Хотіли навести лад, але зробили тільки гірше: введені Державіаслужбою обмеження практично паралізують роботу безпілотників в аграрній галузі.
Дрони набули великого поширення в аграрній галузі, проте до останнього часу ці літальні апарати експлуатували без будь-яких правил. Хто де хтів, там і літав. Це неправильно, якщо мова йде про цивілізовану країну, бо існує певний перелік об’єктів (інфраструктурних, військових тощо), які заборонено знімати з міркувань безпеки. Тому Державна авіаційна служба зробила перший крок й обмежила використання БПЛА у «Тимчасовому порядку використання повітряного простору», який набув чинності з початку літа. Для дронів з’явилися такі обмеження:
• польоти мають виконуватися лише вдень (від сходу до заходу сонця);
• забороняються польоти над об’єктами під охороною, визначеними Міноборони, МВС, прикордонною службою, СБУ й іншими військовими та правоохоронними органами;
• заборонено літати над дорогами державного значення, промисловими зонами, електростанціями, залізничними станціями, морськими портами, сховищами палива (крім випадків виконання польотів за погодженням із власником об’єкта), а також над виправними центрами, колоніями та СІЗО;
• заборона на польоти стосується місць аварій і катастроф, зон поліцейських, антитерористичних і спеціальних операцій;
• центральні вулиці міст, селищ міського типу та сіл, залізні дороги державного й регіонального значення лінії електропередачі та продуктопроводи можна перетинати, але не літати над ними.
Для всіх дронів існує заборона літати ближче за 5 км від зовнішніх кордонів аеродромів/вертодромів, або не ближче як 3 км від зовнішніх кордонів злітно-посадкової смуги. Винятком є випадки, коли такі польоти погоджено з експлуатантом ЗПС. Також не можна літати ближче ніж 500 м від повітряних суден, що перебувають у повітрі.
За порушення правил використання повітряного простору передбачили й відповідальність: звичайні порушення тягнуть за собою штраф у розмірі 1020–8500 грн. Якщо ж власник безпілотника створює небезпеку для повітряних суден, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Утім, аграрії не можуть бути задоволені такими нововведеннями, і їх можна зрозуміти. Досі дрони не створювали реальних небезпек під час їх експлуатації в сільському господарстві. Однак Державіаслужба наголосила, що ухвалення «Тимчасових правил» насамперед пов’язано «із можливою загрозою безпеці польотів». Такі слова можна розуміти по-різному: або все буде як із сучасними ПДД, коли вони існують, але практично ніхто їх не контролює за винятком інцидентів; або це ще один спосіб затягнути гайки агросектору, який (на думку чиновників) має фінансові можливості, щоб витримати складніші умови гри.
На що очікувати аграріям? Якщо тимчасові правила стануть постійними в чинній редакції, основна проблема полягатиме в дотриманні висоти й дальності польотів. Аграріям не треба літати над військовими об’єктами, а інфраструктурні перетинати дозволяється. Аеропортів у країні не так і багато, тому це обмеження також не спричинить значних труднощів. Є обмеження щодо висоти (до 50 м) і дальності (до 500 м), а також робота за умови прямого візуального контакту з оператором.
«Тимчасовий порядок» дозволяє літати вище за встановлені 50 м за умови, що попередньо буде подано заявку на такі польоти за 10 (!) днів до їх виконання. Така норма сильно ускладнює роботу безпілотників, бо заздалегідь передбачити погодні умови важко. Хмарність, вітер, опади — все це заважає отримувати якісні аерофотознімки, заради яких, власне, аграріям і потрібна безпілотна авіація. Крім того, для певних завдань треба літати лише в певний добовий проміжок часу, а це ще більше звужує «вікно» для польотів. Якщо аграрій буде за 10 днів подавати заявку й чекати її погодження, ні про який оперативний моніторинг стану поля в певну критичну фазу розвитку рослин і тим більше про внесення дроном ЗЗР, коли важлива кожна хвилина, вже не йтиметься. Ця вимога ще дивніша з огляду на те, що для польотів великих літаків закон вимагає подати заявку лише за кілька днів.
Тому вже тепер можна передбачити величезну кількість «нелегальних» польотів, і особливо там, де це проконтролювати буде важко. А це майже вся територія країни за винятком об’єктів державного значення, аеропортів тощо. Навряд чи Державіаслужба отримає технічну можливість контролювати нижній повітряний простір, особливо беручи до уваги малі розміри дронів.
Щодо висоти польотів, то тут є особливість, що пов’язана з оптимальною продуктивністю аерофотозйомки та якістю знімків. Оптимальною висотою польотів для фотозйомки вважається 100–150 м залежно від завдання, культури, стадії розвитку й погодних умов. Літати нижче можна, але за один проліт в об’єктив потрапить значно менша площа поля. Потрібно буде суттєво збільшити час польотів, а це не завжди можливо з багатьох причин. Крім того, за наявності високих перешкод (ЛЕП, пагорбів, дерев) польоти на малих висотах пов’язано з небезпекою зіткнення, що також не додає оптимізму аграріям і компаніям, що надають послуги. З іншого боку, абсолютно не зрозуміло, яка потенційна небезпека виникає під час польотів на висоті до 150 м. Хіба що зіткнутись з об’єктами малої авіації, що самі літають без дозволів на малих висотах (до 200 м), щоб не потрапити на екрани радарів. Чи не про них подбали, ввівши таку «драконівську» норму в правила для дронів?
Для внесення трихограми або ЗЗР за допомогою дронів працюватиме лише обмеження по дальності. Ці роботи виконуються на малих висотах, однак існує тенденція до надання таким польотам статусу авіахімробіт. Відповідно, для початку виконання обробок буде потрібна додаткова сертифікація обладнання.
Однак дальність є проблемою для багатьох інших операцій, які виконують дрони. Коли зйомка виконується безпілотниками літакового типу, відстань від оператора може сягати кількох кілометрів, і досить часто оператор не має фізичної можливості утримувати візуальний контакт з апаратом — наприклад, під час роботи на великому полі з видовженою формою. Якщо ж поле розділяти на кілька ділянок, це значно ускладнить саму зйомку й наступну обробку знімків. Тобто вартість робіт підвищиться, або ж ніхто не буде на цю вимогу звертати увагу, що ймовірніше.
Відповідальність відкладається
Поки що «Тимчасові правила» не пройшли реєстрації в Міністерстві юстиції України, тому їх юридична сила — під знаком питання. Крім того, під час зустрічі з Міністром інфраструктури було зазначено, що «Тимчасові правила» — це рекомендація для використання до моменту розробки й ухвалення правил експлуатації безпілотних літальних систем, над якими ще триває робота. Тобто в разі порушення правил повітряних польотів або умов використання повітряного простору (а такі статті в Кримінальному кодексі України є) незалежно від того, яким саме апаратом ці порушення здійснено, настане відповідальність згідно з Кримінальним кодексом. У рамках адміністративної відповідальності сьогодні безпілотники поза межами регулювання Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Ураховуючи, що «Тимчасові правила» поки що мають рекомендаційний характер, за їх порушення штраф не випишуть. Однак за відсутності суспільного резонансу вони можуть стати постійними, набрати юридичної сили й значно обмежити аграріїв у використанні такого зручного та корисного інструменту. Слід звернути увагу Державної авіаційної служби на розвиток технологій і неможливість рухатися вперед, коли в тебе зв’язані руки й ноги.
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
