За оцінками Держстатслужби, аграрії готуються до встановлення ще одного рекорду з виробництва зерна. До того ж фінансові результати порівняно з минулим роком покращаться.
Цього року аграрії намагаються вкотре встановити зерновий рекорд. Якщо торік було вироблено 63,1 млн тонн зерна, то нині розраховують на врожай понад 64 млн. Цього рівня збираються досягти навіть без анексованого Криму, частка якого становила в загальному виробництві зерна майже 1,5%. До того ж дуже неспокійними були жнива на сході країни. Військові дії на території Донбасу призвели до суттєвих втрат урожаю, зокрема в Луганській області, де значні площі зернових культур були взагалі втрачені. Деякі скептики навіть стверджують про те, що втрати урожаїв на цих територіях сягають 50%.
Тим часом, Держстатслужба оприлюднила на власному сайті звіт про хід збирання врожаю сільгоспкультур: станом на початок листопада поточного року було зібрано 57,2 млн тонн зерна з площі 13,6 млн га за середньої врожайності 42,1 ц/га. Як і в попередні роки, у загальному виробництві зерна домінуватиме кукурудза й пшениця. Цікаво, що цьогорічний обсяг виробництва кукурудзи прогнозується в межах 30 млн тонн, тоді як минулого сягав майже 31 млн.
Річна норма споживання продуктів переробки зерна на душу населення у 2013 році становила 108,4 кг, що на 7% перевищує її раціональні показники. А ситуація поточного року мало чим відрізнятиметься від попереднього.
Ураховуючи перехідні запаси зерна на початку нового маркетингового року (6,9 млн тонн), можливий імпорт до 240 тис. тонн, загальна пропозиція зерна на внутрішньому ринку у 2014/15 МР становитиме 71 млн тонн. До того ж для задоволення внутрішніх потреб необхідно близько 28,4 млн тонн, зокрема продовольче споживання понад 6,6 млн тонн, насіннєвий фонд — 3 млн, потреби тваринництва — 16,3 млн, нехарчової переробки — до 1,5 млн тонн. Крім того, можливі втрати оцінюються близько 1,6 млн тонн. За такого розподілу зерна на внутрішньому ринку його експорт оцінюється приблизно 34 млн тонн, що на 2 млн перевищить минулорічний показник — перехідні запаси на кінець сезону становитимуть 7 млн тонн.
Економічний підхід
За попередніми розрахунками ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, у 2014 році зросла рентабельність виробництва гороху. Вона має сягнути майже 30% — минулого року вирощування цієї культури було збитковим. Рентабельність проса, пшениці та рису очікується 26–29%. Більш вагомим буде зростання рентабельності ячменю — із 0,6% до 16,1%, кукурудзи — з 1,5% до 13,0%. Рівень рентабельності менший за 10% матимуть гречка (7,9%) та овес (2,8%), виробництво якого торік було взагалі нерентабельним (–2,6%). За прогнозами цього року отримають збитки виробники жита й сорго, рентабельності цих видів зерна становитиме –17,4% та –5,0% відповідно.
Від реалізації продукції рослинництва цього року аграрії отримають 115,4 млрд. грн чистого доходу, що на 28,8% перевищить рівень минулого року й становитиме 77,4% загального чистого доходу від сільгоспдіяльності. Загалом фінансові результати діяльності аграріїв у 2014 році формуватимуться під впливом зниження світових цін на основні види зерна, що спостерігалося впродовж останніх трьох маркетингових періодів. Чистий дохід від реалізації зерна збільшився внаслідок підвищення цін на продукцію в національній валюті, спричиненого інфляцією. До того ж основні витрати під урожай 2014 року здійснювалися здебільшого за цінами 2013 року, що зумовило лише незначне зростання собівартості реалізованої продукції.
Цінові тренди
Основна увага внутрішнього ринку (як переробників, так і зернотрейдерів) була зосереджена до торгівлі пшеницею та кукурудзою. Наприкінці поточного року на внутрішньому ринку спостерігалося незначне підвищення активності за низького рівня пропозиції пшениці, що позначалося на цінах. Лише за першу половину листопада переробні підприємства підвищили на 200–300 грн/т закупівельні ціни пшениці. Так, ураховуючи витрати на доставку на підприємство пшениця ІІ класу коштувала 2650–2750 грн/т, ІІІ класу — 2450–2650 грн/т. На фуражну пшеницю ціни досягли діапазону 2100–2200 грн/т.
Зважаючи на девальвацію гривні, багато експортно орієнтованих компаній призупинили закупівельну діяльність і переглянули ціни. Ця тенденція продовжуватиметься й далі. Зернотрейдери мають тісну прив’язку внутрішніх закупівельних цін до світових. Навіть незначні коливання цін світового ринку знаходять відображення під час проведення внутрішніх закупівель. До того ж на формування закупівельних цін впливає курс гривні по відношенню до валют провідних країн. Відтак, ураховуючи девальвацію гривні, закупівельні ціни на експортно орієнтовану продукцію й далі зростатимуть. Як результат, у середині листопада вартість експортних партій пшениці ІІ класу на умовах СРТ-порт становила 2800 грн/т, пшениці ІІІ класу — 2700 грн/т. Максимальні ціни на фуражну пшеницю зросли до 2350 грн/т.
Незважаючи на зниження світових цін на кукурудзу, ціни внутрішнього ринку впродовж листопада зростали до 1950–2080 грн/т за умов доставки в припортові елеватори.
Своєю чергою, активно скуповували кукурудзу переробні підприємства. В умовах конкуренції на це зерно переробниками були підняті мінімальні закупівельні ціни на 100–200 грн/т — до 1500 грн/т. Максимальні закупівельні ціни залишалися на попередньому рівні, а саме 2050 грн/т на умовах доставки. Ураховуючи попит, аграрії теж декларували підвищення відпускних цін. У середині листопада закупівельні ціни на кукурудзу становили 1550–2050 грн/т на умовах самовивозу з господарств.
До кінця календарного року на внутрішньому ринку кукурудзи та пшениці ціни й далі зростатимуть через девальвацію гривні. Проте на світовому ринку очікуватиметься зниження цін на кукурудзу та підвищення на пшеницю. ННЦ «Інститут аграрної економіки» прогнозує за результатами 2014 року значне підвищення цін реалізації продукції рослинництва. Зокрема, ціни на зерно зростуть порівняно з 2013 роком у середньому на 28,4%. Найбільше зростуть ціни на сорго — до 38%, пшеницю — 31%, кукурудзу — 29%, рис — 20% та овес — 19%. Підвищаться ціни реалізації на гречку — 16%, ячмінь — 16%, жито — 12% і просо — 10%. Ціни на горох зростуть на 9%.
Зростання — у перспективі
Незважаючи на політичну й економічну ситуацію в Україні зернове господарства стабільно розвивається. Підтвердженням цього є проведення в повному обсязі осінньої посівної кампанії. За даними Держстатслужби, станом на 1 листопада аграрії посіяли озимі на зерно та зелений корм, включно з ріпаком, під урожай 2015 року на площі 8,6 млн га, що на 6% перевищує відповідний рівень 2013 року. До того ж зернових на зерно посіяно 7,6 млн га, що майже на 8% більше. Профільне міністерство не прогнозує суттєвого зменшення посівів як озимих, так і ярих культур порівняно з минулою посівною кампанією, тож і врожаї зерна не будуть меншими середньостатистичного рівня п’яти останніх років.
Наявність природних ресурсів, відносно сприятливий клімат дає можливості Україні отримувати значно більші врожаї зернових культур. Економічні обчислення доводять можливість виробництва 80–120 млн тонн зерна щорічно. Проте для досягнення таких показників потрібні значні капіталовкладення. Кошти треба для технічного переоснащення галузі (техніка, сільськогосподарські машини, обладнання), запровадження нових технологій (сорти, системи догляду та захисту рослин, збирання врожаю), розвитку виробничої інфраструктури та підготовки кадрів. Тобто зернове господарство потребує значних інвестицій, які за оцінками, становлять 25–30 млрд дол. Нинішнього року, навпаки, спостерігається відтік іноземних інвестицій із сільського господарства країни. Тільки за І півріччя поточного року сільське господарство країни втратило 104,1 млн дол.
Тому наступний рік буде важким для аграріїв через подорожчання матеріально-технічних ресурсів і нестабільної та важкопрогнозованої цінової ситуації на вироблену продукцію. Проте аграрії звикли до несподіванок, з якими доводиться стикатися впродовж тривалих років господарювання, мають власні стратегії та плани дій за різних обставин. Тож суттєвих змін на внутрішньому ринку зерна в новому сезоні не відбудеться.
Олександр Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету
журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2014 року
The Ukrainian Farmer
