Тільки на перший погляд здається, що аграрний бізнес — це просто. Насправді успіх у сільському господарстві залежить від багатьох умов. З цих слів розпочав розмову засновник і керівник СТОВ «Агрофірма „Ольгопіль”» Павло Каленич — без перебільшення, легендарна постать. Керуючи підприємством понад 20 років, він перетворив Ольгопіль і Каташин на села майбутнього — осередки суперсучасного виробництва й переробки, соціального захисту людей і високого рівня культури. Господарство отримує достойні врожаї, забезпечує високоякісним насіннєвим матеріалом інші агропідприємства, а молочна продукція компанії Villa milk відповідає найвищим світовим стандартам. Доїть корів робот, який забезпечує всі процедури підготовки тварин до цього процесу. Подивитись на це диво сучасних технологій приїздять туристи. Туристичний маршрут починається від збудованого фірмою готелю, що на території молокопереробного комплексу, — до Ольгополя, в центрі якого розміщена єдина у світі сільська Площа Поетів і Парк мамонтового періоду з макетом мамонта в натуральний розмір — прообраз знайденого в околицях громади. А вечорами біля мамонта відбувається неповторне музикальне дійство в супроводі лазерного освітлення.
Утім, усе це вдалося втілити тільки завдяки майстерності скеровувати колектив агрофірми на виконання головної мети — збільшення виробництва якісної сільськогосподарської продукції та розумному підходу до витрат на її виробництво. Тому повернімось до головних чинників успіху в рослинництві.
«Передусім це природні та метеорологічні умови, — розповідає Павло Каленич. — На другому місці — стан ґрунтів, запровадження передових технологій, сучасна техніка з навігацією, колектив однодумців, які заточені працювати на результат і, як ті бджоли, працюють у сезон і над логістикою, і над моніторингом рослин, і над створенням умов для складування. Сучасної прописаної стратегії з рослинництва в нас немає, але ми дотримуємося сівозміни, реагуємо на кліматичні зміни, експериментуємо із сортами й технологіями. За натурою я — демократ, але що стосується рослинництва, насінництва, то — виробничий диктатор».
Акцент на насінництво
Агрофірма «Ольгопіль» обробляє 5 тис. гектарів землі, на яких вирощує озимі — пшеницю, ячмінь і ріпак, а також ярі культури — сою, кукурудзу, цукрові буряки, овес, високоолійний соняшник. Агрофірма веде товарне виробництво зерна й насінництво та є базовим господарством Інституту фізіології рослин та генетики НААН України з виробництва насіння зернових культур.
У 2008 році агрофірма «Ольгопіль» була атестована як елітне насіннєве господарство. А чотири роки тому ввела в експлуатацію власний насіннєвий завод із сучасною лінією потужністю 3 т/год, яка дозволяє виконати весь комплекс робіт щодо підготовки насіння: від очищення, оброблення фунгіцидами, інсектицидами, стимуляторами росту та добривами до фасування у бігбеги. Підготовку якісного насіннєвого матеріалу з чистотою 99% і схожістю понад 92% та його протруювання одразу на заводі агрофірми називають своєю серйозною конкурентною перевагою. Нині в господарстві на насіння вирощують 13 сортів озимої пшениці, по кілька сортів озимого ячменю, ярих пшениці та ячменю, гороху й сої. Адже в агрофірмі добре знають, що все починається з насінини: яке насіння — таким буде і урожай, і прибуток, і розвиток. А щоб отримати якісний насіннєвий матеріал, треба виростити й вчасно зібрати зерно.
Тож вирощуючи сільгоспкультури, компанія активно шукає і впроваджує високоякісні інноваційні рішення, які здатні підвищити ефективність і продуктивність діяльності.
Тримати планку
Більшу частину площ закладають під озимину. Традиційно в господарстві найбільша частка в структурі озимого клину — озима пшениця: під неї виділяють більше як 1000 га. Під урожай 2022 року висіяли її в стислі строки, посіявши 16 сортів різних генерацій. Озимого ріпаку посіяли на площі 900 га.
Також щороку на своїх полях АФ «Ольгопіль» закладає для експерименту демоділянки, на яких представлені сорти озимої пшениці різних фірм і наукових установ — як вітчизняних, так і закордонних виробників. Навесні планують закласти демополе з кукурудзи та соняшнику, щоб відстежити, які гібриди найкраще покажуть себе у південній місцевості (Ольгопіль — це найбільш південна точка Вінниччини).
«Чесно кажучи, за 20 років роботи ми ніколи не гналися за показниками. Маємо свою планку врожайності: не меншу за 6–7 т/га озимої пшениці, 9–10 т/га кукурудзи, 3,5 т/га соняшнику і ріпаку та 60 т/га цукрових буряків, — зазначає керівник господарства. — Разом із тим постійно нарощуємо виробництво, застосовуємо новітні технології й ніколи не забуваємо про людей — від працівників і пайовиків до мешканців громади».
Інвестиції в інфраструктуру
Серед останніх новітніх і виправданих рішень Павло Каленич називає нарощення матеріально-технічної бази, збільшення елеваторних потужностей і перехід на відновлювальні джерела енергії.
Так, у 2020 році завдяки встановленій сонячній електростанції, сушарка, верхній і нижній зали насіннєвого заводу, лабораторія, елеватор, склади — тобто всі об’єкти насіннєвого комплексу господарства забезпечено власною електроенергією.
Торік агрофірма додала ще два 6-тисячних силоси, таким чином збільшивши потужність елеватора для одночасного зберігання до 34 тис. тонн (з яких 27 тис. — це силоси, 7 тис. — підлогові склади). Крім того, господарство має в розпорядженні складські приміщення без механізації, розраховані на 10–12 тис. тонн.
Наприкінці минулого року господарство ввело в експлуатацію зерносушарку Bonfanti, яку встановили на базі ФГ «Роксана-К» (це структурний підрозділ господарства у селі Мельниківці, що на Вінниччині). Зерносушарка працює на соняшникових пелетах і має потужність 400 т. Поруч із нею звели складське приміщення місткістю до 10 тис. тонн зерна.
Та особливою гордістю керівника є постійне і стратегічне оновлення технопарку. Це питання, за словами Павла Каленича, на особистому контролі тримає головний інженер агрофірми Володимир Халус, який є співзасновником підприємства і пліч-о-пліч із керівником вже 20 років розвивають господарство.
«Щороку після завершення сезону головний інженер агрофірми здійснює моніторинг техпарку. Що це дає? По-перше, ми знаємо, які агрегати потребують поточного чи капітального ремонту. По-друге, розуміємо слабкі місця і можемо запобігти зношенню конкретних деталей чи техніки. По-третє, це ведення обліку й оновлення технопарку», — веде далі директор агрофірми «Ольгопіль».
Наприклад, торік агрофірма придбала трактор John Deere серії 8R, який можна застосовувати для оранки, дискування, сівби, культивації, поглиблення орного шару та розпушування ґрунту. Перед жнивами закупили найновіший на ринку України комбайн New Holland CR 9.80. Крім того, 7-метрову дискову борону Kverneland, що здатна максимально якісно проводити дискування від 3 мм до 15 см завглибшки. На часі — закупівля сівалки точного висіву HORSCH Maestro, кукурудзяної жатки та бензовозу для заправляння техніки безпосередньо в полі. Мають також потужний автопарк вантажних автомобілів КАМАЗ і DAF, що дозволяє закрити низку логістичних питань у ланцюжку «поле — господарство — клієнт». Допомагають також у роботі й власні навантажувачі. Так, наявність укомплектованого техпарку дозволяє щодня приймати з поля близько 1,5 тис. тонн зерна.
У форматі «без правил»
Не приховує Павло Каленич тривожності щодо сучасних викликів. До глобальних змін клімату, які вже змушують віддавати перевагу стійким до посух гібридам і сортам, додалися й економічні. Не те щоб їх не було раніше, але цього сезону ціни в агрогалузі злетіли до небес. Особливо відчутним для господарства стало підвищення ціни на пальне та насіння соняшнику і кукурудзи. На щастя, потребу в засобах захисту й міндобривах для озимини вдалося закрити ще торік, до здороження їх вартості, а от за насіння зернових оплатили тільки аванс. Тож без кредитних зобов’язань не обійдеться, зізнається Павло Каленич, але виходити за межі обґрунтованої рентабельності не будуть.
«Найгірше те, коли ти не знаєш, якими будуть правила гри. Але, маючи досвід і зважаючи на постійну нестабільність, ми вже навчилися лавірувати між рифами й не зволікати, бо це дорівнює втраті можливості купити „дешевше” завтра, — ділиться висновками пан Павло. — Тому одразу після сезону закрили питання по добривах і засобах захисту, насіння озимини маємо своє».
Утім, під питанням пальне, яке потрібно закупляти щомісяця, і насіння соняшнику та кукурудзи. Тут в агрофірмі розраховують на розуміння менеджерів компаній-виробників, які зможуть підстрахувати.
Щодо енергоносіїв, то в Ольгополі газу немає — тобто в агрофірмі ним не користуються. Заощадити на енергоносіях дозволяє власна сонячна електростанція, яка повністю закриває потреби насіннєвого заводу.
«Тому наразі не можу сказати про критичність ситуації, але, безумовно, у пік сезону нинішнє (і майбутнє) здороження цін на пальне, добрива, насіння відчують багато аграріїв як малих, так і середніх», — підсумував Павло Каленич.
Агрономічні тонкощі
Чи не найбільшою мірою досягнення в рослинництві залежить від рівня підготовки, вміння мислити комплексно й організувати роботу команди головного агронома підприємства. У АФ «Ольгопіль» у цьому покладаються на Івана Діхтяра, головного агронома, який розповів про тонкощі роботи. Одним з основних критеріїв, від якого будує агроном роботу команди, є запаси продуктивної вологи у ґрунті.
«Уся технологія вирощування культур (окрім захисту посівів від шкідників і хвороб) — від обробітку ґрунту, сівби, підбору сортів і гібридів, густоти посіву формується з метою максимально використати наявну в ґрунті вологу, — наголошує Іван Діхтяр. — Минулий рік був оптимальним щодо забезпечення вологою, але на цей рік задатки в нас мінусові».
Так, якщо за осінній період 2020 року випало більше як 200 мм опадів, то восени 2021-го — не набереться й 100 мм. Низькі запаси ґрунтової вологи, попередник і строк сівби мали критичне значення для озимини. Сходи озимої пшениці, посіяні після озимого ріпаку (рано звільняє поле і дає можливість до сівби підготувати ґрунт і максимально зберегти вологу), ввійшли в зиму у фазі кущення, в оптимальному стані. А на полях, засіяних після соняшнику, сходів не отримали, тож існує висока ймовірність, що доведеться пересівати кукурудзою. Завдяки оптимальному старту посівної кампанії (з 10 вересня) захопили вологи в ґрунті. Ті ж, хто сіяв на 10 днів пізніше в очікуванні дощів, отримали в кращому разі слабкі сходи.
«Нині ситуація дуже непроста. Але ще місяць зими, тож ми сподіваємось, що сніг додасть вологи. Наразі запасів вологи в ґрунті дуже мало — весна очікується складною», — розповів агроном. Для того, щоб протистояти посусі, в агрофірмі у формуванні сортового складу озимих культур, кукурудзи й соняшнику насамперед звертають увагу на їх посухостійкість. В умовах низького забезпечення вологою вони можуть дати найкращий результат. Зазнав змін і підхід до обробітку ґрунту: нині під озимину проводять поверхневий обробіток — мульчування ґрунту на глибину 10 см, під ярі культури — оранку та чизелювання. Таким чином, вдається нагромадити вологу в осінньозимовий-весняний період.
Керування ФАО гібридів кукурудзи. Ще 3–4 роки тому в господарстві сіяли гібриди з ФАО 320–380, адже чим більше ФАО — тим більший потенціал має кукурудза. Але у 2020 посушливому році кукурудза з високим ФАО, посіяна з нормою висіву 80 тис. насінин/га, вродила по 40 ц/га. Урахувавши ситуацію із запасами вологи, в агрофірмі почали висівати гібриди з меншим ФАО, щоб кукурудза встигла запилитися до піка температур (основний акцент роблять на гібриди з ФАО 300–280, але не відмовляються від гібридів з ФАО 350) і зменшили норму висіву до 75–70 тис. насінин/га.
Захистити соняшник. Нині в системі захисту соняшнику планують дві фунгіцидних обробітки серйозними препаратами.
«Дехто застосовує й три фунгіцидних обробітки — це логічно. Але, на мою думку, важливіше не кількість обробок збільшувати, а поцілити у потрібну фазу розвитку рослин, коли вони найслабше захищені та є висока ймовірність зараження хворобами», — зауважує головний агроном АФ «Ольгопіль».
В агрофірмі для захисту посівів застосовують увесь комплекс профілактичних заходів: від структури посіву й обробітку ґрунту до захисту із застосуванням тільки ефективних оригінальних препаратів провідних світових виробників («Байєр», «Басф», «Сингента»).
Стратегія захисту від бур’янів. Для напрацювання ефективної схеми захисту посівів від зелених ворогів акумулюють усі ресурси: досвід, набір відповідної техніки, дієві препарати. До кожного поля мають індивідуальний підхід, ураховуючи його здоров’я, попередника, набір бур’янів, що загрожує конкретній культурі, і прогнозуючи можливі загрози — відповідно, будують стратегію обробітку та вибирають препарати. Наприклад, у захисті кукурудзи найефективніше спрацьовує гербіцид суцільної дії Майстер Пауер, головне — вчасно ним обробити.
Підживлення — вдосталь. Основні роботи з підживлення в агрофірмі планують по мерзлоталому ґрунту, подальші роботи корегуватимуть залежно від ситуації з кількістю вологи: чим її більше — тим більше можна давати добрив й отримувати кращий результат. Попри високі ціни на добрива, в АФ «Ольгопіль» діятимуть згідно з технологіями.
«Це людину можна посадити на дієту, а культурну рослину для отримання максимального врожаю треба забезпечити добривами на 100%, — додає Іван Діхтяр. — Технології підживлення мають бути такими, щоб ефективно використати добрива, враховуючи погодні умови».
Важливі складники успіху
В аграрному бізнесі на початку сезону не люблять ділитися секретами успіху, допоки зерно не буде в коморі. Павло Каленич часом переповідає історію, як йому дістався у спадок колгосп-банкрут і село безробітних людей, які дивилися на нього з надією в очах. Він не зупиняється на деталях: як йому доводилося днювати й ночувати в конторі, тільки б зберегти цілісність земельного та майнового фонду. Може згадати хіба що, як окремі поля, що роками трактора в «очі» не бачили, доводилося переорювати по кілька разів. Аграрій відверто каже, що без людей, які тоді повірили в нього, він нічого не зробив би…
Нині в господарстві працевлаштовано майже 120 місцевих жителів, ще зо два десятки — на пекарні, фермі та ставку. Щороку офісних працівників агрофірма відправляє на оздоровлення за кордон, механізатори отримують путівки в санаторій, діти працівників відпочивають у таборах. А про підтримку соціальної, освітньої, туристичної сфери громади годі й говорити: Павло Каленич не перестає отримувати вдячність від людей — своїх і туристів.
«Ефективний господар не той, який приїжджає один раз на місяць у село, а який тут живе, поруч із людьми — по сусідству. Справжня любов до села, землі та до своєї праці — це риси аграрія, — резюмує Павло Каленич. — А те, що сьогодні активно пропагують вертикально-інтегровані сільськогосподарські холдинги — це не зовсім правильно. Пощастить, якщо власник 100–200 тис. гектарів земель мешкає в Україні, а якщо за кордоном, то він не бачить реального повсякденного життя, у якому перебуває сучасне українське село. А сільське життя вимагає допомоги школі, лікарні, дитячому садку. І я цим опікуюсь, намагаючись якомога краще облаштовувати громаду, у якій живу я, мої діти й онуки. Мій принцип — бізнес повинен поєднуватися з красою, духовністю та культурою. Якщо такого поєднання немає — успіху не буде. Не все у житті вимірюється грішми, для мене важливіше — стосунки між людьми, чесне слово і порядність».
The Ukrainian Farmer
