Чого чекати від цін у новому зерновому сезоні і про що варто подбати завчасно.
Зерновий сезон-2019/20 добіг свого логічного завершення, а це означає, що настав час підсумовувати і робити основні прогнози щодо 2020/21 МР. Наразі увага всіх без винятку учасників ринку прикута до збиральної кампанії та до корегування прогнозів на тлі погодного чинника. Які нові виклики нам несе сезон-2020/21? Чи таким поганим буде врожай, як його малюють? Яким буде експорт та попит на зовнішньому ринку? І чого слід очікувати в ціновому аспекті найближчим часом?
Нюанси і обмеження
Динаміка цін напередодні й на старті зернових сезонів українського експортного ринку, за даними аналітиків «АПК-Інформ», свідчить про те, що 2020/21 МР є найволатильнішим, зокрема що стосується пшениці. Серед головних причин суттєвих цінових коливань у період міжсезоння експерти називають аномально теплу зиму, неоднорідні й дуже контрастні погодні умови навесні та влітку, а також пов’язані з цим великі розбіжності в оцінках виробництва тієї чи іншої культури (як і на теренах інших провідних країн-експортерів) на тлі загальної невизначеності й нестабільності у світі, волатильності валют, ситуації на ринку нафти тощо. І хоча під час жнив вдалося конкретизувати дані щодо обсягів виробництва, додалися суттєві нюанси про недостатньо високу якість врожаю, відставання темпів збирання й стримування продажів аграріями. Парадоксально те, що через надмір опадів якість пшениці в західному регіоні України цьогоріч (уперше за минулі 6–7 років) нижча, ніж у центральному. Втім, попри очікування песимістів, пшениця нового врожаю має високі показники натури (борошномельна — близько 790 г/л), а співвідношення продовольчої і фуражної в загальному валовому зборі оцінюється як 70:30.
Важливим чинником на старті нового сезону стала невизначеність щодо можливих обмежень обсягів експорту пшениці. Лише 17 серпня експортери та високопосадовці узгодили додаток до щорічного зернового меморандуму. Згідно з цією угодою, обсяги експорту пшениці в поточному сезоні не перевищуватимуть 17, 5 млн тонн, що значно нижче, ніж очікував ринок. Зокрема, на 26 серпня вже експортовано третину з цього обсягу — 5,97 млн тонн зернових і зернобобових разом із продуктами їх переробки (за оперативними даними Держмитслужби). Разом із тим це на 1,7 млн тонн менше, ніж на цю дату торік.
Продбезпека і бар’єри COVID-19.
Цей чинник впливу на цінову кон’юнктуру вважається одним із найвагоміших і найнепередбачуваніших. В умовах пандемії пшеницю розглядають як основу продбезпеки. Відтак увага ринку прикута до формування глобального попиту на продовольство і перспектив локального виробництва. Та, схоже, що в найближчі 5-10 років навряд чи варто чекати революційного зростання обсягів експорту української зернової продукції з доданою вартістю. Щоб експортувати борошно чи макарони, слід чітко розуміти потреби й запити імпортерів. Інша річ — зерно, яке Україна успішно вирощує й продає на світові ринки. У 2019/20 МР, зокрема, на 9 млрд доларів. І це другий у світі показник після США.
Пандемія, щоправда, породила нові тарифні й нетарифні бар’єри. Деякі країни навіть почали послуговуватися ними як елементом політичного тиску. Країни-імпортери наразі дедалі більше переймаються безпекою продукції, яку купують. Яскравий приклад — зміни в Регламенті ЄС щодо Chlorpyrifos, якими встановлено нові ліміти щодо надлишку контамінанта у партії агропродукції. Вони набувають чинності в листопаді 2020-го, що передбачає певні зміни в роботі по всьому ланцюжку «поле — європейський порт».
До речі, ті компанії, що надають повну простежуваність продукції й витримують норму за Chlorpyrifos, уже нині отримують премію до ціни реалізації. І, власне, всі розуміють, що надалі такі вимоги можуть бути застосовані до будь-якого іншого з величезного переліку застосовуваних пестицидів. За такої глобальної диспозиції дедалі більшої актуальності набувають питання репутації країни-експортера й преміальності продукції, яку вона постачає на зовнішні ринки.
Серед перспективних ринків збуту української пшениці передусім Туреччина. Як експортер №1 борошна у світі і другий за величиною постачальник макаронних виробів ця країна має високий рівень сировинної залежності. Її 550 млинів щороку переробляють 13 млн тонн пшениці. Однак це менш ніж половина їх потужності (реальна — близько 30 млн тонн на рік). Тож, щоб реалізувати свій експортний потенціал, Туреччина імпортує високопротеїнову пшеницю. Й Україна на цьому ринку конкурує з Росією. Втім, як зауважують експортери, діапазон попиту турецьких закупівельників останнім часом розширився за якістю зерна. І це дає Україні більше шансів наростити свою присутність на турецькому ринку (з пшеницею з протеїном 10,5%).
Стабільна нестабільність
Нехай там як, цінова ситуація в портах України дуже нестабільна — як і валютний курс вкупі з мінливою погодою і проблемною логістикою. Аграрії притримують продаж збіжжя, очікуючи, коли його купуватимуть дорожче. Втім, волатильність породжує волатильність. Спробуй досягнути очікуваної маржинальності, коли зростальний тренд блискавично змінюється на спадний, а згодом усе повертається до попередніх позицій. Якось таки переживши ці перші два місяці нового зернового сезону, ринок починає усвідомлювати, що невизначеність тільки посилюється. Свої корективи внесуть ще й уточнені прогнози виробництва кукурудзи й сої. Тож, як мовиться, далі буде.
У першій половині серпня на базисі FOB домінувала тенденція зниження цін на пшеницю, спричинена передусім зниженням котирувань зернової на світовому ринку (бо світові агенції збільшили прогнози виробництва пшениці в Канаді, Росії й Австралії). Ціновий тиск спричинило сезонне зростання кількості пропозиції зерна нового врожаю, конкуренція з боку Росії, нижчі ціни і скорочення придбаних обсягів на тендерах GASC, а такок підвищення експертами USDA обсягів виробництва й експортного потенціалу цієї культури в Україні (до 27 і 18 млн тонн відповідно), Росії (до 78 і 37,5 млн тонн) та США (до 50 і 26,4 млн тонн). Зниження цін спонукало імпортерів активізувати попит, оголосивши низку тендерів на продовольчу та фуражну пшеницю. Стрімке здешевлення зернової стримали досить високі ціни на базисі СРТ-порт, небажання фермерів йти на цінові поступки та скорочення кількості пропозицій багатотоннажних партій, коли трейдери зменшили ціни попиту.
Зниження котирувань пшениці на СВОТ взаємопов’язано з високими очікуваннями у сегментах кукурудзи й сої. Проте аналітики знизили свої прогнози щодо потенціалу виробництва кукурудзи в США (через урагани, що пронеслися країною, і дефіцит вологи у ґрунтах), погіршили й очікування щодо української «цариці полів». Із третьої декади серпня ціни на пшеницю почали зростати. Цьому сприяло узгодження обсягів зернового експорту у додатку до зернового меморандуму та зниження прогнозу Мінекономрозвитку щодо виробництва зернових (із 72,1 до 70 млн тонн). І все це на тлі нових тендерів на імпорт великих партій зерна й домінуванні причорноморської пшениці в закупівлях GASC. Більш суттєве підвищення цін стримала потреба зберегти конкурентоздатність українського зерна на світовому ринку. На базисі СРТ-порт домінувала тенденція зниження закупівельних цін на пшеницю під впливом ситуації на FOB і курсу гривні до долара. Та це лише зменшило кількість пропозицій зерна на ринку і спровокувало зростання закупівельних цін у трейдерів.
Наприкінці серпня ціни попиту трейдерів на пшеницю 2-го класу та фураж в глибоководних портах встановилися в межах 6060–6450 і 5930–6250 грн/т або 188–196 і 184–193 дол./т СРТ-порт. Пропозиції пшениці з протеїном 12,5% та 10,5% з поставкою у вересні найчастіше надходять за цінами 205–209 і 199–204 дол./т FOB.
Невисокий потенціал виробництва європейської й аргентинської пшениці, висока конкуренція з боку російської зернової (це особливо відчутно на єгипетських тендерах) і заплановані тендери ключових країн-імпортерів — основні чинники впливу світового ринку на цінову кон’юнктуру. До того ж подейкують про ймовірне подорожчання перевалки зерна в російських портах (зокрема, в Новоросійську), що за відсутності конкуренції з боку європейських операторів теж може сприяти зростанню цін на FOB. Утім, годі й очікувати суттєвого подорожчання. Схоже, головним меседжем поточного сезону залишатиметься «стабільна нестабільність»
Анна Танська, керівник відділу локальних ринків ІА «АПК-Інформ»
газета “АгроМаркет”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
