Канадські фермери на ділянці площею 1,2 га виробляють органічні яйця ціною 150 грн за десяток.
Нещодавно авторка цих рядків натрапила в Інтернеті на цікавий блог органічних фермерів з Канади. Їхня ферма площею 1,2 га — це типове українське ОСГ. Як канадці навчилися заробляти на невеликій ділянці землі, читайте
далі в цій статті.
“У нас на фермі”
Chez Nous Farm — це сертифікована органічна ферма в районі Ніагарського водоспаду в Канаді. Її заснувало канадське подружжя Рік та Ширлі, що мають двох дітей шкільного віку.
Сімейний бізнес почався з виробництва органічних курячих яєць. Кури на фермі постійно мають доступ до пасовища. Господарі вважають їх незамінними помічниками у саду, які допомагають боротися зі шкідниками, а також санітарами ферми, що поїдають некондиційні овочі й фрукти.
Із часом асортимент продукції сімейної ферми розширився. До прайс-листа додався довгий перелік сезонних овочів відкритого ґрунту, як-то салатні помідори, зелень, рукола, селера, баклажани тощо. Господиня ферми почала пропонувати покупцям домашню консервацію. Однак акцент все одно лишився на виробництві курячих яєць.
Інтернаціональний початок
Канадець Рік та його дружина Ширлі не були спадковими фермерами. Їхню історію входження в агробізнес можна назвати інтернаціональною. Вони мали урбанізоване житло в місті, роботу, двох дітей, ходили на шопінг і не могли повірити, що життя не може запропонувати для їхньої сім’ї чогось кращого.
У 2010 році із думкою «зараз або ніколи» подружжя придбало невелику кінну ферму площею 3 акри (1,2 га). Ферма включала старенький житловий будинок, що потребував оновлення, та кілька занедбаних приміщень для коней.
На той час Рік працював слюсарем, а Ширлі була освітянином. Після купівлі ферми Рік першим полишив роботу, щоб вести справи. Ширлі деякий час ще працювала, адже сім’я мала виплачувати серйозний кредит, отриманий на купівлю фазенди. Однак згодом облишити роботу довелося і їй.
За словами Ріка та Ширлі, працювати їм довелося не просто багато, а дуже багато. Вони не мали досвіду, проте вірили у свою мету. І вже на п’ятий рік роботи підприємці розплатилися за кредитами й змогли придбати нову техніку для обробітку землі.
Від початку створення ферма була орієнтована на органічне виробництво, а отже, восени 2010 року почався сертифікаційний процес. Відтоді ферма щороку проходить інспекцію спеціалістами органу сертифікації Ecocert Canada (в Україні оператор Ecocert SA сертифікує тільки продукти рослинництва). У 2012 році, після завершення перехідного періоду, вся продукція ферми отримала статус органічної.
Пересувний пташник
Найбільше в утриманні курей на фермі Chez Nous Farm мене зацікавив пересувний пташник. Власне, ідея створення пересувних пташників для органічних ферм або ферм вільного вигулу у світі не нова. Однак здебільшого це громіздкі конструкції у вигляді великих ангарів, які раз на кілька місяців трактором перетягують на нове місце вигулу. На фермі Chez Nous Farm домівка для курей нагадує пересувний трейлер. У ньому несучки ховаються від негоди, влаштовуються на ніч і, звісно, несуть яйця. Переїзд на інше місце вигулу займає лише кілька хвилин.
Щоб курям було привільніше й вони краще наводили порядок на ділянках, де рослини вже відплодоносили, господарі організували мобільні загорожі. Завдяки цьому птиця протягом року має можливість почергово похазяйнувати на усіх ділянках саду й городу, не завдаючи шкоди врожаю.
Органічна курятина
Окрім яєчного напряму, із часом на фермі вирішили впровадити м’ясний. Спочатку вирощували крос White Rock, що дозріває протягом 12 тижнів. Однак м’ясо бройлерних порід, чим би їх не годували, за смаковими характеристиками мало відрізняється від магазинного.
Через це м’ясне поголів’я на фермі повністю замінили породою Chantecler Heritage. Це перша порода курей канадської селекції, виведена для утримання в холодному вітряному кліматі. Завдяки цьому ферма перестала залежати від постійних закупівель гібридного молодняку в постачальників, натомість самостійно зайнялася відтворенням поголів’я.
Chantecler Heritage — порода м’ясо-яєчного напряму. Звісно, відгодівля молодняку триває не три, а 7–9 місяців, однак господарі твердять, що м’ясо цих курей того варте: воно ніжне й приємне на смак. Прийом замовлень на нього зазвичай закривають за кілька місяців до початку забою. Крім того, кури породи Chantecler Heritage мають спокійний, урівноважений характер і добре ладнають з людьми.
Окрема пропозиція ферми — супові кури. Як правило, до цієї категорії належать несучки-«пенсіонерки», що понад рік відпрацювали на яєчному виробництві. Господарі обов’язково попереджають, що м’ясо таких курей треба варити довго, однак запевняють у насиченому, приємному смаку домашнього бульйону.
Золоті яйця
Кілька слів варто сказати про збут. Хоча в активі ферми лише шість років діяльності, із продажем товару проблем вона не має. Яйця ферма продає цілорічно, курятину — на замовлення. Мають власну невелику крамничку на дорозі біля ферми. У сезон збирання овочів пропонують покупцям овочеві кошики, також дуже популярні в Європі. Схема проста: покупець до початку сезону оплачує щотижневі поставки такого кошика, а потім з кінця травня протягом 20 тижнів отримує з доставкою додому свіжі овочі та фрукти. У 2015 році сезонний «абонемент» на поставки овочевих кошиків коштував $550.
Ціна десятка сертифікованих органічних яєць на фермі Chez Nous Farm становить 8 канадських доларів (приблизно 140–150 грн за курсом комерційних банків), упаковка 18 шт. — $12, упаковка 30 шт. — $20. Звісно, для постійних клієнтів передбачені знижки. Для порівняння: за 18 шт. звичайних яєць у канадських супермаркетах правлять $4,5, тобто органічна ціна перевищує звичайну приблизно в 2,5 раза.
Кооперація по-канадськи
Про те, як сільгоспвиробники об’єднуються в обслуговуючі кооперативи, щоб формувати значні партії товару або разом провадити переробний бізнес, українській аграрній спільноті доволі добре відомо з досвіду сусідньої Польщі. Та й в інших країнах Євросоюзу, таких як Німеччина або Франція, кооперація фермерів є повсюдним явищем. Поряд із цим у розвинених суспільствах значної популярності набуває споживча кооперація. Тобто самі покупці об’єднуються для того, щоб створювати магазини здорових локальних харчів. Наприклад, у канадській провінції Онтаріо такі кооперативи є мало не в кожному місті.
Про канадський досвід споживчої кооперації нескладно дізнатися з Інтернету. Кожен кооператив має свій сайт або як мінімум сторінку в одній із соціальних мереж. Там ініціатори проекту прозоро описують умови участі в ньому та суть діяльності кооперативу. При цьому обов’язково підкреслюється, що кооператив є власністю його членів та управляється ними на демократичних засадах. Членські внески можуть бути різними, проте в основному це дріб’язкові суми, якщо враховувати рівень доходів канадських громадян. Скажімо, щоб стати членом кооперативу під назвою Garden City Food Co-op (Городницького міського продовольчого кооперативу), треба сплатити одноразовий внесок у розмірі 120 канадських доларів. Цей кооператив був створений у місті Сент-Катаріне для організації продуктового магазину, що спеціалізуватиметься на продажу органічної та фермерської продукції місцевих виробників з району Ніагарського водоспаду. В обмін на свій внесок член кооперативу отримує право брати участь в управлінні магазином та отримувати свою частку прибутку в тому разі, коли проект вийде на самоокупність.
У деяких кооперативах, таких як Niagara Local Food Co-op (Ніагарський місцевий продовольчий кооператив), розміри внесків для споживачів та фермерів різні: для покупців це $50, для фермерів — $100.
Поки що масове створення споживчих кооперативів для України є фантастикою. Але ж колись люди не вірили, що зможуть дістатися Місяця.
Марія Михно
журнал “Наше Птахівництво”, листопад 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
