не раджу так робити. Хоча б зважаючи на наш досвід: цього літа на одному гібриді F2 після граду дуже сильно розтріскалися стручки. F1 вистояв. Тобто це аргумент не на користь гібридів F2. Щоправда, раніше розтріскування на цьому гібриді не було. 

Але вирощування F2 — вимушений захід. Змушені сіяти через банальний брак коштів напередодні посівної. Тут або посієш F2, або нічого. 

— Яка сьогодні врожайність культури покриває всі затрати на його вирощування? 

— Точно сказати не можу — потрібно рахувати, враховуючи накладні затрати. Думаю, не менше як 2,5–2,7 т/га. Взагалі вигідно, коли можна отримати сходи в серпні. Якщо вони з’являються у вересні, це вже критично, на межі виживаності щодо економіки.