Основну частку в споживанні серед плодів становлять яблука. У промисловому садівництві відбувається повільний поступ, що суттєво залежить від державної фінансової підтримки. Щороку збільшується частка країн ЄС у вартості загального вітчизняного експорту плодів та ягід.
КАРТА ПРОПОЗИЦІЇ
Загальна ринкова пропозиція представлена продукцією вітчизняного виробництва на 75–77% та імпортом — переважно об’єктивно-необхідні постачання (цитрусові та банани). У 2020 році рівень виробництва плодів і ягід в Україні становив 2023,8 тис. тонн, що менше за попередній рік на 5% (табл. 1). Основні їхні обсяги одержують у господарствах населення, зокрема у 2020 році це 83,2%, або 1683,4 тис. тонн. Причому частка вирощених ними плодів становила 82,7%, ягід — 89,6%.
Таблиця 1. Динаміка площ, урожайності, валового збору плодів та ягід по категоріях господарств України
За останні п’ятнадцять років різке збільшення обсягів виробництва плодів і ягід спостерігалося у 2018 році не лише в Україні, а й у Європі. Того року в нашій країні отримали рекордний урожай яблук — 1457,4 тис. тонн (у сільськогосподарських підприємствах — 504,6 тис. тонн та в господарствах населення — 952,9 тис. тонн), що в 1,4 раза більше за обсяги 2017 року.
Так, сприятливі природно-кліматичні умови 2018 року вплинули на формування урожайності яблук, яка за всіма категоріями господарств становила 16 т /га, а це більше за попередній рік на 35,7%. До 2017 року рівень урожайності в динаміці по господарствах населення коливався в межах 10–12 т /га, тоді як у сільськогосподарських підприємствах становив лише 5–7 т /га. Україна перебуває на одинадцятому місці у світовому виробництві яблук і четвертому в Європі.
Серед регіонів України лідером за площами є Вінницька область. Площі в динаміці дещо збільшилися в Тернопільській, Житомирській, Львівській та Херсонській областях — на 3–5%.
У РОЗРІЗІ
Розглянемо показники вітчизняного виробництва основних плодів і ягід усіма категоріями господарств у розрізі культур (табл. 2). Серед плодів зерняткових культур у 2020 році виробляли переважно яблука — 87,6% (1114,6 тис. тонн), із кісточкових вишня — 34,2% (174,6 тис. тонн), із горіхів волоські — 100,0% (113,3 тис. тонн), з ягід суниця — 43,4% (55,2 тис. тонн). За нашими розрахунками рівень виробництва на особу в рік відповідає раціональній нормі споживання лише для вишні, абрикосу та волоського горіха.
Таблиця 2. Показники виробництва плодів та ягід у розрізі культур усіма категоріями господарств
Формувати стабільну ринкову пропозицію та стандартні партії плодоягідної продукції відповідно до європейських норм спроможні лише сільськогосподарські підприємства. Однак їхнє виробництво в країні в 2020 році становило тільки 16,8% або 340,5 тис. тонн. Помітне місце сільськогосподарських підприємств лише з виробництва яблук — 7,4 кг на особу в рік. Однак це в 2,7 раза менше за господарства населення.
В Україні з виробництва плодів і ягід вирізняються регіональні лідери — Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська, Закарпатська області. Разом їхній валовий збір у 2020 році досягнув майже 50% загального виробництва країни.
Лідером з виробництва плодів і ягід на особу в 2020 році була Чернівецька область — 199 кг. Спостерігалися високі показники у Хмельницькій, Вінницькій та Закарпатській областях — 111–191 кг. Найменше виробляли плодів і ягід з розрахунку на особу в рік у Чернігівській, Сумській, Донецькій, Харківській, Миколаївській та Луганській областях — 16–34 кг. Така варіація пояснюється різницею в географічному розміщенні плодових насаджень, чисельності населення, кількості домогосподарств тощо. Рівень споживання плодів і ягід на особу в рік через міжрегіональний експорт-імпорт продукції суттєво відрізняється від рівня виробництва.
ПОПИТ ВІДСТАЄ
Рівень товарності плодів та ягід, вирощених сільськогосподарськими підприємствами, становить 90–95%, а це у 2015–2020 роках було 224,5–341,0 тис. тонн. Найбільше плодів та ягід реалізовано за іншими каналами реалізації, тобто комерційним структурам, — близько 60–65%.
Господарства населення реалізують переважно яблука та волоські горіхи. До 60% плодів використовують для власного споживання та до 35% для продажу. Останніми роками частка продажу дещо збільшилася через розширення мережі закупок лущених та нелущених горіхів у населення та пунктів оптового приймання. Посередники закуповують волоські горіхи й формують партії для експорту, як правило, у вигляді сировини для подальшого перероблення.
На основі балансу плодів та ягід, який ми сформували, визначено рівень споживчого забезпечення населення (табл. 3). Так, попит на ці продукти в Україні в 2020 році задовольнявся лише на 71,3%, тобто 58,5 кг на одну особу. У споживчому кошику українців, попри корисність і важливість у здоровому раціоні, плоди та ягоди є практично на останньому місці за рівнем відповідності фактичного споживання раціональній нормі (82 кг на особу в рік без винограду).
Таблиця 3. Баланс плодів та ягід в Україні, тис. тонн
За всіма видами продукції показники виробництва перевищують споживання через незначні обсяги імпортних надходжень та експортних постачань. Так, рівень споживання ягід становить 2,6 кг на особу в рік, горіхів — 0,5 кг, плодів кісточкових культур — 14,0 кг, зерняткових — 27,0 кг.
Виробництво плодів і ягід на особу в 2020 році становило 52 кг, зокрема зерняткових — 30,6 кг, кісточкових — 12,3, горіхів — 2,7, ягід — 3,1 кг. Такий рівень нижчий за норму споживання у 1,6 раза. При цьому потреби населення України по регіонах задовольняються нерівномірно.
Встановлено, що найвищий рівень споживання плодів у Київській області — до 65 кг на одну особу в рік, причому у міського населення — до 77 кг, тоді як у сільського в 2 рази менше — до 40 кг. Така різниця пояснюється тим, що імпортовані плоди, зокрема цитрусові та банани, споживають переважно міські жителі, тоді як потреби сільських, у зв’язку з нижчою купівельною спроможністю та обмеженим доступом, задовольняються переважно продукцією власного виробництва.
Яблуня серед плодових культур вважається чи не найціннішою не тільки в Україні, але й у світі, а її плоди незамінними в повноцінному раціоні кожної людини. Вітчизняні яблука зовні часто поступаються імпортованим, але вміст корисних речовин, зокрема заліза та інших мікроелементів, у них значно вищий. Рівень споживання яблук в Україні становить 22–24 кг на особу в рік, а це лише 44–50% від раціональної норми споживання у 50 кг.
Рівень споживання яблук в Україні нижчий, як порівняти з розвиненими країнами світу. Наприклад, в Австрії становить 48,3 кг на особу в рік, Туреччині, Словенії — до 35 кг. У Китаї, попри найбільші світові обсяги виробництва, цей показник становить лише 21 кг на особу в рік, що менше на 5% ніж в Україні. Це обумовлено високим розвитком зовнішньоторговельних зв’язків і експортоорієнтованістю виробництва плодоягідної продукції.
Потреби населення в Україні шляхом власного виробництва плодів і ягід задовольняються лише на 64%, зокрема плодів зерняткових культур — на 55%, кісточкових — на 81 %, ягідних — на 83%. Інша ситуація із забезпеченням потреб населення плодами волоського горіха. На перший погляд, очевидне перевиробництво, як порівняти з раціональною нормою споживання у два рази. Зауважимо, що практично 100% цих плодів виробляють господарства населення, а це 112,4 тис. тонн у 2020 році. В останніх до 35% обсягів закуповують посередники для формування сировинних партій для експортних постачань. Тобто для внутрішнього споживання залишається 80–85 тис. тонн нелущених горіхів, а це до 2 кг на особу в рік.
За проведеними розрахунками потреба в плодах і ягодах вітчизняного виробництва для раціонального забезпечення населення у 2020 році має становити не менше 3,8 млн тонн, зокрема обсяги експортних постачань до 0,7 млн тонн та на перероблення не менше 0,2 млн тонн. Тобто є потреба додаткового формування загальної пропозиції вітчизняних плодів і ягід обсягом до 1,8 млн тонн.
БАЛАНС ЦІН
Цінова ситуація на вітчизняному ринку плодів і ягід характеризується такими тенденціями. За період 2015– 2017 рр. закупівельні ціни реалізації плодів і ягід зросли в 1,5 раза. Проте в 2018 році ціни знизилися, як порівняти з попереднім роком, у 1,7 раза до 5054,0 грн/т, що пояснюється надмірним збільшенням ринкової пропозиції яблук.
У 2019 році ціни перевищували рівень минулого року на 25,4%, через зниження обсягів виробництва та зростання рівня цін на енергоресурси і засоби виробництва. Найвищими закупівельні ціни виявилися у Волинській області — у 2020 році 31 973,4 грн /т, що пояснюється найнижчим рівнем виробництва плодів і ягід, як порівняти з іншими регіонами, зокрема в 2020 році лише 2%, або 38,9 тис. тонн.
Аналіз помісячної динаміки закупівельних цін на плоди і ягоди свідчить, що їхнє зростання відбувалося з червня по серпень (за всіма каналами реалізації сільськогосподарськими підприємствами) — у 2020 році становили 10,6–12,7 тис. гривень за 1 т. При цьому саме у зазначені місяці на ринку переважають плоди кісточкових та ягідних культур. Вони вирізняються сезонністю споживання через швидку втрату якісних властивостей і вищими цінами реалізації, як порівняти із зернятковими, більш трудомістким процесом вирощування та збирання врожаю тощо. Ці плоди мають високий попит вітчизняних споживачів, оскільки крім споживання у свіжому вигляді доволі широко їх використовують для харчового перероблення. З вересня з розширенням пропозиції яблук на ринку ціни суттєво знижуються — в 2–2,5 раза.
Крім річних та помісячних коливань цін на плоди і ягоди спостерігають їх варіацію за регіонами країни. Найнижчі ціни спостережено у Вінницькій та Чернівецькій областях. У них сконцентровано 30% загального виробництва яблук в країні, отже, ринки перенасичені. Також на формування ринкових роздрібних цін вплинули різниця в чисельності населення, його платоспроможності, затребуваності переробних підприємств. У 2020 році спостерігають різке підвищення цін на яблука з травня по липень — 25,68–38,06 грн /кг у несезон їх продажів, а вже в серпні з появою ранніх сортів яблук ціни почали дещо знижуватися — 28,96 грн /кг (рис. 2).
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ
В Україні відбулися впродовж останніх років не лише кількісні й вартісні структурні зміни в зовнішній торгівлі плодами та ягодами, а й у напрямах їх збуту. Експорт плодів та ягід формують переважно сільськогосподарські підприємства — на 60–75%. Експорт у 2020 році становив 128 тис. тонн, що менше за попередній рік у 1,5 раза.
У 2020 році яблука експортували переважно до Білорусі. Волоські горіхи у шкаралупі постачали переважно в Ірак, Туреччину. Вартість експортних постачань плодів і ягід у 2020 році становила 3,1 млрд гривень, зокрема волоських горіхів 84% (2,6 млн гривень). Вартість експорту плодів та ягід країнам ЄС у 2020 році становила 184,4 млн доларів. Частка цих країн у вартості загального вітчизняного експорту плодоягідних становить 77,3%, тоді як у 2019 році — 61,2%.
Вважаємо, що в перспективі потенційними споживачами українських яблук можуть бути країни-члени ЄС (Естонія, Фінляндія, Латвія, Данія, Ірландія, Швеція, Словаччина, Болгарія, Греція), де виробництво цієї продукції є на доволі низькому рівні — до 10 кг на одну особу в рік, тоді як раціональна норма споживання у 5 разів вища.
Імпортні постачання плодів і ягід до України в 2020 році становили 896 тис. тонн. Об’єктивно необхідний імпорт (цитрусові, банани, фініки, ананаси) був на рівні 740,9 тис. тонн, тобто 81,1% загального імпорту плодів. Навіть за незначного збільшення обсягів об’єктивно необхідного імпорту через суттєве зростання цін вартість постачань збільшилася, як порівняти з 2019 роком, на 21,6% до 19,1 млрд гривень.
Основними постачальниками імпортованих плодів на внутрішній ринок за останні роки стали переважно країни Європи та Азії. Частка вартості країн ЄС, що постачають плодову продукцію на внутрішній ринок України, у 2020 році досягла 130,1 млн доларів, що більше ніж у попередньому році на 10,3%. У вартості загального вітчизняного імпорту плодоягідних частка країн ЄС становить 16,4%.
Сальдо балансу зовнішньої торгівлі плодами і ягодами, які мають високий потенціал вирощування в Україні, у 2015–2020 рр. було від’ємним крім горіхів. У 2020 році експортні постачання плодів та ягід суттєво скоротилися, як порівняти з попереднім роком, зокрема волоських горіхів у 1,7 раза, зерняткових — у 2,8 раза. Тоді як імпортні постачання, навпаки, за всіма позиціями (крім зерняткових) збільшилися. Доволі помітним є зменшення вартості імпортних постачань цитрусових плодів та бананів у 2020 році, як порівняти з 2019-м, — у 2 рази (становить 206,9 млн доларів).
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА
Ринок плодів і ягід є одним з небагатьох, який формується переважно під впливом попиту і пропозиції. У 2020 році фінансова підтримка садівництва, виноградарства та хмелярства здійснювалася за програмою 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Запланована сума підтримки становить — 400 млн гривень (по факту виплачено 290 млн гривень).
Це часткова компенсація вартості придбання садивного матеріалу (200 млн гривень), спорудження шпалери і встановлення систем крапельного зрошення, нове будівництво та реконструкція холодильників, цехів — 54,8 млн гривень, придбання ліній товарного оброблення плодів та ягід виробниками, придбання техніки та обладнання (зокрема, іноземного) — 35,2 млн гривень. Компенсація вартості насаджень становить в межах до 80%, решту напрямів фінансують у розмірі до 30%, обмеження розміру підтримки становить до 25 млн гривень одному суб’єкту з урахуванням пов’язаних осіб.
У 2021 році фінансову підтримку заплановано у розмірі 450 млн гривень, причому компенсація вартості насаджень становить, як і раніше, до 80%, а решту напрямів фінансують у більшому, ніж у попередні роки, розмірі — до 50%.
Вважаємо, що незначне збільшення доходів населення України з 1 вересня 2020 року відповідно до ухваленого ВРУ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік”» від 25 серпня 2020 року №822-IX, в якому передбачено мінімальний рівень заробітної плати у розмірі 5000 грн проти попереднього місячного розміру у 4723 грн та з 1 січня 2021 року 6000 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IX, суттєвого впливу на структуру споживання плодоягідних не матиме.
Садівництво по-українськи
