Використання мікродобрив у сумішах з гербіцидами при обприскуванні озимої пшениці за допомогою літаків ефективно контролює бур’яни.
Використання тракторної апаратури для обприскування посівів, особливо навесні, доволі обмежене – йдеться про незадовільний стан ґрунтів після перезимівлі озимих або дощів, особливості рельєфу полів, значне їх віддалення та інші чинники. Застосування сільськогосподарської авіації для захисту посівів від шкідливих організмів, зокрема бур’янів, буде не тільки доцільним, а й вкрай необхідним, позаяк своєчасне та оперативне застосування пестицидів проти шкідливих організмів ефективно контролює їх та сприяє одержанню якісного врожаю зерна. Сучасні авіаційні технології застосування пестицидів спрямовані на зменшення витрат робочої рідини, норм препаратів без зниження їх ефективності проти шкідливих об’єктів, що зменшує пестицидний тиск на агробіоценози та довкілля.Головним напрямом вдосконалення цих технологій є раціональне застосування пестицидів, зокрема їх сумішей, які дозволяють досягти максимального захисного ефекту від їх використання за мінімальних фінансових витрат.
Під час приготування сумішей пестицидів слід брати до уваги, що вони мають певні властивості і можуть бути або сумісними, або несумісними у разі змішування. Сумісними є такі препарати, що при змішуванні з іншими речовинами не змінюють фізичних і хімічних властивостей і дають таку саму ефективність, як і окремо взяті компоненти, та є не токсичними для культурних рослин. Несумісними є такі, що при їх змішуванні знижується ефективність, суміш пошкоджує рослини або іншим чином негативно впливає на розвиток культури.
Попередніми дослідженнями встановлено, що хімічний захист озимої пшениці проти шкідників можна оптимізувати за допомоги обприскування посівів сумішами інсектицидів. У випадку змішування різних за хімічним складом та механізмом дії препаратів суміші набувають додаткових позитивних властивостей, зокрема, забезпечують високий початковий захист завдяки ефективності дії препарату піретроїдної групи та більш тривалий захист за рахунок фосфорорганічного компоненту.
Однак при змішуванні двох або більшої кількості компонентів отримана суміш може проявляти різну спільної дії. Доведено, що гербіцидну активність можна підвищити за умови спільного застосування комплексу мікродобрив і гербіцидів. При цьому поліпшується проникнення останніх у тканини рослин, чим посилюється їх ефективність. Комплексне застосування пестицидів і агрохімікатів сприяє поліпшенню фізико-хімічних властивостей робочої рідини, підвищенню токсичності пестицидів проти шкідливих організмів, посиленню стимулівної дії на рослину, що обробляється. За сприяння науково-виробничого центру «РЕАКОМ» та підтримки ПП «Колорит» науковцями Інституту захисту рослин НААН авіаційно-хімічні роботи були виконані на посівах озимої пшениці у господарстві ТОВ «Агро Плюс Еталон» Гуляйпільського району Запорізької області. Під час досліджень обприскування посівів проводили за допомогою надлегкого літака Х-32 «Бекас», який був обладнаний обприскувачем з форсунковою апаратурою. Норма витрати робочої рідини – 7 л/га. Авіаційне обприскування здійснювали у період завершення весняного кущіння. Кількість бур’янів визначали за загальноприйнятою системою обліків. Посіви у фазу молочної стиглості зерна обробляли інсектицидом проти основних шкідників озимої пшениці.
У посівах пшениці домінуючими були бур’яни та шкідники. Серед бур’янів найбільш поширені – амброзія полинолиста, ромашка та гірчиця польова, редька дика, осот жовтий, талабан польовий, мак самосійка, гірчак розлогий, грицики звичайні, березка польова, зірочник середній, суріпиця звичайна, фіалка польова тощо. Перед проведенням авіаційного обприскування сумішами гербіцидів з агрохімікатами засміченість посівів озимої пшениці була різною, кількість бур’янів на облікових майданчиках оброблюваних ділянок коливалась від 166 до 632 штук на кв. м. Серед шкідників щільність дорослих хлібних клопів, трипсів, п’явиць, злакових попелиць та інших у цей період розвитку пшениці не загрожувала посівам, проте у фазу молочної стиглості зерна чисельність личинок клопів шкідливої черепашки та пшеничного трипсу перевищувала поріг їх шкідливості.
За цих фітосанітарних умов застосовували авіахімічний захист озимої пшениці від шкідливих організмів, а для підвищення врожайності використовували хелатні мікродобрива «РЕАКОМ» та інші агрохімікати. У результаті встановлено, що за витрати робочої рідини 7 л/га суміші гербіцидів у різних композиціях з мікродобривом «РЕАКОМ» та іншими речовинами забезпечили достатній контроль дводольних однорічних та багаторічних бур’янів. Технічна ефективність гербіцидів проти них на одній частині варіантів становила 64,3–90,5%, на решті ділянок – 36,8–57,5%. Водночас урожай за використання сумішей гербіцидів та мікродобрив становив 29,5–37,2 ц/га. Проведення таких заходів сприяло контролю над бур’янами та підвищенню врожайності зерна, збережений врожай становив 10,3–17,6 ц/га.
Важливо, що приготування сумішей потребує обережності, спочатку ємкість баку слід наповнювати водою на половину, потім додавати мікродобрива «РЕАКОМ», а потім розчинювати гербіциди (Діален або Амінку). У разі використання Гранстару спочатку готують маточний його розчин, виливають у бак, потім інші інгредієнти. Завершивши приготування суміші, доливають решту води згідно з нормою витрати робочої рідини на гектар. Потім за допомогою мотопомпи заправляють хімічний бак авіаційного обприскувача. Щоб форсунки хімічної апаратури не забруднювалися, розчин слід відфільтрувати.
У процесі виконання цих робіт встановлено, що за витрати робочої рідини 7 л/га такі суміші, як Реаком + Діален Супер + Гранстар, а також Реаком + Амінка + Гранстар, розчинюються недостатньо, утворюють осад і можуть забруднювати форсунки авіахімічної апаратури. Тому при використанні зазначених сумішей норму витрати робочої рідини потрібно збільшити до 10–12 л/га.
Результати досліджень засвідчили високу ефективність використання хелатних мікродобрив «РЕАКОМ» у сумішах з гербіцидами при обприскуванні озимої пшениці за допомогою літаків надлегкої або малої авіації. Застосування такої технології хімічного захисту озимої пшениці дозволить ефективно контролювати забур’яненість у посівах, підвищити її врожайність та зменшити витрати на проведення захисних заходів культури.
Таким чином, спільне використання при авіаційній обробці пестицидів з мікродобривами в хелатній формі «РЕАКОМ» дозволяє уникнути антістресового ефекту.
ТАБЛИЦЯ 1. Ефективність сумішей мікродобрив «РЕАКОМ» та гербіцидів за авіаційного обприскування озимої пшениці
|
Варіант |
Норма витрати, л/га, г/га |
Перед обробкою |
Після обробки |
Врожайність, ц/га |
Збережений врожай зерна, ц/га
|
|
|
Кількість бур’янів, шт./м2 |
Кількість бур’янів, шт./м2 |
Технічна ефективність, % |
||||
|
Контроль (без обробки) |
– |
– |
– |
– |
19,3 |
– |
|
Реаком + Гранстар |
3,0 + 20 |
490 |
238 |
52,4 |
37,2 |
17,9 |
|
Реаком + Діален Супер + Гранстар |
3,0 + 0,5 + 20 |
632 |
58 |
90,5 |
36,9 |
17,6 |
|
Реастим + хелат міді + Гранстар |
20 + 1,0 + 0,5 |
166 |
98 |
71,2 |
35,9 |
16,6 |
|
Реаком + Лонтрел 300 + Гранстар |
3,0 + 0,33 + 20 |
192 |
118 |
36,8 |
34,7 |
15,4 |
|
Діален Супер + Гранстар |
0,5 + 20 |
322 |
138 |
57,5 |
33,0 |
13,7 |
|
Реастим + Гранстар |
20 + 3,0 |
600 |
56 |
90,3 |
32,2 |
12,9 |
|
Аминка + Гранстар |
0,7 + 20 |
496 |
316 |
44,9 |
31,9 |
12,5 |
|
Гранстар + NPK |
20 + 5,0 |
238 |
82 |
64,5 |
30,9 |
11,6 |
|
Реаком + хелат міді + Гранстар |
2,0 + 1,0 + 20 |
168 |
94 |
45,0 |
30,5 |
11,2 |
|
Реаком + Аминка + Гранстар |
3,0 + 0,7 + 20 |
290 |
94 |
68,7 |
29,5 |
10,3 |
Сергій Бабич, кандидат с.-г. наук, Інститут захисту рослин НААН
газета “АгроМаркет”, січень 2012 року
AgroTimes
