Овочі-Ягоди-Сад

«Юксел» у Водяному: підсумки першого року

«Юксел» у Водяному: підсумки першого року

Наприкінці вересня демоцентр турецької селекційної компанії «Юксел» в селі Водяному Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області влаштував День відкритих дверей. Ураховуючи те, що село велике, ще й розташоване поруч із містом Кам’янка-Дніпровська, де майже всі поголовно вирощують овочі (переважно томати та огірки) у плівкових теплицях, гостей прийшло більше, ніж 500.

  

Демонстраційний центр

 

Демоцентр компанії «Юксел» у Водяному, яке називають столицею українського плівкового овочівництва, запрацював узимку-2014/15, тобто станом на кінець осені відпрацював перший сезон — два обороти. Оглядовий майданчик облаштовано у п’яти плівкових теплицях на металевому каркасі з опаленням загальною площею 0,4 га. Тут демонструють можливості гібридів помідора й огірка, що продаються компанією в Україні, випробовують новинки, відпрацьовують рецепти живлення й технології захисту. Згодом діляться надбаннями з усіма овочівниками, яких тут немало — у Кам’янко-Дніпровському районі працюють тисячі малих плівкових теплиць: у Водяному вони стоять практично в кожному дворі, найбільші ж місцеві господарі мають під плівкою по гектару-півтора.

 

Компанія «Юксел» разом зі своїм дилером в Україні компанією «Леда-Агро» наприкінці минулого року влаштували демонстраційний центр, де можна було б показувати овочівникам району оптимальні технології для того чи іншого гібрида. Інтерес до помідорів й огірків селекції «Юксел» в районі великий, хоча ця компанія лише кілька років тому вийшла на український ринок. Зокрема, за цей короткий час огірок Лютояр F1, за відгуками місцевих дилерів, став найпопулярнішим у Кам’янсько-Дніпровському районі. Значного поширення набули томати Леда  F1, Анталія F1 та ексклюзив компанії «Юксел» — чорний томат Сашер F1, котрий вже продається по всій Україні та став лідером цієї ніші, значно розширивши її. У цілому компанія «Юксел», за інформацією власників місцевих магазинів, стрімко увірвалася в трійку найпопулярніших селекційних компаній у районі.

 

У День відкритих дверей організатори забезпечили можливість для сотень овочівників не лише оглянути теплиці, а й активно поспілкуватися з профільними фахівцями та поставити додаткові запитання щодо характеристик гібридів, застосування тих чи інших добрив і ЗЗР. Насамкінець серед учасників провели розіграш призів, головним серед яких стала подорож на двох у Туреччину з відвіданням спеціалізованої аграрної виставки та центрального офісу компанії «Юксел».

 

Палітра гібридів

 

У другому обороті цього року одна теплиця була виділена під середньоплідні томати масою 180–200 грам, високорослий Анталія F1 та напівдетермінантний Леда F1), друга— під крупноплідні томати типу Біф масою 300 г Азія F1, третя — під чорні (Сашер F1 і новий, який ще не має назви, та має номер — 132-111 F1), четверта – під рожеві (Пінк Роуз F1 і новий Пінк Пантер F1) і ще одна — під огірки (Лютояр F1, Капрікорн F1 і Сарацин F1).

 

 

У кожного з них свої особливості та переваги. Так, Анталія — найпопулярніший у світі томат із-поміж усіх гібридів селекції «Юксел». Цей томатнасиченого червоного кольору добре росте в різних куточках планети в різних кліматичних зонах у будь-якому обороті. Не останньою причиною цього є резистентність гібрида до основних хвороб томатів. Представник фірми «Леда-Агро» Олексій Аршинов називає Анталію помідором супергнучким та невибагливим: навіть той, хто не знає всіх його особливостей і тонкощів технології, навіть за бажання не зможе його зіпсувати. Такий гібрид можна освоїти й вивчити, не зазнавши великих втрат. Правильно підібравши живлення, можна збільшити середній розмір плодів зі стандартних для цього гібрида 180–200 г до 250–300 г.

 

Напівдетермінантний гібрид Леда найкраще серед усього асортименту компанії «Юксел» придатний для низьких теплиць — так званих балаганів, у яких досі працює більшість українських овочівників. Відтак, представники компанії «Юксел» упевнені у великому потенціалі гібрида, що має коротке міжвузля й красиві круглі яскраво-червоні середні (по 200–220 г) плоди.

 

Біф-томат Азія F1 формує великі плоди, так популярні на російському ринку, який донедавна був основним покупцем кам’янських помідорів: гарантовано 300–350 г, а за умов правильно підібраного живлення — ще більші.

 

Високорослий сливоподібний гібрид, який поки що значиться під номером (132 F1), випробовується в Україні з метою — створити на нашому ринку томатів новий сегмент подібно до того, як це вже вдалося компанії «Юксел» із чорним помідором. Якщо новий сегмент вдасться створити, то він допоможе овочівникам диверсифікувати ризики: чим більше буде в країні сегментів, тим меншим буде перевиробництво і пощастить уникнути падіння ціни на томати в цілому. Перші позитивні результати випробувань уже є: нова сливка для плівкових теплиць за урожайністю обігнала традиційні індетермінантні гібриди.

 

Яскравим прикладом успішного створення нового сегмента ринку помідорів став Сашер F1. Гібрид продається на українському ринку всього третій сезон і вже встиг не просто поширитися по всій Україні, а й пробудив цікавість споживачів до чорного томата. Звичайно, багато в чому цьому допоміг відмінний смак Сашера F1. Результат експерименту заворожує — споживачі його гідно оцінили: роздрібна ціна не падає нижче як 20 грн/кг, що забезпечує гарантований заробіток овочівникам на відміну від звичайних червоних помідорів, ціна на які час від часу катастрофічно обвалюється.

 

Ті, хто вирощував Сашер F1, із розвитком цього сегмента ринку почали цікавитися, чи немає гібридів із більшим плодом. Виробникам, які все життя намагалися виростити якомога більші плоди, Сашер F1 із його середньою масою 150–180 г здавався недостатньо великим. Сказано — зроблено: компанія «Юксел» вивела на український ринок ще один чорний помідор під номером 132 F1 із масою плоду 200–220 г і бездоганним смаком.

 

Пінк Роуз F1, який на китиці зав’язує по 4–5 великих (250–300 г) плодів, дехто з виробників назвав найсмачнішим серед рожевих помідорів. Цікаво, що високі смакові якості поєднуються з такою самою високою транспортабельністю. Також ті, хто вирощує цей помідор, відзначають його за порівняно ранній строк дозрівання, компактність рослини і здатність не зменшувати розмір плодів у кожній наступній китиці, як це трапляється з більшістю гібридів.

 

Цьогоріч компанія «Юксел» випробувала в Україні ще один рожевий помідор — Пінк Пантер F1. Він виявився найбільш ранньостиглим серед усього асортименту рожевих помідорів. До того ж розмір плоду виявився не меншим, ніж у Пінк Роуз F1.

 

Капрікон F1 став першим гібридом огірка, який фірма «Юксел» вивела на український ринок. Після нього настала черга Сарацина F1, що багатьом сподобався за стабільність віддачі врожаю: після початку плодоношення виробники щодня мали свіжий урожай стандартного (12–14 см) огірка насиченого темного кольору, який подобається багатьом споживачам. Торік з’явився ранній огірок Лютояр F1 напівбукетного типу, що зав’язував одночасно по 3–4 плоди. Завдяки ранньому строку дозрівання та рясному плодоношенню гібрид швидко здобув популярність у районі.

 

Технології від партнерів

 

Разом із компанією «Юксел» активну участь в організації демоцентру взяли фірми «Агрісол», «Дюпон» і «Нетафім».

 

Компанія «Агрісол» надала добрива та стимулятори виробництва Valagroта LEILI. Цього року в теплицях Демо-центру помідори й огірки підживлювали добривами «Мегафол», «Мастер», K-Leaf, VIVA, Solupotasse, Plantafol, Alga-K, Alga Fe, «Брексіл» й обробляли вкорінювачем «Альга 600». Як зауважили представники компанії «Агрісол», цими назвами список препаратів, які можна застосовувати на томатах й огірках, не обмежується. Вони порадили кам’янським овочівникам звернути увагу на стимулятор імунітету рослин «Кендал» — препарат, що стимулює збільшення розміру плодів після зав’язування, «Бенефіт» — стимулятор зав’язування плодів «МаксіКроп СЕТ», джерело бору (необхідного для збільшення кількості зав’язі) «Бора Плюс» — новий імуностимулятор «Софтгард».

 

«Дюпон» надав засоби захисту рослин. На томатах застосовувалися фунгіциди «Курзат ®» і «Танос®». Крім того, на обох культурах було випробувано новий інсектицид «Верімарк®», призначений для внесення через систему крапельного зрошення. Цей препарат, який має «близнюка» («Ексірель®» розроблено для внесення шляхом обприскування), показав себе як ефективний засіб контролю широкого спектра шкідників: білокрилок, листкових мінерів, мух, листогризучих жуків (зокрема й колорадських), трипсів, парші, цикадок, довгоносиків.

 

Знайомлячи гостей демоцентру з роботою нового препарату, фахівці компанії «Дюпон» розповіли, що його можна також застосовувати для замочування розсади, причому не лише помідора чи огірка, а й капусти. Також вони розповіли про нюанси застосування «Верімарка®» на дорослих рослинах: перед унесенням і після нього слід промивати систему крапельного зрошення, а рівень рН підтримувати в межах 5–5,5.

 

У теплицях було облаштовано системи зрошення, надані партнером «Юксел» — компанією «Нетафім», світовим лідером у галузі крапельного поливу. Як розповів представник фірми «Нетафім Україна» Антон Колесников, оскільки рослини потребували щоденного рясного поливу, в теплицях проклали по дві крапельних лінії на кожен ряд рослин, щоб уможливити максимальну інтенсивність поливу — 80 м³/га на добу. До того ж прокладання двох крапельних ліній дозволила розширити зону зволоження, завдяки чому рослини сформували ширшу й потужнішу кореневу систему. Для прокладання крапельних ліній була використана стрічка завтовшки 6 mil із водовиливом 1,6 л/год і відстанню між крапельницями 30 см. Крапельну стрічку прокладали так, щоб на двох лініях уздовж одного ряду рослин крапельниці розташовувалися в шаховому порядку. Таким чином, на ряду крапельниці були через кожні 15 см. Окрім крапельної стрічки компанія «Нетафім Україна» надала весь комплект обладнання для зрошення, зокрема фільтри, автоматику тощо.

 

Говорить експерт

 

Віктор Скрипник, власник магазину «Семко» (с. Водяне):

Я не лише продаю насіння овочевих культур (зокрема селекції «Юксел») і все необхідне для професійних овочівників, а й сам маю плівкові теплиці, де вирощую, зокрема, й гібриди цієї компанії. Тож можу судити про гібриди «Юксел» і як продавець, і як клієнт. Відтак, скажу, що мені подобається і вирощувати їх, і торгувати ними. Наприклад, Лютояр F1, вважаю, скоро буде найпопулярнішим у нашому районі огірком. І цілком заслужено: гібрид прекрасно витримав цьогорічну екстремальну спеку, не знизивши врожайність, і проявив високу стійкість до хвороб.

Думаю, хороше майбутнє в томата Пінк Роуз F1: окрім усіх стандартних переваг рожевих томатів для нього характерна ще й лежкість. Остання дуже подобається перекупникам, а це обіцяє в майбутньому високий попит на цей гібрид із боку овочівників.

Також хороші перспективи в гібрида Леда F1. Цей томат витримував сильні перепади температур і не тріскався, добре зав’язувався у спеку. Тож наступного року планую вирощувати його у власних теплицях.

 

Валентин Алергуш, директор фірми «Агрополіс» (м. Кам’янка-Дніпровська):

Одночасно торгую насінням (й іншими матеріально-технічними ресурсами) і вирощую овочі. Томати компанії Юксел подобаються мені всі, але найбільше — обидва чорних гібриди та Леда F1. Хочу окремо відзначити Леду F1, яка добре (особливо для напівдета) витримала цьогорічну спеку: не завершкувалася, заклала до 7 китиць із плодами красивого відтінку. Тож на наступний рік розглядаю можливість вирощування червоного томата Леда F1 та рожевого Пінк Роуз F1. Останній я вирощував у другому обороті торік і споживав його до 16 січня: помідор, зірваний зеленим, повністю дозрів, не загнив і зміг довго пролежати. За лежкість навіть у спеку його хвалять і мої клієнти. Високий попит спостерігався і на огірок Лютояр F1— перекупники за нього доплачували.

 

 

Сергій Білий

журнал “Плантатор”, листопад 2015 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ