|
Українські інженери й програмісти пропонують агробізнесу інтелектуальні рішення й нові технології.
Ще донедавна агросектор та ІТ мало що розуміли один про одного, а кількість проектів, створених на їх перетині, була не така вже значна. І ось буквально за кілька років, що минули, ситуація почала стрімко змінюватися. Керівники сільгосппідприємств активно цікавляться новими можливостями для свого бізнесу та переймають закордонний досвід упровадження інновацій. Власне, й українські інженери й програмісти не пасуть задніх, пропонуючи бізнесу цікаві розробки й технології. Скажімо, в конкурсній програмі MHP Accelerator від Radar Tech, Agrohub і МХП взяли участь понад 180 учасників. З понад 180 заявок у фінал вийшло 13 найкращих команд, інноваційні рішення яких найкраще відповідали поставленим холдингом завданням. Про особливості й чесноти запропонованих новітніх технологій «АгроМаркет» розпитав у їх розробників.
Детектор здоров’я рук
«Детектор здоров’я» працює над удосконаленням апарату, що аналізує стан рук працівників перед входом на роботу. Таким чином, як переконані розробники, є нагода автоматизувати процес, мінімізувати людський чинник і ймовірність помилок, пришвидшити й поліпшити огляд. Для реалізації проекту розробники послуговуються штучним інтелектом. Діагностику здійснюють за 130 показниками. Наприклад, підсвічуючи шкіру в різних діапазонах спектра частот, можна виявляти різні ознаки: в інфрачервоному діапазоні чітко видно кров і рани, в ультрафіолетовому — екземи, лишаї та грибок. Фото рук ідентифікують із зображеннями різноманітних ушкоджень, запалень і ран, захворювань. У разі виявлення схожих пошкоджень під час проходження детектора працівника не допускатимуть до роботи.
На думку керівника проекту Олега Пономарчука, розробка передусім може бути цікава підприємствам переробної галузі, а також закладам харчування. В перспективі детектор зможе не лише за одну секунду видавати результат, а й безконтактно діагностувати стан здоров’я людини. Такий проект («Розумне дзеркало») уже в розробці.
Годівля під контролем
Стартап Profeed — це комплексна система контролю й керування процесом годівлі тварин на фермі. Вона здатна налагодити правильне розвантаження та завантаження кормів, правильне змішування. Враховуючи, що близько 70% витрат молочних ферм становлять витрати на корми, впровадження системи контролю може суттєво заощадити кошти. Система містить установлення датчиків на кормозмішувачі, збирає всі кількісні дані про корми. В режимі онлайн легко відстежити постачання й залишки кормів, а відтак господар може оперативно оцінювати свої витрати й має точні дані для розрахунку собівартості молока. Дані передаються на мобільний прилад тракториста й зоотехнолога, а це покращує контроль годівлі. Продукт успішно впроваджується на фермах, і є приклади, коли система дозволила за два тижні підвищити середні надої молока на два літри.
Сонце в курнику
Команда однойменного стартапу розробила абсолютно нову систему установки модульних сонячних електростанцій на пташниках. Інноваційність системи — в методі кріплення, який не передбачає отворів, що можуть спричинити зміни мікроклімату в пташнику. Такий спосіб установки панелей дозволить отримати додану вартість від енергоефективного використання дахів пташників. Ідею нестандартного методу було запозичено в авіації. Надалі команда планує надавати послуги з підбору правильних технічних рішень з установки сонячних панелей на будівлях й оптимізації витрат замовника.
Каталог у смартфоні
У MobiMill — чимало мобільних рішень. Одне з них — каталог ЗЗР і насіння, така собі єдина база даних із повною інформацією щодо будь-якого препарату чи гібрида на вітчизняному ринку. Як кажуть розробники, цей додаток спроможний полегшити роботу агронома, спростивши йому процес вибору того чи іншого препарату, порівняння препаратів і діючих речовин (надаючи ще й інструкції з їх використання). Фільтрувати інформацію можна як за компаніями-виробниками, так і за діючими речовинами й культурами. Згодом у додатку буде ще й калькулятор розрахунку ціни на врожай, біржові прогнози на сільгоспкультури, чат із фахівцями й інші функції. Логістика — це легко.
Ті, хто щороку витрачають на вантажоперевезення щонайменше мільйон гривень, мають можливість заощадити до 25% витрачених коштів завдяки контролю даних. Створити свій програмний продукт співзасновника Sovtes Олега Рудківського спонукав його власний досвід роботи в підрозділі логістики національної компанії. Розробка дозволяє зменшити кількість телефонних розмов, необхідних для організації перевезень, на 87%, забезпечує прозорі відносини з перевізниками, що заощаджує до 30% витрат, і веде облік транспортних витрат підприємства, яке орендує транспорт. До того ж система значно полегшує роботу з документообігом: у ній можна розмістити заявки із зазначенням вартості, провести торги на закупівлю транспортних послуг, сформувати документи й обмінюватися ними всередині системи, отримувати статистику про виконання перевезень за 50 параметрами, відстежувати рух вантажу та місце перебування транспортного засобу. А користуватися цією розробкою зможуть усі учасники процесу перевезення: логісти, бухгалтерія, фінансисти, служба безпеки. Надалі Sovtes планує створити продукт, за допомогою якого вантажовласники зможуть знайти транспорт, а перевізник — вантаж за одну хвилину. А ще запропонувати систему у США та Європу, попередньо оптимізувавши її, та враховувати нюанси різних країн, законодавчі особливості.
Моніторинг угідь і діагностика за фото
Програмне забезпечення «Моніторинг полів» розробники створили на основі штучного інтелекту. За його допомогою фермер може аналізувати стан своїх угідь і сільгоспкультур, виявляти захворювання рослин, шкідників і бур’яни. Програма аналізує зображення, порівнює його з фотографіями шкідників чи проблемних організмів, ідентифікує їх і видає звіт — наприклад, інформацію про ймовірне захворювання рослини та стадії розвитку хвороби та рекомендації щодо розв’язання проблеми. Все це відбувається за кілька секунд. За допомогою ІТ-рішення власник може на ранніх стадіях виявити загрози й усунути їх. Програма може автоматично обробляти тисячі фотографій — конкретні рослини чи цілі поля й надавати користувачам інформацію про виявлені захворювання з координатами та рекомендаціями.
Прогноз погоди… для окремого поля
METEOTREK виробляє метеостанції, здатні прогнозувати погоду на кілька днів із географічною точністю до п’яти кілометрів. На базі цих даних можна оцінювати ризики виникнення захворювань рослин і сигналізувати агровиробнику за два-три дні до можливого ураження. Завдяки такій аналітиці набагато легше визначити «вікна», коли ті чи інші польові роботи матимуть вищу продуктивність. Якщо поля оснащено системою поливу, то дані метеостанції допомагають регулювати кількість води, аби не перелити чи не пересушити поля й не завдати рослинам шкоди. GPS контролюють швидкість сільгосптехніки під час виконання конкретних ланок агротехнології. А ось мобільна метеостанція, встановлена на агрегат, фіксує погодні умови, за яких працює техніка. Така інформація особливо важлива господарствам, де орендують техніку (оскільки механізатори, що отримують плату залежно від виробітку, зацікавлені за певний період часу зробити якомога більший обсяг роботи й часто не зважають на несприятливі погодні умови для проведення тих чи інших операцій).
Малі дози для щедрого врожаю
Від точності та вчасності цієї складової агротехнології залежить майбутній урожай. Тож здатність дрона автоматично розпорошувати засоби захисту рослин ультрамалооб’ємним методом (УМО), робить цей метод ефективним і економічним. Технологія AeroDrone дозволяє використовувати ЗЗР із мінімальними витратами розчину — від 0,5 до 5 л/га. А здатність безпілотника працювати в нічний час, коли атмосфера для обприскування сприятливіша для цього, збільшує продуктивність удвічі. Розробники створили БПЛА, який може нести до 60 л і за 8 год обробити до 500 га. Такий спосіб дає змогу в десятки разів економніше використовувати пальне, не приминати високі посіви й не ущільнювати ґрунт. До того ж дрон більш маневрений і здатен обробляти поля диференційовано.
Аналітика для трейдера
Система GrainTrack здатна автоматизувати бізнес-процеси й зводить складну систему управлінського обліку зернотрейдера до простого формату. Програма пов’язує на одній платформі інформацію про всі контракти та контрагентів, транспорт і логістику, трейдинг і фінанси. GrainTrack запрограмована на прогностичну аналітику, здатна розрахувати прибуток і збитки, оперативно виявити проблемні контракти. Вже нині великі й дрібні гравці ринку послуговуються цією програмою.
GrainTrack працює в хмарному сервісі, що дає можливість пришвидшити процеси, гарантує доступність даних із різних пристроїв і будь-якого місця, убезпечує дані та бізнес загалом від рейдерських атак.
Недостачу — на «килимок»
Peoplemeter MHP — це «смарткилимок» для віддаленого контролю кількості товарів на полиці в магазині. Розробка допомагає вчасно зафіксувати відсутність товарів чи їх недостачу. Килимок вбудовують у полицю, і коли покупець бере з неї товар, вага зменшується, зафіксований показник передається в «хмарне сховище» на сервер. Дані можна подивитися, зайшовши в особистий кабінет на сайті.
Також килимок оснащено датчиками, які вимірюють вагу, температуру й вологість повітря у приміщенні, де знаходиться товар. Серед переваг свого винаходу розробники називають його універсальність, гнучкість і легке впровадження. Так, продукт може бути легко адаптований під складські приміщення.
Білок з екобарабана
Розробники з «Алана-Еко» запропонували комплекс із вирощування мікроводоростей хлорели BIODrum. Він чимось нагадує великий барабан, що постійно обертається. Вирощені рослини можуть бути використані для виробництва біодизеля, а також як кормові добавки в корми для худоби, птиці й риби. З сировини, виробленої модульним заводом на базі автоматизованого комплексу BIODrum площею трохи більше за 0,5 га, можна отримати стільки ж білка, як і з макухи соняшнику, вирощеного на 3700 га. Сфера застосування водоростей набагато ширша — для виготовлення біологічно активних добавок, косметики, фіто-ванн й інгаляцій. За тиждень екобарабан здатен виробляти 100 л хлорели.
Захистити дані. Ключем
Апаратний 2FA-брелок або електронний ключ Hideez призначено для ідентифікації користувача на електронних пристроях: комп’ютері, планшеті чи смартфоні (щоб захистити особисті й корпоративні дані). Тобто якщо навіть зловмисник зчитає ваш код, він все одно не зможе розблокувати гаджет. Ідея створити пристрій для зберігання секретних даних у засновника й виконавчого директора компанії-розробника новинки Олега Науменка виникла після втрати банківської карти та крадіжки з неї частини грошей. Власне, й охочих убезпечити свої дані вже знайшлося чимало як в Україні, так і за її межами.
Маючи Hideez Key на операційній системі Android можна ввійти в програму за допомогою аутентифікації за технологією сканування відбитків пальців. Є змога налаштувати смартфон так, щоб у разі спроби несанкціонованого доступу він робив селфі порушника. За натискання кнопки Hideez Key може виконувати заздалегідь запрограмовані дії: аудіочи відеозапис, відправляти СМС, ініціалізувати телефонний виклик, увімкнення ліхтарика тощо.
Праймінг по-українськи
Ідея праймінгу насіння, яка ґрунтується на обробці насінини препаратом, що підвищує стресостійкість до негативних чинників, у світі не нова. Втім, українські науковці з команди AgroLact створили препарат, що не має аналогів у світі. Його принцип роботи базується на активації генів продуктивності рослин, а також підвищенні стресостійкості до посухи, холоду, спеки, кислотних дощів і грибних патогенів, що в результаті забезпечує хорошу врожайність.
«Батьків» у препарату троє. Старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України Олена Мошинець виявила науковий інтерес до того, як бактерії «спілкуються» одна з одною, та до проблеми взаємодії рослини й бактерії на сигнальному рівні. Дослідження впливу препарату на пшениці зробила кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Лідія Бабенко. А кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України Сергій Рогальський синтезував цю молекулу для досліджень. Досліди на експериментальних ділянках (ручний збір урожаю) продемонстрували підвищення врожайності у сприятливий для пшениці рік на 41 і 62% для сортів Ятрань 60 і Володарка відповідно, і на 51 і 64% — у неврожайний. Як наголошує Лідія Бабенко, препарат не впливає на екосистему, молекула не буде накопичуватися, а потрапивши у воду, зруйнується. Науковці вже подали патент на реєстрацію препарату й шукають партнера, який допоможе вивести продукт на ринок.
Лариса Райтаровська
газета “АгроМаркет”, серпень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
